Рішення № 139137916, 19.08.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/614/26

Провадження 2/206/1132/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Дніпро

суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Гаркуша В.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача директора ТОВ «ФК «Ейс» Олексія Полякова до суду надійшла позовна заява, в якій він просить суд:

стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 935158500 від 22.08.2021 у розмірі 29 437,29 грн;

стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.

І. Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 935158500 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV979PF, на підставі якого відповідач отримав у тимчасове платне користування грошові кошти у сумі 6 000,00 грн.

Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та перерахував відповідачу 6 000,00 грн. У подальшому відповідач отримав додаткові транші у загальному розмірі 1 000,00 грн, у зв`язку з чим фактично отримана сума кредиту становила 7 000,00 грн.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. На виконання цього договору сторони підписали Реєстр прав вимоги № 157 від 26.10.2021, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено, зокрема, право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 935158500.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01. На виконання цього договору підписано Реєстр прав вимоги № 1 від 31.07.2024, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників від 15.07.2025 до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором у загальному розмірі 29 437,29 грн.

За твердженням позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 29 437,29 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 22 437,29 грн заборгованість за процентами; 0,00 грн штрафні санкції (а.с. 1-8).

Представник позивача просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Судова повістка відповідачу направлялася поштовим зв`язком за адресою його місця проживання. Додатково 18.06.2026 судом було розміщено оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (а.с. 25). Відповідач до суду не звертався, про зміну адреси не повідомляв, відзиву на позов та заяв про відкладення розгляду справи не подав.

Оцінюючи в сукупності вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідача, відсутність будь-яких відомостей про зміну ним адреси, тривалий час перебування справи у провадженні та необхідність забезпечення розгляду справи у розумний строк, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням неявки відповідача, неподання ним відзиву та відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду суд відповідно до ст. 280 ЦПК України проводить заочний розгляд справи.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 14.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також витребувано докази від АТ «УКРСИББАНК» (а.с. 1618).

22.07.2026 від АТ «УКРСИББАНК» надійшли витребувані судом докази (а.с. 2628).

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Під час розгляду справи судом досліджено письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

22.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 935158500 у формі електронного документа. Відповідно до п. 1.3 договору кредитодавець надає перший транш у сумі 6 000,00 грн, який мав бути повернутий до 21.09.2021. Кредитна лінія надавалася на 30 днів до 21.09.2021, із можливістю отримання додаткових траншів у межах кредитного ліміту (підсистема «Електронний суд»).

Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV979PF. Довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора фіксує, що одноразовий ідентифікатор було направлено на фінансовий номер телефону відповідача 22.08.2021 о 12:12:52, введено відповідачем о 12:18:24, а перерахування першого траншу здійснено о 12:18:43 (підсистема «Електронний суд»).

Виконання первісним кредитором обов`язку щодо надання 6 000,00 грн підтверджується платіжним дорученням від 22.08.2021 № 7bc1b0f5-4392-4746-b913-f82fad2565a9, згідно з яким кошти перераховано ОСОБА_1 на платіжну картку 5354-32XX-XXXX-0325 (підсистема «Електронний суд»).

У подальшому відповідачу було надано додаткові транші: 100,00 грн 27.08.2021; 150,00 грн 29.08.2021; 150,00 грн 01.09.2021; 200,00 грн 03.09.2021; по 100,00 грн 12.09.2021, 13.09.2021, 14.09.2021 та 15.09.2021. Загальна сума додаткових траншів становить 1 000,00 грн, а загальна сума фактично отриманих відповідачем коштів 7 000,00 грн (підсистема «Електронний суд»).

Факт зарахування цих коштів безпосередньо підтверджений відповіддю АТ «УКРСИББАНК» та випискою за картковим рахунком: платіжна картка НОМЕР_2 емітована до рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 ; за період з 22.08.2021 до 20.09.2021 на цей рахунок успішно зараховано загалом 7 000,00 грн. (підсистема «Електронний суд»).

За умовами п. 1.9.1 договору протягом первісного 30-денного дисконтного періоду проценти нараховувалися за дисконтною ставкою 1,11 % від суми кредиту за кожний день користування. Пунктами 1.9.21.9.3 договору також погоджено індивідуальну ставку 1,58 % на день та базову ставку 1,98 % на день за умов, визначених договором.

Відповідно до пп. 1.12.1 договору, у разі продовження користування кредитом після закінчення дисконтного періоду строк дії кредитної лінії продовжувався шляхом щоденного перенесення строку повернення основної суми, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. За п. 1.12.2 договору з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язувався щоденно сплачувати проценти у розмірі 2,98 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування ним.

Розрахунок первісного кредитора свідчить, що станом на 26.10.2021 заборгованість за тілом кредиту становила 7 000,00 грн, а нараховані проценти 11 172,89 грн. Після переходу права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» продовжило нарахування процентів у межах погодженого договором строку: з 27.10.2021 по 19.12.2021 включно, тобто протягом 54 днів, по 208,60 грн на день (7 000,00 грн ? 2,98 %). Таким чином, за цей період нараховано ще 11 264,40 грн, а загальна сума процентів становить 22 437,29 грн (11 172,89 грн + 11 264,40 грн) (підсистема «Електронний суд»).

Отже, наданий позивачем розрахунок процентів узгоджується з умовами кредитного договору та арифметично відповідає погодженій сторонами процентній ставці. Останнє нарахування процентів у наданому розрахунку здійснено 19.12.2021; у подальших документах про відступлення права вимоги сума процентної заборгованості залишається незмінною 22 437,29 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого продовжувався додатковими угодами. Відповідно до умов договору право вимоги переходило до фактора в день підписання відповідного Реєстру прав вимоги. Реєстр прав вимоги № 157 від 26.10.2021 та протокол узгодження предмета факторингової операції підтверджують передачу прав вимоги за цим реєстром 26.10.2021; акт звірки підтверджує повну оплату фактором фінансування за Реєстром № 157 (підсистема «Електронний суд»).

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01. Витяг з Реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 містить відомості щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитного договору № 935158500 від 22.08.2021, із зазначенням 7 000,00 грн тіла кредиту, 22 437,29 грн процентів та загальної суми 29 437,29 грн. (підсистема «Електронний суд»).

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е. Витяг з Реєстру боржників до цього договору містить відомості про відповідача і кредитний договір № 935158500 із сумою вимоги 29 437,29 грн, а акт приймання-передачі Реєстру боржників підтверджує передачу такого реєстру позивачу (підсистема «Електронний суд»).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 935158500 від 22.08.2021 заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Ейс» станом на 26.12.2025 становить 29 437,29 грн, з яких 7 000,00 грн прострочене тіло кредиту, 22 437,29 грн прострочені проценти, штрафні санкції відсутні (підсистема «Електронний суд»).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду та акт приймання-передачі наданих послуг від 29.12.2025. Відповідно до акта адвокатом надано послуги загальною вартістю 7 000,00 грн: складання позовної заяви 5 000,00 грн; вивчення матеріалів 1 000,00 грн; підготовка адвокатського запиту 500,00 грн; підготовка клопотання про витребування доказів 500,00 грн (підсистема «Електронний суд»).

ІV. Норми права, мотиви їх застосування та оцінка доказів.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 205, 207, 638, 639 ЦК України та статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом акцепту оферти та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У цій справі сукупність доказів заявка відповідача, договір із зазначенням одноразового ідентифікатора, довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі, платіжні доручення та безпосередня банківська виписка послідовно підтверджує як волевиявлення відповідача на укладення договору, так і фактичне отримання ним усіх кредитних коштів. Підстав ставити під сумнів належність цих доказів відповідачу суд не встановив.

Такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду щодо укладення договорів у електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, викладеним, зокрема, у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються сторонами у договорі. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання процентів від суми позики у розмірі та порядку, встановлених договором.

Умови пунктів 1.9 та 1.12 кредитного договору прямо визначають порядок нарахування процентів, а також продовження строку дії кредитної лінії після спливу первісного 30-денного періоду не більше ніж на 90 календарних днів. Тому проценти у цій справі нараховані не після припинення строку кредитування, а у межах передбаченого договором строку дії кредитної лінії. Розрахунок припиняється 19.12.2021 та не містить нарахувань за наступні роки.

Суд також враховує, що Верховний Суд у постанові від 09.10.2024 у справі № 582/202/22, вирішуючи спір щодо дійсності, зокрема, пунктів 1.91.12.2 договору кредитної лінії ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з аналогічним механізмом процентних ставок, залишив без змін судові рішення в частині відмови у визнанні таких положень недійсними. Текст постанови Верховного Суду.

За змістом ст. 610, 611, 612 та 625 ЦК України, невиконання або неналежне виконання зобов`язання є його порушенням, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання.

Відповідно до ст. 512, 514, 1077, 1078 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги; до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Надані договори факторингу, реєстри прав вимоги, акт звірки, протокол узгодження та акт приймання-передачі Реєстру боржників у своїй сукупності підтверджують безперервний перехід права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», далі до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та зрештою до позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач надав взаємоузгоджену сукупність письмових доказів на підтвердження укладення кредитного договору, фактичного отримання відповідачем 7 000,00 грн, погоджених умов нарахування процентів, розміру заборгованості та переходу права вимоги. Відповідач доказів погашення заборгованості або заперечень щодо наведеного розрахунку не подав.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення 29 437,29 грн, з яких 7 000,00 грн тіло кредиту та 22 437,29 грн проценти, є доведеною та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а їх розмір для цілей розподілу встановлюється на підставі договору про надання правничої допомоги та доказів щодо обсягу виконаних робіт і їх вартості.

Разом з тим за ч. 3 ст. 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін та інших обставин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц наголосила на необхідності врахування критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру. У постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено, що зобов`язання між адвокатом і клієнтом не є безумовно обов`язковими для суду при вирішенні питання про їх компенсацію за рахунок іншої сторони.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 16.03.2026 у справі № 522/7662/23 (провадження № 61-406св26) розмежував застосування ст. 137 та ст. 141 ЦПК України: зменшення витрат за критеріями ч. 4 ст. 137 ЦПК України можливе лише за клопотанням іншої сторони, однак при розподілі судових витрат суд може з власної ініціативи, керуючись ч. 3 ст. 141 ЦПК України, не присуджувати всі витрати на професійну правничу допомогу або присудити їх частково, оцінюючи їх пов`язаність, обґрунтованість та пропорційність. Текст постанови Верховного Суду від 16.03.2026.

У цій справі заявлена до відшкодування сума правничої допомоги 7 000,00 грн становить близько 23,8 % ціни позову. Спір є типовим для цієї категорії, розглядався у спрощеному позовному провадженні, відзив відповідачем не подавався, відповідь на відзив та інші складні процесуальні документи не складалися, адвокат участі у судових засіданнях не брав. При цьому частина робіт, зазначених в акті (вивчення матеріалів, підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів), безпосередньо пов`язана з підготовкою позовної заяви та доказової бази у стандартному спорі про стягнення кредитної заборгованості.

З огляду на конкретні обставини справи, обсяг фактично виконаної роботи, складність спору, ціну позову, а також критерії розумності, необхідності та пропорційності, суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. В іншій частині заявлених витрат на правничу допомогу суд не вбачає підстав для їх покладення на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 131, 137, 141, 247, 263265, 280284 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 1048, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (Україна, 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 935158500 від 22.08.2021 у розмірі 29 437 (двадцять дев`ять тисяч чотириста тридцять сім) грн 29 коп., з яких 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 22 437,29 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заява про перегляд подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин відповідно до ст. 284 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя В.В. Гаркуша