Рішення № 139144510, 03.08.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/109/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Керівника Теребовлянської окружної прокуратури, 48100, вул. 22 Січня, 14, м. Теребовля, Тернопільський район в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах:

1. Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 46008, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3

2. Скалатської міської ради, 47851, Тернопільська обл., Тернопільський район, м. Скалат, вул. Грушевського, буд. 2

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А

про стягнення 3 735 134 грн 89 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу

За участі представників сторін та їх учасників:

Прокуратури : не з`явився;

Позивача 1: Жмуд Наталія Володимирівна ;

Позивача 2: не з`явився ;

Відповідача: адвокат Довгопола Катерина Андріївна.

1.Рух і суть справи.

Позивач Керівник Теребовлянської окружної прокуратури, 48100, вул. 22 Січня, 14, м. Теребовля, Тернопільський район в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: 1. Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 46008, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3, 2. Скалатської міської ради, 47851, Тернопільська обл., Тернопільський район, м. Скалат, вул. Грушевського, буд. 2 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А про стягнення 3 735 134 грн 89 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Ухвалою суду від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31.03.2026, неодноразово відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах суду, востаннє на 19.05.2026.

В судовому засіданні 19.05.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.07.2026, без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про постановлення ухвали у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України.

07.07.2026 у судовому засіданні по розгляду справи по суті оголошено перерву, із призначенням стадії дослідження доказів і судових дебатів, до 28.07.2026, про що судом постановлено ухвалу, без оформлення окремого документа.

У судовому засіданні 28.07.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Суд, також зазначив, що рішення буде проголошено 03.08.2026 о 10 год. 00 хв.

Присутня у призначеному судовому засіданні 03.08.2026 представниця позивача-1 позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Прокуратура та позивач-2 участі повноважних представників у судовому засіданні не забезпечили, заяв чи клопотань процесуального характеру суду не надали.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників прокуратури та позивача-2.

В судовому засіданні 03.08.2026 судом оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументи позивача.

Позовні вимоги, викладені Керівником Теребовлянської окружної прокуратури у позовній заяві №54/2-549ВИХ від 19.02.2026 (вх. №130 від 25.02.2026) та підтримані прокурором та представником позивача-1 у судових засіданнях, обґрунтовані тим, що як встановлено в ході кримінального провадження № 62024140140000378 від 18.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків лісничим Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» ОСОБА_1 на території ввірених йому під охорону: кварталу 39 виділ 7 площею 3.9 га, кварталу 43 виділ 5 площею 3.8 га, кварталу 43 виділ 3 площею 3.7 га, кварталу 32 виділ 4 площею 5 га, кварталу 24 виділ 1 площею 4.0 га Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» у період з 01.11.2023 по 06.03.2024, невстановленими досудовим слідством особами здійснено самовільне рубання сухостійних дерев різних порід та діаметрів на загальну суму 3 735 134,89 грн.

Вказане кримінальне провадження 30.01.2025 скеровано з обвинувальним актом для розгляду до Підволочиського районного суду Закарпатської області (номер справи 604/138/25).

Розмір завданої шкоди за порушення лісового законодавства в сумі 3 735 134,89 грн, підтверджується, зокрема, розрахунками розміру шкоди, складеними 18.03.2024 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, та висновками судових інженерно-екологічних експертиз, виготовлених Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України від 30.04.2024 № СЕ-19/120-24/4270-ФХЕД, від 01.05.2024 № СЕ-19/120-24/4272-ФХЕД, від 06.05.2024 № СЕ-19/120-24/4274-ФХЕД, від 08.05.2024 № СЕ-19/120-24/4276-ФХЕД та від 09.05.2024 № СЕ-19/120-24/4278-ФХЕД.

Одночасно, у позовній заяві зазначено, що заподіяна лісу шкода, відповідно до вимог чинного законодавства, підлягає відшкодуванню до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів і використовуються для відтворення лісів, підвищення їх продуктивності, проведення лісогосподарських заходів та утримання лісів у належному санітарному стані.

Враховуючи, що ненадходження зазначених коштів негативно впливає на реалізацію заходів щодо відтворення лісових ресурсів, керівником Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: 1. Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 2. Скалатської міської ради, заявлено позов про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" - 3 735 134 грн 89 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в користь держави в особі Скалатської міської ради.

Крім того, у наданій суду Відповіді на відзив (вх. №2263 від 23.03.2026) прокурор заперечує доводи відповідача стосовно недопустимості наданих доказів, а також стверджує про дотримання вимог КПК України щодо попереднього надання дозволу на розголошення даних досудового розслідування уповноваженою особою, що в свою чергу вказує на те, що долучені з матеріалів кримінального провадження докази є допустимими.

Доказів на противагу цього відповідачем не надано, а відтак, вважає такі твердження необґрунтованими та надуманими.

Щодо тверджень представника Відповідача щодо відсутності доказів виділення і передачі документів з матеріалів кримінального провадження № 6202314040000179 від 23.10.2023 в кримінальне провадження № 62024140140000378, що ставить під сумнів легальність отримання таких матеріалів, слід зазначити наступне.

Згідно постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 18.12.2024 процесуальним прокурором у кримінальному провадженні на підставі ст.217 КПК України прийнято рішення про виділення з матеріалів кримінального провадження № 6202314040000179 від 23.10.2023 матеріали в окреме кримінальне провадження за № 62024140140000378. Вказану постанову прокурором долучено до позовної заяви.

2.2. Аргументи відповідача.

Відповідач у наданому суду відзиві на позовну заяву (вх.№2124 від 18.03.2026) та представниця відповідача у судових засіданнях, проти позовних вимог заперечують із посиланням, зокрема, на недопустимість доказів, долучених до позовної заяви, зокрема, поданих з матеріалів кримінального провадження, у тому числі висновків експерта як доказів, що підтверджують розмір шкоди, відсутність повноважень прокурора для подання позовної заяви.

Так, наголошують, що оригінали доказів долучених до позовної заяви у справі №921/109/26 знаходяться у матеріалах справи №604/138/25, яка розглядається по суті Підволочиським районним судом Тернопільської області, тобто у справі №921/109/26 знаходяться не оригінали матеріалів кримінального провадження №62024140140000378, а копії наглядового провадження військової прокуратури.

Також, зауважують, що як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 був призначений на дійсну посаду 01.01.2023. Доказами матеріальної відповідальності ОСОБА_1 (та похідно від цього вини у вчиненні правопорушення) виступають договір про повну матеріальну відповідальність від 02.01.2023 та посадова інструкція лісничого Залозецького лісництва від 19.06.2023, в яких прописані обов`язки ОСОБА_1 в частині охорони лісів.

При цьому, в додатках до позову відсутні як посадова інструкція, так і договір про матеріальну відповідальність ОСОБА_1 , що не дає можливості стверджувально вказувати, які обов`язки з охорони лісів були покладені на вказану особу, та які з них останній не виконав, допустивши службову недбалість.

Таким чином, відповідальність ОСОБА_1 у службовій недбалості може бути підтверджена лише за наявності достовірних доказів вчинення незаконних рубок у Скалатському лісництві саме після 01.01.2023, відмінних від протоколів огляду в рамках кримінального провадження, оскільки останні фіксують виключно різницю між наданим дозволом і фактичною рубкою, проте конкретний час вчинення правопорушення не встановлюють.

Окремо Відповідач звертає увагу, що всі копії матеріалів кримінального провадження № 62024140140000378, наданого Тернопільською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону за супровідним листом від 17.02.2026 № 30.56/02-493ВИХ-26 Прокуратурі, містять штамп завірення «З оригіналом згідно» із підписом та датою « 17.02.2026», проте не дозволяють ідентифікувати посадову особу та орган, які відповідне завірення копій матеріалів провадження здійснили, що суперечить змісту частини 4 статті 91 ГПК України.

Відповідач також зауважує, що вказаний супровідний лист із матеріалами кримінального провадження надійшов до Теребовлянської окружної прокуратури лише 18.02.2026 (про що свідчить його реєстрація під № 531-26), а отже представники Прокуратури, задля дотримання вимог частини 2 статті 91 ГПК України, завірити їх фізично не могли.

В разі ж завірення відповідних копій матеріалів кримінального провадження № 62024140140000378, долучених до матеріалів дійсного позову, безпосередньо керівником Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Шафранюком В.М., Прокуратурою так само було порушено вимоги статті 91, частини 3 статті 162, статті 164 та пункту 4 частини 2 статті 42 ГПК України, оскільки ОСОБА_2 не був і не є учасником справи № 921/109/26.

Відповідач звертає, також, увагу на твердження Прокуратури «внаслідок несплати винними особами шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу, місцевий бюджет Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області не отримує відповідні кошти, що не може залишатися без реагування органів прокуратури», та зазначає, що згідно змісту Переліку і територіальної юрисдикції окружних прокуратур, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 39, територіальна юрисдикція Теребовлянської окружної прокуратури не розповсюджується на адміністративно-територіальні одиниці іншого регіону України за межами Тернопільської області, а отже і вирішення питання відшкодування завданої екологічної шкоди до місцевого бюджету Макарівської селищної ради не відноситься до предмету спору по справі № 921/109/26.

Так само, на сайті «Судова влада України» були відсутні оголошення щодо зміни територіальної підсудності Підволочиського районного суду Тернопільської області (за змістом абзацу 2 аркушу 3 позовної заяви).

З огляду на зазначене, відповідач просить суд про відмову у задоволенні позову.

3. Щодо підстав для звернення прокурора з позовом у суд.

Із змісту статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Також, згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні доходної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При відкритті провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №924/1237/17 від 20.09.2018, у справі №918/313/17 від 27.02.2018 та ухвалі Верховного Суду у справі №822/1169/17 від 19.07.2018.

У випадках, коли правопорушення стосується інтересів великої кількості громадян або потрібно захистити інтереси держави, підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, є виправданою (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Менчинська проти Російської Федерації», «Бацаніна проти Росії»).

Також і Верховний Суд звертає увагу на те, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками, держава може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (ч. 3 ст. 13, ч. 7 ст. 41, ч. 1 ст. 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (ст. ст. 18, 19, п. «а» ч. 1 ст. 91 ЗК У країни), які набуваються лише згідно із законом (ст. 14 Конституції України) (п. 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, п. 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617 /16).

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» є обов`язковим.

Згідно з вказаним рішенням КСУ інтереси держави можуть як збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття «інтереси держави» є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту. Порушенням інтересів держави у вказаному випадку є те, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги є одним із пріоритетних напрямків діяльності як державних органів, гак і суб`єктів господарювання, адже охорона навколишнього природного середовища відноситься до глобальних завдань, життєво важливих для всього людства, тому актуальним є охорона земель природно-заповідного фонду від нецільового використання та втрат територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Частиною 2 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до положень частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2)вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) браги участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження (частина 6 статті 23 ЗУ «Про прокуратуру»).

Таким чином, наведена вище норма закону передбачає різні форми представництва прокуратурою в суді, серед яких є, зокрема, така форма представництва як звернення до суду з позовом.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Україна, є об`єктами права власності українського нараду від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (стаття 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України ліси є її національним багатством. Усі ліси на території України, незалежно від форми власності становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно статей 1,5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», є збереження природних ресурсів у тому числі лісів.

Право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах статей 13,142,145 Конституції України; статей 15,19,47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Крім того, ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання вимог законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах тощо.

Згідно з підпунктом «г» підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів; добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів; заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів.

Також відповідно до підпунктів 3, 8 пункту 4 даного Положення проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання випробування); пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Територіальним органом виконавчої влади, що реалізовував державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища є Державна екологічна інспекція у Тернопільській області.

Таким чином, іншим органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у вказаній сфері, є Державна екологічна інспекції у Тернопільській області.

За статей 1, 2 ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади» систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Інші центральні органи виконавчої влади діють за принципом єдиноначальності, якщо інше не передбачено законом.

Центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції, комісії, бюро, Український інститут національної пам`яті (ст. 16 цього Закону).

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується (наказ Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 «Про затвердження Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції»).

Враховуючи викладене, лист ДЕІ у Вінницькій області від 17.01.2025 свідчить про обізнаність держави в особі Держекоінспекції про наявність порушень та необхідність вжиття заходів щодо стягнення шкоди у судовому порядку.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Теребовлянською окружною прокуратурою 16.02.2026 повідомлено відповідні суб`єкти владних повноважень про встановлені порушення інтересів держави, а саме: Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області та Скалатську міську раду.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст.142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

До делегованих повноважень органів місцевого самоврядування згідно з вимогами п. б, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Статтею 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 29 частина 3 пункт 7 та стаття 69-1 частина 1 пункт 4 Бюджетного кодексу України, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

При цьому встановлено, що зазначена у позові незаконна рубка дерев проведена на території кварталу 39 виділу 7, кварталу 43 виділу 5, кварталу 43 виділу 3, кварталу 32 виділу 4, кварталу 24 виділу 1 Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» (на той час), що входить до адміністративної території Скалатської міської територіальної громади.

Таким чином, одним з органів, уповноважених захищати інтереси держави у вказаній сфері, є Скалатська міська рада.

Про наявність порушень інтересів держави, та необхідність їх захисту органу місцевого самоврядування було відомо, оскільки про наведені порушення їй повідомлено Тернопільською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону, про що свідчить її лист від 30.01.2025.

Разом з цим, внаслідок несплати винними особами шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу, місцевий бюджет Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області не отримує відповідні кошти, що не може залишатися без реагування органів прокуратури.

Статтею 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 47 «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, у відповідності до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Таким чином, шкода, заподіяна лісу, відповідно до вимог чинного законодавства, підлягає відшкодуванню до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів і використовуються для відтворення лісів, підвищення їх продуктивності, проведення лісогосподарських заходів та утримання лісів у належному санітарному стані.

Ненадходження зазначених коштів негативно впливає на реалізацію заходів щодо відтворення лісових ресурсів.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 вказала, що сам факт на звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те. що указаний орган неважно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає, нормам національного законодавства на практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва судом для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення , він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, які міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Згідно з частиною 2 статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Отже, володіючи відповідними повноваженнями та достовірно знаючи з повідомлення прокурора про факти заподіяння шкоди, Скалатською сільською радою при наявності відповідних повноважень не вжито заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев.

З огляду на викладене, у даному випадку наявні підстави для представництва Тернопільською обласною прокуратурою інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Скалатської сільської ради у зв`язку з нездійсненням нею захисту інтересів територіальної громади у сфері охорони та захисту лісів шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Підставою звернення до суду у даній справі є стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок невиконання постійним лісокористувачем покладених чинним законодавством обов`язків із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України.

Відповідно до змісту наведених у позовній заяві доводів прокурора, Тернопільською обласною прокуратурою під час здійснення заходів представницького характеру виявлено порушення майнових інтересів держави, що спричинені внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, під час ведення лісового господарства.

Як встановлено судом, у ході досудового розслідування кримінального провадження № 62024140140000378 від 18.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України встановлено, що лісничий Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (надалі ДСГП «Ліси України») ОСОБА_1 , достовірно знаючи свої права та обов`язки, маючи об`єктивну можливість виконувати їх, через несумлінне ставлення до них, в порушення Положення про державну лісову охорону, посадової інструкції лісничого Залозецького лісництва, положень Лісового кодексу України, будучи зобов`язаним здійснювати охорону ввіреного йому лісу від незаконних рубок, у період із 01.11.2023 по 06.03.2024, маючи можливість для виявлення незаконних, самовільних рубок дерев, затримання правопорушників, вилучення незаконно добутої лісопродукції та сировини, тобто, маючи можливість для забезпечення охорони ввіреного йому лісу, через несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, не забезпечив перевірки стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень на території кварталу 39 виділ 7 площею 3.9 га, кварталу 43 виділ 5 площею 3.8 га, кварталу 43 виділ 3 площею 3.7 га, кварталу 32 виділ 4 площею 5 га, кварталу 24 виділ 1 площею 4.0 га Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та їх документування; не здійснив фіксування фактів порушень лісового, природоохоронного законодавства (вчинення незаконних рубок) на території кварталу 39 виділ 7 площею 3.9 га, кварталу 43 виділ 5 площею 3.8 га, кварталу 43 виділ 3 площею 3.7 га, кварталу 32 виділ 4 площею 5 га, кварталу 24 виділ 1 площею 4.0 га Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України»; не вживав заходів до виявлення порушників природоохоронного законодавства та притягнення їх до відповідальності; не доповідав керівництву філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» про факти незаконних рубок, які мали місце на території ввіреного йому під охорону кварталу 39 виділ 7 площею 3.9 га, кварталу 43 виділ 5 площею 3.8 га, кварталу 43 виділ 3 площею 3.7 га, кварталу 32 виділ 4 площею 5 га, кварталу 24 виділ 1 площею 4.0 га Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та не вживав заходів, щодо виявлення вказаних порушень природоохоронного законодавства, не оглядав місця вчинення вищевказаних незаконних рубок лісу.

Як слідує з матеріалів справи, Скалатським лісництвом філії "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського товариствам «Ліси України» порушено вимоги законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, а саме не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, запобігання незаконних порубок.

