Рішення № 139140674, 21.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18839/25

Провадження № 2/161/1887/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Мазура Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання Дручок О.М,

представника позивача Бортнік В.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Міщук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг,

В С Т А Н О В И В :

12 вересня 2025 позивач Луцьке спеціальне комунальне автотранспортне підприємство «Луцькспецкомунтранс» звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області за позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачами послуг з управління з побутовими відходами, що надаються позивачем. Плата за послугу з поводження з побутовими відходами розраховується, як добуток встановленого виконавчим комітетом тарифу на зазначену послугу на кількість зареєстрованих осіб.

Однак, відповідачі свого обов`язку по оплаті житлово-комунальних послуг належним чином не виконують. Станом на дату подання позову виникла заборгованість за послуги з поводження з побутовими відходами, що надаються позивачем, в розмірі 10253,73 грн.

На підставі викладеного представник позивача просить суд стягнути з відповідачів на користь ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 10 253,73 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

01 жовтня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

23 лютого 2026 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області задоволено клопотання представника позивача ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» Марценюка В.В. про витребування доказів, а саме інформації щодо перетину державного кордону України відповідачами, з Державної прикордонної служби України.

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про скасування позовних вимог, у якій він зазначає, що позовна заява не містить належного обґрунтування та доказів на підтвердження того, що він є власником житлового будинку за адресою, зазначеною у позові, а також правових підстав для відкриття на його ім`я особового рахунку щодо отримання відповідних житлово-комунальних послуг.

Крім того, відповідач посилається на те, що адреса « АДРЕСА_1 » фактично відсутня, оскільки за вказаною вулицею наявні адреси: « АДРЕСА_2 », « АДРЕСА_2 » та « АДРЕСА_2 ».

Також у заяві зазначено, що довідка про місце реєстрації сама по собі не підтверджує факту фактичного проживання особи за відповідною адресою. Заявник стверджує, що за вказаною адресою ніхто фактично не проживає, а інші зареєстровані за цією адресою особи ОСОБА_3 , ОСОБА_2 близько чотирьох років тому виїхали за кордон, у зв`язку з чим за цією адресою не проживають та послугами, за які заявлено вимоги про стягнення заборгованості, не користуються.

28 січня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника позивача. У додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що адреса « АДРЕСА_1 » фактично не існує. При цьому посилання відповідача на наявність за адресою « АДРЕСА_2 » об`єкта незавершеного будівництва, який належить йому на праві власності, не спростовує обставин нарахування плати за послугу з управління побутовими відходами саме за адресою « АДРЕСА_1 ».

Позивач наголошує, що за адресою « АДРЕСА_2 » відповідні нарахування не здійснювалися, тоді як за адресою « АДРЕСА_1 » такі нарахування проводилися, а відповідач зареєстрований за цією адресою як за місцем проживання.

Саме по собі посилання відповідача на відсутність фактичного проживання за вказаною адресою, на думку позивача, не свідчить про відсутність у нього обов`язку зі сплати вартості отриманих житлово-комунальних послуг.

Крім того, представник позивача посилається на пункт 6 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг у випадках, передбачених законом. На думку позивача, наведена норма не звільняє відповідача від обов`язку зі сплати нарахованої заборгованості за відсутності передбачених законом підстав для неоплати таких послуг.

12 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про закриття провадження у справі, мотивуючи її тим, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не існує, а відомості про його існування відсутні у відповідних державних реєстрах. У зв`язку з цим відповідач зазначає, що за вказаною адресою відсутній об`єкт, який міг би бути місцем надання послуг з управління побутовими відходами.

Крім того, відповідач посилається на відсутність між сторонами укладеного договору про надання відповідних послуг, у зв`язку з чим, на його думку, між сторонами не виникли правовідносини у зазначеній сфері та відсутній предмет спору.

З огляду на наведене відповідач просить закрити провадження у справі.

20 квітня 2026 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про виклик та допит свідка.

