Ухвала суду № 139144545, 18.08.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18 серпня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/111/26 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. розглянув Заяву (вх.№6076 від 31.07.2026) відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом: Тернопільського обласного центру зайнятості, 46007, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. Текстильна, будинок 1 Б

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Прядко Олега Борисовича, АДРЕСА_1

про стягнення різниці між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих працівників в сумі 139 612 грн. 00 коп.

За участі представників сторін та їх учасників:

Позивача: Гарькова Ліда Романівна;

Відповідача: Фізична особа - підприємець Прядко Олег Борисович.

1. Суть справи.

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа № 921/111/26.

Рішенням від 26.05.2026 ухвалено:

1. Прийняти визнання позову Фізичної особи - підприємця Прядко Олега Борисовича.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Прядка Олега Борисовича(місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) різницю між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з Порядком працівників в сумі 139 612 грн. 00 коп. (сто тридцять дев`ять тисяч шістсот дванадцять грн. 00 на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ Ощадбанк, код 00032129 коп.).

4. Судові витрати покласти на відповідача.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Прядка Олега Борисовича, АДРЕСА_1 ) на Тернопільського обласного центру зайнятості, (46007, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. Текстильна, будинок 1 Б, рахунок UA 288201720355409301700706448, ДКСУ України, м. Київ) 1 331грн 20коп. судового збору.

6. Повернути Тернопільському обласному центру зайнятості з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 331(одну тисячу триста тридцять одну)грн 20коп., сплачений згідно з платіжною інструкцією №153 від 26.01.2026.

Ухвалою від 06.06.2026 постановлено: 1.Виправити описки, допущені у п.3,5 резолютивної частини скороченої (вступної та резолютивної) частини рішення від 26.05.2026 у справі №921/111/26, вказавши: "… 3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Прядка Олега Борисовича (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) різницю між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з Порядком працівників в сумі 139 612 грн. 00 коп. (сто тридцять дев`ять тисяч шістсот дванадцять грн. 00 на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ Ощадбанк, код 00032129 коп.).

… 5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Прядка Олега Борисовича, АДРЕСА_1 ) на Тернопільського обласного центру зайнятості, (46007, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. Текстильна, будинок 1 Б, рахунок UA 288201720355409301700706448, ДКСУ України, м. Київ) 1 331грн 20коп. судового збору…".

31.07.2026 на адресу суду від відповідача надійшла заява (вх.№6076 від 31.07.2026) про розстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою від 31.07.2026 судом призначено судове засідання щодо розгляду заяви (вх.№6076 від 31.07.2026) відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі № 921/111/26 на 18.08.2026.

У призначене судове засідання 18.08.2026 з`явився відповідач, заяву про розстрочення рішення суду, підтримав.

Присутня у судовому засіданні представниця позивача проти задоволення заяви щодо розстрочення рішення суду, не заперечила.

2. Розгляд заяви (вх.№6076 від 31.07.2026) відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі № 921/111/26.

31.07.2026 на адресу суду від відповідача - Фізичної особи підприємця Прядка О.Б. надійшла заява (вх.№6076 від 31.07.2026) про розстрочення виконання рішення суду.

Заяву ФОП Прядко О.Б. мотивовує тим, що у зв`язку зі складним матеріальним становищем на даний час, він не має можливості виконати рішення суду одноразово у повному обсязі, з огляду на таке.

Прядко О.Б. та члени його сім`ї є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується відповідними довідками. На даний час сім`я проживає у гуртожитку, не має власного житла, несе постійні витрати на проживання та забезпечення базових потреб.

Дохід Прядка О.Б. є незначним, на утриманні неповнолітня дитина, відсутність постійної роботи, що об`єктивно ускладнює виконання рішення суду у повному обсязі одноразово.

Водночас, зауважує, що не ухиляється від виконання рішення суду, та має намір його виконати, однак просить надати можливість зробити це частинами.

На підставі зазначеного просить суд:

- розстрочити виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2026 у справі № 921/111/26;

- встановити наступний графік погашення заборгованості в сумі 139 612 грн. 00 коп.: щомісячно по 11 634 грн. 33 коп. протягом 11 місяців та 11 634 грн. 37 коп. за 12 місяць.

Суд, розглянувши вказану заяву, має за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Процесуальні питання пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах регулюються Розділом V ГПК України (статті з 326 по 338).

Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Положеннями частини 4 статті 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України, заява №6962/02).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 по справі № 11-рп/2012).

Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм розстрочення виконання рішення за наявності певних умов.

Відповідно до частин 5, 6 статті 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;

2) розподіл судових витрат.

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про:

1) порядок і строк виконання рішення;

2) надання відстрочки або розстрочки виконання рішення;

3) забезпечення виконання рішення;

4) повернення судового збору.

Зі змісту частини 1 статті 331 ГПК України, вбачається, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 ГПК України).

Так, за приписами частин 3, 4 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Розстрочення це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Також необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення.

При цьому, зазначена норма процесуального закону не наводить переліку обставин, за наявності яких може бути здійснено розстрочку виконання судового рішення, і покладає розв`язання цього питання, як і визначення періоду, протягом якого можливо здійснити розстрочку виконання рішення суду, безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи.

Тому, суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду із Заявою про розстрочення виконання рішення суду, Відповідач зазначає, що через скрутне матеріальне становище на даний час не має можливості виконати рішення суду одноразово у повному обсязі.

При цьому, доданими до Заяви доказами, зокрема, довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, підтверджується, що ОСОБА_1 та члени його сім`ї є внутрішньо переміщеними особами, та на даний час сім`я проживає у гуртожитку, не маючи власного житла та несучи постійні витрати на проживання та забезпечення базових потреб.

Також, у поданій заяві відповідачем наголошено та підтверджено у судовому засіданні, що він не ухиляється від виконання рішення суду та має намір його виконати, однак просить надати можливість зробити це частинами.

Представниця позивача проти задоволення заяви ОСОБА_1 щодо розстрочення рішення суду від 26.05.2026, не заперечила.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України", зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд, оцінивши Заяву та наведені в ній підстави, зважаючи на те, що розстрочення суми позову надасть можливість відповідачу самостійно виконати рішення суду від 26.05.2026

Одночасно суд зазначає, що порушення графіку розстрочення буде мати наслідком пред`явлення рішення до його примусового виконання. Тому рішення, що передбачатиме розстрочення не завдасть шкоди стягувачу.

В даному випадку, розстрочення судового рішення про стягнення боргу в сумі 139 612 грн. 00 коп. строком на один рік платежами: щомісячно по 11 634 грн. 33 коп. протягом 11 місяців та 11 634 грн. 37 коп. за 12 місяць починаючи з дня набрання даною ухвалою законної сили надасть можливість добровільного виконання судового рішення.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, надавши оцінку Заяві Відповідача про розстрочку виконання рішення суду, керуючись вимогами статті 331 ГПК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаної Заяви щодо розстрочки виконання рішення Господарського суду Тернопільської області, строком на 12 місяців та розстрочує борг в розмірі 139 612 грн. 00 коп. строком на один рік платежами: щомісячно по 11 634 грн. 33 коп. протягом 11 місяців та 11 634 грн. 37 коп. за 12 місяць починаючи з дня набрання даною ухвалою законної сили надасть можливість добровільного виконання судового рішення, починаючи з дня набрання даною ухвалою законної сили.

Згідно частини 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Враховуючи зазначене вище, керуючись статтями 234, 235, з 253 по 259, 331 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ

1. Заяву (вх.№6076 від 31.07.2026) відповідача Фізичної особи підприємця Прядко Олега Борисовича про розстрочення виконання рішення суду від 26.05.2026 у справі №921/111/26, задовольнити.

2. Розстрочити виконання судового рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2026 у справі №921/111/26 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Прядка Олега Борисовича (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) різницю між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з Порядком працівників в сумі 139 612 грн. 00 коп. (сто тридцять дев`ять тисяч шістсот дванадцять грн. 00 коп. на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк», код 00032129 коп.), починаючи з дня набрання даною ухвалою законної сили, відповідно до наступного графіку:

- до 21 вересня 2026 року 11 634 грн. 33 коп.;

- до 21 жовтня 2026 року - 11 634 грн. 33 коп. ;

- до 21 листопада 2026 року - 11 634 грн. 33 коп.;

- до 21 грудня 2026 року - 11 634 грн. 33 коп.;

- до 21 січня 2027 року - 11 634 грн. 33 коп.;

- до 21 лютого 2027 року - 11 634 грн. 33 коп.;

- до 21 березня 2027 року - 11 634 грн. 33 коп.;

- до 21 квітня 2027 року - 11 634 грн. 33 коп.;

- до 21 травня 2027 року - 11 634 грн. 33 коп.;

- до 21 червня 2027 року - 11 634 грн. 33 коп.;

- до 21 липня 2027 року - 11 634 грн. 33 коп.;

- до 21 серпня 2027 року - 11 634 грн. 37 коп.

Позивач: Тернопільський обласний центр зайнятості, 46007, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. Текстильна, будинок 1 Б , (код ЄДРПОУ 05392691);

Відповідач: Фізична особа - підприємець Прядко Олег Борисович, АДРЕСА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею з 18.08.2026.

4. Заперечення (оскарження) щодо ухвали може бути подано з підстав та в порядку визначених статтями з 253 по 259 ГПК України.

5. Повний текст ухвали складено 20.08.2026.

6. Копію ухвали направити:

- позивачу Тернопільському обласному центру зайнятості, до його електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС;

- відповідачу Фізичній особі - підприємцю Прядко Олегу Борисовичу, АДРЕСА_1 , рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Інформацію по справі, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://court.gov.ua/sud5022/

Суддя В.Л. Гевко