Так, у позовній заяві зазначається про те, що Тернопільською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону у ході реалізації представницьких повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України, ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" вивчено наявність підстав для представництва інтересів держави за результатами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140140000378 від 18.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

З матеріалів кримінального провадження прокуратурою встановлено, що внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків лісничим Скалатського лісництва філії "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" ОСОБА_1 на території ввірених йому під охорону: кварталу 39 виділ 7 площею 3.9 га, кварталу 43 виділ 5 площею 3.8 га, кварталу 43 виділ 3 площею 3.7 га, кварталу 32 виділ 4 площею 5 га, кварталу 24 виділ 1 площею 4.0 га Скалатського лісництва філії "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" у період з 01.11.2023 по 06.03.2024, невстановленими досудовим слідством особами здійснено самовільне рубання сухостійних дерев різних порід та діаметрів на загальну суму 3 735 134,89 грн.

При цьому, також встановлено, що вищевказана незаконна рубка дерев проведена на території кварталу 39 виділу 7, кварталу 43 виділу 5, кварталу 43 виділу 3, кварталу 32 виділу 4, кварталу 24 виділу 1 Скалатського лісництва філії "Кременецьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України", що входить до адміністративної території Скалатської міської територіальної громади. З огляду на що, одним з органів, уповноважених захищати інтереси держави у вказаній сфері, є Скалатська міська рада.

Окрім того, у позовній заяві зазначено, що територіальним органом виконавчої влади, що реалізовував державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища є Державна екологічна інспекція у Тернопільській області. Таким чином, іншим органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у вказаній сфері, є Державна екологічна інспекції у Тернопільській області.

У зв`язку із наведеним, Тернопільська спеціалізована прокуратура (як зазначено у позовній заяві, сформованій у системі "Електронний суд" - керівник Теребовлянської окружної прокуратури) звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Кременецьке лісове господарство" 3 735 134,89 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Скалатської міської ради.

Також, як вбачається із обвинувального акту від 30.01.2025 обвинуваченим у кримінальному провадженні є : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потерпілим від кримінального правопорушення є : Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом директора Філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» (далі-Філія) від 30.12.2022 № 14-к, ОСОБА_3 зараховано у штат Філії за його згодою із на посаду лісничого Скалатського лісництва з 01.01.2023 року.

Відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 02.01.2023, лісничий Скалатського лісництва ОСОБА_3 приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, і у зв`язку з викладеним зобов`язується: дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства та вживати заходів щодо запобігання збитків; своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати і подавати у визначеному порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишки ввірених йому матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.

У випадку незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитку, заподіяного підприємству та його відшкодування відбувається у відповідно до чинного законодавства.

Перебуваючи на вказаній посаді ОСОБА_3 , в силу Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є працівником правоохоронного органу.

У відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України з моменту призначення на вказану посаду, ОСОБА_3 є службовою особою правоохоронного органу, який обіймає на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Відповідно до Розділу І посадової інструкції лісничого від 19.06.2023. лісничий, згідно ст. 89 Лісового Кодексу України, п. 1 Положення про державну лісову охорону та Закону України «Про запобігання корупції» посадовою та службовою особою філії, відноситься до державної лісової охорони, має статус правоохоронного органу, є безпосереднім організатором лісогосподарського виробництва і керівником виробничого підрозділу філії.

Основним завданням лісничого є, зокрема, керівництво виробничо господарською діяльністю лісництва, контроль за роботою лісової охорони та робітників.

Лісничий зобов`язаний здійснювати керівництво виробничо господарською діяльністю лісництва, забезпечувати виконання виробничих завдань, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Безпосередньо керувати роботами по охороні лісу від самовільних рубок.. Забезпечувати ведення по лісництву встановленої технічної документації, належний облік і достовірність звітності, збереження товарно-матеріальних цінностей і грошових засобів. Організовувати і приймати участь в систематичному проведенні ревізій майстерських дільниць, лісових обходів. По результатах ревізій приймати необхідні міри по ліквідації виявлених недоліків.

Таким чином, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду лісничого Скалатського лісництва Філії, уповноважений на виконання адміністративно господарських та організаційно-розпорядчих функцій, є службовою особою та працівником правоохоронного органу.

Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_1 на території ввірених йому під охорону: кварталу 39 виділ 7 площею 3.9 га, кварталу 43 виділ 5 площею 3.8 га, кварталу 43 виділ 3 площею 3.7 га, кварталу 32 виділ 4 площею 5 га, кварталу 24 виділ 1 площею 4.0 га Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» у період з 01.11.2023 по 06.03.2024, невстановленими досудовим слідством особами здійснено самовільне рубання сухостійних дерев різних порід та діаметрів на загальну суму 3 735 134,89 грн.

Вказане кримінальне провадження 30.01.2025 скеровано з обвинувальним актом для розгляду до Підволочиського районного суду Закарпатської області (номер справи 604/138/25).

Враховуючи, що на даний час шкода не відшкодована, керівник Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: 1. Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 2. Скалатської міської ради звернувся із позовом про стягнення з відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 3 735 134 грн 89 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Розмір завданої шкоди за порушення лісового законодавства в сумі 3 735 134 грн 89 коп. підтверджується долученими до позовної заяви розрахунками розміру шкоди, складеними 18.03.2024 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області та висновками судових інженерно-екологічних експертиз, виготовлених Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України від 30.04.2024 № СЕ-19/120-24/4270-ФХЕД, від 01.05.2024 № СЕ-19/120-24/4272-ФХЕД, від 06.05.2024 № СЕ-19/120-24/4274-ФХЕД, від 08.05.2024 № СЕ-19/120-24/4276-ФХЕД та від 09.05.2024 № СЕ-19/120-24/4278-ФХЕД.

Верховний суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц виклав висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі.

Також, Верховним судом у постанові від 25.03.2021 у справі №752/21411/17 вказано, що суд враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18), а можливість використання при розгляді іншої справи в якості одного з доказів виконаних у кримінальному провадженні висновків експерта підтверджено Верховним Судом (постанови від 17.10.2019 у справі № 678/364/15-ц; від 05.02.2020 у справі № 461/3675/17 та від 10.03.2020 у справі № 9901/740/18).

Як підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, висновками судових інженерно-екологічних експертиз, виготовлених Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, підтверджений, що становить:

квартал 39 виділ 7 Скалатського лісництва 1 758 994,28 грн;

квартал 43 виділ 5 Скалатського лісництва - 1 091 181,67 грн;

квартал 43 виділ 3 Скалатського лісництва 100 451,17 грн;

квартал 32 виділ 4.1 Скалатського лісництва 325 904,65 грн;

квартал 24 виділ 1 Скалатського лісництва 458 603,12 грн.

Так, у лісовому масиві на території Скалатського лісництва Філії кварталі 39 виділ 7 площею 3.9 га протягом 2023 року проводилась вибірково санітарна рубка на підставі лісорубного квитка від 26.04.2023 серії ТЕ ПРТ № 005899. До рубки згідно з матеріально-грошовою оцінкою лісосіки дозволено 336 дерев.

06.03.2024 проведено огляд місця здійснення лісогосподарських заході у кварталі 39 виділ 7 площею 3.9 га. Контрольним обміром пнів зрізаних дерев виявлено 489 пнів, різниця між дозволеними до рубки та фактично зрубаними складає 153 дерева різних порід та діаметрів.

Внаслідок незаконної рубки дерев, на території кварталу 39 виділ площею 3.9 га Скалатського лісництва Філії, спричинено екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу) на загальну суму 1758 994,28 грн.

Крім цього, у лісовому масиві протягом 2023 року на території Скалатського лісництва Філії у кварталі 43 виділ 5 площею 3.8 га проводилась прохідна рубка на підставі лісорубного квитка від 10.10.2023 серії ТЕ ПРТ №007665. До рубки згідно з матеріально-грошовою оцінкою лісосіки дозволено 364 дерева.

26.02.2024 проведено огляд місця здійснення лісогосподарських заходів у кварталі 43 виділ 5 площею 3.8 га. Контрольним обміром пнів зрізаних дерев виявлено 439 пнів, різниця між дозволеними до рубки та фактично зрубаними складає 75 дерев різних порід та діаметрів.

Внаслідок незаконної рубки дерев, на території кварталу 43 виділ площею 3.8 га Скалатського лісництва Філії, спричинено екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу) на загальну суму 1091 181,67 грн.

Крім цього, у лісовому масиві протягом 2023 року на території Скалатського лісництва Філії у кварталі 43 виділ 3 площею 3.7 га проводилась санітарна рубка на підставі лісорубного квитка від 05.09.2023 серії ТЕ ЛРТ №007626. До рубки згідно з матеріально-грошовою оцінкою лісосіки дозволено 345 дерев.

26.02.2024 проведено огляд місця здійснення лісогосподарських заходів у квартал 43 виділ 3 площею 3.7 га у ході якого у перелік взято 306 штук пні різних порід, проте виявлено 18 порід, які не занесені до матеріалів відводу тобто не призначені в рубку та зрубано незаконно.

Внаслідок незаконної рубки дерев, на території кварталу 43 виділ 3 площею 3.7 га Скалатського лісництва Філії, спричинено екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу) на загальну суму 100451,17 грн.

Також, у лісовому масиві протягом 2023 року на території Скалатського лісництва Філії у кварталі 32 виділ 4 площею 5.0 га проводилась вибірково санітарна рубка на підставі лісорубного квитка від 26.04.2023 серії ТЕ ЛРТ №005899. До рубки згідно з матеріально-грошовою оцінкою лісосіки дозволено 311 дерев.

05.03.2024 проведено огляд місця здійснення лісогосподарських заходів у кварталі 32 виділ 4 площею 5.0 га. Контрольним обміром пнів зрізаних дерев виявлено 363 пні, різниця між дозволеними до рубки та фактично зрубаними складає 52 дерев різних порід та діаметрів.

Внаслідок незаконної рубки дерев, на території кварталу 32 виділ площею 5.0 га Скалатського лісництва Філії, спричинено екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу)) на загальну суму 325904,65 грн.

Окрім цього, у лісовому масиві протягом 2023 року на території Скалатського лісництва Філії у кварталі 24 виділ 1 площею 4.0 га проводилась вибірково-санітарна рубка на підставі лісорубного квитка від 26.04.2023 серії ТЕ ЛРТ № 005899. До рубки згідно з матеріально-грошовою оцінкою лісосіки дозволено 198 дерев.

05.03.2024 проведено огляд місця здійснення лісогосподарських заходів у кварталі 24 виділ 1 площею 4.0 га. Контрольним обміром пнів зрізаних дерев виявлено 266 пні, різниця між дозволеними до рубки та фактично зрубаними складає 68 дерев різних порід та діаметрів.

Внаслідок незаконної рубки дерев, на території кварталу 24 виділ площею 4.0 га Скалатського лісництва Філії, спричинено екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу)) на загальну суму 458603,12 грн.

Таким чином, лісничий Скалатського лісництва Філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» ОСОБА_1 , достовірно знаючи свої права та обов`язки, маючи об`єктивну можливість виконувати їх, через несумлінне ставлення до них, в порушення Положення про державну лісову охорону, Посадової інструкції лісничого Залозецького лісництва, положень Лісового кодексу, будучи зобов`язаним здійснювати охорону ввіреного йому лісу від незаконних рубок, у період із 01.11.2023 по 06.03.2024, маючи можливість для виявлення незаконних, самовільних рубок дерев, затримання правопорушників, вилучення незаконно добутої лісопродукції та сировини, тобто, маючи можливість для забезпечення охорони ввіреного йому лісу, через несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, не забезпечив перевірки стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень на території кварталу 39 виділ 7 площею 3.9 га, кварталу 43 виділ 5 площею 3.8 га, діл 3 площею 3.7 га, кварталу 32 виділ 4 площею 5 га, кварталу 24 вид 1 площею 4.0 га Скалатського лісництва Філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та їх документування; не здійснив фіксування фактів порушень лісового, природоохоронного законодавства (вчинення незаконних рубок) на території кварталу 39 виділ 7 площею 3.9 га, кварталу 43 виділ 5 площею 3.8 га, кварталу 43 виділ 3 площею 3.7 га, кварталу 32 виділ 4 площею 5 га, кварталу 24 виділ 1 площею 4.0 га Скалатського лісництва Філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України»; не вживав заходів до виявлення порушників природоохоронного законодавства та притягнення їх до відповідальності; не доповідав керівництву Філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» про факти незаконних рубок, які мали місце на території ввіреного йому під охорону АДРЕСА_1 виділ 1 площею 4.0 га Скалатського лісництва Філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та не вживав заходів, щодо виявлення вказаних порушень природоохоронного законодавства, не оглядав місця вчинення вищевказаних незаконних рубок лісу.

