Ухвала суду № 139143020, 20.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

20.08.2026м. ДніпроСправа № 904/4974/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (з додатками) до подачі позовної заяви у справі № 904/4974/26,

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

відповідач 1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

відповідач 2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ),

відповідач 3: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ),

відповідач 4: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ),

відповідач 5: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 )

про визнання недійсним та скасування акта приймання-передачі частини частки у статутному капіталі

Суддя Дичко В.О.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 до подання позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування акта приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод", укладеного 12.08.2026 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить:

1. Накласти арешт на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод", що сукупно становлять 64%, та корпоративні права, що належать учасникам:

- ОСОБА_2 , розмір частки у статутному капіталі - 15%;

- ОСОБА_6 , розмір частки у статутному капіталі - 1%;

- ОСОБА_3 , розмір частки у статутному капіталі - 16%;

- ОСОБА_4 , розмір частки у статутному капіталі - 16%;

- ОСОБА_5 , розмір частки у статутному капіталі - 16%.

2. Заборонити всім державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати та проводити реєстраційні дії й проводити державну реєстрацію будь-яких змін щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод".

Заявник зазначає, що 20.07.2026 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 надіслали засобами телефонного зв`язку та на електронні адреси, а також 29.07.2026 засобами поштового зв`язку на адреси інших учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод", у тому числі ОСОБА_1 , повідомлення про намір продати належні їм частки у статутному капіталі, в розмірі 16% кожна, за ціною 480 грн за кожну таку частку.

12 серпня 2026 року ОСОБА_1 зробив нотаріально посвідчені заяви про намір скористатися переважним правом на придбання часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" і повідомив про повне та безумовне прийняття запропонованих умов продажу, що свідчать про реалізацію ОСОБА_1 , як учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод", переважного права на придбання вказаних часток та готовність укласти договори купівлі-продажу цих часток.

Водночас 17.08.2026 на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" від ОСОБА_6 надійшло повідомлення від 14.08.2026 про набуття ним 12.08.2026 права власності на частку у статутному капіталі в розмірі 1% та прав учасника товариства на зазначену частку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідні зміни.

Отже, ще до завершення процедури реалізації переважного права, не дочекавшись отримання та належного опрацювання відповідей учасників, які мали право прийняти зроблені пропозиції, 12.08.2026 ОСОБА_2 здійснив відчуження 1% належної йому частки на користь ОСОБА_6 .

ОСОБА_1 вважає, що подальше відчуження часток, їх дроблення, дарування, продаж, передача третім особам або інша зміна їх належності до вирішення спору по суті може призвести до неодноразової зміни суб`єктного складу власників корпоративних прав, виникнення прав у нових осіб та необхідності оскарження нових правочинів і реєстраційних дій, що призведе до пред`явлення позовів до нових набувачів, оскарження наступних реєстраційних дій та залучення додаткових учасників спору.

Наведене може призвести до неможливості захисту порушених прав позивача та відновлення їх на підставі ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

20 серпня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла заява у справі № 904/4974/26, до якої долучена квитанція № 309287384 від 18.08.2026 про сплату судового збору в сумі 1 664 гривні.

Також 20.08.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області від заявника надійшла заява, до якої долучений оригинал квитанції № 309287384 від 18.08.2026 про сплату судового збору за заявою про забезпечення позову у справі № 904/4974/26.

Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви, всебічно та повно дослідивши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, що є предметом спору.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3)співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певних заходів забезпечення позову.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.

Адекватність заходів забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, що є предметом спору.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості позовної заяви є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

У цій справі заявник має намір звернутись до суду з немайновою вимогою (визнання недійсним та скасування акта приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод", укладеного 12.08.2026 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ), тому суд повинен досліджувати та застосовувати такі підстави вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певних заходів забезпечення позову.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечененя позову, ОСОБА_1 указує, що забезпечення позову є тимчасовим збереженням існуючого корпоративного стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" до вирішення спору по суті та недопущення подальшої зміни предмета спору. У зв`язку з цим заявлені заходи забезпечення позову обмежені предметом корпоративного спору та спрямовані на недопущення:

1) подальшого відчуження спірних часток (частин часток) у статутному капіталі товариства;

2) проведення державної реєстрації переходу права на такі частки (частини часток), їх перерозподілу чи іншої зміни складу учасників у зв`язку зі спірними частками;

3) проведення реєстраційних дій щодо зміни керівника товариства, якщо така зміна здійснюватиметься на підставі корпоративних рішень, безпосередньо пов`язаних зі зміною складу учасників або співвідношення їхніх часток, що є предметом спору.

Заявлені заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, не вирішують спір по суті та не позбавляють відповідачів їхніх корпоративних прав, а лише зберігають існуючий стан правовідносин на період судового розгляду.

Необхідність заявлених заходів забезпечення позову підтверджується не абстрактним припущенням про можливість відчуження часток у майбутньому, а вчиненою 12.08.2026 дією щодо відчуження 1% частки після направлення пропозицій від 20.07.2026 та до остаточного завершення процедури реалізації переважного права іншими учасниками.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 29.06.2023 у справі № 918/124/23, вирішуючи питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі, зазначив, що відчуження спірної частки до завершення розгляду спору призведе до необхідності звернення позивача до суду з іншими позовами.

Суд відзначає, що накладення арешту на частки у статутному капіталі, що сукупно становлять 64% та належать ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також заборона всім державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати та проводити реєстраційні дії й проводити державну реєстрацію будь-яких змін щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод", не вплинуть на господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод", оскільки не позбавляють можливостей укладення договорів із контрагентами та здійснення іншої поточної господарської діяльності.

Суд погоджується з доводами заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості захисту його права на корпоративні права, оскільки у випадку відчуження корпоративних прав ОСОБА_1 доведеться додатково звертатись до суду з додатковими вимогами, що нівелюватиме ефективність судового захисту в межах цієї справи.

Водночас існування таких заходів надасть реальну можливість поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він має намір звернутись до суду (у випадку задоволення його позову), оскільки метою такого позову є відновлення переважного права учасника на придбання часток у статутному капіталі товариства.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені заходи забезпечення позову адекватними, обґрунтованими, співмірними із предметом майбутнього позову та такими, що забезпечують збалансованість інтересів учасників справи.

Згідно з ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Наразі суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 86, 136-140, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 (вх. № зз-86/26 від 18.08.2026) про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити.

2. Накласти арешт на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Сергія Нігояна, буд. 62, офіс 416, код ЄДРПОУ 38599254), що сукупно становлять 64%, та корпоративні права, що належать таким учасникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Сергія Нігояна, буд. 62, офіс 416, код ЄДРПОУ 38599254):

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), розмір частки у статутному капіталі - 15%;

- ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), розмір частки у статутному капіталі 1%;

- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), розмір частки у статутному капіталі - 16%;

- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), розмір частки у статутному капіталі - 16%;

- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), розмір частки у статутному капіталі - 16%.

3. Заборонити всім державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати та проводити реєстраційні дії й проводити державну реєстрацію будь-яких змін щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Сергія Нігояна, буд. 62, офіс 416, код ЄДРПОУ 38599254).

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Боржник 1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Боржник 2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Боржник 3: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Боржник 4: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Боржник 5: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 )

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її постановлення та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Дата набрання ухвалою суду законної сили - 20.08.2026.

Строк пред`явлення ухвали суду до виконання становить три роки - до 21.08.2029.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред`явлення до примусового виконання.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала суду про забезпечення позову може бути оскаржена у строк та в порядку, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.О. Дичко