Рішення № 139141392, 12.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1152/26

381/767/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Куліковських А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у загальному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Фастівської міської ради (далі відповідач), в якому просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , протягом 3 місяців з часу набрання рішенням суду законної сили.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина. У серпні 2025 року позивач звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але їй повідомлено, що нею пропущено шестимісячний строк для її подання. Зазначений строк було пропущено, оскільки ОСОБА_1 про смерть свого двоюрідного брата не знала. У серпні 2025 року вона приїхала до брата, оскільки той тривалий час не відповідав на телефонні дзвінки, зазвичай таке було і раніше. Від сусідки стало відомо, що ОСОБА_2 поховала комунальна установа, як одинокого, оскільки звернення з пошуку рідних результатів не дали.Так як ОСОБА_1 з поважних причин пропустила строк для звернення до нотаріуса із заявою, вона вимушена звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач у судове засідання не з`явилася, але подала до суду заяву, у якій підтримала позов та просила його задовольнити, справу розглядати за її відсутності.

Відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від 17.02.2026 року відкрито провадження по цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, витребувано копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2

25.02.2026 року на адресу суду надійшли витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлені та підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами наступні факти.

Приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 є двоюрідним братом позивача ОСОБА_1 ..

Так, батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Як вбачається з долучених до позовної заяви доказів, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є рідними сестрами.

Згідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За умовами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Вимогами статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Враховуючи встановлені судом обставини суд прийшов до висновку, що у позивача виникли цивільно-правові відносини щодо спадкування за законом на майно після смерті ОСОБА_2 ..

Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У той же час, Постановою державного нотаріуса Першої Фастівської державної нотаріальної контори Ленченко Т.О. від 19.08.2025 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Покійний ОСОБА_2 проживав у АДРЕСА_2 .

Як вбачається із листа КП «Фастівський комбінат комунальних підприємств» від 29.09.2025 року №08-11/80, захоронення ОСОБА_2 , як одинокої особи, проведена на підставі листа виконавчого комітету Фастівської міської ради від 27 грудня 2024 року №06-30/7012. 07.08.2025 року до КП «Фастівський КПП» звернувся ОСОБА_9 родич покійного, який оплатив вартість поховання в касі підприємства.

Таким чином, позивачу не було відомо про смерть ОСОБА_2 , у зв`язку з чим вона пропустила строк для подачі заяви про п рийняття спадщини.

Варто також зазначити, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.

У подальшому продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який триває і дотепер.

Таким чином, позивач також була обмежена у праві звернутись із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, оскільки на час встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини в Україні було введено воєнний стан.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд прийшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 211, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1268, 1269, 1271, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Фастівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 протягом трьох місяців з дня набрання даним рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Фастівська міська рада, код ЄДРПОУ 34446857, адреса: Київська обл., м. Фастів, площа Соборна, буд. 1.

Суддя: Н.А. Осаулова

Повний текст рішення суду виготовлено 20.08.2026 року.