Рішення № 139144204, 20.08.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6236/26

2/214/5187/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №22030000131689 від 14.06.2019 року у розмірі 11 234 грн. 25 коп., а також сплачений судовий збір в сумі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 червня 2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено Кредитний договір №22030000131689, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін, встановлений Договором.

АТ «Банк Кредит Дніпро» умови Кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши кредитні кошти в обсязі та у строк, визначених умовами Кредитного договору, однак відповідач, не виконав умов Кредитного договору, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №15/12/21, відповідно до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило, а ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права вимоги до боржників АТ «Банк Кредит Дніпро».

Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «Цикл Фінанс» становить 11 234 грн. 25 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6 768 грн. 90 коп., заборгованість по відсотках 1 201 грн. 35 коп., заборгованість по комісії 3 264 грн. 00 коп.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не здійснює погашення існуючої заборгованості, тому позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скористався своїм правом та через свого представника подав до суду відзив на позовну заяву з якого убачається, що відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач отримав кредитні кошти, в подальшому порушив обов`язок із їх повернення, тобто не виконував, або неналежним чином виконував умови Кредитного договору. Позивачем не надано реєстру боржників до Договору факторингу, Переліку прав грошових вимог переданих відповідно до Договору факторингу. Також, у матеріалах справи відсутнє повідомлення відповідача про відступлення права вимоги. Між тим, згідно з випискою, 14 червня 2019 року на рахунок було зараховано 6 800 грн. 00 коп. кредитних коштів. Однак, того ж дня банком було автоматично списано суму в розмірі 1 800 грн. 00 коп. на користь ПрАТ «СК «Уніка Життя» із призначенням платежу «Страховий платіж». Тобто, з початкової суми кредиту понад 26% було безакцептно стягнуто на оплату нав`язаної послуги страхування, тобто включення вартості страхування до тіла кредиту є незаконним, а отже, заявлена сума заборгованості за тілом кредиту (6 768 грн. 90 коп.) є штучно завищеною щонайменше на 1 800 грн. 00 коп. Позивач також безпідставно просить стягнути заборгованість по комісії за обслуговування кредиту.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої заперечення відповідача про додаткові нарахування у вигляді нав`язаних послуг є безпідставними, адже останній у п. 1.5 Кредитного договору погодив вказану умову. Проценти нараховані відповідачу згідно до Кредитного договору та чинного законодавства. Також, у Кредитному договорі відповідач погодив сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту. У матеріалах справи наявні всі допустимі та належні докази переходу права вимоги до відповідача від первісного кредитора до нового кредитора

Інших заяв по суті позовних вимог до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, 14 червня 2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено Кредитний договір №22030000131689, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошті у розмірі 6 800 грн. 00 коп., строком кредитування на 12 місяців, тобто до 14 червня 2020 року, зі сплатою 0,01% річних, на прострочену заборгованість 56,0% річних, щомісячна комісія за обслуговування кредиту 6,0% від суми кредиту, реальна річна процентна ставка 503,83%, загальна вартість кредиту 11 696 грн. 02 коп.

Згідно до п. 1.4. Кредитного договору, кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро».

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору, клієнт в порядку договірного списання, на підставі ст. 1071 ЦК України та ст. 26 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», доручає банку в дату видачі кредиту, здійснити перерахування з рахунку клієнта на користь страховика ПрАТ «СК «Уніка Життя» суму страхового платежу у розмірі 1 800 грн. 00 коп. за весь період страхування, згідно Договору страхування №ВР-22030000131689 від 14.06.2019 року.

14 червня 2019 року між ПрАТ «СК «Уніка Життя» та відповідачем було укладено Договір добровільного страхування життя клієнтів №ВР-22030000131689. Розмір страхового платежу (підлягає до сплати одноразово) 1 800 грн. 00 коп.

