Ухвала суду № 139145002, 19.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1239/22

Провадження № 1-кп/345/28/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_14

ОСОБА_15

ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.1 ст.306, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст. 305, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст. 28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, -

встановив:

на розгляді суду перебуває дане кримінальне провадження.

18.08.2026 судом отримано клопотання прокурора стосовно запобіжних заходів обвинувачених. Клопотання обґрунтовані тим, що Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави до 30.08.2026.

Прокурор зазначає, що обґрунтованість обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколах обшуків, протоколах огляду, висновках експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Також, прокурор зазначає, що наявні ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:

- переховуватися від суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки обвинувачені, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винними у вчиненні злочинів, можуть переховуватись від суду.

- незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження обвинуваченим стало відомо про обсяг зібраних доказів, у тому числі про зміст наданих свідками показань, які можуть бути визнані такими, що викривають обвинувачених у вчиненні інкримінованих злочинів. В ході судового розгляду свідків ще не допитано. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Враховуючи особи обвинувачених, існує вірогідність незаконного впливу на них зі сторони інших обвинувачених з метою зміни показань та спотворення доказів;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Перебуваючи на волі, обвинувачені можуть не з`являтися на виклики до суду і таким чином перешкоджати у здійсненні судового розгляду у розумні строки;

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки обвинувачені обвинувачуються у ряді особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин (корисливих злочинів), тому є підстави вважати, що вони, з метою одержання доходів продовжать вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.

Враховуючи вищенаведені ризики, прокурор вважає, що обрання більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченим буде недостатнім. Прокурор вважає неможливим застосувати до вищевказаних обвинувачених запобіжний захід у вигляді поруки, особистого зобов`язання, чи домашнього арешту, оскільки ці запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам.

Тому прокурор просить суд продовжити обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави як альтернативного запобіжного заходу.

Крім того, 18.08.2026 судом отримано клопотання прокурора стосовно продовження покладених на обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_16 терміном на 2 місяці обов`язків, які передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками, експертами; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Дані клопотання прокурор мотивує тим, що на даний час відносно перелічених обвинувачених застосований запобіжний захід у вигляді застави. ОСОБА_15 та ОСОБА_16 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, що підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження. Також на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також зазначає, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, відносно вказаних обвинувачених на даний час немає, тому просить клопотання задовольнити.

Також, 18.08.2026 судом отримано клопотання прокурора стосовно продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 терміном на 2 місяці обов`язків, які передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Івано-Франківської та Львівської областей без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Дане клопотання прокурор мотивує тим, що на даний час відносно ОСОБА_10 застосований запобіжний захід у вигляді застави. ОСОБА_10 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.1 ст.306, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.317 КК України, підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження. Також на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, оскільки він бажає уникнути можливого застосування до нього покарання у виді позбавлення волі; незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою спотворення доказів стосовно фактичних обставин вчинених організованою групою та злочинною організацією злочинів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може не з`являтись на виклики до суду і таким чином перешкоджати розгляду судом зазначеної справи у розумні строки; вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше вчиняв злочини і може продовжувати їх вчиняти з метою збагачення. Також зазначає, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, відносно вказаного обвинуваченого на даний час немає, тому просить клопотання задовольнити.

18.08.2026 судом отримано від захисника ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_4 письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави. В запереченнях захисник вказує, що на сьогодні загальний строк перебування ОСОБА_13 під вартою становить більше 2 (двох) років. Сторона захисту наголошує, що ризики передбачені статтею КПК України на сьогоднішній день перестали існувати та є всі передумови для того, щоб змінити обвинуваченому запобіжний захід.

Адвокат ОСОБА_4 вважає, що при поданні клопотання про продовження запобіжного заходу, згідно п. 5, 6 ч.1 ст.184 КПК України, сторона обвинувачення повинна була зазначити: обставини на підставі яких дійшли висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні, і посилання на матеріали які це підтверджують; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Докази обґрунтування ризиків передбачених ст. 177 КПК України не були зазначені у клопотанні і не долучені до матеріалів. При поданні клопотання сторона обвинувачення в порушення п. 6 ч.1 ст.184 КПК України, не зазначила будь-якого обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування альтернативного виду запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_4 зазначає, що небезпека переховування обвинуваченого (підозрюваного) не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою.

Адвокат ОСОБА_4 зазначає, що сторона обвинувачення у своєму клопотанні навіть не обґрунтовує, чому до ОСОБА_13 неможливо застосувати альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту (із носінням електронного браслету) або застави. Стороною обвинувачення не наведено обґрунтованості, чому тримання під вартою є більш ефективніший запобіжний захід ніж цілодобовий домашній арешт (із носінням електронного браслету) чи застава у даній ситуації. Захисник також вказує, що заборонено автоматичне продовження тримання під вартою.

Також захисник ОСОБА_4 звертає увагу суду на те, що будь-які ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на сьогоднішній день перестали існувати, зокрема:

- сторона обвинувачення припускає, що ОСОБА_13 може переховуватись від слідства або суду в силу тяжкості інкримінованого злочину. Це ризик є надмірним припущенням і не підтверджується жодним доказом. Стороною обвинувачення не долучено до матеріалів клопотання доказів з яких вбачалося б, що ОСОБА_13 раніше ухилявся від явки до суду чи правоохоронних органів в інших справах;

- сторона обвинувачення визначає ризик як те, що ОСОБА_13 може незаконно впливати на свідків, експертів, інших обвинувачених. Цей ризик нівелюється тим, що ОСОБА_13 не буде мати реальної змоги навіть контактувати із іншими обвинуваченими. Стороною обвинувачення не долучаються до матеріалів цього клопотання будь-яких доказів з яких б вбачалось, що інші обвинуваченні дають свідчення або визначають свою вину. Стороною обвинувачення не долучено жодних доказів, які б вказувати на необхідності допиту свідків. Сторона Захисту вважає, що твердження про вплив на експертів жодним чином не підтверджується, оскільки всі необхідні експертизи на досудовому розслідування були проведені;

- щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то захисник звертає увагу, що даний ризик не підтверджується жодним доказами, оскільки в ході проведення слідчих дій вже було вилучено психотропні речовини. Іншим чином приховати докази не можна;

- чинити інше кримінальне провадження. Даний ризик є непідтвердженим, оскільки сторона обвинувачення не надала вагомих доказів, що ОСОБА_13 вчиняв злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів раніше. Також, це буде грубим порушенням приписів Конституції, оскільки діє презумпція невинуватості. Також сторона Захисту зауважує, що справа за обвинувальним актом у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 296 КК України закрита на підставі ст. 49 КК України, вироку у даній справі нема, особа вважається не засудженою.

Адвокат ОСОБА_4 вказує, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень. Тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням. Сторона захисту просить врахувати молодий вік обвинуваченого та його стан здоров`я. Захисник ОСОБА_4 вважає, що цілодобовий домашній арешт нічим не поступається триманню під вартою за ефективністю контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного. Бо цілодобовий домашній арешт так само обмежує пересування особи, як і ув`язнення, проте є більш комфортним для обвинуваченого. Тим більше, що цілодобовий домашній арешт можливо поєднати з обов`язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України.

Сторона Захисту однозначно не може погодитись із визначеним розміром застави у 2000000 грн, оскільки таке визначення судом відбудеться із порушенням норм КПК України. Сторона Захисту вважає, що визначена сума застави у розмірі 2000000 грн. є непомірна для обвинуваченого, а зміна розміру застави зможе забезпечити належну поведінку та слугуватиме достатнім стимулюючим фактором та не є свідомо непомірною для нього. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне. Саме визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (266240 грн) буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти.

Захисник ОСОБА_4 зазначає, що 21 липня 2026 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 9-р(ІІ)/2026, де суд детально виклав обов`язкові для всіх судів загальної юрисдикції вимоги щодо застосування застави. Конституційний Суд України наголосив на таких ключових аспектах: реальність альтернативи; обов`язок дослідження фінансового стану особи; врахування арештів майна; врахування утриманців та соціальних зв`язків.

У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_4 просить клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 задовольнити частково. Застосувати до ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. У випадку, якщо суд прийде до переконання щодо продовження тримання під вартою, просив зменшити розмір застави.

19.08.2026 судом отримано від захисника ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_5 письмові заперечення на клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу. Захисник зазначає, що ОСОБА_14 безперервно утримується під вартою з 17 квітня 2024 року (тобто вже понад 28 місяців), чергове автоматичне продовження цього найсуворішого запобіжного заходу є неприпустимим. Відповідно до практики ЄСПЛ, тримання під вартою є винятковим заходом, і зі спливом певного часу сама лише наявність обґрунтованої підозри (яка є умовою sine qua non на початкових етапах) перестає бути достатньою для виправдання позбавлення свободи. Суд зобов`язаний оцінити: 1) чи продовжують існувати конкретні, реальні ризики, що виправдовують позбавлення свободи; 2) чи виявляють національні органи влади «особливу ретельність» (special diligence) під час здійснення судового провадження. У справі ОСОБА_14 обвинувальний акт було скеровано до суду ще 6 березня 2025 року. Станом на серпень 2026 року судовий розгляд триває вже майже 1,5 роки, а загальний строк перебування під вартою досяг 2 років і 4 місяців. Прокурор у своєму клопотанні посилається на те, що «в ході судового розгляду свідків ще не допитано», а тому існує ризик впливу на них. Однак, затягування судового процесу та нездатність суду чи сторони обвинувачення забезпечити своєчасний допит свідків упродовж понад року не можуть бути покладені в провину обвинуваченому та використовуватися як підстава для тримання його під вартою. Клопотання прокурора від 14.08.2026 р. є типовим прикладом такого формального підходу: воно повторює аргументи, які заявлялися на початку слідства у 2024 році, повністю ігноруючи тривалість перебування особи в СІЗО та відсутність будь-яких фактів неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Адвокат ОСОБА_5 звертає увагу на недоведеність прокурором існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:

-Ризик переховування від суду: Обґрунтовується виключно тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_14 . Однак, згідно з практикою ЄСПЛ, суворість покарання, яке потенційно може бути призначене, не може бути єдиною та самостійною підставою для продовження строку тримання під вартою. ОСОБА_14 має сталі соціальні зв`язки, постійне місце проживання та реєстрації у с. Студінка, раніше не судимий, що суттєво знижує цей ризик.;

-Ризик впливу на свідків та інших обвинувачених: Прокурор зазначає, що ОСОБА_14 стало відомо зміст наданих свідками показань, а тому він «може незаконно впливати на них». Цей аргумент є суто абстрактним припущенням. Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Корбан проти України», посилання прокуратури на те, що обвинувачений може погрожувати свідкам (навіть через захисників), має підтверджуватися конкретними фактичними даними, а не шаблонними формулюваннями. За 28 місяців перебування під вартою не зафіксовано жодної спроби ОСОБА_14 чи будь-кого в його інтересах здійснити будь-який тиск на учасників процесу;

-Ризик вчинення іншого правопорушення: Твердження прокурора про те, що обвинувачений не працював та не мав офіційних доходів, а тому продовжить злочинну діяльність, є дискримінаційним та стереотипним. У рішенні ЄСПЛ у справі «Корнійчук проти України» суд наголосив, що аргументи проти звільнення не повинні бути «загальними та абстрактними». Сама по собі відсутність офіційного працевлаштування за умови відсутності попередніх судимостей не є доказом схильності до вчинення нових злочинів.

