Ухвала суду № 139142247, 21.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8732/26

Провадження № 2/711/4424/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 серпня 2026 року суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Булгакова Ганна Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про стягнення вихідної допомоги при звільненні,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Волощука П.Ю., звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» недоплачену вихідну допомогу у розмірі 939 999,64 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026, вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 наголошує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

За правилами цивільного процесуального законодавства України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статтях 175, 177 ЦПК України.

Так, частиною 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина 6 статті 175 ЦПК України).

Втім, у порушення зазначених вимог, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Окрім цього, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об`єкти та розміри ставок, а також порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із заявленими вимогами позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 939 999,64 грн. Таким чином, розмір судового збору за подання цієї заяви становить 9 399,99 грн.

Однак позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у вказаному розмірі, натомість у позовній заяві зазначено про те, що позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на те, що вихідна допомога належить до інших компенсаційних виплат у структурі заробітної плати згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці».

Суд вважає такі доводи позивача помилковими, такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» та статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. До структури заробітної плати входять: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, пов`язані з виконанням трудової функції.

Вихідна допомога, передбачена статтею 44 КЗпП України, є гарантійною виплатою працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами.

Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, оскільки її розмір не пов`язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав, що виплачуються працівникові при звільненні. Тобто, основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимогу про стягнення вихідної допомоги.

Схожі за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.03.2024 у справі № 202/3322/22, від 08.02.2024 у справі № 640/22254/21, від 28.09.2023 у справі № 640/14858/21, від 29.11.2022 у справі № 200/4481/21.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 9 399,99 грн. та надати суду відповідні докази.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє заявника та надає йому строк на усунення недоліків.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про стягнення вихідної допомоги при звільненні - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Г. В. Булгакова