Ухвала суду № 139142851, 18.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

18 серпня 2026 року Справа № 903/295/26 Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши матеріали по справі

за позовом: Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради, м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Вест, м. Луцьк

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання знесення самочинно збудованого майна,

в с т а н о в и л а:

24.03.2026 через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Вест про усунення перешкод територіальній громаді в особі Луцької міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,5631 га з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Вест (вул. Рівненська, 44, м. Луцьк, 43020, ЄДРПОУ 40908771) знести за власний рахунок самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна, що на ній розташовані, а саме: адміністративно-побутову будівлю (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. А-2 адміністративно-побутове приміщення; літ. Б-2 - побутове приміщення (площа 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1958450407218.

Ухвалою суду від 26.03.2026 заяву Луцької окружної прокуратури від 24.03.2026 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Техно Вест вчиняти певні дії щодо нерухомого майна адміністративно-побутової будівлі (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. А-2 - адміністративно-побутове приміщення; літ. Б-2 побутове приміщення (площа - 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1958450407218, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га, зокрема щодо його відчуження, здачі в оренду (суборенду). Заборонено державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості та зміни щодо нерухомого майна адміністративно-побутової будівлі (загальна площа (кв.м): 592.7, матеріал стін: газоблок, Опис: літ. А-2 - адміністративно-побутове приміщення; літ. Б-2 побутове приміщення (площа - 132,9 м.кв.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1958450407218, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 площею 0,5631 га. У решті заяви відмовлено.

Ухвалою суду 26.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 22 квітня 2026 року о 12:00 год.

Відповідач ухвалу суду отримав 31.03.2026, строк для подання відзиву по 15.04.2026.

14.04.2026 надійшов відзив відповідача, згідно якого позовні вимоги заперечує. Зазначає, що первісний власник набула право власності на об`єкти нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 02.05.2003, нікчемність якого стороною позивача не доведена. Ст. 228 ЦК України, на яку посилається позивач, застосовується виключно до правочинів, спрямованих на порушення публічного порядку, що передбачає наявність умислу сторін та досягнення протиправної мети. Жодних доказів неправомірної державної реєстрації права власності на спірні приміщення чи скасування державної реєстрації прокуратурою не надано. Матеріали кримінального провадження, на які посилається прокуратура, не можуть бути належним доказом підроблення правочину, оскільки не встановлені вироком суду.

Прокуратура у відповіді на відзив від 21.04.2026 зазначає, що оскільки спірний договір купівлі-продажу спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної (на даний час комунальної) власності, такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним. У межах кримінального провадження №12021035580000597 від 31.03.2021 зібрано докази, які підтверджують те, що будівництво спірних об`єктів нерухомого майна відбувалось у період 2017-2018 років, тобто на момент укладення договору купівлі-продажу від 02.05.2003 предмету договору не існувало взагалі. Здійснення самочинного будівництва на спірній земельній ділянці також підтверджується матеріалами супутникового моніторингу Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України земельної ділянки з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 за період з 2003 по 2024 рік (лист від 14.10.2025 №4038-5-04.02-2025). Договір купівлі продажу нерухомого майна від 02.05.2003 є підробленим, а отже нікчемним, так як на дату його укладення не існувало ні земельної ділянки з кадастровим номером 0721885800:06:000:2018 (яка утворена в результаті поділу лише 22.11.2017), ні об`єктів нерухомого майна, що є предметом такого договору (які збудовані у 2017-2018 роках). ОСОБА_1 без наявності будь-яких дозвільних документів проведено будівництво об`єктів нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці, та, в подальшому, на підставі нікчемного правочину проведено державну реєстрацію права власності на них. Відповідача не можна вважати суб`єктом, який має законне право власності на таке нерухоме майно. Відтак, посилання відповідача на мирне та добросовісне володіння майном, право власності на яке у останнього не виникає в силу закону, є необґрунтованими.

Відповідач відповідь на відзив отримав 21.04.2026, строк для подання заперечень по 27.04.2026.

Заперечення відповідач на відповідь на відзив на адресу суду не надходили.

22.04.2026 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника товариства в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор відкладення підготовчого засідання не заперечив.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача, відсутність заперечень інших учасників справи, відсутність заперечень відповідача на відповідь на відзив, не закінчення строку для їх подання, з метою виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 22.04.2026 підготовче засідання відклав на 06.05.2026 о 15:30 год.

У судовому засіданні 06.05.2026 оголошено перерву до 14.05.2026 о 15:00 год.

14.05.2026 надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив. Зазначає, що відповідь на відзив товариство отримало 06.05.2026, у зв`язку з чим заперечення подані у межах встановленого строку.

У судовому засіданні прокурор, представник позивача долучення заперечень заперечили у зв`язку з пропуском встановленого строку для їх подання.

Згідно із ст. 184 ГПК України у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Ухвалою суду від суду 26.03.2026 встановлено відповідачу строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання прокуратурі, позивачу.

Судом встановлено, що відповідач відповідь на відзив отримав 21.04.2026, що підтверджується квитанцією №6783147 від 21.04.2026 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Таким чином строк для подання заперечень по 27.04.2026.

Заперечення відповідача подані до суду 14.05.2026, тобто з пропуском встановленого строку.

Частиною другою статті 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, подання заперечень на відповідь на відзив з пропуском встановленого судом строку, відсутність клопотання про поновлення такого строку, заперечення прокуратури, представника позивача, суд протокольною ухвалою від 14.05.2026 заперечення відповідача на відповідь на відзив залишив без розгляду.

Крім того, 14.05.2026 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача від 14.05.2026 про відкладення розгляду справи надіслане представником товариства адвокатом Гринчуком І.С. на електронну адресу суду.

В той же час, у адвоката Гринчука І.С. зареєстрований електронний кабінет ЄСІТС.

Отже, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи електронною поштою без електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми Електронний суд, адвокат Гринчук І.С., який діє в інтересах ТОВ Техно Вест, використав спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством, у зв`язку з чим вказане клопотання суд повертає без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №944/6062/23 від 12.02.2025.

Враховуючи вищевикладене, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 14.05.2026 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 10.06.2026 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкладено розгляд справи по суті на 25 червня 2026 року о 14:30 год

У судовому засіданні 25.06.2026 оголошено перерву до 16.07.2026 о 15:00 год.

16.07.2026 надійшло клопотання відповідача про визнання поважними причин неподання відповідачем копії вироку Луцького міськрайонного суду від 16.07.2026 у кримінальному провадженні №12021035580000597 від 31.03.2021 у справі №161/6102/23 та долучити його до матеріалів справи.

Судове засідання 16.07.2026 не відбулося у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Волинської області.

Ухвалою суду від 16.07.2026 розгляд справи призначено на 06.08.2026 о 14:00 год.

21.07.2026 надійшли заперечення Луцької окружної прокуратури на клопотання про долучення доказів. Зазначає, що відповідач не вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин. Вирок Луцького міськрайонного суду від 16.07.2026 у кримінальному провадженні № 12021035580000597 від 31.03.2021 у справі не набрав законної сили і на даний час не є завершальним процесуальним рішенням у кримінальному провадженні. Встановлені судом у справі № 161/6102/23 факти як докази у справі №903/295/26 не мають наперед встановленої сили і підлягають перевірці на загальних підставах.

06.08.2026 надійшли клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.07.2026 №161/6102/23.

Заслухавши пояснення учасників справи, враховуючи надходження клопотань відповідача безпосередньо перед судовим засіданням, надання учасникам справи можливості ознайомитись з ними та висловити відповідні міркування, суд протокольною ухвалою від 06.08.2026 розгляд справи по суті відклав на 18.08.2026 о 16:30 год.

14.08.2026 надійшли заяви Волинської обласної прокуратури, згідно яких просить відмовити у задоволенні заяв відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження, зупинення провадження у справі. Зазначає, що вагомих обставин, які зумовлюють необхідність вчинення конкретної процесуальної дії, що об`єктивно може бути реалізована лише на стадії підготовчого провадження, відповідачем не наведено. Сам факт виникнення нового доказу після переходу до розгляду справи по суті не свідчить про необхідність повторного проведення підготовчого провадження. Навіть у разі залишення вироку Луцького міськрайонного суду від 16.07.2026 без змін та набрання ним законної сили встановлені у ньому обставини не набудуть для Господарського суду Волинської області преюдиційного характеру, а підлягатимуть встановленню та оцінці в загальному порядку на підставі доказів, наявних у матеріалах цієї справи. ТОВ «Техно Вест» не є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12021035580000597.