Також адвокат ОСОБА_5 вказує, що розмір застави 200000,00 грн є завідомо непомірним, нереальним для обвинуваченого та виконує виключно каральну функцію, що перетворює заставу на завуальоване безальтернативне тримання під вартою. Розмір застави має бути відчутним, однак не таким, що фактично унеможливлює її альтернативність триманню під вартою. КСУ наголосив, що слідчий суддя, суд при визначенні застави зобов`язаний ретельно мотивувати її розмір, обґрунтувати фінансову спроможність особи, оцінити її легальні доходи й активи, урахувати наявність осіб на утриманні та уникнути будь яких припущень про матеріальну спроможність. Усі сумніви мають тлумачитися на користь особи. Прокурор у своєму клопотанні не надав жодного документального підтвердження фінансового стану ОСОБА_14 , не проаналізував його доходи та не обґрунтував спроможність сплатити 2000000,00 грн. Отже, такий розмір застави є абсолютно нерелевантним та порушує вимоги ч. 4 ст. 182 КПК України, яка забороняє встановлювати завідомо непомірну заставу.

Враховуючи вищевикладене, тривалість тримання обвинуваченого під вартою, невідповідність клопотання прокурора критеріям «особливої сумлінності» та стандартам реальної альтернативності застави, адвокат ОСОБА_5 просить суд: 1) відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_14 ; 2) змінити обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема, на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання ( АДРЕСА_1 ) або на особисте зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України; 3) у разі незгоди суду із застосуванням більш м`якого запобіжного заходу та прийняття рішення про залишення тримання під вартою застосувати тест реальної альтернативності застави відповідно до рішення КСУ № 9-р(ІІ)/2026 та встановити заставу у помірному та реально виконуваному розмірі, що відповідає фактичному майновому стану обвинуваченого та не є завідомо непомірним для нього.

19.08.2026 судом отримано від захисника ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_8 письмові заперечення на клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник звертає увагу суду на той факт, що її клієнту ОСОБА_12 та їй як захиснику вручено лише клопотання без додатків. Вважає, що вищевказаний факт свідчить про порушення права на захист ОСОБА_12 , що повинно бути підставою для повернення клопотання прокурору або відмови прокурору у його задоволенні. Вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування запобіжного заходу як тримання під вартою щодо ОСОБА_12 .

Захисник ОСОБА_8 зазначає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_12 відсутні, а саме:

- стосовно ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, - то ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Поведінка ОСОБА_12 свідчить про відсутність наміру переховування від суду. ОСОБА_12 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стосовно ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, - то ОСОБА_12 позбавлений можливості знищити, сховати, спотворити будь які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені під час обшуку та були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та перебувають у відповідних органах, на які покладено обов`язок їх збереження, а отже ризик щодо їх знищення, приховування або спотворення є безпідставним та необґрунтованим;

- стосовно ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення, - то ОСОБА_12 є раніше несудимою особою та ніколи не притягувався до адміністративної, кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати ризик вчинення іншого злочину не доведеним. Також ОСОБА_12 не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується та тим більше не має будь якого наміру переховуватись від суду, більш того має постійне місце проживання де буде проживати в разі зміни запобіжного заходу;

- стосовно ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, - то ОСОБА_12 не має потреби незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, так як під час досудового розслідування кримінальної справи були допитані свідки, поняті та інші зазначені особи, зроблені висновки експерта та попередженні про кримінальну відповідальність про завідомо неправдиві показання. ОСОБА_12 зі свідками, експертами - особисто не знайомий, ризик впливу на свідків є необґрунтованим. Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами. Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Однак з плином часу інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризик зменшується з часом завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань.

Також захисник ОСОБА_8 зазначає, що ОСОБА_12 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню будь яким чином, так як сам зацікавлений в найшвидшому розкритті кримінальної справи. Таким чином, немає підстав в даний час стверджувати, про існування всіх зазначених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою. Захисник вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_12 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до ст. 181 КПК, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання. ОСОБА_12 за першою вимогою буде з`являтись до суду за викликом, тому цілодобовий домашній арешт можливо застосувати за адресою проживання.

Захисник ОСОБА_8 зазначає, що слід взяти до уваги характеризуючі дані ОСОБА_12 . Він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Соціальні зв`язки: мама: ОСОБА_17 та батько ОСОБА_18 , які будуть проживати за однією адресою: АДРЕСА_1 , та перший час нададуть підтримку, як моральну так і фінансову. ОСОБА_12 до затримання був працевлаштований на ТОВ «Калуський Комбінат хлібопродуктів» водієм - автонавантажувача. В ТОВ «Калуський Комбінат хлібопродуктів», де ОСОБА_12 працював водієм автонавантажувача, характеризується позитивно. ОСОБА_12 закінчив Студінську гімназію Калуської міської ради Івано-Франківської області. ОСОБА_12 закінчив Державний навчальний заклад «Войнилівський професійний ліцей», професія Авто Механік. Стан здоров`я: має медичний діагноз, часто рецидивуючий перебіг з 2013 року.

Захисник ОСОБА_8 вважає, що цілком можливим було б застосувати ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з електронним носієм контролю, не порушуючи норми КПК України. Захисник звертає увагу, що сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід як альтернативний у вигляді застави в розмірі 5000000 гривень, проте не вказано жодного слова в клопотанні щодо майна та фінансового стану ОСОБА_12 . При визначенні розміру застави захисник просить суд врахувати особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, а також відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона Захисту вважає, що визначена сума застави у розмірі 5000000 грн є непомірна для Обвинуваченого, а зміна розміру застави, зможе забезпечити належну поведінку та слугуватиме достатнім стимулюючим фактором та не є свідомо непомірною для нього.

Адвокат ОСОБА_8 також звертає увагу, що фактично ОСОБА_12 перебуває під вартою і фактично відбуває покарання без вироку суду майже 2 роки.

У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_8 просить суд відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 ; змінити запобіжний захід ОСОБА_12 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю за адресою: АДРЕСА_1 , та встановити чітке коло осіб з якими буде заборонено спілкуватись; або зменшити розмір застави у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

19.08.2026 судом отримано від захисника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_8 письмові заперечення на клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник звертає увагу суду на той факт, що її клієнту ОСОБА_11 та їй як захиснику вручено лише клопотання без додатків (крім характеристики). Вважає, що вищевказаний факт свідчить про порушення права на захист ОСОБА_11 , що повинно бути підставою для повернення клопотання прокурору або відмови прокурору у його задоволенні. Вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування запобіжного заходу як тримання під вартою щодо ОСОБА_11 .

