Вирок № 139140728, 21.08.2026, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 157/1205/26

п/с 1-кп/164/266/2026

Категорія: 411100000

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42026030000000039 від 3 квітня 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, фізичної особи-підприємця, інваліда ІІ групи, раніше не судимого, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, в період з 30 серпня 2023 року по 30 квітня 2026 року, шляхом обману, діючи в умовах воєнного стану, заволодів коштами АТ „НАЕК „Енергоатом та АТ „Укргідроенерго на загальну суму 399047 гривень 40 копійок за наступних обставин.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закон України „Про ринок електричної енергії № 2019-VІІІ від 13 квітня 2017 року, який регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до Законів України „Про ринок електричної енергії та „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії, які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (далі - Правила).

Відповідно тлумачення термінів викладених у п. 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил визначено таке:

об`єкт побутового споживача - квартира, житловий будинок (частина будинку), приватне домогосподарство, садовий будинок та інші об`єкти житлової нерухомості, визначені у п. 14.1.129 Податкового кодексу України, що належать індивідуальному побутовому споживачу на праві власності або користування та яким присвоєні окремі адреси, а також земельна ділянка, призначена для індивідуального житлового будівництва зазначених об?єктів житлової нерухомості;

побутові потреби - споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об`єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію) у тому числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об?єктів приватного домогосподарства, крім нотаріальної, підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, зокрема діяльності дата-центрів, центрів обробки даних, зі створення віртуальних активів (майнінгу) та надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо;

побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об?єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Згідно з п. 1.2.7 глави 1.2 розділу І Правил постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до п. 2.1.2 глави 2.1 розділу II Правил оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно з п. 2.3.12 глави 2.3 розділу II Правил споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком. Окремі фізичні точки комерційного обліку мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання. Електрична енергія, яка використовується на об?єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби, зокрема для підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, надання платних послуг, здійснення нотаріальної діяльності, діяльності дата-центрів, центрів обробки даних, діяльності зі створення віртуальних активів (майнінгу), надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо, обліковується за умовною (віртуальною) точкою комерційного обліку окремо та оплачується за відповідними тарифами (цінами) для непобутових споживачів електропостачальника.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 5 червня 2019 року „Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальнодоступних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії на АТ „НАЕК „Енергоатом та ПрАТ „Укргідроенерго покладено спеціальний обов`язок фінансування заходів, спрямованих на забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів з 1 жовтня 2021 року.

Відповідно до п. 5 Положення № 483 до спеціальних обов`язків належать, зокрема:

- постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3;

- надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга постачальників універсальних послуг) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг за примірною формою згідно з додатком 2 і відповідне прийняття та оплата послуг постачальників універсальних послуг гарантованим покупцем;

- надання гарантованим покупцем виробникам послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга гарантованого покупця) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за примірною формою згідно з додатком 4 і відповідне прийняття та оплата послуг гарантованого покупця виробниками;

- придбання постачальниками універсальних послуг, що діють у торговій зоні „об`єднаної енергосистеми України, за результатами проведення електронних аукціонів у державного підприємства „НАЕК „Енергоатом стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні „об`єднаної енергосистеми України за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні „об`єднаної енергосистеми України („бази) за період М-3, де М - розрахунковий місяць.

Згідно з вимогами п. 7 Положення № 483 виробники зобов`язані, зокрема, укласти з гарантованим покупцем договори про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (далі - договір 1); оплачувати своєчасно та у повному обсязі гарантованому покупцю вартість послуги гарантованого покупця.

Відповідно до п. 8 Положення № 483 гарантований покупець зобов`язаний, зокрема, укласти з виробниками договори 1 та з постачальниками універсальних послуг договори про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (далі - договір 2); оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед державним підприємством „НАЕК „Енергоатом за поставлену електричну енергію згідно з п. 5 Положення № 483.

Отже, Положенням № 483 встановлено спеціальний механізм взаємовідносин учасників ринку електричної енергії, у тому числі „виробників електричної енергії, „постачальників універсальних послуг та „гарантованого покупця шляхом укладення між ними договорів у схемі відносин:

- „виробник - „гарантований покупець договору про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (за формою, наведеною у додатку № 4 Положення № 483);

- „гарантований покупець - „постачальник універсальних послуг договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (за формою, наведеною у додатку № 2 Положення № 483).

Згідно з ч. 4 ст. 46 Закону оператор системи розподілу - ПрАТ „Волиньобленерго надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП). Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ.

ПрАТ „Волиньобленерго як оператором системи розподілу на головній сторінці свого веб-сайту розміщено редакцію договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та додатки до нього.

Відповідно до п. 4 постанови НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу оператора систем розподілу, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом вказаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до оператора системи розподілу із запереченнями щодо укладення договору вцілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Отже, підписання споживачем заяви-приєднання або споживання електричної енергії, або сплата рахунку свідчить про приєднання споживача до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) та не потребує підписання сторонами паперового примірника договору.

Обвинувачений ОСОБА_5 , який залучив до своєї протиправної діяльності свого сина ОСОБА_7 , який не був обізнаним щодо дійсних намірів свого батька, схилив останнього до укладання з ПрАТ „Волиньобленерго договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 533230263 від 30 серпня 2023 року шляхом підписання ним заяви-приєднання від 30 серпня 2023 року та договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 533230263 від 30 серпня 2023 року шляхом підписання Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, обравши комерційну пропозицію № 1 „Універсальна побут.

Цими ж документами визначено, що точка підключення об`єкта споживача розміщується за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на земельній ділянці з кадастровим номером 0723684500:01:003:0072, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7 , однак перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 .

В подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше жовтня 2023 року, власними силами та із використанням особистих грошових коштів, збудував на вищевказаній земельній ділянці одноповерховий об`єкт нерухомого майна, який облаштував під промислові холодильні камери з відповідним технічним обладнанням, яке в період з 30 серпня 2023 року по 30 квітня 2026 року використовував у комерційних цілях, а саме: для зберігання та подальшої реалізації сільськогосподарської продукції для отримання прибутку та за вказаний період спожив 65492 кВт*год, за які сплачував по тарифах побутового споживача.

В свою чергу, ПрАТ „Волиньобленерго, будучи введеними в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_5 та не будучи обізнаними про його протиправні дії, в період з 30 серпня 2023 року по 30 квітня 2026 року постачало електричну енергію за тарифами, визначеними для побутового споживача, яку ОСОБА_5 використовував на непобутові потреби.

Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведеної судової економічної експертизи розмір матеріальної шкоди (збитків), завданих АТ „НАЕК „Енергоатом та АТ „Укргідроенерго щодо обсягів поставленої електричної енергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 (для побутового споживача - власника ОСОБА_7 ), що є різницею між фактично сплаченою сумою за тарифом побутового споживача та сумою, яка б підлягала оплаті за комерційним тарифом споживання електричної енергії з серпня 2023 року по квітень 2026 року, становить 399047 гривень 40 копійок.

У такий спосіб ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, в період дії воєнного стану, введеного на території України відповідно до ст. 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року „Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України „Про затвердження Указу Президента України „Про введення воєнного стану в Україні № 2102-ІX від 24 лютого 2022 року, строк дії якого був неодноразово продовжений у встановленому законом порядку, вчинив заволодіння, шляхом обману, коштами АТ „НАЕК „Енергоатом та АТ „Укргідроенерго на загальну суму 399047 гривень 40 копійок, отриманими в результаті споживання електричної енергії за тарифом побутового споживача на непобутові потреби, а саме: для здійснення комерційної діяльності, сплачуючи за електричну енергію за побутовим тарифом.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

Під час досудового розслідування 26 червня 2026 року між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42026030000000039, та підозрюваним ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості, що відповідає вимогам ст. 472 КПК України, за умовами якої ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, зобов?язувався протягом 5 днів з моменту підписання угоди про визнання винуватості перерахувати 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень на підтримку Сил оборони України, а саме: військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , р/р НОМЕР_4 в ДКСУ, МФО 820172). Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 190 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Сторонами також узгоджено міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 , у виді 4000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_5 про підозру, потерпілими - Приватним акціонерним товариством „Укргідроенерго та акціонерним товариством „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енєргоатом надано письмову згоду прокурору на укладення ним угоди, що знайшло підтвердження в судовому засіданні, узгоджена сторонами міра покарання передбачена санкцією ч. 3 ст. 190 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_5 з іншої і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Виходячи з вищевикладеного, з обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з проведенням по кримінальному провадженню судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 110, 124, 314, 369-371, 373-374, 395, 468, 471-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 червня 2026 року, укладену між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_5 з іншої в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42026030000000039 від 3 квітня 2026 року.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, призначивши покарання - 4000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) в доход держави 9627 (дев?ять тисяч шістсот двадцять сім) гривень 20 копійок судових витрат за проведення судової економічної експертизи.

На вирок може бути подана з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду ОСОБА_1