Ухвала суду № 139143616, 20.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.08.2026Справа № 910/5684/20

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторії Олександрівни у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (правонаступник Компанії Ель Пасадена Інвест Лімітед (El Pasadena Invest Limited) до 1. Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" про розірвання договору та стягнення 202 051,22 доларів США,

За участю представника:

скаржника - Титаренко Д. С.;

боржника - Гайдамащук О. В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 у справі №910/5684/20 позовні вимоги Компанії Ель Пасадена Інвест Лімітед (El Pasadena Invest Limited) задоволені частково; розірвано договір №SI296N банківського рахунка від 20.09.2006, який укладено між Компанією Ель Пасадена Інвест Лімітед (El Pasadena Invest Limited) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк"; присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь компанії Ель Пасадена Інвест Лімітед (El Pasadena Invest Limited) 195 860 доларів США - суми заборгованості та 82 019 грн 34 коп. - витрат по сплаті судового збору; у задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником; замінено у справі - Компанію Ель Пасадена Інвест Лімітед (El Pasadena Invest Limited) її правонаступником - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 апеляційні скарги Компанії Ель Пасадена Інвест Лімітед (El Pasadena Invest Limited) та Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 у справі № 910/5684/20 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 у справі № 910/5684/20 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 видано відповідні накази про примусове виконання рішення, а також наказ від 23.04.2025 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Через систему «Електронний суд» 19.07.2026 від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця, у якій скаржник просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терновської Т.В. у вигляді неповернення виконавчих документів із матеріалів виконавчих проваджень ВП НОМЕР_5 та ВП №77994098; зобов`язати державного виконавця повернути представнику стягувача відповідні накази Господарського суду м. Києва.

В обґрунтування поданої скарги стягувач посилається на те, що 03.07.2026 ним були подані заяви про повернення виконавчих документів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», однак станом на день подання скарги державним виконавцем документи повернуто не було, вмотивованої постанови про відмову у їх поверненні не винесено.

Ухвалою суду від 22.07.2026 (суддя Зеленіна Н.І.) прийнято до розгляду скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терновської Т.В. Розгляд скарги призначено на 29.07.2026 на 15:55 год. Зобов`язано Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у строк до 27.07.2026 до надати суду письмові пояснення по суті скарги з документальним підтвердженням своїх доводів, а також інформацію щодо результатів розгляду заяв стягувача від 03.07.2026 про повернення виконавчих документів у ВП № НОМЕР_4 та ВП № НОМЕР_3.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/313/26 від 29.07.2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи (у зв`язку зі звільненням судді Зеленіної Н.І.), призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 матеріали справи № 910/5684/20 передано на розгляд судді Демидова В.О.

Скарга мотивована тим, що 07.05.2025 постановою заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_4 про стягнення 195 860 доларів США - суми заборгованості та 82019,34 грн витрат по сплаті судового збору, а також 07.05.2025 постановою заступника начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 про стягнення 30000 грн витрат правничу (правову) допомогу у суді касаційної інстанції.

Постановами від 22.07.2025 виконавець зупинив вчинення виконавчих дій у обох провадженнях на підставі заяви боржника від 21.07.2025 із посиланням на пункт 10-2 розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження", згідно з яким зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є особи, пов`язані з державою-агресором та громадяни російської федерації.

Вказані постанови були оскаржені стягувачем, однак ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2025 скаргу на дії державного виконавця залишено без розгляду. Суд дійшов висновку, що скаржником пропущено встановлений законом строк для оскарження дій державного виконавця і причини пропуску не є поважними. Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.11.2025 р. залишив вказану ухвалу без змін.

Представником стягувача 03.07.2026 до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі скорочено також «ВДВС» та «виконавець») були подані дві заяви про повернення виконавчих документів у виконавчих провадженнях ВП НОМЕР_5 та ВП №77994098 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник зазначає, що незважаючи на отримання зазначених заяв, державний виконавець Терновська Т. В. у прийомний день 03.07.2026 року, коли представник стягувача прибув до ВДВС, а також у подальшому не повернув виконавчі документи, не виніс постанов про їх повернення, не виніс постанов про відмову у поверненні та взагалі не повідомив стягувача про результати їх розгляду, що і стало підставою для подання цієї скарги. Стаття 13 Закону України «Про виконавче провадження» не визначає конкретного строку для повернення виконавчого документу, проте вважаємо, що ВДВС мало достатньо часу як для повернення документу, так і для формулювання постанови про відмову у цьому, однак досі жодної реакції немає, тому вказане правопорушення є триваючим.

