Рішення № 139146097, 19.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8160/25

№ провадження 2/646/3477/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря судового засідання Скриннік А.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення,-

в с т а н о в и в:

Представник КП «Харківводоканал» звернувся до Основ`янського районного суду міста Харкова з позовною заявою, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість у сумі 54576 грн. 59 коп., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 листопада 2017 року по 30 червня 2025 року у розмірі 30052 грн. 69 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 листопада 2017 року по 30 червня 2025 року у розмірі 21925 грн 82 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року у сумі 1215 грн 05 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року у сумі 695 грн 12 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року у сумі 687 грн 91 коп., а також стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп., сплачений за подання позовної заяви та витрати пов`язані з розглядом справи.

За результатами судового розгляду справи №646/8160/25 було ухвалено заочне рішення яким: Позовну заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення задоволено.

19.02.2026 через канцелярію Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла заява від представника ОСОБА_3 адвоката Короля Владислава Романовича про перегляд заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 09 жовтня 2025 року у справі №646/8160/25, яке отримано наручно 11 лютого 2026 року.

02 березня 2026 року ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова постановлено прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2025 року у справі № 646/8160/25 за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення.

14 квітня 2026 року ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова постановлено задовольнити заяву представника ОСОБА_3 адвоката Короля Владислава Романовича про перегляд заочного рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2025 року у справі № 646/8160/25 за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» відповідачів про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, заочне рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 09 жотвня 2025 року у справі №646/8160/25 скасовано. Справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

У своїй заяві про перегляд заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 09 жотвня 2025 року у справі №646/8160/25, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем, оскільки заочним рішенням суду Основ`янського районного суду міста Харкова від 03.06.2025 його було визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . В заочному рішенні суду Основ`янського районного суду міста Харкова від 03.06.2025 встановлено, що ОСОБА_3 не користувався послугами з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення в період з 2019 по 2022 рік, оскільки не проживав у квартирі з 2009 року, тому заборгованість не може поширюватися на нього.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений шляхом направлення на зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» судових повісток.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений шляхом направлення на зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» судових повісток.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду були належним чином повідомлені шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстровані адреси, які в подальшому були повернуті у зв`язку з відсутністю адресата за адресою.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Сторони належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідачів та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на момент звернення первісного позову були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 та являються споживачами послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Згідно вимог абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, введеного в дію з 01.05.2019 (далі Закон № 2189-VIII), п. 37 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (діють з 13.08.2019 (далі Правила № 690), споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (абзац 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII, п. 39 Правил № 690).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції до 01.05.2019 року (далі Закон в редакції до 01.05.2019), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 13 Закону в редакції до 01.05.2019, одним з видів житлово-комунальних послуг є комунальні послуги, до яких відносяться централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Статтею 20 Закону в редакції до 01.05.2019 передбачено, що споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції з 01.05.2019 року (далі Закон в редакції з 01.05.2019 року) передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону в редакції з 01.05.2019, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 9 Закону в редакції з 01.05.2019, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з п. 12 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання.

Згідно п. 17 вказаних вище Правил, послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. Пунктом 18 вказаних Правил встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 18 вказаних вище Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно п. 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Пунктом 21 Правил передбачено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Відповідно до п. 30 вказаних Правил споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

03 червня 2025 року рішенням Основ`янського районного суду міста Харкова у справі №646/2781/24, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнано особами, які втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 ..

Так, судом у рішенні від 03 червня 2025 року у справі №646/2781/24 встановлено, що відповідно акту обстеження від 07.03.2024 року фактичного проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у однокімнатній квартирі, розташованій по АДРЕСА_3 , підписами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтверджено що з 2004 року у вказаній квартирі фактично не проживає ОСОБА_5 , та з 2009 року фактично не проживає ОСОБА_4 . Визнано такими що втратили право на користування житлом ОСОБА_5 та ОСОБА_4

07.05.2026 року Основ`янським районним судом міста Харкова постановлено виправити описки в судовому рішенні по справі №646/2781/24, зазначивши вірно прізвище ім`я по батькові відповідачів « ОСОБА_3 , ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ».

З огляду на вказане, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Постановою Верховного Суду України у справі № 6-57цс11 від 16.01.2012 року визначено, що вказаний Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, а положення статті 7 цього Закону застосовуються до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З викладеного можливо дійти висновку, що моментом зняття реєстрації, в разі судового порядку, є дата набрання законної сили рішенням суду. Тобто, саме з моменту набрання законної сили рішенням суду, особа вважається такою, що знята з реєстрації за відповідною адресою.

Як встановлено судом, рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 03 червня 2025 року у справі №646/2781/24 набрало законної сили 04 липня 2025 року, та є остаточним.

Отже, датою відповідно до якої ОСОБА_3 був знятим з реєстрації є 04 липня 2025 року.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, всі дієздатні особи, які проживають або зареєстровані в житлі, несуть солідарну відповідальність за оплату житлово-комунальних послуг.

Вказане кореспондується з положеннями статті 322 ЦК України, відповідно до якої, на власника покладається тягар його утримання. Зокрема власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Та положеннями

Верховний Суд України у правовій позиції, яка висловлена в постанові від 20 квітня 2016року у справі № 6-2951цс15 роз`яснив, що, хоч у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Отже, відсутність договору у разі фактичного користування послугою не дає підстав не оплачувати її або оплачувати лише частково.

Зазначений правовий висновок викладений також у постанові Верховного Суду від 18травня 2020 року, прийнятій у справі № 176/456/17.

Відповідно до статті 64 Житлового кодексу України, наймачі несуть рівні обов`язки по сплаті комунальних послуг.

Як було зазначено відповідачем, рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 03 червня 2025 року у справі №646/2781/24 має преюдиційне значення, та підтверджує факт саме не проживання відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 з 2004 року та 2009 року відповідно.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги поділяються на: житлові послуги - послуга з управління багатоквартирним будинком, що включає у себе зокрема: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

Згідно із ч. 2 статті 5 передбачено що до комунальних послуг відносяться послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до положень п. 6 ч.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

З вказаної норми вбачається, що підстави для несплати саме житлових послуг чинним законодавством не передбачені.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 78 Житлового кодексу України, встановлено обов`язок тимчасово відсутнього наймача забезпечити належне утримання приміщення на час своєї відсутності, якщо в жилому приміщенні не залишились проживати члени його сім`ї.

Отже, зареєстрована особа несе відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, і тільки за умов належного оформлення тимчасової відсутності має право не сплачувати за комунальні послуги.

Як було неодноразово зазначено судом, відповідно до вимог до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Тобто, саме з дня набрання законної сили рішення суду, воно стає остаточним. Судом встановлено, що рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 03 червня 2025 року у справі №646/2781/24 набрало законної сили 04 липня 2025 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_3 починаючи з 2004 року та відповідач ОСОБА_2 з 2009 року, відповідно до рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 03 червня 2025 року у справі №646/2781/24, є такими, на яких не розповсюджуються вимоги щодо сплати комунальних послуг у спірний період, у зв`язку з їх фактичною відсутністю за адресою: АДРЕСА_3 з 2004 та 2009 року відповідно.

Беручи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Разом із цим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи містять належні та достатні докази, що підтверджують факт надання відповідачу, ОСОБА_1 , з боку позивача послуг з центрального водовідведення, центрального водопостачання, абонентське обслуговування та обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду (далі ВП ВС) від 07.07.2020 по справі №712/8916/17 викладено наступні висновки щодо застосування норм права.

Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року) (п. 77 Постанови ВП ВС).

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина перша статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року) (п. 78 Постанови ВП ВС).

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (п. 79 Постанови ВП ВС).

Враховуючи наведене та розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 листопада 2017 року по 30 червня 2025 року в загальному розмірі 51978,51 грн.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, суд погоджується з наданими представником позивача розрахунком заборгованості щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та централізованого, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення та приймає їх.

У зв`язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог КП «Харківводоканал» частково

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме за відправлення відповідачам копій позовної заяви з доданими документами у сумі 150 грн.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 7, 12, 13, 19, 81, 89, 128, 141, 223, 258, 259, 263, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 11, 525, 526, 610, 611, ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість у сумі 54576 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) грн. 59 коп., із яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 листопада 2017 року по 30 червня 2025 року у розмірі 30052 грн. 69 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 листопада 2017 року по 30 червня 2025 року у розмірі 21925 грн 82 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року у сумі 1215 грн 05 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року у сумі 695 грн 12 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року у сумі 687 грн 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп, а також витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 150 (сто п`ятдесят) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Харківського апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківводоканал», код ЄДРПОУ 03361715, місце знаходження: м. Харків, вул. Конторська, 90.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Представник відповідача 3: Адвокат Король Владислав Романович, РНОКПП невідомий, адреса: 61068, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 188-б, офіс 422.

Суддя Шиховцова А.О.