Рішення № 139137335, 20.08.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/453/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Коломійцевої В.І.

за участі секретаря судового засідання Кагляк С.А.,

розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

24 червня 2026 року засобами електронного зв`язку (система «Електронний суд») надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що 10.04.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 280597, за умовами якого відповідач отримав кредит на суму 8000 грн, під проценти 0,72% на добу, строком на 140 днів.

19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та позивачем ТОВ ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» був укладений договір Факторингу № 19122025/1, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 20.02.2026 року становить 15184,00 грн з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 8 000,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 5184,00 грн, послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту - 2000 грн.

З врахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь вказану суму заборгованості, а також сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу в сумі 15 500 грн.

Ухвалою від 29 червня 2026 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в спрощеному позовному провадженні із викликом сторін. Перше судове засідання призначено на 16 липня 2026 року.

16 липня 2026 року судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по справі № 138/3460/25.

У період з 20.07.2026 по 14.08.2026 головуюча суддя перебувала в щорічній основній відпустці. У зв`язку з викладеним судове засідання було відкладено на 20.08.2026.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в своїх позовних вимогах просить суд проводити розгляд даної справи за його відсутності (зворот а.с. 5).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, відзиву не подала, судові повістки, які направлялися за її зареєстрованим місцем проживання повернулися до суду без вручення з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.24-25, 29-30).Крім того, 10.08.2026 року на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду (а.с.30).

Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

За приписами ч.1 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України. Тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи без участі сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 10.04.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 280597 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Товариство зобов`язалося надати Клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно з п. 1.2. Договору, Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 08.07.2025. Строк дії договору 90 днів.

З п.1.3. Договору вбачається, що за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п.1.5. Договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Згідно з п. 3.1. Договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору.

У п. 4.4.2. Договору вказано, що Клієнт зобов`язаний своєчасно повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом та комісію, що вказана в п.1.4. цього Договору, в порядку, встановленому Договором.

Відповідно до п.9, ОСОБА_1 підписала даний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL3040.

Згідно із інформаційною довідкою, виданою директором ТОВ «ПрофітГід» позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав, та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 8000,00 гривень за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , вказаної відповідачем.

19.12.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/1 відповідно до умов якого ТОВ «Клай Інвест» відступило до ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до п. 4.1. Договору, право вимоги переходить від ТОВ «Клай Інвест» до ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу №19122025/1, ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 15184,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками становить 5184,00 грн; послуги за надання, обслуговування і повернення кредиту у порядку п.1.4 договору становить 2000,00 грн.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже з матеріалів справи вбачається, що договір №280597 від 10.04.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладений у відповідності до вимог ч.1 ст.638 ЦК України, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Згідно з вимогами ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №280597 від 10.04.2025.

Згідно виписки ТОВ «ФК «Венера Фінанс» з особового рахунка за кредитним договором №280597 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Венера Фінанс» станом на 20.02.2026 складає 15184,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 8000,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 5184 грн та заборгованості за комісією 2000 грн.

Відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості, як того вимагає ст. 81 ЦПК України.

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повного погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором №280597, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення вимога позивача стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у сумі 15184 гривні 00 копійок.

У зв`язку з тим, що позов задоволено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662, 40 грн судових витрат.

Окрім того, позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15500 грн.

Згідно з ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано: договір №09/04/2026 від 09.04.2026 року про надання правової допомоги, який укладений між ТОВ «ФК «Венера Фінанс» та адвокатським бюро «Пархомчук та партнери» в особі адвоката Пархомчука С.В., предметом якого виступають зобов`язання адвоката надавати юридичну (правничу) допомогу для ТОВ «ФК «Венера Фінанс»; акт про отримання правової допомоги від 07.07.2026 р., в якому зазначено про склад, обсяг та види виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом та їх вартість, яка складає 15500 грн; рахунок 07.07.2026-37 від 07.07.2026 року; платіжну інструкцію №4682 від 07.07.2026 про оплату за правничу допомогу

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, суд звертає увагу на наступне.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням викладених вище вимог закону до визначення розміру витрат на правову допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, рівень складності та категорію справи, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити з 15500 грн до 5000 грн, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 204, 536, 625-627, 629, 638-642, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 280597 від 10.04.2025 року в розмірі 15 184 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» 2662 гривні 40 копійки судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд.23, офіс 703; код ЄДРПОУ 43561872.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: