Рішення № 139144145, 07.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокуСправа №160/35441/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1909159-2415-0462 від 16.07.2025 на суму 51269,10 грн про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2024 рік;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1909163-2415-0426 від 16.07.2025 на суму 13329,97 грн про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2024 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки позивач не є власником об`єкта нежитлової нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на який нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2024 рік. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що в ході проведення інвентаризації встановлено, що платнику ОСОБА_1 було проведено неправомірне нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкт загальною площею 481,4 кв.м. (розмір частки - 1) у зв`язку з тим, що магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 це один й той самий об`єкт ( АДРЕСА_2 ), тобто, відбулось задвоєння об`єктів оподаткування. На підставі вищенаведеного, платнику здійснено некоректне нарахування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код бюджетної класифікації 18010300) за 2024 рік на загальну суму 51269,10 грн. За результатами перерахунку, податкове повідомлення-рішення від 16.07.2025 №1909159-2415-0462 на суму 51269,10 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкт нежитлової нерухомості магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , контролюючим органом відкликано (скасовано). Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 16.07.2025 №1909159 2415-0462 не порушує права та законні інтереси позивача. Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 16.07.2025 №1909163-2415-0462 на суму 13329,97 грн представник відповідача зазначив, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником об`єкту нежитлової нерухомості магазину, загальною площею 481,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 28.04.2016, частка власності 13/50, розмір частки у праві спільної власності 125,16 кв.м. Враховуючи вимоги пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі ПК України), контролюючим органом, ОСОБА_1 в автоматичному режимі сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» за податковий період 2024 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за вищезазначений об`єкт нерухомого майна від 16.07.2025 №1909163-2415-0462 на суму 13329,97 грн. Відповідно до ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на податкову адресу платника податків, а саме: АДРЕСА_3 . Корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення листа повернуто до контролюючого органу з відміткою «вручено особисто» 02.12.2025. Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік, по об`єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 проводився в автоматизованому режимі за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України. Позивач стверджує, що знаходиться у шлюбі з ОСОБА_2 , подружжя не виділили частки в натурі, проте, дружина дала згоду на сплату податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкт нерухомого майна магазин, загальною площею 481,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Представник відповідача зауважив, що подружжя не зверталось до контролюючого органу з відповідною заявою, ОСОБА_2 не давала письмову згоду на сплату податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт нерухомого майна магазин, загальною площею 481,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності ОСОБА_1 13/50, власником якого за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_1 . Відповідна заява також не надана позивачем до суду, тому, відсутні підстави вважати, що дружина позивача ОСОБА_2 є платником податку за об`єкт нерухомого майна магазин, загальною площею 481,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності ОСОБА_1 13/50. У зв`язку з викладеним, просить суд у задоволенні позову відмовити.

До суду від ОСОБА_2 (далі третя особа) засобами електронного зв`язку надійшли пояснення по суті спору, в яких остання підтримала позовні вимоги та просила суд позовну заяву задовольнити.

Разом із тим, суд не бере до уваги означені пояснення, оскільки останні подано до суду засобами електронного зв`язку без скріплення електронним підписом та без долучення документів на підтвердження правосуб`єктності третьої особи.

З огляду на викладене, суд здійснює розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.01.1978 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 28.01.1978.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 916883412237, яке складається з приміщень: І-1 торговий зал площею 80,2 кв.м., І-2 склад площею 5,2 кв.м., І-3 склад площею 39,5 кв.м., І коридор площею 1,9 кв.м., загальною площею 126,8 кв.м., що становить 13/50 частин магазину, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу 13/50 частин магазину, серія та номер: р.№480, виданий 28.04.2016, видавник: Приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кір`як К.А.; відомості внесено до Реєстру: 06.05.2016, номер відомостей про речове право: 14423696.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2025 №1909159-2415-0462 (форма «Ф»), яким ОСОБА_1 згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов`язання за податковий період 2024 року з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010300) у сумі 51269,10 грн по об`єкту будівлі торговельні, за адресою: АДРЕСА_1 .

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2025 №1909163-2415-0462 (форма «Ф»), яким ОСОБА_1 згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов`язання за податковий період 2024 року з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010300) у сумі 13329,97 грн по об`єкту будівлі торговельні, за адресою: АДРЕСА_1 .

Означені податкові повідомлення-рішення отримано позивачем 02.12.2025, про що свідчить підпис останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

У матеріалах справи також наявні докази (копія витягу з ІКC «Податковий блок») на підтвердження того, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.07.2025 №1909159-2415-0462 (форма «Ф») є відкликаним згідно рішення контролюючого органу №49918/04-36-24-15-14 від 18.12.2025.

Позивач наголошує на тому, що не є власником об`єкта нерухомого майна, щодо якого нараховано податкові зобов`язання, що його дружина як спільний власник взяла на себе зобов`язання зі сплати податку самостійно, у зв`язку із чим, зазначені вище податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню судом як протиправні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України). Якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку (абз. «б» пп. 266.1.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України)

Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України).

Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено порядок обчислення суми податку.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

За наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-«г» підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Згідно абз. 1 пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Відповідно до підпунктів 266.8.1, 266.8.2 пункту 266.8 статті 266 ПК України у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу (п. 266.10 ст. 266 ПК України).

Податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п. п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПК України).

З огляду на викладені вище приписи чинного в Україні законодавства, щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.07.2025 №1909159-2415-0462 (форма «Ф») на суму 51269,10 грн, суд зазначає наступне.

Згідно пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу.

Представником відповідача у відзиві на позовну заяву зазначено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом у результаті проведеної інвентаризації встановлено, що позивачу було неправомірно нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкт загальною площею 481,4 кв.м. (розмір частки - 1) у зв`язку з тим, що магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - це один й той самий об`єкт (вулицю Леніна було перейменовано на проспект Калнишевського Петра), тобто, відбулось задвоєння об`єктів оподаткування.

На підставі вищенаведеного, платнику здійснено некоректне нарахування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код бюджетної класифікації 18010300) за 2024 рік на загальну суму 51269,10 грн.

За результатами перерахунку, податкове повідомлення-рішення від 16.07.2025 №1909159-2415-0462 на суму 51269,10 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкт нежитлової нерухомості магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , контролюючим органом відкликано (скасовано), що підтверджено витягом з ІКC «Податковий блок», копія якого міститься у матеріалах справи.

Таким чином, з огляду на те, що податкове повідомлення-рішення від 16.07.2025 №1909159 2415-0462 є скасованим контролюючим органом, останнє не впливає на обсяг прав та законних інтересів позивача та не порушує останні.

Відтак, з огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.07.2025 №1909159-2415-0462 (форма «Ф»), оскільки останнє вже скасовано контролюючим органом самостійно.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.07.2025 №1909163-2415-0462 (форма «Ф») на суму 13329,97 грн, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, згідно інформації, наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивач є власником об`єкту нежитлової нерухомості магазину загальною площею 481,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 28.04.2016, частка власності 13/50.

Враховуючи вимоги пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, контролюючим органом позивачу в автоматичному режимі сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» за податковий період 2024 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за вищезазначений об`єкт нерухомого майна від 16.07.2025 №1909163-2415-0462 на суму 13329,97 грн.

Відповідно до ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на податкову адресу платника податків, а саме: АДРЕСА_3 .

Корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення листа повернуто до контролюючого органу з відміткою «вручено особисто» 02.12.2025.

Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік, по об`єктах оподаткування, які належать позивачу, проводився в автоматизованому режимі за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України.

Позивач стверджує, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , подружжя не виділили частки в натурі, проте, дружина дала згоду на сплату податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт нерухомого майна: магазин загальною площею 481,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача та його дружини до контролюючого органу з відповідною заявою про сплату податку одним із власників майна, що перебуває у спільній власності подружжя.

Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання ОСОБА_2 письмової згоди на сплату податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт нерухомого майна: магазин загальною площею 481,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності ОСОБА_1 13/50, власником якого за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що дружина позивача ОСОБА_2 є платником податку за об`єкт нерухомого майна: магазин загальною площею 481,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності ОСОБА_1 13/50.

Суд зауважує, що на підставі пп. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

З матеріалів справи судом встановлено, що в ході формування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідачем було використано, серед іншого, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, щодо усіх об`єктів нерухомого майна, власником яких є ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що відповідно до п. 266.1.1. ч. 266.1. ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Пункт 266.1.2 частини 266.1 статті 266 ПК України встановлює особливості визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб.

Відповідно до п. п. «б» п. 266.1.2 ч. 266.1 ст. 266 ПК України, якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Однак, для застосування п. 266.1.2 ч. 266.1 ст. 266 ПК України на основі систематичного аналізу норм податкового законодавства, суд виходить із наступного.

При розрахунку бази оподаткування на підставі ч. 266.3 ст. 266 ПК України, що складається з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з інформацією, що наявна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно саме ОСОБА_1 є власником об`єкту нежитлової нерухомості, за яким було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення та відсутні відомості про спільну сумісну власність з дружиною позивача.

Суд наголошує на тому, що фізичні особи співвласники житлової та/або нежитлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначення за їх згодою платника податку на нерухоме майно, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості.

Оскільки, подружжя не зверталось з відповідною письмовою заявою до контролюючого органу та не встановило єдиного платника податку між собою, про що свідчить відсутність копії такої заяви як у позивача, так і у відповідача, то усі об`єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що зареєстровані за позивачем, слід вважати такими, що не поділені в натурі, а отже, не дивлячись твердження позивача, що вони були придбані під час перебування позивача в шлюбі, застосування до даної ситуації пп. «б» п. 266.1.2 ч. 266.1 ст. 266 ПК України є неможливим.

Суд наголошує, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У матеріалах справи відсутні документи, які свідчили б про поділ спільної сумісної власності подружжя в натурі.

Таким чином, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання даних про об`єкти оподаткування, ніж ті, що передбачені податковим законодавством, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) таких даних у відповідних державних реєстрах.

Відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та нівелювання свого права щодо інформування податкового органу про зміну даних, останній має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.02.2020 у справі №826/17798/18 та від 01.10.2019 у справі №640/21350/18.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.07.2025 №1909163-2415-0462 (форма «Ф») на суму 13329,97 грн.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що відсутні підстав для задоволення позовної заяви.

З огляду на відмову у задоволенні позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат між сторонами справи.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 90, 94, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька