Ухвала суду № 139147701, 17.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/1725/16-ц 6/760/635/26

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю секретаря Губар Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ПАТ «Родовід Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із вищезазначеною заявою, у якій просив скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, застосоване ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29 січня 2016 року.

В обґрунтування заяви зазначає, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29 січня 2016 року застосовано до ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням суду від 28 жовтня 2013 року про стягне6ння кредитної заборгованості. Зауважує, що на сьогодні змінились обставини, які стали підставою для застосування такого обмеження. Так, 19 грудня 2023 року головним державним виконавцем Солом`янського ВДВС винесено постанову у ВП №52538957 про повернення виконавчого документа стягувача у зв`язку з відсутністю майна боржника, відсутністю доходів, без результативність усіх виконавчих дій. Відтак, на думку заявника виконавче провадження завершено, відсутність будь-які ознаки ухилення, а юридична підстава для продовження обмеження втратила актуальність.

23.07.2026 через систему «Електронний суд» надійшли пояснення представника ПАТ «Родовід Банк», у яких останній зазначає, що АТ «РОДОВІД БАНК» перебуває в процедурі ліквідації, відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка з 22 квітня 2022 року здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо.Відповідно до інформації, яка знаходиться в розпорядженні Фонду протягом ліквідаційної процедури по АТ «РОДОВІД БАНК», у ОСОБА_1 укладений кредитний договір №77.1/АК-01356.08.2 від 23 липня 2008 року, право вимоги за даним кредитним договором відступлено на користь нового кредитора ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у складі лоту F91GL41453, протокол електронного аукціону №UA-EA-2019-04 05-000016-b від 26.04.2019.

05.08.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ТОВ «Дебт Форс», у якій останній зазначає, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: первісний стягувач Публічне акціонерне товариство «Родовід банк», боржник ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», ТОВ «Кампсіс Фінанс», про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого докумета. Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Родовід банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому листі № 2-4761/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 серпня 2026 року залучено до участі в цивільні справі за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ПАТ «Родовід Банк» - заінтересовану особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».

14.08.2026 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення представника ТОВ «Дебт Форс», у яких останній зазначає, що з наданих заявником документів не вбачається, що встановлені судом факти були спростовані, також заявником не надано доказів виконання судового рішення.

14.08.2026 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, у якому просив, крім іншого: витребувати від Солом`янського відділу державної виконавчої служби повну інформацію та належним чином засвідчені копії документів щодо виконавчого провадження, на підставі якого було встановлено тимчасове обмеження права ОСОБА_1 на виїзд за межі України, а саме: виконавчий документ; постанову про відкриття виконавчого провадження; актуальну інформацію про стан виконавчого провадження; усі постанови про закінчення, завершення, повернення виконавчого документа або зупинення виконавчого провадження - за наявності; документи, що підтверджують актуального стягувача; подання державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження права виїзду; докази, на підставі яких виконавець обґрунтовував саме факт ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення; документи про всі істотні виконавчі дії, здійснені у відповідному виконавчому провадженні; актуальний розрахунок заборгованості. Зобов`язати ТОВ «Дебт Форс» надати документи, які підтверджують його актуальний статус стягувача у виконавчому провадженні, а також документи, що підтверджують повний ланцюг переходу права вимоги.

У судове засідання сторони не з`явились, повідомлялись належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Судом встановлено, на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року у справі №2-4761/13, видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк»: суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 41075 доларів США 44 цента; суму заборгованості за кредитним договором 3026735 грн 10 коп; суму заборгованості за кредитним договором 3441 грн 00 коп судових витрат.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29 січня 2016 року задоволено подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Махової Д.А. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина ОСОБА_1 . Тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28.10.2013 про стягнення з нього на користь ПАТ «Родовід Банк» боргу в сумі 3 026 735,10 грн.

Постановою головного державного виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві Цапенко С.М. у ВП №52538957 повернуто виконавчий лист №2-4761/13, виданий 11 липня 2014 року Солом`янським районним судом міста Києва, оскільки за боржником не зареєстровано нерухоме майно, не знайдено інформації щодо заробітної плати боржника, пенсії боржника, у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: первісний стягувач Публічне акціонерне товариство «Родовід банк», боржник ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», ТОВ «Кампсіс Фінанс», про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого докумета. Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Родовід банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому листі № 2-4761/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року також встановлено, що рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28.10.2013, яким з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором на корись ТОВ «Родовід банк», не виконано (доказів протилежного матеріали справи не містять), а виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває.

Так, відповідно до ч.1 ст.441 ЦК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником, за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні, відповідно до ч.3 ст.441 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.18 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно з ч.ч.5-7 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Згідно з ч.8 ст.441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Отже, за змістом ч.ч.5,8 ст.441 ЦПК України підставою для скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

За приписами п.5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема, виконання судового рішення.

У справі «Soeringvs UK» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини зазначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст.6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

У заяві про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 не навів нових обставин, що виникли після встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України і обґрунтовують необхідність скасування цього тимчасового обмеження його прав.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заявником не надано доказів щодо виконання ним судового рішення шляхом сплати кредитної заборгованості або вжиття заходів, направлених на виконання судового рішення.

Суд наділений правом скасувати обмеження у праві виїзду за кордон лише за умови, коли відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування такого обмеження.

Предметом розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є не питання правомірності вжиття судом заходів забезпечення виконання судового рішення у вигляді обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як такої, а виключно наявність чи відсутність підстав для його скасування.

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, рішення суду у справі про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 - не виконано і обставини, що зумовили застосування обмеження у праві виїзду боржника за кордон - не змінилися.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. Частини 1, 2 ст.76 ЦПК України встановлюють, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частинами 1, 2 ст.84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Як роз`яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Так, у клопотанні не зазначено: обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Виходячи з предмету спору та конкретних обставин справи, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів не підлягає задоволенню також за відсутності належного обґрунтування підстав для витребування доказів. Окремо суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , як учасник виконавчого провадження, не позбавлений можливості самостійно отримати зазначені докази, з приводу яких заявляв клопотання про витребування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.441 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ПАТ «Родовід Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Вікторія КИЦЮК