Захисник ОСОБА_8 зазначає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_11 відсутні, а саме:

- стосовно ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, - то ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Поведінка ОСОБА_11 свідчить про відсутність наміру переховування від суду. ОСОБА_11 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- стосовно ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, - то ОСОБА_11 позбавлений можливості знищити, сховати, спотворити будь які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені під час обшуку та були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та перебувають у відповідних органах, на які покладено обов`язок їх збереження, а отже ризик щодо їх знищення, приховування або спотворення є безпідставним та необґрунтованим;

- стосовно ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення, - то ОСОБА_11 є раніше несудимою особою та ніколи не притягувався до адміністративної, кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати ризик вчинення іншого злочину не доведеним. Також ОСОБА_11 не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується та тим більше не має будь якого наміру переховуватись від суду, більш того має постійне місце проживання де буде проживати в разі зміни запобіжного заходу;

- стосовно ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, - то ОСОБА_11 не має потреби незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, так як під час досудового розслідування кримінальної справи були допитані свідки, поняті та інші зазначені особи, зроблені висновки експерта та попередженні про кримінальну відповідальність про завідомо неправдиві показання. ОСОБА_11 зі свідками, експертами - особисто не знайомий, ризик впливу на свідків є необґрунтованим. Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами. Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Однак з плином часу інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризик зменшується з часом завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань.

Також захисник ОСОБА_8 зазначає, що ОСОБА_11 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню будь яким чином, так як сам зацікавлений в найшвидшому розкритті кримінальної справи. Таким чином, немає підстав в даний час стверджувати, про існування всіх зазначених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою. Захисник вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_11 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до ст. 181 КПК, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання. ОСОБА_11 за першою вимогою буде з`являтись до суду за викликом, тому цілодобовий домашній арешт можливо застосувати за адресою проживання.

Захисник ОСОБА_8 зазначає, що слід взяти до характеризуючі дані ОСОБА_11 . Він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Соціальні зв`язки: мама та дві молодші сестри, які будуть проживати за однією адресою: АДРЕСА_2 , та перший час нададуть підтримку, як моральну так і фінансову. ОСОБА_11 до затримання мав ФОП, який працював, основна діяльність 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Характеризується позитивно за місцем проживання, скарг не надходило. За час перебування в СІЗО неодноразово звертався до мед частини через погіршення здоров`я. Також до матеріалів справи долучені документи, що є люди які готові внести за ОСОБА_11 заставу, якщо суд дійде до такого переконання.

Також захисник ОСОБА_8 звертає увагу, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Захисник ОСОБА_8 вважає, що цілком можливим було б застосувати ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з електронним носієм контролю, не порушуючи норми КПК України. Захисник звертає увагу, що сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід як альтернативний у вигляді застави в розмірі 5000000 гривень, проте не вказано жодного слова в клопотанні щодо майна та фінансового стану ОСОБА_11 . При визначенні розміру застави захисник просить суд врахувати особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, а також відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Звертає увагу суду, що мати і бабуся ОСОБА_11 мають невеликі доходи, мати ОСОБА_11 отримує пільги та субсидії, з 01.01.2026 отримує допомогу по втраті годувальника.

Адвокат ОСОБА_8 також звертає увагу, що 19.04.2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. Тобто, фактично ОСОБА_11 перебуває під вартою і фактично відбуває покарання без вироку суду - 2 роки та 1 місяць.

У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_8 просить суд відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 ; змінити запобіжний захід ОСОБА_11 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або цілодобовий домашній арешт з електронним носієм контролю за адресою: АДРЕСА_2 , та встановити чітке коло осіб з якими буде заборонено спілкуватись або зменшити розмір застави у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор підтримала подані клопотання щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 строку дії обов`язків, покладених на них судом, з підстав, зазначених у клопотаннях. Також прокурор підтримала подані клопотання щодо продовження строку тримання під вартою з можливістю внесення застави обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 з підстав, зазначених у клопотаннях. Зазначила, що всі обвинувачені обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів. Також є доведеною наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор зазначила, що м`якші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам та забезпечити належну поведінку обвинувачених.

Захисник ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження його підзахисному строку покладення обов`язків, передбачених ст.194 КПК України. Звернув увагу, що ОСОБА_15 до цього часу не порушував покладені на нього судом обов`язки. Вказав, що ризики є недоведеними та необґрунтованими. До клопотання не долучено матеріалів.

Захисник ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_6 просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження його підзахисному строку покладення обов`язків, передбачених ст.194 КПК України. Захисник вказує, що клопотання не відповідає вимогам закону і є необґрунтованим, ризики не підтверджені та не існують. Додатків до клопотання не додано. ОСОБА_16 до цього часу не порушував покладені на нього судом обов`язки. Клопотання є ідентичне всім попереднім.

Захисник ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд задовольнити частково клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_13 з підстав, які зазначені у його письмових запереченнях. Зазначив, що прокурором не доведено ризиків. Звернув увагу суду, що ОСОБА_13 2 роки знаходиться під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу, що є порушенням. Тільки тяжкість покарання не може бути підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати до ОСОБА_13 інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Вважає визначений судом розмір застави 2000000,00 грн завищеним і таким, який обвинувачений не зможе сплатити. Вважає, що застава у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є достатньою і здатна забезпечити належну поведінку обвинуваченого. Також захисник ОСОБА_4 вказав, що 21 липня 2026 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 9-р(ІІ)/2026, де суд детально виклав обов`язкові для всіх судів загальної юрисдикції вимоги щодо застосування застави. Конституційний Суд України наголосив на таких ключових аспектах: реальність альтернативи; обов`язок дослідження фінансового стану особи; врахування арештів майна; врахування утриманців та соціальних зв`язків.

Захисник ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження її підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Просила застосувати до нього цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю або визначити розмір застави в межах, передбачених КПК, та з урахуванням матеріального стану обвинуваченого. Зазначила, що прокурором не доведено ризиків, жодних доказів на підтвердження ризиків не надано, крім того не обгрунтовано розмір застави.

