Ухвала суду № 139137358, 19.08.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2278/25

Провадження №1-кс/148/483/26

УХВАЛА

19 серпня 2026 року м.Тульчин

Слідча суддя Тульчинського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , заставодавиці ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина клопотання старшого слідчого СВ Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою без визначення розміру застави, в рамках кримінального провадження №12025020180000127, відомості про яке внесено до ЄРДР 02.05.2025, відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Брацлав Немирівського району Вінницької області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

встановила:

Слідчий Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області поліції капітан поліції ОСОБА_9 звернувся в суд з вказаним вище клопотанням, яке погоджено Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 .

Клопотання мотивоване тим, щослідчим відділенням Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025020180000127 від 02.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, по факту збуту наркотичних засобів.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 .

Так, ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» у невстановлений досудовим розслідуванням час та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину PVP, яку розфасував у паперовий згорток, який замотав в ізоляційну стрічку і помістив до пачки з-під цигарок «Sobranie» та продовжував незаконно зберігати за невстановлених обставин з метою її подальшого збуту громадянам, що здійснював з використанням послуг операторів мобільного стільникового зв`язку та безготівкових операцій шляхом їх схову у вигляді «закладок» (схованка з наркотичною речовиною, підготовлена збутчиком для подальшого збуту безконтактним способом, тобто таким, що виключає візуальний контакт між продавцем і покупцем).

В подальшому, ОСОБА_6 05.09.2025, більш точний час досудовим слідством не встановлено, зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, упаковану у паперовий згорток, замотаний в ізоляційну стрічку і поміщену до пачки з-під цигарок «Sobranie», підготовлену для збуту в якості «закладки», при невстановлених обставинах перемістив її до автобусної зупинки, яка розташована біля в`їзду в населений пункт Крищинці Тульчинського району Вінницької області, де підшукавши місце для схову у вигляді «закладки» під плитою туалету за автобусною зупинкою сховав кристалічну речовину, яка відповідно до висновку експертизи матеріалів, речовин і виробів від 15.09.2025 відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин - PVP масою 0,8954 грам, тим самим незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину. Після чого ОСОБА_6 використовуючи належний йому мобільний телефон, сфотографував місце, де схована вказана особливо небезпечна психотропна речовина та з використанням вищевказаного мобільного телефону увійшов до мережі «Інтернет», де використовуючи месенджер «Telegram» переслав особі під вигаданим ім`ям ОСОБА_10 файл фотографію який містить відомості про місце схову вищевказаної особливо небезпечної психотропної речовини та відомості про місцезнаходження місця схову, тобто незаконно збув ОСОБА_10 особливо небезпечну психотропну речовину - PVP масою 0,8954 грам за грошову винагороду в розмірі 948 гривень, які ОСОБА_6 , ОСОБА_10 04.09.2025 о 17:37 год., перерахувала на картковий рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 з платіжного терміналу самообслуговування ТОВ ФК «Контрактовий дім» в м. Тульчин Вінницької області, по вул. Європейській та яку в подальшому ОСОБА_10 за отриманим від ОСОБА_6 файлом фотографією та місцем розташування відшукала та добровільно видала працівникам поліції.

Після цього ОСОБА_6 продовжуючи свою злочинну діяльність у сфері обігу психотропних речовин, діючи з єдиним злочинним умислом направленим на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин з метою збуту, а також збут особливо небезпечних психотропних речовин на території Тульчинського району Вінницької області, шляхом їх схову у вигляді «закладок», у невстановлений досудовим розслідуванням час та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому місці незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину PVP, яку розфасував у поліетиленовий пакет, який замотав в ізоляційну стрічку і помістив до пачки з-під цигарок «Sobranie» та продовжував незаконно зберігати за невстановлених обставин з метою її подальшого збуту громадянам, що здійснював з використанням послуг операторів мобільного стільникового зв`язку та безготівкових операцій шляхом їх схову у вигляді «закладок» (схованка з наркотичною речовиною, підготовлена збутчиком для подальшого збуту безконтактним способом, тобто таким, що виключає візуальний контакт між продавцем і покупцем).

В подальшому, ОСОБА_6 , 21.11.2025 більш точний час досудовим слідством не встановлено, зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, упаковану у поліетиленовий пакет, замотаний в ізоляційну стрічку і поміщену до пачки з-під цигарок «Sobranie», підготовлену для збуту в якості «закладки», при невстановлених обставинах перемістив її до автобусної зупинки, яка розташована біля в`їзду в населений пункт Тарасівка Тульчинського району Вінницької області, де підшукавши місце для схову у вигляді «закладки» за стіною автобусної зупинки сховав порошкоподібну речовину, яка відповідно до висновку експертизи матеріалів, речовин і виробів від 25.11.2025 відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин - PVP масою 1,2706 грам, тим самим незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину. Після чого ОСОБА_6 використовуючи належний йому мобільний телефон, сфотографував місце, де схована вказана особливо небезпечна психотропна речовина та з використанням вищевказаного мобільного телефону увійшов до мережі «Інтернет», де використовуючи месенджер «Telegram» переслав особі під вигаданим ім`ям ОСОБА_10 файл фотографію який містить відомості про місце схову вищевказаної особливо небезпечної психотропної речовини та відомості про місцезнаходження місця схову, тобто незаконно збув ОСОБА_10 особливо небезпечну психотропну речовину - PVP масою 1,2706 грам за грошову винагороду в розмірі 1485 гривень, які ОСОБА_6 , ОСОБА_10 19.11.2025 року о 10:21 год., перерахувала на картковий рахунок АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 з платіжного терміналу самообслуговування ТОВ ФК «Контрактовий дім» в м. Тульчин, Вінницької області, по вул. Європейській та яку в подальшому ОСОБА_10 за отриманим від ОСОБА_6 файлом фотографією та місцем розташування відшукала та добровільно видала працівникам поліції.

04 грудня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про те що, він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання і зберігання з метою збуту, та незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин та затримано.

В межах досудового розслідування кримінального провадження № 12025020180000127 від 02.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, слідчим суддею Тульчинського районного суду Вінницької області підозрюваному ОСОБА_6 05.12.2025 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, з альтернативою внесення застави в сумі 90840,00 гривень. В разі внесення застави зобов`язано ОСОБА_6 виконувати обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; - не залишати межі Тульчинського району, Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання; - здати до відповідних державних органів свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

08.12.2025 ОСОБА_7 внесла на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області грошові кошти в сумі 90840,00 гривень згідно з квитанцією з відділення №50 АТ «Укрсиббанк» від 08.12.2025, як заставу за ОСОБА_6 , у зв`язку з чим останнього, 09.12.2025, відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України звільнено, з під варти з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)». Починаючи з 09.12.2025 відносно ОСОБА_6 діє запобіжний захід, - застава. ОСОБА_6 було достовірно відомо про покладенні на нього обов`язки, визначенні ч. 5 ст. 194 КПК України.

Однак ОСОБА_6 свідомо порушив покладені на нього судом обовязки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Зокрема, ОСОБА_6 , після звільнення з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» у звязку з внесенням застави та після самовільного залишення тимчасового місця розміщення військової частини НОМЕР_3 , куди він був відправлений для проходження військової служби у звязку з мобілізацією, неодноразово допускались неявки до слідчого без поважних на те причин. Зокрема, він не зявився до слідчого 26.06.2026 та 03.07.2026 без поважних причин, про місце свого проживання та знаходження слідчого не повідомив.

З огляду на вказане, а також беручи до уваги, що ОСОБА_6 , будучи обізнаним про наявність відносно нього кримінального провадження, за місцем проходження військової служби та за місцем проживання відсутній, не з`являється на виклики, місце перебування своє неповідомив, слідчий вважає, що ОСОБА_11 переховувався від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим був оголошений в розшук.

Ураховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 ухиляється від органу досудового розслідування, не виконав покладені на нього ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.12.2025 обов`язки, на переконання слідчого наявні підстави для зверненні в дохід держави коштів, внесених за нього в якості застави, та застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на думку слідчого, свідчать наявні ризики, передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- ОСОБА_6 може вчиняти нові кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти дане кримінальне правопорушення;

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює тяжкість реальеого покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні. Крім того, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, які б могли б стати стримуючим фактором;

- незаконно впливати на свідків, з якими знайомий та незаконно збував їм наркотичні і психотропні речовини, незаконно розшукати та впливати на особу, яка здійснювала закупівлю наркотичних засобів та психотропних речовин з метою зміни ними показів.

У звязку з чим слідчий у своєму клопотанні просить: звернути в дохід держави, внесені ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 90840,00 гривень в якості застави за ОСОБА_6 ; - зобов`язати уповноважену службову особу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області перерахувати грошові кошти в сумі 90840,00 гривень з відповідного депозитного рахунку територіального управління на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України; - у разі звернення застави в дохід держави, обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали в повному обсязі за обставин, викладених вище. Вважають, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому може переховуватись від суду та слідства, перебував у розшуку, може впливати на свідків. Крім того, існує ризик вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так як він ніде не працює, офіційних доходів не має. Вважають, що застава як запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_4 , заперечили щодо клопотання слідчого. Вважають, що ризики є мінімальними, ОСОБА_6 не має наміру переховуватися. До слідчого він не зявлявся, бо був мобілізований та перебував у військовій частині. А після того, як він самовільно залишив місце служби він не проживав у Брацлаві, а поїхав до м. Києва, щоб працювати. Вважав, що кримінальне провадження відносно нього закрите, бо так йому повідомили у військовій частині. Про те, що він змінив місце проживання, він слідчого не повідомляв. Також йому не було відомо про виклики до слідчого. Тому вважають, що підстави для звернення застави в дохід держави відсутні, як і для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавець ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що підозрюваний її син. Саме вона внесла кошти як заставу за нього, бо не хотіла, щоб він знаходився під вартою. Про місце перебування сина до його затримання їй не було відомо, з нею він не проживав. З приводу стягнення застави в дохід держави не заперечує, якщо є підстави для цього, однак бажає, щоб тільки син не утримувався під вартою.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши думку учасників щодо нього, дослідивши додані до клопотання докази, слідча суддя доходить наступного.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 131 КПК України визначено, що заходами забезпечення кримінального провадження є: запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Із матеріалів даного кримінального провадження слідує, що як захід забезпечення кримінального провадження на досудовому розслідуванні відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано слідчим суддею Тульчинського районного суду Вінницької області 05.12.2025 у виді тримання під вартою строком на 60 діб, з альтернативою внесення застави в сумі 90840,00 гривень (а.к.п. 79-80). У випадку внесення застави зобов`язано підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду та покладено наступні обов`язки: - заборони залишати межі Тульчинського району, Вінницької області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання; - здати до відповідних державних органів паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

08.12.2025 за ОСОБА_6 внесено заставу ОСОБА_7 , у зв`язку з чим останнього, 09.12.2025 звільнено з під варти з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)(а.к.п. 82- 84).

Відповідно, починаючи з 09.12.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_6 діє запобіжний захід - застава та обовязки, покладені на підозрюваного слідчим суддею.

З інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що ОСОБА_6 призваний по мобілізації 24.12.2025 до Лав Збройних Сил України та відправлений у складі команди для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 (а.к.п. 94).

Водночас, з наданої на запит слідчого військовою частиною НОМЕР_3 інформації слідує, що 15.01.2026 виявлено факт самовільного залишення тимчасового місця розміщення 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_3 військовослужбовцем за призовом по мобілізації солдатом ОСОБА_6 . Станом на 19.01.2026 солдат ОСОБА_6 відсутній на службі, місце перебування військовослужбовця не відоме, на телефонні дзвінки не відповідає, інформація чи документи щодо поважності причин його відсутності на військовій службі до військової частини НОМЕР_3 не надходили (а.к.п. 107).

Крім того, з довідки ВЧ НОМЕР_3 від 03.08.2026 № 20/4256 вбачається, що станом на 01.08.2026 солдат ОСОБА_6 до військової частини не повертався, місцезнаходження його невідоме.

Факт самовільного залишення місця служби 15.01.2026 року та не повернення до військової частини не заперечено в судовому засідання підозрюваним ОСОБА_6 .

Отже, вказане дає підстави для висновків про те, що після звільнення ОСОБА_6 , з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» 09.12.2025 та після самовільного залишення військової частини НОМЕР_3 з 15.01.2026 ОСОБА_6 без поважних на те причин не виконав покладених на нього слідчим суддею обовязків у звязку з діючим відносно нього запобіжним заходом - застава. Зокрема, він без дозволу слідчого, після самовільного залишення місця військової служби 15.01.2026 залишив межі Тульчинського району та поїхав до міста Києва, про що сам зазначив у судовому засіданні; не повідомив слідчого про зміну місця проживання; не зявився до слідчого без поважних на те причин 26.06.2026 та 03.07.2026, що підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження корінцями повістки про виклик до слідчого ( а.к.п.127,129, 131).

Водночас, про те, які саме на нього покладено обовязки у звязку з заставою ОСОБА_12 був обізнаний, що підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження його розпискою від 09.12.2025 (а.к.п 83) та протоколом розяснення підозрюваному обовязків, передбачених ст. 182, ч.5 ст. 194 КПК України від 10.12.2025 (а.к.п 88).

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_6 порушив покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу (застава) обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, визначені ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області 05.12.2025.

Відповідно до ч. 1. ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно ч.8, ч. 9 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

Враховуючи вищенаведене, слідча суддя вважає доведеними підстави для звернення застави у розмірі 90840,00 гривень, внесеної 08.12.2025 ОСОБА_7 відповідно до ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області 05.12.2025, в дохід держави. І в цій частині клопотання слідчого підлгяає задоволенню.

Разом з тим, виходячи із законодавчих приписів ч.8 ст. 182 КПК України, якими визначено порядок звернення, зарахування та використання коштів (застави) зверненої в дохід держави, у слідчого судді відсутні повноваження для зобовязання будь-яких службових осіб ТУ ДСА у Вінницькій області здійснювати перерахунок таких коштів на інші рахунки, як про це просить слідчий у своєму клопотанні. Тож, в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Частиною 10 ст.182 КПК України визначено, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Прокурором заявлено клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Як вже зазначалося вище, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням ризикам, визначених ст. 177 КПК України.

На підставі ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» № 14 від 19.12.2014 зазначено, що відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Крім того, з аналізу ч.2 ст. 177 КПК України вбачається, що, крім наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК, слід враховувати, що підставою застосування запобіжного заходу має бути наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» у пункті 175 зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Крім того, згідно рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На час розгляду даного клопотання органом досудового слідства ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про обгрунтованість якої свідчать наявні в матеріалах кримінального провадження, зібрані під час досудового розслідування докази. Вказане питання було також предметом дослідження під час розгляду 05.12.2025 слідчим суддею клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

З досліджених в судовому засіданні доказів слідча суддя дійшла переконання, що слідчим, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин, яке характеризується підвищеним ступенем суспільної небезпеки, створює реальну загрозу здоровю людей. У разі визнання ОСОБА_6 винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна. Наявність даного ризику підтверджується і тим, що він переховувався від органу досудового розслідування, у зв`язку з чим згідно постанови слідчого від 04.08.2026 оголошено його розшук (а.п. 141-143). Про вказаний ризик свідчить також те, що підозрюваний ОСОБА_6 порушив покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, визначені ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області 05.12.2025.

Також існує ризик того, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, з метою зміни ними показів, оскільки частина свідків йому відома, як і їх місце проживання. Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, суд виходить із встановленого КПК України порядку отримання показань зазначених осіб у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмежений у спілкуванні зі свідками може здійснювати на них вплив шляхом вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Таким чином ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження.

Про ризик вчинення нового кримінального правопорушення, свідчить те, що підозрюваний не має постійного місця роботи та доходів для існування.

Вказане свідчить про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу з метою запобігання вказаним ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_13 слідча суддя враховує вагомість зібраних під час досудового розслідування доказів, що поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред`явленої підозри, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого: його молодий вік, стан здоровя, відсутність на утриманні малолітніх дітей, відомостей та обставин, які б вказували на неможливість його перебування під вартою, що у сукупності свідчить про достатність правових підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підстав для застосування до підозрюваного іншого, більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, слідча суддя не вбачає та вважає, що на даній стадії кримінального провадження лише винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується підозрюваному, є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки та дозволить під час досудового розслідування запобігти вказаним вище ризикам.

Строк запобіжного заходу слід обчислювати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 11:45 год. 18.08.2026, що слідує із протоколу затримання ОСОБА_6 від 22.03.2026 (а.п. 148-150).

За змістом п.3 ч.1 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Водночас, норма ч.3 ст.183 КПК України зобовязує слідчого суддю, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З аналізу змісту вказаних законодавчих норм слід дійти висновку, що не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого статтею 307 КК України, є лише правом суду. Натомість визначення розміру застави як альтернативи найсуворішому запобіжному заходу - триманню під вартою є обов`язком суду.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд з урахуванням положень статей 182, 183 КПК України, враховує також практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009 про те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що застава як запобіжний захід в даному кримінальному провадженні підозрюваним була порушена, слідча суддя вважає, що при визначені її як альтернативи при обраному запобіжному заході у виді тримання під вартою, її розмір слід збільшити та в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, необхідно визначити в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400,00 грн.

При визначенні розміру застави слідча суддя враховує майновий стан підозрюваного, виходить із того, що саме такий її розмір під загрозою її втрати утримуватиме підозрюваного від намірів та спроб порушувати покладені на нього обов`язки, при цьому не буде таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилось би на безальтернативне.

На підставі викладеного слідча суддя доходить висновку про часткове задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 350 КПК України, слідча суддя,-

постановила:

Клопотання старшого слідчого СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою без визначення розміру застави- задовольнити частково.

Заставу, визначену ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області №148/2278/25 від 05.12.2025 у розмірі 90840, 00 грн, внесену ОСОБА_7 за ОСОБА_6 , - звернути у дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала в частині звернення застави в дохід держави підлягає негайному виконанню.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Брацлав Немирівського району Вінницької області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з часу затримання - 11 год. 45 хв. 18.08.2026.

Строк дії ухвали в частині обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити до 15.10.2026 включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400,00 грн. (сто шістдесят шість тисяч чотириста гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Вінницькій області (ТУ ДСА України у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 26286152, ДКСУ м.Київ, ГУДКСУ у Вінницькій області, UA 688201720355219002000000401, код банку 820172).

У разі внесення застави негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти.

З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, вважати його таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду та строком на два місяці покласти на нього наступні обов`язки:

- заборони залишати межі Тульчинського району Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання;

- здати до відповідних державних органів паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

В решті клопотання залишити без задоволення.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повна ухвала складена 20.08.2026.

Слідча суддя ОСОБА_1