Рішення № 139138550, 12.08.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2549/26

Провадження № 2/577/1537/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі : головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Волошко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубов`язівської селищної ради, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сусліна Тетяна Сергіївна про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому прохає встановити факт, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ним як спадкоємцем за заповітом, після смерті ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) площею 3,25 умовних кадастрових гектарів в КСП «АВАНГАРД», яке належало ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі cертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 029343, виданого на підставі рішення Конотопської райдержадміністрації від 27.03.1996 № 100-р та було успадковано, але не оформлено ОСОБА_5 . Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_4 є його бабою. Спадкоємцем після її смерті був чоловік померлої ОСОБА_5 , який є рідним дідом позивача. ОСОБА_5 прийняв спадщину, звернувшись до нотаріальної контори та отримав свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна, а саме на грошові вклади. Іншим спадкоємцем був батько позивача, який спадщину не прийняв. У свідоцтві про народження батька позивача в графі мати зазначено « ОСОБА_5 », родинних відносин з батьком він не встановлював. Позивач вважає, що прийняв спадщину, оскільки після смерті діда, вступив в управління та володіння спадковим майном, а також розпорядився майном померлого. На час укладення ОСОБА_5 заповіту позивач мав прізвище « ОСОБА_1 », яке після одруження змінив на « ОСОБА_1 ». З метою оформлення спадщини після смерті діда позивач звернувся до приватного нотаріуса Сусліної Т.С., яка повідомила, що у позивача відсутній правовстановлюючий документ, враховуючи, що Сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий після смерті спадкодавця.

Відзив на позов не надано.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 12.05.2026 відкрито провадження у справі правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 08:30 год 05.06.2026 (а.с. 25).

05.06.2026 підготовче судове засідання відкладено на 08:45 год 05.08.2026 у зв`язку із ненадходженням, витребуваної судом, копії спадкової справи (а.с. 34).

05.08.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 13:00 год 12.08.2026 (а.с. 50).

Представник позивача адвокат Суслін Є.В. у судове засідання не з`явився, через підсистему «Електронний суд» надав заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує і прохає задовольнити.

Представник відповідача Дубов`язівської селищної ради у судове засідання не з`явився, селищний голова Білик Л. надав заяву з проханням розгляд справи провести у відсутності представника відповідача, при вирішенні справи по суті прохає керуватися наявними матеріалами та прийняти рішення згідно чинного законодавства (а.с. 48).

Відповідач ОСОБА_2 надав заяву з проханням розгляд справи провести у його відсутності, позов визнає (а.с. 30).

Третя особа приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сусліна Т.С. надала листа з проханням розгляд справи провести у її відсутності, з приводу позову покладається на розсуд суду (а.с. 36).

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 (а.с. 5).

Відповідно до довідки Шпотівського старостинського округу від 13.03.2026, спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є її чоловік ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, розпорядившись речами померлої (а.с. 6).

Факти в шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану, за яким 01 травня 1981 року за актовим записом № 6 зареєстровано укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с. 7).

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в результаті перевірки Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Конотопською районною державною адміністрацією членам КСП «Авангард» встановлено, що було виготовлено сертифікат №100-р на земельну частку (пай) в КСП «Авангард», розміром 3,25 в умовних кадастрових гектарах серії СМ №029343, на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрований у Книзі реєстрації від 30.04.1996 за № 241, який не був отриманий, про що свідчить відсутність підпису в колонці «підпис власника». Вищезазначений сертифікат знаходиться у відділі № як не витребуваний (а.с. 8).

З копії Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 029343 від 30 квітня 1996 року вбачається, що ОСОБА_4 , на підставі на підставі рішення Конотопської райдержадміністрації від 27.03.1996 № 100-р, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «АВАНГАРД» розміром 3,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 10).

За життя, 22 червня 1996 року ОСОБА_5 уклав заповіт на користь ОСОБА_1 (а.с. 12), який є чинним, що вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (а.с. 38).

Згідно довідки Шпотівського старостинського округу від 13.03.2026, у Шпотівській сільській раді посвідчувався заповіт ОСОБА_5 , зареєстрований від 22.06.1996 за № 5 на користь ОСОБА_10 . Спадкоємцем спадкового майна за заповітом є ОСОБА_10 , який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але фактично проживав разом з померлим до дня та не день його смерті за адресою АДРЕСА_2 . Відомостей про прийняття ним чи відмову від прийняття спадщини старостинський округ не має. Відомостей про інших спадкоємців Шпотівський старостинський округ не має (а.с. 11).

З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі батько вказаний « ОСОБА_5 », в графі мати « ОСОБА_5 » (а.с. 13).

20 січня 1979 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_12 , після укладення шлюбу прізвище дружини та чоловіка ОСОБА_12

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_13 (а.с. 15).

25 вересня 2008 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_14 , після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини ОСОБА_14

Згідно роз`яснення приватного нотаріуса Сусліною Т., адресованого ОСОБА_1 , повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, враховуючи, що Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 029343 від 30 квітня 1996 року відсутній та виданий після смерті ОСОБА_4 (а.с. 17).

Після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкова справа не заводилася, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с. 37).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , за заявою ОСОБА_5 , заведена спадкова справа №35/1996.

08 лютого 1996 року ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошову компенсацію, після смерті ОСОБА_4 (а.с. 41)

ІV. Норми права.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом статті 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно з частиною першою статті 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 553 ЦК УРСР, яка діяла на момент відкриття спадщини, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 554 ЦК УРСР у разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 560 ЦК УРСР, яка діяла на момент відкриття спадщини, є правом, а не обов`язком спадкоємця.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування визначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділ X Перехідні положення ЗК України).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

V. Оцінка суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, враховуючи наступне.

Так, відповідно до статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Суд встановив, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину був її чоловік ОСОБА_5 , що підтверджується як довідкою сільської ради (а.с. 6), так і матеріалами спадкової справи (копією заяви про прийняття спадщини, свідоцтвом про право на спадщину за законом на компенсаційні виплати) (а.с. 39-44).

Проте, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не заводилася (а.с. 46). Онук останнього ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , на момент смерті діда був неповнолітнім та мав вік 15 років.

Суд зауважує, що нормами ЦК УРСР не передбачено автоматичного прийняття спадщини неповнолітньою особою. Відповідно до статті 14 ЦК Української РСР за неповнолітніх, які не досягли п`ятнадцяти років, угоди укладають від їх імені батьки (усиновителі) або опікун. Вони вправі учиняти лише дрібні побутові угоди.

Враховуючи, викладене для прийняття спадщини після смерті діда, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), який мав повних 15 років, міг прийняти спадщину у випадку, якщо б він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини або якщо б він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Данченко ( ОСОБА_1 ) не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Крім того, з наданої позивачем довідки Шпотівського старостинського округу вбачається, що ОСОБА_10 , який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але фактично проживав разом з померлим ОСОБА_5 до його смерті за адресою АДРЕСА_2 . При цьому зазначено, що старостинський округ не володіє відомостями про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини ОСОБА_10 після смерті ОСОБА_5 . Відомості про інших спадкоємців також відсутні (а.с. 11).

Враховуючи викладене, в силу вимог 549 ЦК УРСР 1963 року ОСОБА_1 є таким, що не прийняв спадщину після смерті діда ОСОБА_5 , що виключає встановлення судом факту прийняття ним спадщини, а також задоволення похідної вимоги про визнання за ним права власності на земельну частку (пай), яку ОСОБА_5 успадкував після смерті дружини.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст. 259, 263-265, 273, 293-294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Дубов`язівської селищної ради, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сусліна Тетяна Сергіївна про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або при.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: адвокат Суслін Євген Володимирович, адреса: м. Конотоп, вул. Садова,3/36.

Відповідач: Дубов`язівська селищна рада Конотопського району Сумської області, місцезнаходження: смт. Дубов`язівка, вул. В. Глуховця, 8 Конотопський район Сумської області, код КОАТУУ:5922055300.

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

Третя особа: приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сусліна Тетяна Сергіївна, адреса: м. Конотоп, вул. Сарнавська,3/3

Повний текст рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя Н. В. Потій