Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 139/406/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Коломійцевої В.І.
з участі секретаря судового засідання Кагляк С.А.,
розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначено, що 16.03.2020 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений договір № 1891328, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти (далі кредит) у розмірі 7300 грн.
Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язалася повернути суму кредиту, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у строки та на умовах, визначених договором. Позивач зазначив, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, проте відповідач належним чином умови договору не виконала, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у сумі 14 448,76 грн, право вимоги за якою ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги №52-МЛ від 16.11.2020.
Станом на дату звернення до суду із позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 14448,76 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5947,00 грн; заборгованість за процентами 7625,76 грн; заборгованість за комісією 876,00 грн.
У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та 8000 витрат на правову допомогу.
Ухвалою від 15 червня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд справи було вирішено проводити в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Перше судове засідання призначено на 08 липня 2026 року. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 7300 грн в період з 16.03.2020 по 23.03.2020.
08 липня 2026 року до суду надійшов лист АТ КБ «ПриватБанк» про неможливість надання запитуваної інформації з огляду на неможливість ідентифікувати особу, щодо якої витребовуються відповідні відомості. У зв`язку з цим розгляд справи відкладено на 19 серпня 2026 року, а ухвалою суду від 08 липня 2026 року повторно витребувано відповідні докази з уточненням відомостей, необхідних для ідентифікації особи.
04 серпня 2026 року до суду надійшла витребувана інформація.
В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві та заяві від 29.07.2026 року просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує. Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі (а.с.4, 29).
Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, відзиву не подала, судові повістки, які направлялись за її зареєстрованим місцем проживання повернулися до суду без вручення з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.17-18, 27-28). Крім того, 30 червня 2026 року та 10 серпня 2026 року на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду (а.с. 19, 35).
З огляду на наведене відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи відповідно до положень статті 128 ЦПК України.
Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, повторно не з`явилася в судове засідання, не повідомила суд про причини неявки, не подала відзиву на позов, а представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 16 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №1891328, який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором R24128.
Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит в сумі 7300 грн, строком на 15 днів з 16.03.2020. Термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 31.03.2020. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 2518,50 грн в грошовому виразі та 840,00 % річних у процентному значені. Орієнтовна загальна вартість кредиту складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом складає 9818,50 грн. Комісія за надання кредиту 876,00 грн, яка нараховується за ставкою 12% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 1642,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.
Також, під час укладання вищевказаного кредитного договору, відповідачем 16.03.2020 року підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток №1 до Договору, що є графіком розрахунків, в якому зазначено дати платежу (повернення кредиту та сплати комісії та процентів).
ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором №1891328 від 16.03.2020 виконало належним чином, перерахувавши відповідачу грошові кошти у розмірі 7300 грн, на її банківську картку № НОМЕР_2 , що підтверджено платіжним дорученням №16669554 від 16.03.2020.
Вказані обставини також підтверджуються інформацією АТ КБ «ПриватБанк», наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів. Так, згідно з листом від 20.07.2026 року №20.1.0.0.0/7-260720/44176-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 на яку 16.03.2020 було зараховано коштів на суму 7300 грн (а.с. 32).
Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.
16.11.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №52-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру в тому числі за кредитним договором №1891328 від 16.03.2020, укладеним з ОСОБА_1 , в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права кредитора за Кредитним договором №1891328 від 16.03.2020 у обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до договору відступлення прав вимоги №52-МЛ від 16.11.2020 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №1891328 від 16.03.2020 на загальну суму 14448,76 грн, з яких: залишок заборгованості за тілом кредиту 5947,00 грн, заборгованість за процентами 7625,76 грн, заборгованість за комісією 876,00 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах( у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно з ст. 638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч. 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти, на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому прийняв надані кредитодавцем грошові кошти.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже з матеріалів справи вбачається, що договір №1891328 від 16.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно статей 526, 530, 536 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на встановлені обставини та наведені положення цивільного законодавства суд дійшов висновку, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 1891328 від 16.03.2020 та є належним кредитором у спірному зобов`язанні.
Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення та виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 1891328 від 16.03.2020, заборгованість ОСОБА_1 становить 14448,76 грн, з яких: 5947,00 грн залишок заборгованості за тілом кредиту, 7625,76 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 876,00 грн - заборгованість зі сплати комісії.
01.04.2026 року позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано досудову вимогу (претензію) про повернення заборгованості в сумі 14448,76 грн. Однак відповідач належних заходів щодо виконання взятих на себе договірних зобов`язань не вжила, заборгованість не погасила.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала взяті на себе за Кредитним договором № 1891328 від 16.03.2020 грошові зобов`язання, оскільки не здійснювала передбачених договором платежів у встановлені строки та в належному розмірі, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 14 448,76 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) №33197 від 19.05.2026 року (а.с.6). У зв`язку з цим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача ці витрати, понесені на оплату судового збору.
Окрім того, позивачем при подані позову заявлено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.
Згідно з ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 8000 грн позивачем надано: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, який укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», в якому визначено вартість наданих послуг за 1 справу в сумі 8000,00 грн; копію ордера серії ВС №1408806 на надання правничої допомоги ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» адвокатом Усенко М.І. від 20.10.2025; акт №Д/24812 наданих послуг від 14.04.2026, згідно з яким АО «Апологет» надало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» послуги у справі про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором на загальну суму 8000,00 грн; детальний опис наданих послуг до акту №Д/24812 від 14.04.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025.
Частина 4 ст.137 ЦПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням викладених вище вимог закону до визначення розміру витрат на правову допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, рівень складності та категорію справи, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити з 8000 грн до 4000 грн, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 204, 536, 625-627, 629, 638-642, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1891328 від 16.03.2020 року в сумі 14448 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок вісім гривень) 76 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2662 гривні 40 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28 м.Львів, 79029.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя:
Судове рішення № 139137330, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області було прийнято 19.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 139/406/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: