Рішення № 13914702, 16.09.2009, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-3260/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Бужак Н.П.

При секретарі Очалюк М. В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова інформація», ОСОБА_2 про визнання інформації, такою що не відповідає дійсності, про спростування неправдивих відомостей, про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати інформацію, яка розміщена у статті « ОСОБА_1 замінить ОСОБА_1», автором якої є ОСОБА_2, розміщена в електронному виданні « Газета по-українськи», а саме, що «Тоді з чоловіком трапився скандал, який, утім не набув офіційного розголосу. В політичних кулуарах розповідають: якось він прийшов до банку напідпитку із жінками легкої поведінки. Вимагав від голови правління відкрити сховище й дати йому грошей, щоб продовжити гулянку» такою, що не відповідає дійсності, зобов»язати відповідача спростувати недостовірну інформацію у спосіб, який вона була розповсюджена та стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідачі розповсюдили недостовірну інформацію відносно позивача в в електронному вигляді, а саме в Інтернет виданні «Газета по-українськи». Інформація не відповідає дійсності, є принизливою, порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача як людини та як державного діяча. Тому він просить позовні вимоги задовольнити і, крім того, стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду на підставі ст. 23 ЦК України.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, пояснивши, що відомості, які стосуються позивача були розміщені під рубрикою «Кажуть, ...», тобто це відомості, які носять характер оціночного судження, так як були отримані з різних джерел. Будь-яка відповідальність за висловлювання журналістами в СМІ оціночних суджень, не може тягнути за собою відповідальності, в тому числі і відповідно до вимог ст. 277 ЦК України.

Тому позовні вимоги є необгрунтованими і вона просить відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

13 вересня 2008 року в електронному Інтернет виданні «Газета по-українськи» була розміщена стаття «ОСОБА_1 замінить ОСОБА_1», автором якої є ОСОБА_2. В статті 6ула викладена інформація, яка стосується позивача наступного змісту: «Тоді з чоловіком трапився скандал, який, утім не набув офіційного розголосу. В політичних кулуарах розповідають: якось він прийшов до банку напідпитку із жінками легкої поведінки. Вимагав від голови правління відкрити сховище й дати йому грошей, щоб продовжити гулянку».

Дану інформацію позивач вважає недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію.

Факт розповсюдження зазначеної інформації в Інтернет виданні «Газета по-українськи», яка стосується позивача, представник відповідачів не заперечувала.

Відповідно до ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка її поширила. Поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх службових чи посадових обов»язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Згідно довідки від 21 квітня 2009 року ТОВ «Видавнича група «Нова інформація», свідоцтво про знак для товарів і послуг GAZETA. UA. на момент публікації статті «ОСОБА_1 замінить ОСОБА_1» в газеті «Газета по-українськи» 13 вересня 2008 року належить з 17 липня 2006 року ТОВ « Видавнича група «Нова інформація» на основі передачі права власності. Автором статті «ОСОБА_1 замінить ОСОБА_1» є ОСОБА_2. В судовому засіданні представник відповідачів підтвердила, що автор статті ОСОБА_2 є працівником товариства.

Не оспорюючи факт розповсюдження інформації, яка стосується позивача, представник відповідачів в судовому засіданні пояснила, що висловлювання в статті носять характер оціночних суджень, оскільки отримана інформація була з різних джерел та була розміщена в рубриці « Кажуть, ...».

Відповідно до Конституції України та ст.. 270, 275, 297 ЦК України фізична особа має право як на повагу до гідності та честі, так і право на захист свого особистого немайнового права.

Стаття 47-1 Закону України « Про інформацію» визначає, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема, вираження гіпербол, алегорій, сатири.

Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Додаткові підстави для звільнення від відповідальності ЗМІ та журналістів визначено Законом України « Про друковані засоби масової інформації в Україні», « Про інформаційні агентства», тощо.

У рішенні Європейського суду з праві людини від 8 липня 1986 року в справі Лінгест проти Австрії зазначено, що необхідно проводити різницю між фактами та оціночними судженнями. Існування фактів може бути доведено в той час, як істинність оціночних суджень не завжди піддається доказуванню.

Оцінюючи інформацію, яка була розповсюджена відносно позивача, суд вважає, що вона не носить характеру оціночних суджень, хоча і була поширена в рубриці «Кажуть, ......

Автор статті ОСОБА_2, розповсюджуючи інформацію щодо позивача, прив»язує її до певного часу, зокрема до 1999 року, та коли позивач, як вказано в статті, був заступником голови Ощадбанку.

Крім того, суд вважає, що викладена в статті інформація є не лише негативною, але й принизливою, так як стосується приватного життя позивача, його поведінки у побуті.

На думку суду, викладені в статті висловлювання містять фактичні дані, не носять характер алегорії, сатири чи гіперболи, так як автор зазначає, що зазначений нею в статті факт перебування позивача напідпитку з жінками легкої поведінки та вимагання грошей у голови правління щоб продовжити гулянку мав місце. Дані доводи можуть бути доказані, так як в статті є посилання на особу, у якої позивач вимагав гроші.. Також суд вважає, що висловлювання, які стосуються позивача і викладені у статті, не є критикою чи оцінкою його дій в розумінні вимоги ст. 47-1 Закону « Про інформацію», так як носять принизливий і образливий характер.

Таким чином, доводи представника відповідачів в цій частині суд не може прийняти до уваги..

Доказів того, що викладена у статті відносно позивача негативна інформація відповідає дійсності, представник відповідачів не надала і таких доказів в судовому засіданні встановлено не було.

За таких обставин, суд вважати, що вимоги позивача є обгрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 31 від 27.02.2009 року « Про судову практику у справах про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», якщо суб»єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов»язок відшкодувати шкоду.

Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.

Суд вважає, що викладена в Інтернет виданні «Газета по-українськи» недостовірна інформація відносно позивача порушує його права як громадянина, принижує його честь та гідність як особи, а також принижує ділову репутацію, оскільки позивач є державним діячем, зокрема народним депутатом України.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду у розмірі 1000 грн як те просить позивач.

Керуючись ст. 23, 277 ЦК України, ст.. 10, 59, 60, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати інформацію, що стосується ОСОБА_1, яка була викладена у статті «ОСОБА_1 замінить ОСОБА_1» та розміщена в електронному Інтернет виданні «Газета по-українськи» від 13.09.2008 рік о 07:05, автором якої є ОСОБА_2, а саме, що « Тоді з чоловіком трапився скандал, який, утім не набув офіційного розголосу. В політичних кулуарах розповідають: якось він прийшов до банку напідпитку із жінками легкої поведінки. Вимагав від голови правління відкрити сховище й дати йому грошей, щоб продовжити гулянку» такою, що не відповідає дійсності.

Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавнича група « Нова інформація» (вулиця Підгірна/ Татарська 3/7; Кудрявський узвіз, 7 м. Київ, код ЄДРПОУ 33501217) спростувати поширену у статті « ОСОБА_1 замінить ОСОБА_1», яка розміщена в електронному Інтернет виданні « Газета по-українськи» від 13.09.2008 рік о 07:05 недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1, а саме, що « Тоді з чоловіком трапився скандал, який, утім не набув офіційного розголосу. В політичних кулуарах розповідають: якось він прийшов до банку напідпитку із жінками легкої поведінки. Вимагав від голови правління відкрити сховище й дати йому грошей, щоб продовжити гулянку» шляхом опублікування в найближчому електронному номері Інтернет -видання « Газета по-українськи» інформації наступного змісту: « Товариство з обмеженою відповідальністю « Видавнича група «Нова інформація» як засновник електронного Інтернет видання «Газета по-українськи» повідомляє, що викладена 13.09.2008 року о 07:05 інформація у статті « ОСОБА_1 замінить ОСОБА_1» та яка стосується ОСОБА_1, а саме, що «Тоді з чоловіком трапився скандал, який, утім не набув офіційного розголосу. В політичних кулуарах розповідають: якось він прийшов до банку напідпитку із жінками легкої поведінки. Вимагав від голови правління відкрити сховище й дати йому грошей, щоб продовжити гулянку» не відповідає дійсності, порочить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова інформація» солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після подання заяви апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя