Рішення № 139136734, 19.08.2026, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи №678/941/26

Номер провадження №2-678-555/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Лазаренка А. В.,

за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду селища Летичів справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором, за змістом якої 22 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22.06.2025-100001354, який підписаний відповідачем електронним цифровим підписом, та було надано у кредит кошти в сумі 5 000,00 грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином і надало кредитні кошти в користування відповідача, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконує і у нього утворилась заборгованість в розмірі 5 457,25 грн., з них: заборгованість по тілу кредиту 4150,00 грн., заборгованість по процентам 1307,25 грн. При цьому Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 2750 грн. від 30.07.2025 року, на суму 1400 грн. від 02.08.2025 року, на суму 1400 грн. від 23.08.2025 року, на суму 1900 грн. від 13.09.2025 року, на суму 2457.25 грн. від 11.11.2025 року.

За цих обставин позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість і судові витрати.

24 червня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно позовної заяви представник позивача просить розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений неодноразово належним чином згідно ст.ст. 128, 130, 131 ЦПК України, причин неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи у його відсутність, не подав ні відзив на позовну заяву, ні докази на підтвердження чи спростування позиції позивача, яка викладена у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6).

Як зазначено у ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. (ч. 3). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 22 червня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом використання Системи Bank ID Національного банку було укладено кредитний договір (оферти) №22.06.2025-100001354, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору, яку ОСОБА_1 підписав електронним цифровим підписом.

Згідно ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» та Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 5 000 грн., строком на 189 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 27 грудня 2025 року, визначено період користування кредитом і процентна ставка, розмір неустойки та процентів, а також інші умови.

Відповідно до умов договору та заявки позичальнику надано кредит у розмірі 5 000 грн., що підтверджується довідкою IPay від 25 травня 2026 року.

Відповідач не надав суду доказів того, що кредитні кошти не отримував, ними не користувався або що у нього немає заборгованості за вказаним договором.

Відповідачем не заявлено клопотання про призначення у справі експертизи з метою визначення правильності встановленого позивачем розміру заборгованості.

Проте, як вбачається, з Пропозиції про укладення кредитного договору, Заявки кредитного договору №22.06.2025-100001354, процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.89% (денна процентна ставка) = (8400 / 5000)/189 ? 100%.

Так, з розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 22 червня 2025 року по 27 грудня 2025 року, ОСОБА_1 нараховано: 5 000 грн. основного боргу, 2 500 грн. штрафу, 1050 грн. комісії, та 6814,50 грн. відсотки. Загальна сума заборгованості: 15 364,50 грн.

Відсотки нараховано наступним чином: 84 дні по 50 грн. = 4 200 грн., 21 день по 41,50 грн. = 871 грн. 50 коп., 84 дні по 20,75 грн. = 1 743 грн.

При цьому, відповідачем проведена часткова сплата на загальну суму: 9 907 грн. 25 коп., а саме: на суму 2750 грн. від 30.07.2025 року, на суму 1400 грн. від 02.08.2025 року, на суму 1400 грн. від 23.08.2025 року, на суму 1900 грн. від 13.09.2025 року, на суму 2457.25 грн. від 11.11.2025 року.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнний стан введено з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року і триває дотепер.

Відтак, враховуючи наведене, відповідач звільнений від обов`язку сплати штрафних санкцій, навіть якщо їхня сплата передбачена відповідними договорами.

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Водночас, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково - касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, положення договору щодо обов`язку сплатити комісію є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Окрім того, відповідно до норм ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування», в першу чергу погашаються прострочені відсотки, в другу чергу погашається прострочене тіло кредиту, будь-який інший порядок погашення заборгованості є нікчемним в силу положень ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свої зобов`язання, частково не погасив тіло кредиту та не сплатив відсотки, проте відповідно до зазначених норм цивільного законодавства, кошти віднесені позивачем на комісію та на штрафні санкції мають бути перерозподілені на погашення прострочених поточних відсотків, а решта на тіло кредиту, таким чином загальний розмір боргу становить 1 907 грн. 25 коп. (15 364,50 9 907,25 1050 2500).

На підставі ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач належними і допустимими доказами довів правомірність своїх вимог, водночас відповідач не надала доказів, які спростовують твердження позивача, що є її процесуальним обов`язком, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в частково з підстав, викладених у мотивувальній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ціна позову 5 457,25 грн., а позов підлягає задоволенню частково на суму 1 907 грн. 25 коп., тобто на 34,95 % (1 907,25 / 5 457,25 * 100).

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в розмірі 930,44 грн. (2662,40 * 34,95 / 100).

При цьому, чинним законодавством не передбачено обов`язку відшкодування витрат, пов`язаних із надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, при цьому ст. 177 ЦПК України встановлено обов`язок у разі подання до суду позовної заяви та документів, які додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет подати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 10-13, 42-43, 48-49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 351-352, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за кредитним договором №22.06.2025-100001354 від 22 червня 2025 року в розмірі 1 907 грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 930,44 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, наявний зареєстрований Електронний кабінет.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Медведєва Наталія Олександрівна, адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, наявний зареєстрований Електронний кабінет.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований по: АДРЕСА_1 , відсутній зареєстрований Електронний кабінет.

Суддя: підпис А. В. Лазаренко

Суддя: А. В. Лазаренко