Вирок № 139142332, 21.08.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5833/23

1-кп/705/824/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілий не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань кримінальне провадження № 12023250320001565 від 25.09.2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, на утриманні має неповнолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізична особа підприємець, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушен ня, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Історія провадження.

01.05.2026 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області від Черкаського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № № 12023250320001565 від 25.09.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, для нового розгляду судом першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2026 визначено головуючого суддю Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 05.05.2026 прийнято до провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320001565 від 25.09.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено судове засідання.

II. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

ОСОБА_4 , 02.09.2023 близько 19 год. 00 хв., в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента № 333/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 22 ШХ від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023, Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, перебуваючи по вул. Набережній, м. Умань, на прибережній території «Осташівського ставу», де побачив в приміщенні загальної вбиральні телефон марки «Хiaomi Redmi 10» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в той час переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав телефон марки ««Хiaomi Redmi 10» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , ринкова вартість якого згідно з висновком експерта № 4574/23 становить 4297,30 грн. який помістив до сумки, яку мав при собі, після чого пройшов за місцем свого проживання, де розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме 04.09.2023 здав до ломбарду ПТ «Ломбард «Гроші тут»», який розташований за адресою: м. Умань, вул. Тищика 28, чим спричинив ОСОБА_7 матеріального збитку на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

ІІІ. Позиція сторін судового провадження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив зазначене кримінально каране діяння.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , зокрема, заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі та просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та відповідно до санкції статті призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. Застосувати до ОСОБА_4 вимоги ст. 75 КК України і звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-??не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-??повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

-??періодично з?являтись для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Початок спливу іспитового строку обраховувати з дня проголошення вироку.

У судове засідання потерпілий ОСОБА_7 не з`явився, проте в матеріалах справи є його заява (а.с. 135), в якій просив розглядати справу без його участі, а також указав, що від поданого цивільного позову відмовляється у зв`язку з добровільним відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди обвинуваченим, просив суд не позбавляти обвинуваченого волі.

Захисник та обвинувачений погодилися з позицією прокурора щодо призначення покарання.

IV. Положення закону, яким керувався суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Судом враховується й те, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», із урахуванням продовження строку дії правового режиму, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 66 КК України пом`якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану - карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

V. Висновки та мотиви суду.

Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердиливідсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, у нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, не одружений, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: згідно приписів ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином;

- особу винного, який під наркологічним наглядом не перебуває, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий, не одружений, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, під час досудового розслідування повідомив про всі обставини вчинення правопорушення, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження, що враховується як активне сприяння останнім встановленню обставин кримінального провадження.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Підстав для застосування положень ст. ст. 69 КК України суд не знаходить.

Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 під час та після вчинення злочинних дій, відношення обвинуваченого до вчиненого.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи дані про особу обвинуваченого, беззастережне визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся, беззаперечно визнав свою винуватість у вчинених злочинах, суд вважає за необхідне у вказаному випадку призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

При цьому суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, а тому в порядку ст. 75 КК України приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У підсумку, дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та зважаючи на те, що відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

11.12.2023 року потерпілим ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні було заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 9291,30 грн. (а.с. 22-24), який ухвалою суду від 11.12.2023 було прийнято до розгляду у даному кримінальному провадженні (а.с. 35-36).

24.12.2025 потерпілий ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій від цивільного позову відмовився, у звязку з відшкодуванням щкоди (а.с. 135).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України ивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи заяву потерпілого ОСОБА_7 , суд вважає за необхідне провадження у справі за цивільним позовом потерпілого закрити.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, у період якого зобов`язати відповідно до ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок спливу іспитового строку обраховувати з дня проголошення вироку.

Речові докази:

-коробка від телефону ««Xiaomi Redmi 10» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 яка під час досудового розслідування повернута ОСОБА_7 - залишити ОСОБА_7 за належністю;

-- CD-R диск з камери відеоспостереження ломбарду «Скарбниця» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Провадження у справі за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування шкоди. Завданої кримінальним правопорушенням закрити.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1