Згідно до розрахунку АТ «Банк Кредит Дніпро», заборгованість відповідача за Кредитним договором №22030000131689 від 14.06.2019 рокуза період з 14 червня 2019 року по 14 грудня 2021 року становить 11 234 грн. 25 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6 768 грн. 90 коп., заборгованість по відсотках 1 201 грн. 35 коп., заборгованість по комісії 3 264 грн. 00 коп. Відповідач 15 липня 2019 року здійснив оплату грошових коштів у розмірі 31 грн. 10 коп. у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Із банківської виписки по особовому рахунку відповідача за період з 14 червня 2019 року по 14 грудня 2021 року встановлено, що відповідач 14 червня 2019 року на рахунок № НОМЕР_1 отримав кредитні кошти у розмірі 6 800 грн. 00 коп. та користувався ними.

Згідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Положеннями ст. 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №15/12/21, відповідно до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило, а ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права вимоги до боржників АТ «Банк Кредит Дніпро».

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 року, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №22030000131689 від 14.06.2019 року у розмірі 11 234 грн. 25 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6 768 грн. 90 коп., заборгованість по відсотках 1 201 грн. 35 коп., заборгованість по комісії 3 264 грн. 00 коп.

Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» наділено правом вимоги до відповідача за Кредитним договором №22030000131689 від 14.06.2019 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.610,612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Так, судом установлено, що 14 червня 2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено Кредитний договір №22030000131689.

При цьому, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що відповідач не отримував кредитних коштів у розмірі 6 800 грн. 00 коп., адже такі спростовуються наданою позивачем випискою по особовому рахунку.

Разом із тим, не заслуговують на увагу заперечення представника відповідача про безпідставне стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1 800 грн. 00 коп. на користь ПрАТ «СК «Уніка Життя» за нав`язливу послугу страхування, позаяк відповідач погодився на вказану послугу підписавши з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» Договір добровільного страхування життя клієнтів №ВР-22030000131689. Окрім того, вказана послуга була також погоджена відповідачем при підписанні Кредитного договору №22030000131689 від 14.06.2019 року (п. 1.5).

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладання Кредитного договору №22030000131689 від 14.06.2019 року та отримання відповідачем 14 червня 2019 року кредитних коштів у розмірі 6 800 грн. 00 коп. на умовах, що визначені укладеним Кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено, що між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено Кредитний договір №22030000131689 від 14.06.2019 року, проте останній не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені Кредитним договором, кошти не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 11 234 грн. 25 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6 768 грн. 90 коп., заборгованість по відсотках 1 201 грн. 35 коп., заборгованість по комісії 3 264 грн. 00 коп.

При цьому, суд зазначає, що сторонами було погоджено розмір відсотків та порядок їх нарахування за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим суд погоджується з їх розміром та порядком нарахування.

Однак, суд приймає до уваги заперечення представника відповідача про безпідставність вимоги про стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3 264 грн. 00 коп., з огляду на наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19.

Встановивши, що позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд дійшов до висновку про те, що стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування у розмірі 3 264 грн. 00 коп. є безпідставним.

Окрім того, суд критично оцінює заперечення представника відповідача, що у матеріалах справи відсутні докази передачі права вимоги щодо відповідача до позивача, адже такі спростовуються Договором факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 року, укладеним між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс», Актом приймання-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 року, Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 року та платіжною інструкцією №3251 від 15.12.2021 року щодо оплати ТОВ «Цикл Фінанс» на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» грошових коштів згідно Договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 року.

Щодо заперечення представника відповідача, що відповідач не був повідомленим про заміну стягувача, суд звертає увагу, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2020 року у справі №570/2984/13-ц.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором №22030000131689 від 14.06.2019 року у розмірі 7 991 грн. 25 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6 768 грн. 90 коп., заборгованість по відсотках 1 201 грн. 35 коп.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1 893 грн. 77 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 489 грн. 55 коп.

Щодо посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву про стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд такі залишає без розгляду, позаяк представник відповідача вказував лише орієнтовну суму витрат у розмірі 5 000 грн. 00 коп. та не надав належних та допустимих доказів понесення відповідачем таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 554, 610, 623, 638, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8) заборгованості за Кредитним договором №22030000131689 від 14.06.2019 року у розмірі 7 991 грн. 25 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6 768 грн. 90 коп., заборгованість по відсотках 1 201 грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8) судовий збір у розмірі 1 893 грн. 77 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 489 грн. 55 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.