З огляду на викладене представник просить:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терновської Тетяни Вадимівни у вигляді неповернення представнику стягувача ФОП ОСОБА_1. адвокату Титаренку Д.С. виконавчих документів із матеріалів виконавчих проваджень ВП НОМЕР_4 та ВП №77994098.

- зобов`язати державного виконавця Терновську Тетяну Вадимівну або іншу посадову особу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повернути представнику стягувача ФОП ОСОБА_1. адвокату Титаренку Д.С. наступні виконавчі документи:

наказ Господарського суду м. Києва від 29.04.2024 року про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 195860 (сто дев`яносто п`ять тисяч вісімсот шістдесят) доларів США суми заборгованості та 82 019 (вісімдесят дві тисячі дев`ятнадцять) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору із матеріалів виконавчого провадження ВП НОМЕР_4;

наказ Господарського суду м. Києва від 23.04.2025 року про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 30 000 (тридцять тисяч) гривень витрат на правничу (правову) допомогу із матеріалів виконавчого провадження ВП НОМЕР_3.

Ухвалою суду від 03.08.2026 прийнято скаргу № 910/5684/20 до провадження. Розгляд скарги призначено на 20.08.26 о 12:55 год. Зобов`язано Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у строк до 14.08.2026 надати суду письмові пояснення по суті скарги з документальним підтвердженням своїх доводів, а також інформацію щодо результатів розгляду заяв стягувача від 03.07.2026 про повернення виконавчих документів у ВП № НОМЕР_4 та ВП № НОМЕР_3.

28.07.2026 в системі «Електронний суд» представником боржника сформовано заперечення на скаргу на бездіяльність виконавця щодо неповернення виконавчого документа.

Означені заперечення мотивовані тим, що Службою Безпеки АТ КБ "ПриватБанк" під час перевірки особи ОСОБА_1 у відповідності до вимог Постанови НБУ від 16.03.2023 № 26 "Про розкриття інформації щодо зв`язків клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України" (банки України зобов`язано забезпечити під час своєї діяльності виявлення та документування інформації про зв`язки клієнтів та їх контрагентів із російською федерацією та громадянами/резидентами такої держави) - було встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка займається пособництвом державі-агресору з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора та її збройним формуванням.

На офіційному сайті Полтавської обласної прокуратури (Управління Служби безпеки України в Полтавській області), що розміщено за посиланням pol.gp.gov.ua.%D0%B2..pdf міститься Повідомлення про підозру від 09.02.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ст. 111-2 КК України.

Слідчими органами встановлено, що після повномасштабного вторгнення росії на територію України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, виїхала до АР Крим (точні дати досудовим розслідуванням не встановлено) домовилася про об`єднання зусиль з дружиною свого рідного брата ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задля добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам та збройним формуванням держави-агресора, а саме: використовувала свої власні соціальні сторінки у соціальних мережах з метою поширення інформації про банківські реквізити благодійного фонду, який очолює ОСОБА_5 на потреби збройних формувань країни-агресора.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 упродовж з жовтня 2023 до лютого 2024 року за попередньою змовою з ОСОБА_5 , діючи спільно та умисно, особисто виїжджала в зону бойових дій на тимчасово окуповані території АР Крим та Херсонської області і добровільно неодноразово збройним формуванням держави-агресора, у тому числі, НОМЕР_2 окремій гвардійській бригаді берегової охорони збройних сил російської федерації, «добровольчому батальйону Криму» матеріальні ресурси, а саме: квадрокоптери, продукти харчування, гігієнічні засоби, набори першої медичної допомоги.

При цьому, всі ці обставини передачі матеріальних ресурсів активно висвітлювалися ОСОБА_1 (дів ОСОБА_1 та її співучасниками у соціальних мережах з метою максимального поширення своєї діяльності.

Службою Безпеки АТ КБ "ПриватБанк" було встановлено належність сторінки в Instagram (є власницею сторінки) ОСОБА_1 (дів. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 / на якій ОСОБА_1 постійно розміщує свої пости та дописи стосовно проведення нею регулярних виїздів на нові окуповані рф території з гуманітарною допомогою та задля навчання тактичній медицині представників російської армії та вбивць українського народу.

