Рішення № 139137450, 21.08.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/190/26

Провадження № 2/487/2898/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судових засідань Янковець Г.А., представника відповідача адвоката Сіхарулідзе Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами

ВСТАНОВИВ:

25.12.2025 року, шляхом поштового відправлення, представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» - Кудіна А.В.. звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просила стягнути заборгованість: за договором №С01.206.72271 у сумі 17236,55 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 6953,59 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 10282,96 грн.; за договором №А75.21494.003767557 у сумі 16311,14 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 3795,44 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 2280,38грн., заборгованість за комісією 10235,32 грн. Також просила стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 09.08.2016 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду № С01.206.72271 про відкриття Кредитної лінії на обслуговування кредитної картки, відповідно до якої ОСОБА_1 надано кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по рахунку на максимальну суму 200 000 грн. зі сплатою 42% річних. На момент підписання угоди доступний ліміт кредитної лінії - 7200 грн.

Крім того, 19.03.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № А75.21494.003767557, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит на поточні потреби у сумі 9385,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж та зобов`язався повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами цього договору.

17.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №17112023, за яким АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договорів № А75.21494.003767557 та №С01.206.72271.

Згідно з витягом з реєстру боржників №2 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором № С01.206.72271 у сумі 17236,55 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 6953,59 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 10282,96 грн..

Згідно з витягом з реєстру боржників №1 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором № А75.21494.003767557 у сумі 16311,14 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 3795,44 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 2280,38грн., заборгованість за комісією 10235,32 грн.

Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Заборгованість за вищевказаними договорами відповідачем не погашається, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 33547,69 грн. Вищевикладені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 16.01.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Заочним рішенням від 23.04.2026 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено в повному обсязі.

05.05.2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою від 26.05.2026 року заочне рішення від 23.04.2026 року було скасовано, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач просила у задоволенні позову відмовити. Зазначала, що надані позивачем розрахунки за кредитними договорами не містять даних про суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, а також процентну ставку обрахунку заборгованості. Надані позивачем документи лише констатують наявність заборгованості у фіксованій сумі, але не підтверджують її наявність, походження і розмір.

Крім того, з виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 19.08.2016 року по 17.11.2023 року вбачається, що відповідачем було проведено 352 проводки по рахунку на загальну суму 25757,71 грн. Тобто дебет 25757,71 грн. повністю відповідає кредиту 25757,71 грн. В даній виписці також зазначено, що вхідний 0 та вихідний 0. Також, з виписки по рахунку НОМЕР_2 за період з 19.03.2018 року по 17.11.2023 року вбачається, що відповідачем було проведено 147 проводок по рахунку на загальну суму 25903,08 грн. Тобто дебет 25903,08 грн. повністю відповідає кредиту 25903,08 грн. В даній виписці також зазначено, що вхідний 0 та вихідний 0. Таким чином надані позивачем виписки не підтверджують наявність заборгованості у розмірі, зазначеному у позовній заяві, а тому слід дійти висновку про те, що позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості.

Також наявна в матеріалах справи копія договору факторингу №17112023 від 17.11.2023 року не містить всіх сторінок договору, що позбавляє можливості дослідити його зміст у повному обсязі та встановити зміст (предмет) договору, за яким, як стверджує позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами. Тому дана копія договору факторингу не є належним, допустимим та достовірним доказом положень ст.ст.77,79 України.

Крім того, у кредитному договорі №А75.21494.003767557 від 19.03.2018 року відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами кредитного договору не передбачено. У зв`язку із цим, положення п.1.10 та п.6 кредитного договору щодо обов`язку сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та в розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

До судового засідання представник позивача та відповідач не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Сіхарулідзе Д.Г. зазначав, що відповідач проти задоволення позову заперечує. Вказував на те, що розрахунки заборгованості, надані позивачем, не відповідають вимогам ані ЦК України, ані закону «Про бухгалтерський облік». З них не вбачається яким чином нараховано заборгованість, та за якими формулами. Крім того, з виписок по рахункам вбачається, що дебет дорівнює кредиту. Тобто скільки позичальник отримала коштів, стільки і погасила. Також звертав увагу на те, що позивачем не підтверджено належними доказами перехід права вимоги від первісного кредитора, оскільки договір факторингу не містить повних даних. Окремо наголошував на те, що позикодавцем було нараховано комісію за послуги, які банк мав надавати безкоштовно. При цьому, твердження позивача про те, що відповідач була ознайомлена за паспортом кредиту не відповідає дійсності.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить наступного.

Судом встановлено, що 09.08.2016 року між ПАТ «Ідея Банк», правонаступником якого є АТ «Ідея Банк», та ОСОБА_1 було укладено угоду № С01.206.72271 про відкриття Кредитної лінії на обслуговування кредитної картки, відповідно до якої ОСОБА_1 надано кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по поточному рахунку на максимальну суму 200000 грн. зі сплатою 42% річних. На момент підписання угоди доступний ліміт кредитної лінії - 7200 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №С01.206.72271 від 19.08.2016 року станом на 17.11.2023 року заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі становить 17236,55 грн., з яких: 6953,59 грн. заборгованість за основним боргом, 10282,96 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

Крім того, 19.03.2018 року між ПАТ «Ідея Банк», правонаступником якого є АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №А75.21494.003767557, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит на поточні потреби у сумі 9700,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж та зобов`язалася повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.1.2 договору банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 36 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для нарахування на банківський поточний рахунок позичальника.

Згідно з п.1.3 договору за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 10% (Маржу Банку).

За п.1.4 договору станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена Рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану проценту ставку в розмірі 19,5%:

Відповідно до п.1.10 договору за обслуговування кредиту банком, що включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації пор рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно з Графіком щомісячних платежів за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 19 дня/числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №А75.21494.003767557 від 19.03.2018 року розмір станом на 17.11.2023 року заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі становить 16311,14 грн., з яких: 3795,44 грн. заборгованість за основним боргом, 2280,38 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 10235,32 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.

В подальшому, 17.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» укладено Договір факторингу №17112023, за яким АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договорів № А75.21494.003767557 та №С01.206.72271.

Згідно з витягом з реєстру боржників №2 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором №С01.206.72271 у сумі 17236,55 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 6953,59 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 10282,96 грн.

Згідно з витягом з реєстру боржників №1 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором №А75.21494.003767557 у сумі 16311,14 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 3795,44 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 2280,38 грн., заборгованість за комісією 10235,32 грн.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На обґрунтування позовних вимог представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» долучило до позовної заяви:

- довідку розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №С01.206.72271 від 19.08.2016 року;

- виписку з рахунку № НОМЕР_3 ;

- довідку розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором А75.21494.003767557 від 19.03.2016 року;

- виписку з рахунку № НОМЕР_4 .

З зазначених виписок вбачається, що відповідачем неодноразово здійснювались поповнення карткового рахунку, які банком були зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Водночас, в наданій позивачем довідці-розрахунку заборгованості за кредитним договором №С01.206.72271 від 19.08.2016 року зазначений лише загальний розмір заборгованості за основним боргом - 6953,59 грн., а також за нарахованими та несплаченими відсотками - 10282,96 грн. В наданій позивачем довідці-розрахунку заборгованості за кредитним договором А75.21494.003767557 від 19.03.2016 року зазначений лише загальний розмір заборгованості за основним боргом 3795,44 грн., нарахованими та несплаченими відсотками 2280,38 грн., а також нарахованими та несплаченими комісіями в розмірі 10235,32 грн.

Зі вказаних довідок-розрахунків взагалі не вбачається, в якому розмірі, на яку суму отриманого та неповернутого кредиту щомісячно нараховувались проценти, комісії, а також за який період позивач вважає необхідним їх стягнути.

З наданого розрахунку неможливо встановити, чи є неповернута частина кредиту складовою інших нарахованих сум, які входять до позовних вимог.

Окрім того, з виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 19.08.2016 року по 17.11.2023 року вбачається, що відповідачем було проведено 352 проводки по рахунку на загальну суму 25757,71 грн. Тобто дебет 25757,71 грн. повністю відповідає кредиту 25757,71 грн. В даній виписці також зазначено, що вхідний 0 та вихідний 0. Також, з виписки по рахунку НОМЕР_2 за період з 19.03.2018 року по 17.11.2023 року вбачається, що відповідачем було проведено 147 проводок по рахунку на загальну суму 25903,08 грн. Тобто дебет 25903,08 грн. повністю відповідає кредиту 25903,08 грн. В даній виписці також зазначено, що вхідний 0 та вихідний 0.

Тож за наведених обставин надані позивачем виписки з рахунків відповідача не підтверджують наявність заборгованості у розмірі, зазначеному у позовній заяві.

Обґрунтування наявності обставин, які є підставами позову, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Так, за змістом статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.

У справах про стягнення кредитних коштів, на банк або іншу фінансову установу покладений обов`язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред`явлення будь-якої вимоги.

Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі №61-28582ск18.

Оскільки позивач, як зазначено вище, доказів обґрунтованого нарахування ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами за основним боргом, процентами та комісією не надав, не зазначив в позовних вимогах період нарахування процентів, відсоткової ставки, на підставі якої були здійсненні нарахування відсотків, комісії, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

За положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи викладене, оскільки суд відмовив у задоволенні позову, витрати щодо розгляду справи покладаються на позивача.

Керуючись ст.10,18,23,76,279,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Повний текст судового рішення складено 21.08.2026 року.

Головуючий суддя І.О.Притуляк