Захисник ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження її підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Просила застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслету або зменшити розмір застави у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Просила врахувати характеризуючі дані обвинуваченого, зокрема його стан здоров`я. Звернула увагу, що ОСОБА_12 більше двох років перебуває під вартою. Зазначила, що клопотання прокурора є ідентичним з попередніми. Ризики, зазначені прокурором є безпідставними та недоведеними (немає жодних доказів на підтвердження ризиків надано тільки характеристику), що порушує право на захист обвинуваченого. Не обґрунтовано необхідність тримання під вартою, не може строк тримання під вартою продовжуватися автоматично, суворість покарання не може бути єдиною підставою для продовження тримання під варттою. Крім того прокурором не обгрунтовано розмір застави.

Захисник ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження її підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Просила застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслету або зменшити розмір застави у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначила, що ризики, зазначені прокурором є безпідставними та недоведеними (немає жодних доказів на підтвердження ризиків), що порушує право на захист обвинуваченого. Не обґрунтовано необхідність тримання під вартою, не може строк тримання під вартою продовжуватися автоматично. Просила врахувати характеризуючі дані обвинуваченого, зокрема його стан здоров`я (стан його здоров`я в СІЗО погіршився) та соціальні зв`язки. Звернула увагу, що ОСОБА_11 два роки перебуває під вартою. Просила врахувати характеризуючі дані обвинуваченого, зокрема те, що він має постійне місце проживання. Також просила врахувати інформацію про доходи родичів обвинуваченого (обвинувачений та родичі обвинуваченого не мають можливості внести заставу у визначеному судом розмірі) та те, що прокурором не обгрунтовано розмір застави

Захисник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечив щодо клопотання прокурора про продовження ОСОБА_10 строку дії обов`язків, покладених на нього судом. Зазначив, що клопотання не відповідає вимогам КПК України, Конституції та Європейській конвенції з прав людини і є необґрунтованим. Ризики не підтверджуються жодними доказами. Крім того, не доведено, що не зменшилися раніше встановлені ризики. Прокурором не обгрунтовоно неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава. Захисник звертає увагу на Рішення № 9-р(ІІ)/2026 Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року, де суд детально виклав обов`язкові для всіх судів загальної юрисдикції вимоги щодо застосування застави. Конституційний Суд України наголосив на тому, що існує презумпція на користь свободи, а застава не повинна бути надмірною, її розмір має бути обгрунтованим з врахуванням фінансового стану особи та інших обставин. Захисник зазначає, що для внесення застави ОСОБА_10 були позичені кошти і на даний час ОСОБА_10 перебуває в скрутному матеріальному становищі і йому потрібні кошти на лікування. За місяць перебування на свободі обвинуваченим жодний ризик не реалізовано. Просив відмовити повністю у задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у судовому засіданні підтримали позиції своїх захисників. Просили відмовити в задоволенні клопотань прокурора. Зазначили, що вони вже тривалий час перебувають під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримали позиції своїх захисників, просили відмовити в задоволенні клопотань прокурора. Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 просив зменшити йому розмір застави.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Щодо клопотань прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_15 , ОСОБА_16 строку дії обов`язків, покладених на них судом, то суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 є обвинуваченими в кримінальному провадженні № 42021090000000057 від 18.06.2021.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.05.2022 обвинуваченому ОСОБА_16 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 календарних днів до 23.07.2022 включно. Також визначено альтернативний запобіжний захід щодо ОСОБА_16 у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також визначено обов`язки, які покладаються на обвинуваченого в разі звільнення з-під варти: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування із свідками, експертами та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Строк дії обов`язків - 2 (два) місяці з моменту внесення застави та звільнення з-під варти.

Також даною ухвалою обвинуваченому ОСОБА_15 обрано запобіжний захід у вигляді застави та покладено на нього вищевказані обов`язки.

Після внесення за обвинуваченого ОСОБА_16 застави у визначеному судом розмірі його було звільнено з-під варти та він вважається таким, відносно кого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Крім того, ухвалою суду від 16.09.2022 на обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 строком на 2 місяці були покладені наступні обов`язки: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками, експертами та іншими обвинуваченими в даному провадженні; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвалою суду від 09.11.2022 продовжено термін дії покладених на ОСОБА_15 та ОСОБА_16 обов`язків. Ухвалами суду від 04.01.2023, 03.03.2023, 28.04.2023, 14.06.2023, 11.08.2023 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 2 місяці.

Ухвалою суду від 11.08.2023 обсяг покладених на ОСОБА_15 та ОСОБА_16 обов`язків було зменшено, а саме продовжено їм строк дії покладених судом обов`язків, а саме: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) утриматися від спілкування із свідками, експертами; 4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвалами суду від 06.10.2023, 30.11.2023, 25.01.2024, 15.03.2024, 14.05.2024, 10.07.2024, 29.08.2024, 24.10.2024, 28.11.2024, 08.01.2025, 26.02.2025 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 2 місяці.

07.04.2025 до суду надійшли клопотання прокурора ОСОБА_19 про продовження ОСОБА_15 та ОСОБА_16 строку дії покладених на них обов`язків. Однак у призначеному на 14.04.2025 судовому засіданні клопотання прокурора від 04.04.2025 про продовження строку дії обов`язків не розглянуто у зв`язку з неявкою одного із захисників, у зв`язку з чим визначений ухвалою суду від 26.02.2025 строк дії покладених обов`язків закінчився.

Ухвалою суду від 12.05.2025 судом було задоволено частково клопотання прокурора ОСОБА_19 про покладення на обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_16 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Покладено на цих обвинувачених терміном на 60 днів наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) утриматися від спілкування із свідками, експертами; 4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Термін дії обов`язків визначено до 11.07.2025 включно.

Ухвалою суду від 07.07.2025 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 60 днів. Ухвалою суду від 27.08.2025 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 60 днів до 26.10.2025 включно. Ухвалою суду від 20.10.2025 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 60 днів до 19.12.2025 включно. Ухвалою суду від 19.12.2025 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 60 днів до 17.02.2026 включно. Ухвалою суду від 11.02.2026 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 2 місяці до 11.04.2026 включно. Ухвалою суду від 20.03.2026 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 2 місяці до 20.05.2026 включно. Ухвалою суду від 08.05.2026 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 2 місяці до 08.07.2026 включно. Ухвалою суду від 01.07.2026 продовжено строк дії покладених на обвинувачених обов`язків терміном на 2 місяці до 01.09.2026 включно.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше 2 місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 бажають уникнути можливого застосування до них покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років; незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою спотворення доказів стосовно фактичних обставин; вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки вони можуть продовжувати вчиняти злочини з метою збагачення.

На думку суду, виконання до цього часу обвинуваченими ОСОБА_15 та ОСОБА_16 покладених на них судом обов`язків не свідчить про непотрібність їх продовження, а тому продовження строку дії покладених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, сприятиме забезпеченню дієвості кримінального провадження.

Суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченим ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на 2 місяці строк дії покладених судом обов`язків, а саме: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) утриматися від спілкування із свідками, експертами; 4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 строку дії обов`язків, покладених на нього судом, то суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.1 ст.306, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України,

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 06.10.2023 було змінено ОСОБА_10 запобіжний захід із застави на тримання під вартою на строк до 04.12.2023, визначено йому заставу 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 805200,00 грн. та у разі звільнення його з-під варти у зв`язку із внесенням застави, покладено обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками, експертами; здати на зберігання до Управляння Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. 25 жовтня 2024 року за ОСОБА_10 внесено заставу та ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» його звільнено з-під варти. У подальшому під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії покладених на ОСОБА_10 обов`язків неодноразово продовжувався.

17.04.2024 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянину України, раніше судимого 28.08.2014 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі, щодо якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021090000000057 за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120221414300000119 за ч. 3 ст. 307 КК України перебуває на розгляді в Пустомитівському районному суді Львівської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023090000000007 перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 18.02.2025 ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 311 КК України.

14 травня 2024 року Калуським міськрайонним судом у кримінальному провадженні № 42021090000000057 частково задоволено клопотання прокурора та запобіжний захід ОСОБА_10 змінено із застави на тримання під вартою, без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу. В подальшому строк дії запобіжного заходу ОСОБА_10 судом продовжувався.

29.01.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 29.03.2025. 21.03.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 20.05.2025. В подальшому, Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_10 неодноразово продовжувалася дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, востаннє 08.05.2026 до 07.07.2026.

Ухвалою суду від 10.06.2026 було частково задоволено клопотання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому. Визначено обвинуваченому ОСОБА_10 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5000000 (П`ять мільйонів) гривень. Покладено на обвинуваченого ОСОБА_10 у разі внесення застави такі обов`язки: 1) прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

20.07.2026 обвинувачений ОСОБА_10 був звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави у визначеному судом розмірі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_10 бажає уникнути можливого застосування до нього покарання у виді позбавлення волі; незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою спотворення доказів стосовно фактичних обставин вчинених організованою групою та злочинною організацією злочинів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може не з`являтись на виклики до суду і таким чином перешкоджати розгляду судом зазначеної справи у розумні строки; вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше вчиняв злочини і може продовжувати їх вчиняти з метою збагачення.

На думку суду, продовження строку дії покладених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, сприятиме забезпеченню дієвості кримінального провадження.

Суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 на 2 місяці строк дії покладених судом обов`язків, а саме: прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Івано-Франківської та Львівської областей без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Щодо усного клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зменшення йому розміру застави, то суд зазначає, що дане клопотання належним чином не обгрунтовано та не підтверджено доказами, тому воно не підлягає до задоволення.

Щодо клопотань прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави, то суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_11 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_13 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_14 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_12 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України.

Ухвалою підготовчого судового засідання Калуського міськрайонного суду від 25.05.2022 обвинуваченому ОСОБА_11 обрано запобіжний захід тримання під вартою, визначено заставу 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 496200,00 грн. та покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки у разі внесення застави, а у подальшому строк дії запобіжного заходу ОСОБА_11 неодноразово продовжувався. 18 листопада 2022 року за ОСОБА_11 внесено заставу та ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» його звільнено з-під варти і таким чином до нього застосовано запобіжний захід - заставу. Під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії покладених на ОСОБА_11 обов`язків неодноразово продовжувався.

Ухвалою підготовчого судового засідання Калуського міськрайонного суду від 25.05.2022 обвинуваченому ОСОБА_12 обрано запобіжний захід тримання під вартою та визначено заставу 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 496200,00 грн. та покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки в разі її внесення. Під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії запобіжного заходу ОСОБА_12 неодноразово продовжувався. 05 грудня 2022 року за ОСОБА_12 внесено заставу та цього ж дня ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» його звільнено з-під варти. У подальшому під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження строк дії покладених на ОСОБА_12 обов`язків неодноразово продовжувався.

17.04.2024 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянину України, раніше не судимого, щодо якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021090000000057 за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120221414300000119 за ч. 3 ст. 307 КК України перебуває на розгляді в Пустомитівському районному суді Львівської області, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 18.02.2025 повідомлену підозру ОСОБА_11 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Студінка Калуського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, щодо якого 18.05.2022 обвинувальний акт за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України перебуває на розгляді в Калуському міськрайонному суді, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 ОСОБА_12 слідчими суддею Івано-Франківського міського суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено заставу в сумі 908400,00 грн, та у разі її внесення, покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01.05.2024 задоволено апеляційну скаргу прокурора, ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19.04.2024 про обрання щодо ОСОБА_20 запобіжного заходу скасовано, постановлено нову ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу, на строк до 15.06.2024. В подальшому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави ОСОБА_12 слідчими суддями Івано-Франківського міського суду неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_12 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 25.02.2025 раніше повідомлену підозру ОСОБА_12 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , громадянину України, раніше не судимого, щодо якого 14.05.2021 обвинувальний акт за ч. 2 ст. 296 КК України скеровано в суд, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_13 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 30.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_13 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 30 березня 2025 року включно. 18.02.2025 раніше повідомлену підозру ОСОБА_13 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

17.04.2024 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. 18.04.2024 ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. 19.04.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_14 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався. 29.01.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_14 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 29 березня 2025 року включно. 18.02.2025 раніше повідомлену підозру ОСОБА_14 змінено та за новими епізодами повідомлено йому про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.

14 травня 2024 року Калуським міськрайонним судом у кримінальному провадженні № 42021090000000057 частково задоволено клопотання прокурора та запобіжний захід ОСОБА_11 та ОСОБА_12 змінено із застави на тримання під вартою, без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу. В подальшому строк дії запобіжного заходу ОСОБА_11 та ОСОБА_12 судом продовжувався.

29.01.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 29.03.2025. 30.01.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_13 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 30.03.2025. 21.03.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 20.05.2025. В подальшому, Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 неодноразово продовжувалася дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, востаннє 08.05.2026 до 07.07.2026.

Ухвалою суду від 10.06.2026 було частково задоволено клопотання захисників щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим. Визначено обвинуваченому ОСОБА_12 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5000000 (П`ять мільйонів) гривень. Визначено обвинуваченому ОСОБА_11 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 5000000 (П`ять мільйонів) гривень. Визначено обвинуваченому ОСОБА_13 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 2000000 (Два мільйони) гривень. Визначено обвинуваченому ОСОБА_14 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 2000000 (Два мільйони) гривень. В ухвалі зазначено, що обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 07.07.2026 р. включно. Покладено на обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у разі внесення застави такі обов`язки: 1) прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначена у клопотанні підозра має місце і підтверджуються достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, перелік яких міститься у клопотаннях, то є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

При цьому, обставини здійснення обвинуваченими конкретних дій та доведеність їх винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки хору їх належності та допустимості будуть перевірені на оцінені під час судового розгляду по суті, а саме на стадії дослідження доказів.

За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Пунктами 4, 5 частини 2 статті 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених, судом враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, характеризуючі дані про особи обвинувачених, та інші обставини в їх сукупності.

Суд враховує характеризуючі дані обвинувачених, зокрема те, що: ОСОБА_11 раніше не судимий; має маму та дві неповнолітні сестри (батько яких помер, які отримують допомогу малозабезпеченій сім`ї. Мати і бабуся ОСОБА_11 мають невеликі доходи, мати ОСОБА_11 отримує пільги та субсидії, з 01.01.2026 отримує допомогу по втраті годувальника. ОСОБА_11 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Також судом враховано стан здоров`я ОСОБА_11 , якому встановлено медичний діагноз. Суд враховує, що медична допомога надається ОСОБА_11 в умовах установи ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», йому надано дієтичне харчування та призначено медикаментозне лікування. Суд враховує його характеристику з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі характеризується посередньо, законні вимоги адміністрації ОСОБА_11 виконує.

Суд також враховує стан здоров`я ОСОБА_12 , а також те, що він є раніше несудимим. ОСОБА_12 до затримання був працевлаштований на ТОВ «Калуський Комбінат хлібопродуктів» водієм - автонавантажувача. Суд також враховує, що його мати хворіє. Суд враховує характеристику ОСОБА_12 з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі ОСОБА_12 характеризується посередньо, законні вимоги адміністрації ОСОБА_12 виконує.

Суд також враховує стан здоров`я ОСОБА_13 , а також те, що він є раніше несудимим. Суд враховує характеристику ОСОБА_13 з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі він характеризується негативно, законні вимоги адміністрації виконує. Суд також враховує, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.01.2026 справу за обвинувальним актом щодо ОСОБА_13 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 296 КК України було закрито на підставі ст. 49 КК України (у зв`язку із закінченням строків давності), тобто за нереабілітуючих обставин.

Суд також враховує стан здоров`я ОСОБА_14 , а також те, що він є раніше несудимим. Суд враховує, що його батько та бабуся хворіють. Суд враховує характеристику ОСОБА_14 з ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» від 27.04.2026, в якій зазначено, що за час тримання в установі він характеризується посередньо, законні вимоги адміністрації ОСОБА_14 виконує.

При розгляді даного клопотання суд також враховує, що відносно ОСОБА_11 в іншому суді розглядається ще одна кримінальна справа.

Суд враховує, що злочини у вчиненні яких підозрюються обвинувачені, у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких. Також судом враховується суспільна небезпечність злочинів в яких обвинувачуються обвинувачені.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що у судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які продовжують існувати та які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: пункти перший, третій, четвертий, п`ятий вказаної статті. Так, про існування вказаних ризиків свідчать наступні обставини:

- переховуватися від суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки обвинувачені, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ними злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винними у вчиненні злочинів, можуть переховуватись від суду.

- незаконно впливати на свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження обвинуваченим стало відомо про обсяг зібраних доказів, у тому числі про зміст наданих свідками показань, які можуть бути визнані такими, що викривають його та інших обвинувачених у вчиненні інкримінованих злочинів. В ході судового розгляду свідків ще не допитано. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків. Обвинувачені знають персональні дані свідків і зміст наданих ними свідчень на досудовому розслідуванні. Тому існує вірогідність незаконного впливу на них зі сторони обвинувачених з метою зміни показань та спотворення доказів. Також в судовому засіданні не були допитані експерти. Крім того, обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 знайомі один з одним. Їм пред`явлено в обвинувачення, серед іншого і участь у складі злочинної організації, тому шляхом вмовляння, погроз зможуть впливати на покази один одного;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки перебуваючи на волі обвинувачені можуть не з`являтися на виклики до суду і таким чином перешкоджати у здійсненні судового розгляду у розумні строки;

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки обвинувачені обвинувачуються у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, тому є підстави вважати, що вони, з метою одержання доходів продовжать вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.

