Ухвала суду № 139146109, 21.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/2296/26

№ провадження 2-п/646/76/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м.Харків

за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові у режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення

за участю представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Франковського Є.В., представника позивача ОСББ «Харківський маєток» - адвоката Фоміна П.В.

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі договору про надання правничої допомоги від 09.06.2026 діє адвокат Франковський Є.В., звернувся до суду з заявою про скасування заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 22.05.2026, ухваленого у цивільній справі № 641/2296/26 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківський маєток» до ОСОБА_1 про заборгованості зі сплати внесків і платежів співвласника багатоквартирного будинку.

Заява про перегляд заочного рішення обґрунтована тим, що ОСОБА_1 тривалий час проживає за межами України, у зв`язку з чим їй не було відомо про існування такої справи в суді, копію заочного рішення суду вона не отримувала та дізналася про нього лише 25.05.2026 із застосунку «ДІЯ». Факт проживання поза межами України та необізнаність про знаходження у провадженні суду позову ОСББ «Харківський маєток» позбавили можливості подати до суду відзив. Відповідач не погоджується із визначеною сумою заборгованості у розмірі 28 906, 65 грн., оскільки при проведенні математичного підрахунку розмір заборгованості складає 27 906, 65 грн. Вважає, що позивачем безпідставно визначено загальну суму заборгованості з перевищенням строку позовної давності. Крім того, ОСББ «Харківський маєток» здійснив без надання обґрунтованості та без попередження власників домоволодіння оплату послуг за обслуговування будинку та консьєржа. Стягнуті витрати на правову допомогу вважає завищеними.

У запереченнях на заяву про перегляд заочного рішення представник ОСББ «Харківський маєток» зазначив, що відповідач не надала доказів необізнаності щодо перебування у провадження суду цієї справи; заява про застосування строків позовної давності не відповідає вимогам закону, оскільки на період дії карантину та воєнного стану такі строки продовжувалися. Посилання представника не невірність обрахунку загальної суми заборгованості, яка фактично, на його думку. Становить 27 906, 65 грн. є результатом арифметичної помилки. Розрахунок, доданий позивачем до позовної заяви, у якому загальна сума заборгованості у розмірі 28 906, 65 грн., є вірним. Твердження відповідача про те, що ОСББ без попередження власників збільшувало розмір внесків, є маніпулятивним та спростовуються дійсними обставинами.

У судовому засідання представник Сіренко В.В. заяву про перегляд заочного рішення підтримав.

Представник ОСББ «Харківський маєток» заперечував проти скасування заочного рішення.

Суд, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За положеннями частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На підставі відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2616158 від 17.04.2026 встановлено, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи встановлено, що відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином шляхом направлення процесуальних документів рекомендованим повідомленням, яке повернуто на зворотну адресу суду без вручення адресату. Причина повернення працівниками пошти вказана, як «адресат відсутній» (а.с.50).

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судову адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у данному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б ).

Оскільки, як зазначено вище, на адресу суду повернулося поштове відправлення без вручення, з урахуванням позиції Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, суд прийшов до висновку, що відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, оскільки направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним.

Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву позивача.

Заочним рішенням Основ`янського районного суду міста Харкова від 22 травня 2026 року у цивільній справі № 641/2296/26 позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківський маєток» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківський маєток», код ЄДРПОУ 39866021, заборгованість зі сплати внесків і платежів співвласника багатоквартирного будинку, нараховану за період з січня 2023 року та станом на 01.02.2026, у загальному розмірі 28 906, 65 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн. та 5 000, 00 грн. (а.с. 53-56.

Згідно даних автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» копію заочного рішення суду 10.06.2026 направлено відповідачці за адресою її місця реєстрації, поштове відправлення повернуто на адресу суду після закінчення строку його зберігання.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, підставами для перегляду заочного рішення є одночасно наявність доказів, що мають істотне значення для справи та відсутність відповідача в судовому засіданні з поважних причин.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судовим розглядом заяви про перегляд заочного рішення встановлено, що кореспонденцію із суду відповідач дійсно не отримувала, про те, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСББ «Харківський маєток» не була обізнана.

Перевірити доводи представника відповідача про ознайомлення з рішенням суду та неотримання судового виклику відповідачкою через застосунок «ДІЯ» не вбачається можливим з технічних причин, оскільки на даний час цей додаток технічно не синхронізований з автоматизованою системою документообігу суду в цій частині.

Разом із тим, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають істотне значення для справи, що не досліджувались судом при розгляді справи у зв`язку із неявкою відповідача та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Розрахунок суми заборгованості не містить арифметичної помилки; застосовані розміри внесків відповідають протоколам загальних зборів; позовні вимоги заявлені в межах строку позовної давності з урахуванням законодавчих змін про їх призупинення на період дії карантину та воєнного стану.

Проте, представником відповідача жодних належних доказів, що б підтверджували необґрунтованість вимог позивача не надано. Заява про перегляд заочного рішення є лише непогодженням з обґрунтуванням та винесеним рішенням по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справу було розглянуто у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

За положеннями ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, та у такому випадку згідно ч. 4 цієї статті у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.127, 128, 284, 287, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 22.05.2026 - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що він має право на оскарження цього заочного рішення в загальному порядку.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.М.Демченко