Ухвала суду № 139141356, 20.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3713/26

381/4985/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанси», Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанси», Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелик Євгена Борисовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якого просить визнати виконавчий напис № 105071 про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанси» заборгованість в розмірі 13384,80 грн за кредитним договором № 351891452 від 06.03.2020 року таким, що не підлягає виконанню та забезпечити позов шляхом зупинення арешту на підставі вказаного виконавчого напису.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.08.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не зазначено повні дані відповідача приватного виконавця Горелик Є.Б., зокрема його місцезнаходження, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; до матеріалів позовної заяви не додано примірник позовної заяви з додатками для іншого відповідача. Також, позивачу необхідно було конкретизувати позовні вимоги.

Позивачу був наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання ухвали.

19.08.2026 року, через канцелярію суду заявник подала заяву про усунення недоліків заяви, які викладені в ухвалі суду від 10.08.2026 року, зокрема вказала повні дані відповідача приватного виконавця Горелик Є.Б., зокрема його місцезнаходження, відомі номери засобів зв`язку, електронної пошти та подала окрему заяву про забезпечення позову. При цьому, позивачем примірник позовної заяви з додатками для іншого відповідача подано не було.

У зв`язку з вище викладеним, приходжу до висновку, що позивачем недоліки зазначені в ухвалі Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.08.2026 року не усунуті.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини), ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року, передбачено, що кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року (Judgement of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства (Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975 року, Osman v. the United Kingdom від 28.10.1998 року, та Kreuz v. Poland від 19.06.2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

В контексті викладеного суд зазначає, що приписами ЦПК України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні й прийнятті до розгляду судом позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Що стосується заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Додана до заяви про забезпечення позову фотокопія квитанція про сплату судового збору № 128 від 05.08.2026 року в розмірі 1331,20 грн, не може вважатись належним доказом сплати судового збору, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вказана квитанція долучена позивачем в якості доказу сплати судового збору у справі за її позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

А отже, в порушення вказаних вимог позивачем до заяви про забезпечення позову не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 9 статті 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику.

Керуючись ст.151, 153, 185 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанси», Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню вважати не поданою та повернути разом з усіма додатками позивачу.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Г.В. Соловей