Рішення № 139141262, 21.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8952/26

Провадження № 2-о/369/479/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В. за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О., заявниці ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, ОСОБА_2 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, встановити факт перебування ОСОБА_3 1953 р.н., на утриманні - ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявниця свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини у віці 27років.

ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула донька заявниці ОСОБА_5 . На момент смерті у неї залишилось двоє малолітніх дітей: ОСОБА_6 , 1991 року народження, та ОСОБА_4 , 1995 року народження.

Після смерті матері та позбавлення батьківських прав батька, заявниця стала опікуном-піклувальником онуків. Зокрема ОСОБА_4 : з 10.06.1998 по 17.12.2013 (досягнення ним повноліття), про що свідчать дані в Обліковій статистичній карті дитини № НОМЕР_1 , наданої ОСОБА_7 службою у справах дітей.

Фактично та юридично заявниця замінила ОСОБА_8 батьків, здійснювала його виховання та утримання з раннього віку (з 2 років). Після досягнення ним повноліття у 2013 році опікунство було припинено, однак заявниця та ОСОБА_4 продовжував проживати разом, вести спільне господарство та фактично залишалися однією сім`єю. Усе життя ОСОБА_4 називав заявницю «мамою». Більше дітей заявниця не мала, одна донька, яка загинула.

Друга онука ОСОБА_6 одружилася в 2009р., народила дітей та мала окремий побут зі своєю сім`єю. Заявниця ж проживала разом з ОСОБА_9 з 1997 року і вони вели спільний побут до моменту початку війни. Померлий ОСОБА_4 не мав власної родини (дружини, дітей).

Місце проживання заявниці знаходилось у м. Олешки Херсонської області, яке на даний час є тимчасово окупованою територією України. У зв`язку з окупацією та подальшим знищенням житла внаслідок підриву Каховської ГЕС заявниця позбавлена можливості надати письмові докази у вигляді квитанцій чи інших документів, що підтверджують витрати, а також забезпечити явку свідків-сусідів, оскільки їх місцезнаходження заявниці невідоме, зв`язок із ними втрачено.

Водночас факт знищення житла підтверджується відомостями, внесеними до відповідних державних реєстрів, зокрема Міжнародного реєстру збитків, заява № 20250828-332366.

21.06.2023 року заявниця зверталась до відділення поліції № 3 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області із заявою (талон-повідомлення єдиного обліку 2972). Адреса нашої реєстрації: АДРЕСА_1 .

З 2013 року, у зв`язку з похилим віком (на той час 60 років), інвалідністю III групи та отриманням мінімальної пенсії (близько 2000 грн), заявниця повністю перебувала на утриманні онука ОСОБА_4 . Він забезпечував заявницю продуктами харчування, ліками та оплачував комунальні послуги.

Після загибелі ОСОБА_4 виникла необхідність юридично встановити факт перебування заявниці на її утриманні для реалізації прав, передбачених законодавством України (для оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та отримання інших передбачених законом соціальних пільг як члена сім`ї загиблого військовослужбовця).

Після втрати годувальника заявниця перебуває у складних життєвих обставинах, проживає як внутрішньо переміщена особа у тимчасовому місці проживання та отримує пенсійне забезпечення у розмірі 3500 грн.

З урахуванням наведеного, заявниця змушена звернутися до суду з вищевказаною заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 19.08.2026 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 .

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

У судовому засіданні 19.08.2026 року заявниця та заінтересована особа ОСОБА_2 підтримали заяву, заінтересована особа ОСОБА_2 підтвердили факт перебування ОСОБА_3 1953 р.н., на утриманні - ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши матеріали справи та заслухавши заявницю та заінтересовану особу, суд приходить до наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, встановлення родинних відносин між заявницею та ОСОБА_4 , необхідне заявниці для оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та отримання інших передбачених законом соціальних пільг як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Як встановлено судом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною бабусею ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини у віці 27 років.

ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула донька заявниці ОСОБА_5 . На момент смерті у неї залишилось двоє малолітніх дітей: ОСОБА_6 , 1991 року народження, та ОСОБА_4 , 1995 року народження.

Після смерті матері та позбавлення батьківських прав батька, заявниця стала опікуном-піклувальником онуків. Зокрема ОСОБА_4 : з 10.06.1998 по 17.12.2013 (досягнення ним повноліття), про що свідчать дані в Обліковій статистичній карті дитини № НОМЕР_1 , наданої ОСОБА_7 службою у справах дітей.

Фактично та юридично заявниця замінила ОСОБА_8 батьків, здійснювала його виховання та утримання з раннього віку (з 2 років). Після досягнення ним повноліття у 2013 році опікунство було припинено, однак заявниця та ОСОБА_4 продовжував проживати разом, вести спільне господарство та фактично залишалися однією сім`єю. Усе життя ОСОБА_4 називав заявницю «мамою». Більше дітей заявниця не мала, одна донька, яка загинула.

Друга онука ОСОБА_6 одружилася в 2009р., народила дітей та мала окремий побут зі своєю сім`єю. Заявниця ж проживала разом з ОСОБА_9 з 1997 року і вони вели спільний побут до моменту початку війни. Померлий ОСОБА_4 не мав власної родини (дружини, дітей).

Місце проживання заявниці знаходилось у м. Олешки Херсонської області, яке на даний час є тимчасово окупованою територією України. У зв`язку з окупацією та подальшим знищенням житла внаслідок підриву Каховської ГЕС заявниця позбавлена можливості надати письмові докази у вигляді квитанцій чи інших документів, що підтверджують витрати, а також забезпечити явку свідків-сусідів, оскільки їх місцезнаходження заявниці невідоме, зв`язок із ними втрачено.

Водночас факт знищення житла підтверджується відомостями, внесеними до відповідних державних реєстрів, зокрема Міжнародного реєстру збитків, заява № 20250828-332366.

21.06.2023 заявниця зверталась до відділення поліції № 3 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області із заявою (талон-повідомлення єдиного обліку 2972). Адреса нашої реєстрації: АДРЕСА_1 .

З 2013 року, у зв`язку з похилим віком (на той час 60 років), інвалідністю III групи та отриманням мінімальної пенсії (близько 2000 грн), заявниця повністю перебувала на утриманні онука ОСОБА_4 . Він забезпечував заявницю продуктами харчування, ліками та оплачував комунальні послуги.

Після втрати годувальника заявниця перебуває у складних життєвих обставинах, проживає як внутрішньо переміщена особа у тимчасовому місці проживання та отримує пенсійне забезпечення у розмірі 3500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, справу про встановлення факту, що має юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З урахуванням наданих заявником доказів суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту перебування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 3, 10, 258-259, 265, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, ОСОБА_2 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, задовольнити повністю.

Встановити факт перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ) на утриманні - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 21.08.2026 року.

Суддя А.В. Янченко