Рішення № 139143877, 21.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1845/26

За позовом Приватного підприємства "Рентменеджмент" (м. Херсон)

до Фізичної особи-підприємця Муранова Сергія Вікторовича ( Донецька обл., Краматорський р-н, м. Святогірськ)

про стягнення 276 750,00 грн,

Суддя Іванов А.В.

Секретар судового засідання Стадник А.Ю.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Рентменеджмент" звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Муранова Сергія Вікторовича про стягнення 276 750,00 грн, з яких 148 104,00 грн заборгованості по оплаті орендних платежів за Договором суборенди приміщення №МА2-24 від 01.11.2024 та 128 646,00 грн за Договором суборенди приміщення № ВИШ 21/25-83 від 01.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2026 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Відповідач копію цієї ухвали отримав у його електронному кабінеті, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення документа.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2024 між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) було укладено договір суборенди № ВИШ21/25-83 9 (далі Договір), за умовами п.1.1 якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, яке розташовані за адресою: Київська обл., Києво Святошинський район, м. Вишневе, вул. Першоравнева, будинок 21/25, приміщення, під № 83 (надалі Приміщення, будівля, об`єкт суборенди) для здійснення господарської діяльності, а саме: Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (надалі цільове використання). Загальна площа суборенди складає 204,2 кв.м.(п. 1.4 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору, термін суборенди встановлюється з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі об`єкта суборенди, а саме з 01.10.2024 (Додаток № 1) і діє до 14.04.2027 включно.

У п. 4.1 сторони погодили, що протягом 5 банківських днів після підписання даного договору суборендар сплачує на користь орендаря орендну плату за перший місяць оренди та гарантійний платіж, що дорівнює орендній платі за користування об`єктом суборенди протягом одного місяця. Сума гарантійного платежу розраховується відповідно до п. 4.2.1 Договору, гарантійний платіж не може бути зарахований як орендна плата за останній місяць оренди. Гарантійний платіж підлягає поверненню після закінчення строку оренди, за умови відсутності боргів за користування орендованим майном, відсутності заборгованості за комунальні платежі та відсутності пошкоджень орендованих приміщень та будь-яких меблів, обладнання тощо в орендованих приміщеннях.

Відповідно до п. 4.2 Договору, розмір місячної орендної плати за неповний місяць оренди розраховується шляхом поділу повної щомісячної орендної плати на кількість календарних днів у місяці в якому Орендар винайма приміщення та наступним множенням добової орендної плати на кількість календарних днів в місяці якому орендар винаймає приміщення.

Підпунктом 4.2.1 Договору встановлено, за користування об`єктом суборенди, з 01.10.2024, суборендар щомісячно сплачує на користь орендаря орендну плату в розмірі 71 470,00 грн, без ПДВ,з розрахунку 350,00 грн за 1 кв.м.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.10.2025 до Договору), за користування об`єктом суборенди, починаючи з 01.10.2025, суборендар щомісячно сплачує на користь орендаря орендну плату в розмірі 85 764,00 грн, без ПДВ, з розрахунку 420,00 грн за кв.м.

Відповідно до п. 4.3 Договору, зміна орендної плати може бути здійснена орендарем в односторонньому порядку на суму не більше 10% включно поточного розміру орендної плати. Про таку зміну орендної плати орендар повідомляє суборендаря письмово не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати такої зміни. Вказана зміна розміру орендної плати не потребує укладання договорів та/або додаткової угоди та/або будь-яких інших правочинів.

Згідно з п.4.4 Договору, орендна плата сплачується суборендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря (або в іншому порядку не забороненому діючим законодавством України) не пізніше 5 числа кожного місяця за поточний місяць.

Даний Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін і діє до моменту повернення об`єкта суборенди Орендарю.

01.10.2024 нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: Київська обл., Києво Святошинський район, м. Вишневе, вул. Першоравнева, будинок 21/25, приміщення, під № 83, загальною площею 204,2 кв.м. було передано в суборенду по відповідному акту.

01.10.2024 між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) було укладено договір суборенди № МА2-24 (далі Договір), за умовами п.1.1 якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, яке розташовані за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, просп. Мартинова, буд. 2, приміщення, під № 24 (надалі Приміщення, будівля, об`єкт суборенди) для здійснення господарської діяльності, а саме: Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (надалі цільове використання). Загальна площа суборенди складає 205,7 кв.м. (п. 1.4 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору, термін суборенди встановлюється з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі об`єкта суборенди, а саме з 01.11.2024 (Додаток № 1) і діє до 10.03.2027 включно.

У п. 4.1 сторони погодили, що протягом 5 банківських днів після підписання даного договору суборендар сплачує на користь орендаря орендну плату за перший місяць оренди та гарантійний платіж, що дорівнює орендній платі за користування об`єктом суборенди протягом одного місяця. Сума гарантійного платежу розраховується відповідно до п. 4.2.1 Договору, гарантійний платіж не може бути зарахований як орендна плата за останній місяць оренди. Гарантійний платіж підлягає поверненню після закінчення строку оренди, за умови відсутності боргів за користування орендованим майном, відсутності заборгованості за комунальні платежі та відсутності пошкоджень орендованих приміщень та будь-яких меблів, обладнання тощо в орендованих приміщеннях.

Відповідно до п. 4.2 Договору, розмір місячної орендної плати за неповний місяць оренди розраховується шляхом поділу повної щомісячної орендної плати на кількість календарних днів у місяці в якому Орендар винаймає приміщення та наступним множенням добової орендної плати на кількість календарних днів в місяці якому орендар винаймає приміщення.

Підпунктом 4.2.1 Договору встановлено, за користування об`єктом суборенди, з 01.10.2024, суборендар щомісячно сплачує на користь орендаря орендну плату в розмірі 82 280,00 грн, без ПДВ,з розрахунку 400,00 грн за 1 кв.м.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.10.2025 до Договору), за користування об`єктом суборенди, починаючи з 01.10.2025, суборендар щомісячно сплачує на користь орендаря орендну плату в розмірі 98 736,00 грн, без ПДВ, з розрахунку 480,00 грн за кв.м.

Відповідно до п. 4.3 Договору, зміна орендної плати може бути здійснена орендарем в односторонньому порядку на суму не більше 10% включно поточного розміру орендної плати. Про таку зміну орендної плати орендар повідомляє суборендаря письмово не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати такої зміни. Вказана зміна розміру орендної плати не потребує укладання договорів та/або додаткової угоди та/або будь-яких інших правочинів.

Згідно з п.4.4 Договору, орендна плата сплачується суборендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря (або в іншому порядку не забороненому діючим законодавством України) не пізніше 5 числа кожного місяця за поточний місяць.

Даний Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін і діє до моменту повернення об`єкта суборенди Орендарю.

01.11.2024 нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, просп. Мартинова, буд. 2, приміщення, під № 24, загальною площею 205,7 кв.м. було передано в суборенду по відповідному акту.

Позивач зазначає, що починаючи з листопада 2025 по травень 2026 відповідачем не сплачувались рахунки по суборендній платі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі: 128 646,00 грн за Договором №ВИШ21/25-83 від 01.10.2024 та 148 104,00 грн за Договором №МА2-24 від 01.10.2024.

Позивач звертався до відповідача з претензіями №ВИШ21/21-83/1-2026 від 20.01.2026 та № МА2-24/1-2026 від 20.01.2026, які залишені без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України ).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 774 ЦК України встановлено, що передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач доказів сплати заборгованості за Договором або відсутності в нього обов`язку з такої сплати суду не надав.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Муранова Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП ) на користь Приватного підприємства "Рентменеджмент" (73039, Херсонська обл., м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської Дивізії, буд. 24; ідентифікаційний код 40705850) 276 750 (двісті сімдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп. заборгованості та 3 321(три тисячі триста двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя А.В. Іванов