20 березня 2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 5423,79 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Цього ж дня представник позивача подав заяву про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , а також просив стягнути на користь позивача солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 5423,79 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

30 квітня 2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за період з жовтня 2018 по лютий 2022 у розмірі 3 121,68 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, а також стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за період з березня 2022 по серпень 2025 у розмірі 1 898,13 грн.

У подальшому вказані заяви позивача судом залишено без розгляду. Водночас заяву про уточнення позовних вимог від 30 квітня 2026 року протокольною ухвалою суду від 17 серпня 2026 року прийнято до розгляду. Відповідно до уточнених позовних вимог позивач просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за період з жовтня 2018 року по лютий 2022 року в розмірі 3 121,68 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, а також стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за період з березня 2022 року по серпень 2025 року в розмірі 1 898,13 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, просила їх задовольнити враховуючи заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Міщук І.В. проти задоволення позову заперечили, просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані на території Луцької територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 .

Питання надання послуг з вивезення побутових відходів регулюються спеціальним законодавством - Житловим кодексом України,Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про управління відходами», а також Законом України «Про відходи».

Приписами пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з приписами частин 1, 3, 4 статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, дотримання вимог законодавства щодо надання послуг з вивезення побутових відходів. Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У ч. 2, 3 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів. Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради від 04.07.2018 №408-1, від 17.07.2019 № 422-1, від 15.06.2022 № 276-1, від 23.11.2022 № 585-1, від 19.07.2023 № 389-1, від 31.08.2023 № 491-1, - затверджено тарифи на послуги із вивезення твердих побутових відходів та послугу з поводження з побутовими відходами та згідно з якими, нарахування плати за послугу з вивезення побутових відходів здійснюється за кількістю зареєстрованих осіб.

ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» є виконавцем послуг з погодження з побутовими відходами, що визначений на конкурсних засадах на території Луцької територіальної громади відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 17.06.2015 №336-1 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів у місті Луцьку» та рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 20.11.2019 № 731-1 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів місті Луцьку», рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 01.12.2021 №973-1 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів у Луцькій міській територіальній громаді».

Таким чином, позивач ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів з території, де розташований будинок, в якому зареєстровані відповідачі, а саме: АДРЕСА_1 .

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у випадку, коли споживачі комунальних послуг не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця, споживач не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.

Публічний договір із змінами розміщувався на офіційному вебсайті Луцької міської ради у вільному доступі за посиланням https://www.lutskrada.gov.ua/pages/publichnyi-dohovir .

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з приписами частин 1, 3, 4 статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, дотримання вимог законодавства щодо надання послуг з вивезення побутових відходів. Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що критеріями якості надання послуг з управління побутовими відходами є дотримання графіка збирання та перевезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з управління побутовими відходами та інших вимог законодавства.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

П. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов`язує споживачів інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.

Законодавець чітко встановлює, що споживач зобов`язаний оплачувати саме надані житлово-комунальні послуги, а не отримані, тому споживач самостійно несе відповідальність за повідомлення чи неповідомлення виконавця про факт проживання за іншою адресою.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Статтею 7 Закону № 2189-VIII визначені права і обов`язки споживача (індивідуального споживача), зокрема, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (пункт 6 частини першої вказаної статті Закону № 2189-VIII).

Подібна норма також містилась у пункті 6 частини першої статті 20 Закону № 1875-IV, згідно якої споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом вказаних норм споживач має право на зменшення розміру оплати комунальних послуг у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача до виконавця послуг з поводження з побутовими відходами та документів, що підтверджують його (їх) відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання тощо).

У ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом тривалого часу не проживають за адресою, за якою здійснювалося нарахування плати за послугу з поводження з побутовими відходами, у зв`язку з їх перебуванням за межами України.

Зокрема, ОСОБА_3 з березня 2022 року перебував за межами України, а до 18 травня 2024 року був неповнолітнім. ОСОБА_2 з березня 2022 року також перебуває за межами України.

З урахуванням зазначених обставин позивачем здійснено перерахунок нарахованої плати за послугу з поводження з побутовими відходами за період з березня 2022 року по серпень 2025 року та уточнено позовні вимоги.

