Ухвала суду № 139147416, 17.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42219/26-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Зінченко І.І.,

за участю:

представника боржника: Замковенка М.І.,

державного виконавця: Григорян О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника боржника - адвоката Ганусяка Олега Ігоровича про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ганусяк Олег Ігорович, який діє в інтересах боржника - ОСОБА_1 (далі - боржник, ОСОБА_1 ), звернувся до Печерського районного суду міста Києва з заявою скасування тимчасового обмеження фізичної особи (боржника) у праві виїзду за кордон застосованого ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28.05.2025 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, відкритого з виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.03.2023 року № 41961401 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору у розмірі 2 316 736,19 грн.

В обґрунтування заяви представник боржника зазначає, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1, з виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.03.2023 року № 41961401 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору у розмірі 2 316 736,19 грн.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28.05.2025 року задоволено подання старшого Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни та тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни від 23.12.2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 виконавчий документ - постанову № 41961401, видану 07.03.2023 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору у сумі 2 316 736,19 грн - повернуто стягувачу. Крім того, у постанові державного виконавця від 23.12.2025 року зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 23.03.2026 року, який станом на день звернення з даною заявою сплив.

У зв`язку з викладеним, представник боржника вважає що, підстави для подальшого застосування обмеження у праві боржника у виїзді за кордон відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 441 ЦПК України, суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

В судове засідання 17.08.2026 року з`явились представник боржника Замковенко М.І. та Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні представник боржника Замковенко М.І. підтримав заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон та просив її задовольнити.

Державний виконавець Григорян О.Г. в судовому заперечила проти заяви представника боржника та просила суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши думку представника боржника та державного виконавця, дослідивши та оцінивши подані письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення справи по суті, суд вважає, що подання приватного виконавця не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, з виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.03.2023 року № 41961401 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору у розмірі 2 316 736,19 грн.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28.05.2025 року задоволено подання старшого Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни та тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 23.12.2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 виконавчий документ - постанову № 41961401, видану 07.03.2023 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору у сумі 2 316 736,19 грн. - повернуто стягувачу.

В свою чергу, 24.12.2025 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено постанову № 41961401, видану 07.03.2023 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору у сумі 2 316 736,19 грн. на виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Постановою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тарабан Оленою Олександрівною відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору у сумі 2 316 736,19 грн.

Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим законом та в`їхати в Україну.

Заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, представник боржника обґрунтовує тим, що виконавче провадження з примусового виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.03.2023 року № 41961401 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору у розмірі 2 316 736,19 грн. завершене, оскільки постановою від 23.12.2025 року виконавчий документ повернуто стягувачу (з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснення державним виконавцем щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними). Виконавчий лист повторно не пред`явлений до виконання та на теперішній час у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відсутні виконавчі провадження про стягнення з боржника будь-яких сум.

Разом із тим, суд вважає, що вищезазначені доводи заяви представника боржника не є передбаченими ч. 5 ст. 441 ЦПК України підставами для скасування судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, а також спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 21.05.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28.05.2025 року залишено без змін.

Таким чином, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 28.05.2025 року про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа не скасована та є чинною.

Також, згідно наданих учасниками справи доказів, постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.03.2023 року № 41961401 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору у розмірі 2 316 736,19 грн. не виконана.

Боржником не надано доказів підтвердження виконання постанова відділу примусового виконання рішень, тому підстави для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.

Відповідно до п. 10 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

В свою чергу, виконавчий документ, а саме постанова № 41961401, видану 07.03.2023 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору у сумі 2 316 736,19 грн. перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а саме виконавче провадження № НОМЕР_2.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно з п. 2 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» від 24.03.2008 року № 261/2008, та згідно спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05/2008 року № 25-32/463, на виконання даного Указу, з приводу врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобов`язання, - наявність у особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, і питання щодо такого обмеження вирішується судом.

Як визначено у ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, підстав для зняття тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не було як на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, так і не існує на час розгляду цієї заяви.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Аналогічна позиція відображена в ухвалі Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.08.2019 року по справі № 335/6675/13-ц (провадження № 61-15563ск19).

Відповідно до ч. 7 ст. 441 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

З урахуванням викладеного, оскільки боржником не виконано зобов`язання за поданням про стягнення виконавчого збору, на виконання якого ухвалено рішення про тимчасове обмеження останнього у праві виїзду за кордон, даний виконавчий документ перебуває на виконані у відділі примусового виконання рішення суду, підстави для скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон відсутні.

Керуючись ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви представника боржника - адвоката Ганусяка Олега Ігоровича про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 20.08.2026 року.

Суддя І.В. Григоренко