Рішення № 139147344, 14.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

14.08.2026 Справа № 756/8729/26

Унікальний номер 756/8729/26

Провадження номер 2/756/7690/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Венгерський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2026 року позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1519-6894 від 01 березня 2025 року в розмірі 5270,58 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 1988,80 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 2762,98 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 518,80 грн; стягнути судовий збір у сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 01 березня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1519-6894.

Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 5000,00 грн, строком на 365 днів зі сплатою відсотків. Договір підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором А2437, а Паспорт споживчого кредиту- одноразовим ідентифікатором А7085.

В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим станом на 13 квітня 2026 року має заборгованість у загальному розмірі 5270,58 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2026 року матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, перше судове засідання призначено на 28 липня 2026 року.

29 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що нею здійснено погашення заборгованості в загальному розмірі 12240,00грн. В підтвердження чого надає виписку з особистого кабінту.

Розгляд справи 28 липня 2026 рокувідкладено через неявку сторін на їх представників на 14 серпня 2026 року.

Представник позивача 14 серпня 2026 року в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з позовом представник позивача подав до суду клопотання, у якому просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач 14 серпня 2026 року в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, свою позицію щодо позову виклала у поданому до суду відзиві; клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилала, про причини неявки суд не повідомила.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази, подані сторонами, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 01 березня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua) укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1519-6894 продукту «CreditKasa», за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 365 календарних днів (дата повернення кредиту - 28 лютого 2026 року), базовий період сплати відсотків - 23 календарних дні, комісія за видачу кредиту - 15 % від суми виданого кредиту, стандартна процентна ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи з 181 календарного дня дії договору (п. 4.1, 4.2, 4.8, 4.10, 4.11, 4.14 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором.

Згідно з п. 3.8, 3.10 договору позичальник ознайомився з Паспортом споживчого кредиту та офертою кредитодавця і підписав їх шляхом введення одноразових ідентифікаторів; сторони визнали документи, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за правовими наслідками документам у письмовій формі, підписаним власноручно.

Як убачається з розділу 13 договору, договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) А2437; Паспорт споживчого кредиту від 01 березня 2025 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) А7085.

Відповідно до п. 12.1 договору цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця або у Мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Згідно з пп. 12.9.1 п. 12.9 договору позичальник підтвердив, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування».

Кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн перераховано відповідачу 01 березня 2025 року на вказаний нею електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , що підтверджується наданими позивачем документами про перерахування кредитних коштів та не спростовано відповідачем.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1519-6894 від 01 березня 2025 року, складеного ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», станом на 13 квітня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 5270,58 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 1988,80 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 2762,98 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 518,80 грн; залишок комісій - 0,00 грн; залишок штрафів - 0,00 грн.

Зі змісту вказаного розрахунку також убачається, що відповідачем на погашення заборгованості за договором внесено платежі на загальну суму 12240,00 грн, які позивачем враховано, внаслідок чого сума основного боргу зменшилася з 5000,00 грн до 1988,80 грн, а нарахованв відсотки до 2762,98 грн.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів.

Відповідно до ст. 626, 627, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до закону, договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи доводи відзиву відповідача, суд виходить з такого.

Доводи відповідача про те, що розрахунок заборгованості складений позивачем в односторонньому порядку та є необґрунтованим, суд відхиляє, оскільки наданий позивачем розрахунок є детальним, містить помісячну та поденну інформацію про нарахування процентів, внесені відповідачем платежі та порядок їх зарахування, узгоджується з умовами п. 4.10, 4.11 договору щодо розміру процентних ставок і комісії та підписаний уповноваженою особою кредитодавця.

Власного контррозрахунку заборгованості відповідач суду не надала, доказів внесення платежів, які не були б враховані позивачем , в розумінні ст. 76-81 ЦПК України не подала. Всі платежі, які здійснила позичальник враховані позивачем в розрахунку заборгованості.

Доводи відповідача про завищений розмір процентів за користування кредитом також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки розмір процентних ставок (1,00 % та 0,74 % за кожен день користування кредитом), реальна річна процентна ставка (3686,54 %), загальні витрати за кредитом (16746,19 грн) та орієнтовна загальна вартість кредиту (21746,19 грн) були прямо визначені у п. 4.10, 4.15, 4.16, 4.18 договору та у Паспорті споживчого кредиту від 01 березня 2025 року, з якими відповідач ознайомилася до укладення договору та які підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України), договір недійсним у встановленому законом порядку не визнавався, зустрічного позову про визнання його недійсним чи окремих його умов несправедливими відповідач не заявляла.

Крім того, отримавши кредитні кошти, відповідач не скористалася правом, передбаченим ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 6.9 договору, відмовитися від договору протягом 14 календарних днів, а навпаки - здійснювала платежі на погашення заборгованості, чим вчинила конклюдентні дії, що свідчать про визнання нею договірних зобов`язань.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів у розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування встановлених судом обставин щодо отримання кредитних коштів та наявності непогашеної заборгованості.

Враховуючи викладене, заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1988,80 грн та за нарахованими процентами в розмірі 2762,98 грн підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 518,80 грн суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статті 1048 та 1054 ЦК України містять лише загальні норми щодо кредитування. При цьому відповідно до частини другої статті 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. В частині третій статті 1054 ЦК України визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Таким законом у даному випадку є Закон України «Про споживче кредитування», яким позивач керувався, укладаючи та виконуючи в подальшому кредитний договір.

Ознайомившись з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 518,80 грн з огляду на таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022), був запроваджений воєнний стан, який продовжено і на момент ухвалення цього рішення.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Отже, нарахування позивачем процентів річних за правилами ст. 625 ЦК України у сумі 518,80 грн за період прострочення, що припадає на час дії воєнного стану, не відповідає вимогам чинного законодавства (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Доводи відзиву відповідача в цій частині суд визнає обґрунтованими.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах кредитного договору не повернуто в повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є обґрунтованими частково.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1519-6894 від 01 березня 2025 року, яка утворилась станом на 13 квітня 2026 року, у загальному розмірі 4751,78 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 1988,80 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 2762,98 грн.

Щодо стягнення судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним.

З урахуванням ціни позову та часткового задоволення позовних вимог, згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2400,33 грн пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1519-6894 від 01 березня 2025 року, яка утворилась станом на 13 квітня 2026 року, у загальному розмірі 4751,78 грн (чотири тисячі сімсот п`ятдесят одна гривня сімдесят вісім копійок) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2400,33 грн (дві тисячі чотириста гривень тридцять три копійки).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 14 серпня 2026 року.

Суддя Шролик І.С.