Також, Службою Безпеки Банку було встановлено безпосередню участь ОСОБА_9 у роботі благодійного фонду «Добро миру волонтери Криму» (Благотворительный фонд «Добро Мира - Волонтеры Крыма», російський реєстраційний номер 9102195010, юридична адреса - « 295034, Республика Крым, г. Симферополь, И.Франко б-р, д. 4»), керівником якого є ОСОБА_5 (дружина рідного брата ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (громадянин росії), яка за інформацією МВС України перебуває на сьогодні в розшуку (стаття звинувачення ч. 4 ст. 111-1 КК України).

Службою Безпеки Банку встановлено також, що ОСОБА_9 є громадянкою російської федерації та веде на сьогоднішній день індивідуальну підприємницьку діяльність на території окупованого Криму.

Враховуючи вищенаведені факти, примусове виконання рішення у справі № 910/5684/20 та стягнення коштів з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) призведе до прямого фінансування російських збройних сил, які ведуть повномасштабну війну в Україні. Про виявлені обставини АТ КБ "ПриватБанк" листом вiд 15.05.2025 вих. №Е.95.0.0.0/3-250515/81966 повідомив Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві з копією Повідомлення про підозру від 09.02.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ст. 111-2 КК України та копією виписки від 07.05.2025 з єдиного державного реєстру індивідуальних підприємців російської федерації щодо ОСОБА_1 .

Представник вважає, що оскільки Стягувачем у цьому провадженні є особа, пов`язана з державою-агресором - громадянин РФ, Виконавцем правомірно було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» .

З огляду на викладене представник просить відмовити у задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терновської Тетяни Вадимівни у справі № 910/5684/20.

29.07.2026 в системі «Електронний суд» представником стягувача сформовано додаткові пояснення у відповідності до яких представник просив скаргу задовольнити з огляду на наступне.

Частина 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Тобто законодавець розрізняє виконавчі дії як ті, що безпосередньо направленні на виконання судового рішення (в даному випадку - стягнення коштів з банку на користь стягувача), та рішення - як певні процесуальні кроки виконавця, що не спрямовані безпосередньо на примусове виконання згідно з виконавчим документом (як наприклад, рішення зупинити виконавчі дії). У п. 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 року у cправі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24) відзначається, що повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення.

17.08.2026 в системі «Електронний суд» представником Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) сформовано заперечення на скаргу на бездіяльність виконавця щодо неповернення виконавчого документа.

Означенні заперечення обґрунтовані тим, що зупинення вчинення виконавчих дій, керуючись п. 10-2 розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є особи, пов`язані з державою-агресором, та громадяни Російської Федерації.

Разом з тим, встановлено наявність повідомлення про підозру від 09.02.2024 Слідчого відділу Управління Служби Безпеки України в Полтавській області. Згідно якої ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (пособництві державі-агресору, зокрема в умисних дія, спрямованих на допомогу російській федерації, з метою завдання шкоди Україні).

Обставини для поновлення виконавчого провадження, станом на даний час, не настали. Законом чітко визначений період зупинення до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

У судове засідання 20.08.2026 представник скаржника та боржника прибули, надали свої пояснення.

В судовому засіданні 20.08.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Дослідивши матеріали скарги, суд зазначає наступне.

У Печерському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження НОМЕР_6 до складу якого входить, зокрема:

- виконавче провадження НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу №910/5684/20 від 29.04.2024 виданого Господарським судом міста Києва стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ - 14360570) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ) (правонаступник компанії Ель Пасадена Інвест Лімітед (El Pasadena Invest Limited - реєстраційний номер НЕ 177923, адреса: 18 Евагора Папахристофору, Петуссіс Брос Білдінг, 3-й поверх, 3030 Лімассол, Кіпр//18 Evagora Papachristoforou Str., Petoussis Bros Building. 3rd Floor, 3030 Limassol, Cyprus) 195 860 (сто дев`яносто п`ять тисяч вісімсот шістдесят) доларів США - суми заборгованості та 82 019 (вісімдесят дві тисячі дев`ятнадцять) гри 34 коп. - витрат по сплаті судового збору.

07.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_6.

22.07.2025 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, керуючись п. 10-2 розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є особи, пов`язані з державою-агресором, та громадяни російської федерації.

Судом встановлено, що постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій від 22.07.2025 у ВП № НОМЕР_4 та від 22.07.2025 у ВП № НОМЕР_3 державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторії Олександрівни не скасовані.

03.07.2026 до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі скорочено також «ВДВС» та «виконавець») були подані дві заяви про повернення виконавчих документів у виконавчих провадженнях ВП НОМЕР_5 та ВП №77994098 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Таким чином означеним вище пунктом передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Заперечуючи стосовно скарги боржник та представник виконавчої служби зазначають, що 22.07.2025 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, керуючись п. 10-2 розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є особи, пов`язані з державою-агресором, та громадяни Російської Федерації.

