Рішення № 139141906, 20.08.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/521/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" серпня 2026 р. селище Шишаки

Шишацький районний суд Полтавської області в складі судді Рябченка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами в приміщенні Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

До Шишацького районного суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» (позивач) з позовом до ОСОБА_1 (відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором №1792693 від 17.12.2019 року у загальному розмірі 29600 грн., судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що відповідно до умов вищевказаного кредитного договору первісним кредитодавцем ТОВ «Мілоан» було надано відповідачці ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000,00 грн. на умовах платності, строковості та поворотності, відповідачка скориставшись кредитними коштами свої зобов`язання по поверненню кредиту та плати за нього не виконав, в результаті чого в неї виникла вищезазначена заборгованість перед первісним кредитодавцем, а оскільки позивач, шляхом укладення договору про відступлення права вимоги (факторингу), набув права вимоги до відповідачки за кредитним договором то просив стягнути дану суму на його користь разом з іншими судовими витратами.

21 травня 2026 року, ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі та визначено проводити розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, крім того іншою ухвалою суду було задоволено клопотання позивача про витребування доказів по справі від АТ КБ «Приват Банк».

Копію вищевказаних ухвал та копію позовної заяви з додатками до неї було направлено відповідачці та отримано нею 04.06.2026, що підтверджується довідкою Укрпошти Ф.119.

Відповідачкою надано до суду відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на необґрунтованість позовних вимог в частині перерахунку їй кредитних коштів, нарахування відсотків за користування кредитом та штрафів за користування кредитом, посилаючись на позовну давність та не дотримання позивачем чинного законодавства.

Позивачем надано відповідь на відзив в якому позивач зазначив, що кредитний договір було укладено згідно вимог чинного законодавства, нарахування заборгованості проводилось первісним кредитором до початку запровадження воєнного стану, позовна давність позивачем не пропущена в зв`язку з дією в Україні карантину та запровадженого воєнного стану.

Суд, дослідивши письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Кредитного договору №1792693 від 17.12.2019 року, який було укладено між ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ 40484607) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на умовах якого ОСОБА_1 як позичальником було отримано від ТОВ «Мілоан» як позикодавця кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн. на умовах платності, строковості та поворотності.

Вищевказаний договір було укладено в електронній формі з використанням електронного підпису через одноразовий ідентифікатор, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Отримання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ 40484607) кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн., (які були перераховані на її картковий рахунок), в повній мірі підтверджується платіжним дорученням 5289313 від 17.12.2019 року, та інформацією наданою АТ КБ «ПриватБанк» стосовно рахунків (руху коштів по рахунках) відкритих на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), де зазначено номер та належність рахунку час, дату та суму транзакції, що цілком підтверджує перерахунок вищевказаних коштів.

Строк дії даного договору набув чинності з моменту його укладення (підписання) а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

Виходячи з вищевикладеного встановлено, що ОСОБА_1 скориставшись наданими їй ТОВ «Мілоан» кредитними коштами, вимоги (умови) вищезазначеного договору стосовно повернення кредитних коштів та плати за їх користування не виконала, в результаті чого в неї утворилася заборгованість за вищевказаним кредитним договором, яка згідно розрахунку первісного кредитодавця (позикодавця) ТОВ «Мілоан» станом на 14.04.2026 становить 29 600,00 грн. яка складається: з заборгованості за тілом кредиту 10 000,00 грн., заборгованості за відсотками 13 400,00 грн., заборгованості за комісією за видачу кредиту 1 200,00 грн., заборгованості по штрафах/пені 5 000,00 грн.) що підтверджується матеріалами справи, та належним чином не було спростовано відповідачкою.

Нормою п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з вимогами ст. ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності з вимогами ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За правилами ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

05 березня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги №48-МЛ, відповідно до умов якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, у томі числі за Кредитним договором №1792693 від 17.12.2019 року де відповідно до Реєстру боржників до даного договору, боржником є відповідачка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) а сума її заборгованості становить 29 600,00 грн. Отже після укладення зазначеного договору про відступлення прав вимоги, позивач набув права вимоги до відповідача, як правонаступник первісного кредитора. Крім того суд звертає увагу на те, що всі нарахування заборгованості було проведено первісним кредитором (позикодавцем) до моменту відступлення права вимоги тобто до 05.03.2020, а отже і до початку оголошення в Україні воєнного стану.

Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами укладений до початку введення в дію воєнного стану, а саме 17.12.2019 так як і нарахована заборгованість за кредитним договором (в тому числі заборгованості по штрафах/пені 5 000,00 грн.), було станом на 05.03.2020, а отже в даному випадку вищевказані норми закону не підлягають застосуванню при нарахуванні штрафних санкцій первісним кредитором. Правонаступник первісного кредитора (позивач) ТОВ «ФК «Кредит Капітал», жодних нарахувань заборгованості за кредитним договором не проводив.

02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020р.яким доповнено Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681,728,786, 1293 цього кодексу продовжують на строк дії такого карантину.»

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного стану строки визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу продовжуються на строк його дії»

Враховуючи вищевикладене строк позовної давності при подачі даного позову позивачем не порушений.

З вищевикладеного встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та не спростовані належним чином відповідачкою а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав: копію договору №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет», копію Акта №Д/22596 про надання послуг правової (правничої) допомоги від 14.04.2026 року, копію Ордера на надання правничої допомоги ТОВ ФК «Кредит-Капітал», копію Детального опису наданих послуг до акту Акта №Д/22596 від 14.04.2026 року.

Відповідачкою в своєму відзиві не оспорюється розмір та обґрунтованість понесених позивачем витрат на правничу допомогу під час підготовки до розгляду та розгляду даної справи.

Виходячи з встановлених обставин та норм процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази про понесення ним судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи є достатніми, допустимими і достовірними, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача в розмірі 8 000,00 грн.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. ( а.с. 1 ).

Керуючись ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614 місце реєстрації 79018 м. Львів вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус) заборгованість за Кредитним договором №1792693 від 17.12.2019 року в розмірі 29600,00 грн., судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. а всього стягнути 40 262 (сорок тисяч двісті шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шишацького районного суду

Полтавської області В. В. Рябченко