Ухвала суду № 139147179, 21.08.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кс/754/1901/26

Справа № 754/15550/26

У Х В А Л А

Іменем України

21 серпня 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100030001757 від 19.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України стосовно підозрюваної:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Кельменці, Кельменецького району, Чернівецької області, українки, громадянки України, розлученої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2026 року слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , подано до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, стосовно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №№12026100030001757 від 19.08.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Згідно з клопотанням та додатками до нього, у невстановлені слідством дату, час та місці, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на реалізацію протиправної діяльності у сфері незаконного збуту психотропних речовин.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 , переслідуючи корисливий мотив та маючи намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, у невстановлений слідством дату та час, знаходячись за невстановленою слідством адресою, незаконно придбала у невстановленої досудовим розслідуванням особи (досудове розслідування відносно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні) - особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР, загальною масою 3,125 г, що є великим розміром, та психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,224 г, з метою збуту, яку в подальшому у невстановлені слідством дату та час, знаходячись за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою електронних ваг розфасувала до 2 (двох) прозорих поліетиленових пакетів з пазовим замком, які помістила до поліетиленових пакетів із нанесеними даними отримувачів поштового відправлення та почала утримувати їх за місцем мешкання, тим самим почала незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину з метою збуту шляхом поштового відправлення.

В подальшому у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17 год. 26 хв., 19.08.2026 року, ОСОБА_6 переклала до своїх особистих речей 2 (два) прозорих поліетиленових пакети з пазовим замком, із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 3,125 г, та вмістом психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетамін, загальною масою 0,224 г, які почала утримувати при собі.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_9 19.08.2026 приблизно о 17 год. 26 хв., утримуючи при собі вказані психотропні речовини, знаходячись поблизу поштомату ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: місто Київ, вул. Радунська, 42/10, під час поміщення посилок до поштомату була зупинена працівниками поліції.

В подальшому, в ході проведення особистого обшуку затриманої ОСОБА_6 , працівниками поліції виявлено та вилучено - 1 (один) прозорий поліетиленовий пакет з пазовим замком, зі вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - РVР, загальною масою 3,125 г, та 1 (один) прозорий поліетиленовий пакет з пазовим замком, зі вмістом психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,224 г, які ОСОБА_6 незаконно придбала та зберігала з метою збуту.

Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів, 20.08.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, скоїти інше кримінальне правопорушення.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваній своєчасно, згідно з вимогами ч.2 ст. 184 КПК України.

Прокурор при розгляді клопотання просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні та обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрювана буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що санкція статті Кримінального кодексу, за якою підозрюється ОСОБА_6 , передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 офіційно не працевлаштована, тобто не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв`язків не має.

Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання, вказував на те, що клопотання слідчого не обґрунтоване, а ризики не доведені. Прокурор у судовому засіданні лише перерахував ризики, однак не довів їх існування.

Захисник звертав увагу на те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, раніше не судима, має молодий вік, перебуває на двадцять шостому тижні вагітності, на підтвердження чого надав консультаційний висновок лікаря. Просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрювана ОСОБА_6 підтримала думку захисника ОСОБА_5 .

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходить до наступного висновку.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зокрема, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

В клопотанні слідчим, відповідно до статті 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, клопотання містить обґрунтування необхідності застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Щодо обґрунтованості підозри

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Так, слідчим суддею встановлено, що 19.08.2026 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12026100030001757 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Відповідно до короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, 19.08.2026 року приблизно о 17 год. 26 хв., за адресою: м. Київ, вул. Радунська 42/10, працівниками поліції було зупинено громадянку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що має при собі психотропні речовини, які вона зберігала з метою збуту.

20.08.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Зазначені обставини та обґрунтованість підозри на цьому етапі досудового розслідування також підтверджуються доданими до клопотання доказами, а саме: рапортами старшого оперуповноваженого СБН ВКП Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 від 19.08.2026; протоколом затримання та особистого обшуку ОСОБА_6 від 19.08.2026; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_8 від 19.08.2026; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 (тамбурне приміщення) від 19.08.2026; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , від 19.08.2026; протоколом огляду речей (мобільного телефону) від 20.08.2026; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 від 20.08.2026; висновком експерта № СЕ-19/111-26/45171-Н3ПІРАП від 20.08.2026; речовими доказами по матеріалам кримінального провадження; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження

Обов`язковою умовою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки особи.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу, в тому числі його продовження, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, скоїти новий злочин.

Так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, отже існує цілком реальний ризик переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення можливого покарання в майбутньому.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, пов`язаного із їх збутом, що, на переконання слідчого судді, свідчить про високий ступінь суспільної небезпечності підозрюваної.

Так, співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків у вигляді її ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після її засудження до можливого покарання у вигляді позбавлення волі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим.

На переконання слідчого судді, тяжкість можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у випадку доведення її вини, може спонукати її до спроб переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, а також невиконання його процесуальних рішень.

Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваноїпереховуватися від суду. Отже цей ризик є цілком реальним.

При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського Суду, згідно з якою врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрювана може ухилитись від слідства (рішення ЄСПЛ у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993). Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії»)

Щодо ризику вчинити інше кримінальні правопорушення, слідчий суддя вважає, що він також є досить високим, з огляду на відсутність у підозрюваної офіційного джерела доходу. Наведене може свідчити про існування певного ризику вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення.

Крім того, обставини скоєння кримінального правопорушення свідчать, що воно вчинене у тому числі за участю інших осіб, які на даний час не встановлені. Перебування підозрюваної на волі може спонукати як саму підозрювану, так і зазначених інших осіб, до подальшого взаємного контактування з метою продовження вчинення аналогічних правопорушень.

Щодо більш м`яких запобіжних заходів, то слідчий суддя приходить до таких висновків.

Особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_6 у зв`язку із відсутністю письмових зобов`язань осіб, які заслуговують на довіру суду.

Особисте зобов`язання не може бути достатнім та дієвим, не сприятиме виконанню покладених на підозрювану процесуальних обов`язків та обмежень.

Домашній арешт не може бути застосований, оскільки характер пред`явленої ОСОБА_6 підозри та стадія, на якій перебуває кримінальне провадження, вимагають перебування підозрюваної під постійним візуальним контролем.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Беручи до уваги все вищенаведене, є обґрунтовані підстави вважати, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, виконання нею процесуальних обов`язків.

Обставини, зазначені захисником ОСОБА_5 , не можуть бути підставою для відмови в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Отже прокурором доведені обставини, передбачені п.1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суд, з огляду на майновий стан підозрюваної, відсутність офіційної роботи, стан її здоров`я, вважає такий розмір застави надмірним.

Так, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.

На переконання слідчого судді необхідною та достатньою буде застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, а також відповідає розміру застави, визначеному п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, для даного виду кримінального правопорушення, з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-179, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою рахувати з 19 серпня 2026 року з 17 год. 26 хв.

Строк дії ухвали - до 17 жовтня 2026 року 17 год. 26 хв.

Визначити заставу у сумі 66560 грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, слідчого; не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19 жовтня 2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_6 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1