Обставини для поновлення виконавчого провадження, станом на даний час, не настали. Законом чітко визначений період зупинення до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

Судом не досліджується питання підстав зупинення виконавчого провадження оскільки останнє не є предметом розгляду скарги.

Суду необхідно встановити чи можливе здійснення повернення виконавчого документу у разі зупинення виконавчого провадження.

Представник скаржника обґрунтовуючи підстави для задоволення скарги посилається на п. 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 2/1522/11652/11 від 14.05.2025 де викладено наступний висновок:

« 53. Повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення».

Суд звертає увагу, що в пункті 53 чітко зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення.

В матеріалах скарги відсутні відомості/докази якими підтверджувалось існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження про неможливість у примусовому порядку виконати відповідне рішення.

22.07.2025 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, керуючись п. 10-2 розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є особи, пов`язані з державою-агресором, та громадяни російської федерації.

Відповідно до п. 10-2 розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи громадяни Російської Федерації.

Частиною 5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

З огляду на викладене з урахуванням підстав та практики на яку посилається скаржник, враховуючи відсутністю в матеріалах скарги відомостей/доказів якими б підтверджувалось існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження про неможливість у примусовому порядку виконати відповідне рішення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги в частині визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Терновської Тетяни Вадимівни у вигляді неповернення представнику стягувача ФОП ОСОБА_1. адвокату Титаренку Д.С. виконавчих документів із матеріалів виконавчих проваджень ВП НОМЕР_4 та ВП №77994098.

В частині вимог скарги про зобов`язання державного виконавця Терновську Тетяну Вадимівну або іншу посадову особу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повернути представнику стягувача ФОП ОСОБА_1. адвокату Титаренку Д.С. наступні виконавчі документи:

наказ Господарського суду м. Києва від 29.04.2024 року про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 195860 (сто дев`яносто п`ять тисяч вісімсот шістдесят) доларів США суми заборгованості та 82 019 (вісімдесят дві тисячі дев`ятнадцять) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору із матеріалів виконавчого провадження ВП НОМЕР_4;

наказ Господарського суду м. Києва від 23.04.2025 року про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 30 000 (тридцять тисяч) гривень витрат на правничу (правову) допомогу із матеріалів виконавчого провадження ВП НОМЕР_3, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.6 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи» від 24 квітня 2017 року № 1395/5 дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Тобто здійснення органом державної влади дискреційних повноважень може, в деяких випадках, передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, встановлено, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, розглядаючи справи, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень. Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Аналогічне роз`яснення надане судам в пункті 18 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2012 року, яке зводиться до того, що суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Про вказане зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2021 року в справі № 761/19292/19.

Під час вирішення питання щодо зобов`язання вчинити дії слід керуватися тим, що суд не вправі підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження державного виконавця (державної виконавчої служби) щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до їх компетенції.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 вказано, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. Ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із вимогами Закону України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини в справах: «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду під час здійснення його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Отже, здійснення органом державної влади дискреційних повноважень може, в деяких випадках, передбачати вибір між здійсненням та нездійсненням певних дій.

Суд, розглядаючи справу щодо правомірності дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Повноваження виконавчої служби щодо прийняття відповідних рішень у виконавчому провадженні за своєю правовою природою є дискреційним, однак такі повноваження не є необмеженими.

З огляду на викладене суд відмовляє в задоволенні скарги в частині зобов`язання державного виконавця Терновську Тетяну Вадимівну або іншу посадову особу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повернути представнику стягувача ФОП ОСОБА_1. адвокату Титаренку Д.С. наступні виконавчі документи:

наказ Господарського суду м. Києва від 29.04.2024 року про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 195860 (сто дев`яносто п`ять тисяч вісімсот шістдесят) доларів США суми заборгованості та 82 019 (вісімдесят дві тисячі дев`ятнадцять) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору із матеріалів виконавчого провадження ВП НОМЕР_4;

наказ Господарського суду м. Києва від 23.04.2025 року про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 30 000 (тридцять тисяч) гривень витрат на правничу (правову) допомогу із матеріалів виконавчого провадження ВП НОМЕР_3.

Відповідно до статті 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до вимог статті 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторії Олександрівни.

Керуючись статтями 232-235, 240, 342, 343, 345 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторії Олександрівни - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 255 - 257 ГПК України, до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.08.2026.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