Розгляд клопотання відповідача від 16.07.2026 про долучення доказів.

У судовому засідання представник відповідача клопотання про долучення доказу підтримав.

Прокурор клопотання заперечив.

Статтею 80 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.1, 2 ст. 118 ГПК України).

Частинами 1,2 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином пропущений процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).

Заслухавши пояснення учасників справи, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 18.08.2026 клопотання відповідача від 08.07.2026 про визнання причин пропуску строку для подання доказів поважними, долучення доказів задовольнив.

При цьому судом враховано неодноразове повідомлення представником відповідача про перебування у провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області кримінальної справи №161/6102/23 про обвинувачення ОСОБА_1 . Неможливість подання спірного вироку суду у встановлений ГПК України строк зумовлена його ухваленням лише 16.07.2026.

Розгляд клопотань відповідача від 06.08.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав.

Прокурор клопотання заперечив.

Главою 6 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України «Розгляд справи по суті» не врегульовано питання повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Разом з цим, у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02 жовтня 2019 року у справі №916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 03 квітня 2019 року №913/317/18".

У пункті 4.12 постанови від 16 лютого 2021 року у справі №922/2115/19 Верховний Суд зазначив: "Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину 3 статті 269 ГПК України, відмовив у прийнятті додаткових доказів, наданих позивачем, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, залишивши при цьому поза увагою, що ТОВ "Азотфострейд" звертався до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження для подання доказів у зв`язку із обставинами, зазначеними відповідачем у відзиві. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неприйняття наданих позивачем доказів на підставі зазначеної норми є передчасним".

З урахуванням наведених правових висновків, Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2021 року у справі №923/525/20 також зазначив про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, виходячи з фактів неотримання відповідачем копій ухвали від 09 червня 2020 року про відкриття провадження у справі, ухвали від 15 липня 2020 року про відкладення розгляду справи, ухвали від 11 серпня 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які (ухвали) повернулися до господарського суду, що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому господарськими судами було враховано клопотання відповідача про відновлення підготовчого провадження, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що про судову справу відповідач дізнався тоді, коли підготовче провадження вже було закрито, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження.

Отже, відповідно до практики Верховного Суду, яку суд враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Водночас, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Як передбачено п.10 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження обґрунтоване необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.07.2026 у справі №161/6102/23, оскільки результат його перегляду матиме істотне значення для правильного вирішення даного спору.

Таким чином, доводи відповідача зводяться виключно до необхідності вирішення судом питання щодо зупинення провадження у справі, що, на думку суду, не є винятковою обставиною для повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки положеннями ГПК передбачені чіткі підстави для зупинення при розгляді справи по суті, у зв`язку з чим клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Відповідач у своєму клопотанні про зупинення провадження у справі посилається на п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Клопотання про зупинення подане відповідачем на стадії розгляду справи по суті, а наведені підстави для зупинення не підпадають під дію ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, зазначив, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18, 20 липня 2020 року у справі № 910/11236/19.

При цьому пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України передбачено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд зауважує, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для встановлення обставин у даній справі, суд не позбавлений можливості розглянути позовні вимоги у даній справі по суті, без зупинення провадження у справі, самостійно надати оцінку доказам, а відповідачем не доведено, в чому полягає неможливість розгляду даної господарської справи до вирішення кримінальної справи № 161/6102/23 про обвинувачення ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021035580000597, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1, ч.ч. 3-4 ст. 358 КК України, яка не є учасником даної господарської справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника відповідача, з метою повного та всебічного розгляду справи, надання учасникам справи можливості підготуватися до судових дебатів, суд протокольною ухвалою від 18.08.2026 розгляд справи по суті відклав на 23.09.2026 о 14:45 год.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Повідомити учасників справи про відкладення розгляду справи по суті на 23 вересня 2026 року о 14:45 год.

2. Явку учасників справи у судове засідання визнати не обов`язковою.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду підписана 21.08.2026.

Суддя С. В. Бідюк