Крім того, суд не вважає слушними доводи захисників про те, що застосування запобіжного заходу неможливе без дослідження доказів. Суд приймає рішення виходячи з обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті та інших документів наданих сторонами кримінального провадження. На даній стадії справи суд позбавлений повноважень досліджувати докази, надавати їм оцінку, робити висновки щодо винуватості чи невинуватості обвинувачених.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності» за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо твердження захисників про можливість застосування обвинуваченим на даний час більш м`яких запобіжних заходів, то суд зазначає, що зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання (продовження) запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому суддя на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання. Захисниками не обґрунтовано підстави для зміни запобіжного заходу чи застосування більш м`якого запобіжного заходу, не надано доказів, які підтверджують виникнення нових обставин, які можуть вплинути на вирішення даного питання.

Зокрема, зазначені захисниками факти про хвороби обвинувачених не свідчать про зменшення встановлених судом ризиків. Крім того, медична допомога надається їм в умовах Івано-Франківської установи виконання покарань № 12, де вони на даний час утримуються. Можливість офіційного працевлаштування обвинувачених не спростовує наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Таким чином, враховуючи існування вищевказаних ризиків, суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам. Тому суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, домашні арешт, цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслету.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При вирішенні питання про визначення обвинуваченим альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд приходить до наступних висновків.

Суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 утримуються під вартою протягом певного періоду часу. Також суд враховує стан здоров"я обвинувачених.

На даний час судовий розгляд перебуває на стадії дослідження доказів у справі.

Суд дійшов висновку, що на даній стадії судового розгляду для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, а також для запобігання встановленим ризикам, можливе застосування обвинуваченим альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

При визначенні розміру застави суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні злочинів, що стосуються збуту особливо небезпечного наркотичного засобу (в особливо великих розмірах), який міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров`ю громадян. У всьому світі посилюється боротьба з незаконним обігом наркотиків серед населення, посилюється кримінальна відповідальність за такі злочини, тому кожен, хто має намір вчиняти такий злочин, чи підозрюється у вчиненні такого злочину чи вже вчинив його, повинен усвідомлювати, що відповідальність буде суворою і невідворотною. Крім того, обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 обвинувачуються в участі у злочинній організації.

Суд також звертає увагу, що до обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вже було застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави та було покладено на них обов`язки, передбачені ст.177 КПК України. Однак у зв`язку з невиконанням покладеного на них судом обов`язку, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ухвалою суду від 14.05.2024 було змінено запобіжний захід у виді застави на тримання під вартою без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу. Ухвалою суду від 29.08.2024 заставу звернуто в дохід держави. Дану ухвалу було залишено без змін Івано-Франківським апеляційним судом 08.10.2024.

З врахуванням вищезазначеного, тяжкості інкримінованого обвинувачення, певного строку перебування обвинувачених під вартою, стадії судового розгляду, суд приходить до висновку, що визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених, а також запобігання встановленим ризикам.

При цьому, Конституційний суд України в рішенні від 21.07.2026 по справі № 3-176/2025(355/25) зробив висновок про те, що абзац 5 ч.5 ст.182 КПК України (У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.) відповідає Конституції України (є конституційним). В даному рішенні суд детально виклав обов`язкові для всіх судів загальної юрисдикції вимоги щодо застосування застави. Конституційний Суд України наголосив на таких ключових аспектах: реальність альтернативи; обов`язок дослідження фінансового стану особи; врахування арештів майна; врахування утриманців та соціальних зв`язків.

З урахування вимог, зазначених в рішенні Конституційного суду України від 21.07.2026 по справі № 3-176/2025(355/25), враховуючи особи обвинувачених, їх фінансовий стан, наявність соціальних зв`язків та інші обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність продовжити застосування до вказаних обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, а також слід: зменшити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_11 розмір застави до 4500000,00 (Чотири мільйони п`ятсот тисяч) гривень; зменшити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_12 розмір застави до 4500000,00 (Чотири мільйони п`ятсот тисяч) гривень; зменшити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_13 розмір застави до 1500000,00 (Один мільйон п`ятсот тисяч) гривень; зменшити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_14 розмір застави до 1500000,00 (Один мільйон п`ятсот тисяч) гривень. На думку суду, застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків. Зокрема, суд враховує, що згідно обвинувального акту ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні у складі організованої групи-злочинної організації особливо тяжких злочинів щодо обігу особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великих розмірах (від такої діяльності отримувався значний дохід).

Таким чином, суд частково враховує твердження захисників про можливість зменшення обвинуваченим розміру застави.

В судовому засіданні при вирішенні клопотань забезпечено змагальність, а також право на оскарження судового рішення. Відтак продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави не може вважатися свавільним.

Враховуючи викладене та те, що 30.08.2026 закінчується строк дії застосованих щодо обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 запобіжних заходів, а застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинувачених не дозволить запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні, то суд приходить до переконання, що слід частково задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченим запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 27, 31, 177, 178, 183, 194, 199, 201, 331, 369-372, 376, 532 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 строку дії покладених судом обов`язків задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на 2 місяці строк дії покладених судом обов`язків, а саме:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) утриматися від спілкування із свідками, експертами;

4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 на 2 місяці строк дії покладених судом обов`язків, а саме:

1) прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Івано-Франківської та Львівської областей без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків визначити до 18.10.2026 включно.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 що в разі невиконання покладених на них обов`язків до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали для виконання в частині покладених обов`язків направити Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 18.10.2026 включно.

Зменшити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_11 розмір застави до 4500000,00 (Чотири мільйони п`ятсот тисяч) гривень.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 18.10.2026 включно.

Зменшити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_12 розмір застави до 4500000,00 (Чотири мільйони п`ятсот тисяч) гривень.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 18.10.2026 включно.

Зменшити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_13 розмір застави до 1500000,00 (Один мільйон п`ятсот тисяч) гривень.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 18.10.2026 включно.

Зменшити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_14 розмір застави до 1500000,00 (Один мільйон п`ятсот тисяч) гривень.

Тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Заставу може бути внесену як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.10.2026 включно.

Покласти на обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у разі внесення застави такі обов`язки:

1) прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Визначені обов`язки покласти на обвинувачених на строк два місяці з часу внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Роз`яснити, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачені вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити обвинувачених, що в разі невиконання покладених на них обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу тримання під вартою може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та оголошено 21.08.2026 о 11:00 год.

Головуючий