Таким чином, за період з жовтня 2018 року по лютий 2022 року утворилася заборгованість у розмірі 3 121,68 грн, яка підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки в цей період вони були зареєстровані за відповідною адресою та були користувачами зазначеної послуги.

За період з березня 2022 року по серпень 2025 року зареєстрованим за відповідною адресою користувачем послуги залишався ОСОБА_1 , у зв`язку з чим заборгованість у розмірі 1 898,13 грн підлягає стягненню саме з нього.

Зазначене підтверджується відповідними розрахунками заборгованості, наданими позивачем, правильність яких відповідачем у судовому засіданні не спростована.

Статями 68, 162 ЖК України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Положеннями ст. 610 та ст. 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Доводи відповідача про те, що адреса: АДРЕСА_1 відсутня у відповідних реєстрах, а реєстрація відповідачів за цією адресою була здійснена помилково, у зв`язку з чим позивач не мав правових підстав здійснювати нарахування плати за послугу з поводження з побутовими відходами, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 збудований давно. У ньому раніше проживала бабуся відповідача ОСОБА_1 , а приблизно з 2006 року у будинку почав проживати ОСОБА_1 зі своєю сім`єю. З 2022 року дружина ОСОБА_1 виїхала за кордон.

Відповідно до Правил надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 року № 835, при визначенні обсягу послуги для житлових приміщень враховується кількість осіб, які користуються такою послугою, зокрема кількість осіб, зареєстрованих у відповідному приміщенні.

При цьому судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване місце проживання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відтак саме по собі посилання відповідача на відсутність зазначеної адреси у відповідних реєстрах та помилковість реєстрації відповідачів за цією адресою не спростовує встановленого судом факту їх реєстрації та не свідчить про безпідставність здійснених позивачем нарахувань. При цьому доказів скасування чи визнання недійсною реєстрації відповідачів за вказаною адресою суду не надано.

Сторони у справі користуються своїми процесуальними правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень. При цьому відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачі у встановленому законом порядку від надання позивачем відповідних послуг не відмовлялися. Належних та допустимих доказів ненадання послуг або надання їх неналежної якості, які б могли бути підставою для звільнення від їх оплати, відповідачами суду не надано.

Саме по собі твердження відповідача ОСОБА_1 про помилковість їх реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , а також про відсутність зазначеної адреси у відповідних реєстрах не свідчить про відсутність об`єкта надання послуг або про те, що відповідач не користувався послугами, які надавалися ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс».

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачами не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження відсутності у них обов`язку оплачувати послугу з поводження з побутовими відходами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за період з жовтня 2018 року по лютий 2022 року в розмірі 3 121,68 грн, а також стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з березня 2022 року по серпень 2025 року в розмірі 1 898,13 грн.

Щодо заяви відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі слід зазначити, що передбачені пунктами 1, 2 частини першої статті 255 ЦПК України підстави для закриття провадження відсутні.

Спір у цій справі виник з приводу стягнення заборгованості за послугу з поводження з побутовими відходами, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому предмет спору наявний, оскільки позивач заявив вимогу про стягнення з відповідачів конкретної суми заборгованості, а доводи відповідача щодо відсутності відповідної адреси у державних реєстрах стосуються обґрунтованості позовних вимог та правомірності здійснених нарахувань, а не свідчать про відсутність предмета спору.

За таких обставин у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.

Крім того, на підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-268,352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» заборгованість за послугу з поводження побутовими відходами за період з жовтня 2018 року по лютий 2022 року в розмірі 3 121 (три тисячі сто двадцять одну) гривню 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» заборгованість за послугу з поводження побутовими відходами у розмірі 1898 (одна тисяча вісімсот дев`яносто вісім) гривень 13 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 21 серпня 2026.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Луцьке спеціальне комунальне автотранспортне підприємство Луцькспецкомунтранс», місцезнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Дубнівська, б. 64, ЄДРПОУ 30659101.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур