Вирок № 139141272, 21.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8086/26

Провадження № 1-кп/369/1738/26

В И Р О К

іменем України

21.08.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, який має середню освіту, неодружений, не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2026 року, близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_4 , за допомогою риболовецької сітки, використання якої заборонено Правилами любительського і спортивного рибальства, затвердженими наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року №19, без належного дозволу, всупереч вимогам Закону України «Про тваринний світ», наказу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області від 26.03.2026 № 47 «Про затвердження переліку меж нерестовищ у період нересту 2026 року та про перенесення строків заборони на добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах на період нересту 2026 року у районі діяльності Київського рибоохоронного патруля», у заборонений час (період нересту, з 01.04.2026 по 20.05.2026) здійснив вилов риби виду «карась сріблястий» з річки Ірпінь в межах села Княжичі Фастівського району Київської області загальною кількістю 18 екземплярів на суму 28458 грн., чим спричинив шкоду Боярській територіальній громаді Київської області в особі Боярської міської ради Київської області.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, тобто незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

30.04 2026 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Сторони узгодили вид та розмір покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, відповідно до ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які роз`яснені прокурору та обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку ч. 3 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Представник потерпілого надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , відповідно до якої він погоджується з розміром визначеної матеріальної шкоди, з узгодженим прокурором та обвинуваченим покаранням, а також йому зрозуміли наслідки укладення та затвердження угоди та обмеження права на оскарження вироку.

У судовому засіданні прокурор та обвинувачений, а також захисник, підтвердили, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просили її затвердити та призначити покарання, передбачене угодою.

Також обвинувачений у судовому засіданні показав, що він повністю визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, не оспорює всі істотні для даного кримінального провадження обставини та правову кваліфікацію його дій, згоден з укладеною угодою та розуміє наслідки її укладення, затвердження та невиконання.

Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, а також шляхом опитування учасників судового провадження, з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Отже, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідків постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що в даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості.

Оскільки на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а дії останнього органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України, доведеною суд вважає і винуватість поза розумним сумнівом ОСОБА_4 у порядку, передбаченому статтями 468-476 КПК України.

Суд, при затвердженні погодженої міри покарання ОСОБА_4 враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, вчиненого обвинуваченим правопорушення, що належить до категорії кримінальних проступків, що в результаті його вчинення тяжких наслідків не настало, а також дані про особу обвинуваченого:

- раніше не судимий, неодружений, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

- обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченого: є щире каяття;

- обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , його вік, сімейний та майновий стан, а також обставини справи, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого після скоєння даного правопорушення, а саме визнання вини та щире каяття, суд вважає, необхідним призначити обвинуваченому узгоджене покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Таким чином, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 30.04.2026 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 в присутності захисника, її форма та зміст відповідають вимогам КПК і КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

Запобіжний захід в підготовчому судовому засіданні до обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов прокурора в інтересах Боярської міської ради необхідно залишити без розгляду, оскільки він поданий після направлення до суду обвинувального акту з угодою та не є предметом вказаної угоди, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 128 КПК України не позбавляє права на пред`явлення цивільного позову в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Відповідно до ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Керуючись ст. ст. 314, 368, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.04.2026 року між прокурором та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12026116450000052, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2026 року.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покаранняу виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнитиОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов`язки, передбачені пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати на залучення експерта у сумі 7701 (сім тисяч сімсот одна) грн. 76 коп.

Речові докази:

- 18 (вісімнадцять) рибин роду «карась сріблястий» різної довжини, передані на зберігання в Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київської області, залишити в Управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київської області;

- спеціальну сітку для вилову риби, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Фастівського РУП ГУНП в Київській області, - знищити.

Цивільний позов прокурора в інтересах Боярської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення збитків - залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому статтями 376, 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_6