Так, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_1 на території ввірених йому під охорону: кварталу 39 виділ площею 3.9 га, кварталу 43 виділ 5 площею 3.8 га, кварталу 43 виділ 3 площею 3.7 га, кварталу 32 виділ 4 площею 5 га, кварталу 24 виділ 1 площею 4.0 га Скалатського лісництва Філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» у період з 01.11.2023 по 06.03.2024, невстановленими досудовим слідством особами здійснено самовільне рубання сухостійних дерев різних порід та діаметрів на загальну суму 3 735 134,89 грн.

Внаслідок вищевказаних незаконних рубок, допущених лісничим Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - ОСОБА_1 через неналежне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, державним інтересам у сфері охорони навколишнього природного середовища спричинено матеріальну шкоду в розмірі 3 735 134,89 грн, яка станом на 2023-2024 роки у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, згідно з пунктом 4 примітки до статті 364 КК України.

4. Норми права та судова практика, які застосовував суд.

Відповідно до статей 19, 86 Лісового кодексу України, обов`язок щодо забезпечення охорони, захисту лісових насаджень покладено на постійних лісокористувачів.

Згідно з нормами статей 63, 64, 89, 90 Лісового кодексу України, організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема від незаконних порубок, покладається на постійних лісокористувачів.

В порушення зазначених вимог законодавства ДСГП «Ліси України» в особі філії «Кременецьке лісове господарство» не забезпечило охорону i збереження лісу від незаконних рубок.

Відповідно до частини 1 статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Разом з тим, невжиття цивільно-правових заходів щодо стягнення шкоди до спеціального фонду Державного бюджету України та до спеціального фонду місцевих бюджетів порушує інтереси держави.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» одним із повноважень виконавчого органу міської ради у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно із пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються певні суми до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищезгаданому співвідношенні.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Окрім того, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

5. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи. Висновки суду із посиланням на норми закону.

За приписами статті 13 Конституції України, зокрема, земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Згідно зі статтею 1 Лісового кодексу України (надалі ЛК України), усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 2 ЛК України передбачено, що лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина 1 статті 3 ЛК України).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Таким чином, норми Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" у сфері спірних відносин, слід визнавати спеціальними стосовно до загальних норм Лісового або Земельного кодексів України. Ця спеціальність (особливість) визначається не обсягом нормативного регулювання загалом лісових або земельних питань, а особливістю механізму регулювання.

Приписами статей 16, 17 ЛК України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

Частиною другою статті 19 ЛК України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.

Положеннями статті 63 та пунктом 5 частини 1 статті 64 ЛК України визначено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок та пошкодження. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Статтею 89 ЛК України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок (стаття 90 ЛК України).

За змістом пункту 5 частини 2 статті 105 ЛК України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (стаття 107 ЛК України).

Враховуючи викладені норми чинного законодавства, забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, в тому числі і на відповідача у даній справі.

Згідно з пунктом "е" частини 1 статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Приписами частини четвертої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов`язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов`язків, покладених на особу. Враховуються і її суб`єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

При цьому за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Так, ДСГП «Ліси України» ЄДРПОУ 44768034 зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Однак для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку дію/бездіяльність, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Тож визначальним для вирішення спору у справі, що розглядається, є встановлення всієї сукупності елементів складу цивільного правопорушення.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 визначено, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.

Суд приймає також до уваги висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відмічені у постанові від 24.02.2021 в справі № 906/366/20, де Верховний Суд зазначив, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16).

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується, що філія «Кременецьке лісове господарство» ДП «Ліси України» є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок, а тому обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на зазначене підприємство.

До обов`язків ДСГП «Ліси України» в особі філії «Кременецьке лісове господарство» відносяться, зокрема, виконання норм і вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Отже, ДСГП «Ліси України» в особі філії «Кременецьке лісове господарство» є таким спеціалізованим лісогосподарським підприємством, яке уповноважене на реалізацію правомочностей щодо володіння та користування спірними об`єктами права державної власності з метою забезпечення у процесі лісокористування збереження життєздатності лісового середовища та його біологічного різноманіття, збереження лісів, що становлять природоохоронну цінність, постійне, невиснажливе лісокористування, раціональне та ефективне використання лісових ресурсів.

Здійснюючи вищевказану діяльність з охорони та захисту лісів, ДСГП «Ліси України» не лише повинно забезпечувати попередження погіршення стану та виникнення небезпеки для здоров`я людей, а й сприяти реалізації прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля, закріплених у статті 50 Конституції України.

Згідно з даними геопорталу «Ліси України» квартал 12 виділ 7 Гермаківського лісництва філії «Чортківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» знаходиться на території Іване-Пустенської сільської ради.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 320330977 від 17.01.2023, земельна ділянка, кадастровий № 6120882100:01:001:0010 площею 252,0918 га; перебуває у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» .

25.01.2023 філією «Чортківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» Гермаківському лісництву на підставі переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2023 рік, видано лісорубний квиток № 39. У якому зазначено, про те, що Гермаківському лісництву дозволяється рубати в рахунок заходів з формування і оздоровлення лісів до завдань 2023 року.

Як слідує з матеріалів справи, у лісовому масиві на території Скалатського лісництва Філії кварталі 39 виділ 7 площею 3.9 га протягом 2023 року проводилась вибірково санітарна рубка на підставі лісорубного квитка від 26.04.2023 серії ТЕ ПРТ № 005899. До рубки згідно з матеріально-грошовою оцінкою лісосіки дозволено 336 дерев.

06.03.2024 проведено огляд місця здійснення лісогосподарських заході у кварталі 39 виділ 7 площею 3.9 га. Контрольним обміром пнів зрізаних дерев виявлено 489 пнів, різниця між дозволеними до рубки та фактично зрубаними складає 153 дерева різних порід та діаметрів.

Внаслідок незаконної рубки дерев, на території кварталу 39 виділ площею 3.9 га Скалатського лісництва Філії, спричинено екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу) на загальну суму 1758 994,28 грн.

Крім цього, у лісовому масиві протягом 2023 року на території Скалатського лісництва Філії у кварталі 43 виділ 5 площею 3.8 га проводилась прохідна рубка на підставі лісорубного квитка від 10.10.2023 серії ТЕ ПРТ N 007665. До рубки згідно з матеріально-грошовою оцінкою лісосіки дозволено 364 дерева.

26.02.2024 проведено огляд місця здійснення лісогосподарських заході у кварталі 43 виділ 5 площею 3.8 га. Контрольним обміром пнів зрізаних дерев виявлено 439 пнів, різниця між дозволеними до рубки та фактично зрубаними складає 75 дерев різних порід та діаметрів.

Внаслідок незаконної рубки дерев, на території кварталу 43 виділ площею 3.8 га Скалатського лісництва Філії, спричинено екологічного збитків (шкоди, завданої довкіллю (лісу) на загальну суму 1091 181,67 грн.

Крім цього, у лісовому масиві протягом 2023 року на території Скалатського лісництва Філії у кварталі 43 виділ 3 площею 3.7 га проводилась санітарна рубка на підставі лісорубного квитка від 05.09.2023 серії ТЕ ЛРТ № 007626. До рубки згідно з матеріально-грошовою оцінкою лісосіки дозволено 345 дерев.

26.02.2024 проведено огляд місця здійснення лісогосподарських заходів у квартал 43 виділ 3 площею 3.7 га у ході якого у перелік взято 306 штук пнів різних порід, проте виявлено 18 порід, які не занесені до матеріалів відводу, тобто не призначені в рубку та зрубано незаконно.

Внаслідок незаконної рубки дерев, на території кварталу 43 виділ 3 площею 3.7 га Скалатського лісництва Філії, спричинено екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу) на загальну суму 100451,17 грн.

Також, у лісовому масиві протягом 2023 року на території Скалатського лісництва Філії у кварталі 32 виділ 4 площею 5.0 га проводилась вибірково санітарна рубка на підставі лісорубного квитка від 26.04.2023 серії ТЕ ЛРТ №005899. До рубки згідно з матеріально-грошовою оцінкою лісосіки дозволено 311 дерев.

05.03.2024 проведено огляд місця здійснення лісогосподарських заходів у кварталі 32 виділ 4 площею 5.0 га. Контрольним обміром пнів зрізаних дерев виявлено 363 пні, різниця між дозволеними до рубки та фактично зрубаними складає 52 дерев різних порід та діаметрів.

Внаслідок незаконної рубки дерев, на території кварталу 32 виділ площею 5.0 га Скалатського лісництва Філії, спричинено екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу)) на загальну суму 325904,65 грн. (триста двадцять п`ять тисяч дев`ятсот чотири гривні 67 коп.)

Окрім цього, у лісовому масиві протягом 2023 року на території Скалатського лісництва Філії у кварталі 24 виділ 1 площею 4.0 га проводилась вибірково-санітарна рубка на підставі лісорубного квитка від 26.04.2023 серії ТЕ ЛРТ № 005899. До рубки згідно з матеріально-грошовою оцінкою лісосіки дозволено 198 дерев.

05.03.2024 проведено огляд місця здійснення лісогосподарських заходів у кварталі 24 виділ 1 площею 4.0 га. Контрольним обміром пнів зрізаних дерев виявлено 266 пні, різниця між дозволеними до рубки та фактично зрубаними складає 68 дерев різних порід та діаметрів.

Внаслідок незаконної рубки дерев, на території кварталу 24 виділ площею 4.0 га Скалатського лісництва Філії, спричинено екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу)) на загальну суму 458603,12 грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_1 на території ввірених йому під охорону: кварталу 39 виділ площею 3.9 га, кварталу 43 виділ 5 площею 3.8 га, кварталу 43 виділ 3 площею 3.7 га, кварталу 32 виділ 4 площею 5 га, кварталу 24 виділ 1 площею 4.0 га Скалатського лісництва Філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» у період з 01.11.2023 по 06.03.2024, невстановленими досудовим слідством особами здійснено самовільне рубання сухостійних дерев різних порід та діаметрів на загальну суму 3 735 134,89 грн.

Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі філії Кременецьке лісове господарство ДСГП Ліси України, як постійний лісокористувач має обов`язок попередити, припинити та/або зафіксувати незаконну порубку дерев на підвідомчій території, водночас належних та достатніх заходів не вжив.

Як встановлено судом, порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виявлено у лісових насадженнях, користування якими здійснює ДП «Ліси України» в особі філії «Кременецьке лісове господарство», яке у розумінні статті 17 ЛК України є постійним лісокористувачем.

У відповідності до Висновків Експерта :

- від 30.04.2024 № СЕ-19/120-24/4270-ФХЕД розмір екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу)) внаслідок порубки дерев у кварталі 39 виділі 7 площею 3,9 га Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДСПП «Ліси України» (лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК № 005899 від 26.04.2023) відповідно до довідки старшого державного інспектора з ОНПС Вінницької області Маланського С. М. від 20.03.2024 «Про участь у проведенні слідчих дій на предмет огляду здійснення лісогосподарських заходів у межах філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України»» та додатків до неї документально та розрахунково не підтверджується на суму 1759044,88 грн, а становить 1758994,28 грн. ;

- від 01.05.2024 № СЕ-19/120-24/4272-ФХЕД розмір екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу)) внаслідок порубки дерев у кварталі 43 виділі 3 площею 3,7 га Скалатського лісництва Філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» (лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК № 007626 від 05.09.2023) відповідно до довідки головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду лісів, рослинного та природно-заповітного фонду Дениса Нагорного до кримінального провадження № 62023140140000179 від 23.10.2023, з розрахунком розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі 43 виділі 3 площею 3,7 га Скалатського лісництва, документально та розрахунково не підтверджується на суму 118738,75 грн, а становить 100451,17 грн.;

- від 06.05.2024 № СЕ-19/120-24/4274-ФХЕД розмір екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу)) внаслідок порубки дерев у кварталі 43 виділі 5 площею 3,8 га Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» (лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК № 007665 від 10.10.2023) відповідно до довідки старшого державного інспектора з ОНПС Вінницької області Маланського С. М. від 20.03.2024 «Про участь у проведенні слідчих дій на предмет огляду здійснення лісогосподарських заходів у межах Філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України»» та додатків до неї документально та розрахунково не підтверджується на суму 1091182,13 грн, а становить 1091181,67 грн. ;

- від 08.05.2024 № СЕ-19/120-24/4276-ФХЕД розмір екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу)) внаслідок порубки дерев у кварталі 32 виділі 4.1 площею 5 га Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» (лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК № 005899 від 26.04.2023) відповідно до довідки старшого державного інспектора з ОНПС Вінницької області Маланського С. М. від 20.03.2024 «Про участь у проведенні слідчих дій на предмет огляду здійснення лісогосподарських заходів у межах Філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та додатків до неї документально та розрахунково не підтверджується на суму 303748,91 грн, а становить 325904,65 грн. ;

- від 09.05.2024 № СЕ-19/120-24/4278-ФХЕД розмір екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю (лісу)) внаслідок порубки дерев у кварталі 24 виділі 1 площею 4 га Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» (лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК № 005899 від 26.04.2023) відповідно до довідки старшого державного інспектора з ОНПС Вінницької області Маланського С. М. від 20.03.2024 «Про участь у проведенні слідчих дій на предмет огляду здійснення лісогосподарських заходів у межах Філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та додатків до неї документально та розрахунково не підтверджується на суму 451624,04 грн, а становить 458603,12 грн.

Факт незаконної порубки дерев різних порід на згаданих ділянках Скалатського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» свідчить, що відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев не здійснено.

Згідно з наданим суду розрахунком загальний розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою становить: 3 735 134 грн 89 коп.

Суд, дослідивши всі докази в сукупності, суд вважає, що відповідач як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустивши самовільну вирубку лісу, та заподіявши цим самим шкоду лісовому фонду України в розмірі 3 735 134 грн 89 коп. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

В контексті наведених вище висновків суду, відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно. Розмір збитків встановлено Висновками експертиз, Актами, Відомостями нарахування збитків завданих лісовому господарству, самовільним рубанням ядер, Розрахунками шкоди проведеними відповідно до Додатку №1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», приймається судом в повному обсязі та визнається беззаперечним доказом обсягу нанесених державі збитків через недотримання положень законодавства України у природоохоронній сфері.

Разом з тим, відповідно до п. 6.1.2 роз`яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001 №02-5/744, у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов`язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень;

дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Аналогічні висновки викладенні у постановах Верховного суду від 20.12.2018 у справі № 924/12/18, від 07.06.2019 у справі № 914/1960/17, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 20.12.2018 у справі № 909/1193/17, від 22.07.2019 у справі № 909/374/18, від 12.09.2024 у справі № 907/181/22 тощо, при вирішенні спорів про стягнення з постійних лісокористувачів шкоди, заподіяних заподіяної самовільною порубкою дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками (державною лісовою охороною) незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених правових норм, саме ДСГП «Ліси України», як постійний лісокористувач, зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в сумі 3 735 134, 89 грн.

6. Загальний висновок.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", який на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

У відповідності до частин 1, 2 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

7. Судові витрати.

Згідно із нормами ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 129 ГПК України.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявником при зверненні до суду із позовною заявою сплачено платіжною інструкцією № 344 від 23.02.2026 в сумі 56 027 грн 02 коп. судового збору.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то судові витрати покладаються судом на відповідача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України». Зважаючи на те, що саме прокуратурою подано позовну заяву та сплачено судовий збір, стягнення цих витрат відбувається на користь Тернопільської обласної прокуратури.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 252 з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034, 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А) на користь держави в особі Скалатської міської ради (код ЄДРПОУ 04058445) 3 735 134 (три мільйони сімсот тридцять п`ять тисяч сто тридцять чотири) грн 89 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, які перерахувати на розрахунковий рахунок: UA188999980333109331000019679 ГУК у Тернопільській області (ТГ м. Скалат) код отримувача 24062100, код ЄДРПОУ 37977599, казначейство України (ЕАП), призначення платежу: шкода за порушення вимог природоохоронного законодавства.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

4. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034, 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А) на користь Тернопільської обласної прокуратури (p/p UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ 2800) 56 027 (п`ятдесят шість тисяч двадцять сім) грн 02 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Теребовлянська окружна прокуратура, 48100, вул. 22 Січня, 14, м. Теребовля, Тернопільський район; Тернопільська область ;

Позивач-1: Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, 46008, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3, (код ЄДРПОУ 37977693);

Позивач-2: Скалатська міська рада, 47851, Тернопільська обл., Тернопільський район, м. Скалат, вул. Грушевського, буд. 2, (код ЄДРПОУ 04058445);

Відповідач: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А, (код ЄДРПОУ 44768034).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне рішення складено 19.08.2026. Повний текст рішення надіслати учасникам справи до їх електронних кабінетів в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко