Рішення № 139136259, 20.08.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/265/26

Провадження № 2/306/521/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи

ССД Свалявської сільської ради Полянич Т.М.

прокурора Свалявського відділу

Мукачівської окружної прокуратури Гецко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Свалявської міської ради Закарпатської області про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивачки звернулася до суду із названим позовом, посилаючись на те, що Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.01.2005 року, який розірвано рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 29.10.2015 року у справі № 306/2260/15-ц. Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 27.08.2015 року у справі № 306/1761/15-ц з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дітей, зокрема сина ОСОБА_6 . Позивач зазначає, що відповідач тривалий час не брав належної участі у вихованні та утриманні дітей. До 2017 року він лише зрідка спілкувався з ними, а з 2018 року припинив будь-яке спілкування із сином ОСОБА_6 та не цікавився його життям. 17 серпня 2022 року ОСОБА_4 уклав шлюб із ОСОБА_7 та змінив прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 мати дитини ОСОБА_5 померла. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 залишився без батьківського піклування, його тимчасово влаштовано до сім`ї сестри позивачки ОСОБА_1 . Тимчасове влаштування продовжено наказом Служби у справах дітей Свалявської міської ради № 148 від 08.12.2025 року. Після смерті матері дитини відповідач не вжив заходів щодо її виховання та утримання, не забезпечив захист її прав та інтересів, а також не вчинив дій щодо оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Фактичне піклування про неповнолітнього здійснює його сестра. Посилаючись на тривале ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків та відсутність належного піклування про дитину, позивач просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Свалявського районного суду від 11.05.2026 року витребувано від ООП в особі Служби у справах дітей Полянської сільської ради висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.29).

Представник позивачки, з думкою якої погодилася і сама позивачка, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити та побавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо сина ОСОБА_1 (а.с.37).

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суд причин, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Розміщено оголошення на веб-сайті Свалявського районного суду Закарпатської області про виклик відповідача ОСОБА_3 у судове засідання (з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи) (а.с.34,36).

Прокурор Мукачівської окружної прокуратури та представник ССД Свалявської міської ради Мукачівського району в судовому засіданні також підтримали позовні вимоги, при ухваленні рішення просили врахувати викладене у висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 (а.с. 38-39).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

За ст. 8 ЗУ Про охорону дитинства, батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 3 та ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до п.п. 15, 16 Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною у обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не дають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке розлучення може бути необхідним, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Відповідно до ст. 121 Сімейного кодексу України - права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122, ст. 125 СК України.

Згідно з свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 20.12.2012 року народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області, та серії НОМЕР_2 від 06.10.2005 року народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . (а.с. 6,7).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною сестрою неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Чинним заочним рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 27.08.2015 року (справа №306/1761/15-ц) шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано (а.с.8).

Мати неповнолітнього ОСОБА_1 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим, Свалявським відділом реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 07.10.2025 року. (а.с.9).

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , відповідний актовий запис №518 від 17.08.2022 року відповідачем укладено шлюб, після державної реєстрації шлюбу змінено прізвище з " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_9 " (а.с.11).

Судом досліджено: наказ Служби у справах дітей Свалявської міської ради Закарпатської області N?148 від 08.12.2025 року яким продовжено тимчасове влаштування дитини, злишеної без батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сім`ї рідної сестри ОСОБА_1 . (а.с.10); заяви сусідів ОСОБА_10 , мешканки АДРЕСА_1 та ОСОБА_11 , мешканки АДРЕСА_2 , відповідно до яких, батько ОСОБА_12 не піклувався дитиною ОСОБА_1 останні чотири роки. (а.с.12,13).

За приписами ст. 164 СК України батьки, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (тлумачення п. 2 ч.1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою; ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України - орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку Свалявської міської ради Мукачівського району Закарпатської області №02-14/662 від 12.06.2026 року про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що на засідання комісії відповідач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений. Судом досліджено даний висновок щодо розв`язання спору на підставі документів, які стосуються справи, згідно з яким вирішено вважати доцільним позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.38-39).

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Обгрунтовуючи вищевикладене, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, аналізуючи надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог, враховуючи обставини справи, на які позивач послалася як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує його належним доглядом, ухиляється від виховання, тобто свідомо нехтує своїми обов`язками, такого необхідно позбавити батьківських прав щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до пп. г) п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення якщо позивачами є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Враховуючи, що позивачка звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітнього брата, який після смерті матері залишився без батьківського піклування та тимчасово влаштований до її сім`ї, а також з огляду на необхідність забезпечення належного захисту прав та інтересів дитини, суд вважає за можливе звільнити позивачку від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір». Тому, суд відповідно до статті 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у дохід держави.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 18, 76, 81, 133, 134, 141, 200, 223, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 166, 180 183, 243, 256-6 Сімейного кодексу України, ЗУ Про охорону дитинства, Конвенцією ООН про права дитини, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Свалявської міської ради Закарпатської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканця АДРЕСА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити, звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешк. АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 від сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканця АДРЕСА_3 на користь держави (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривна 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

20.08.2026 року.