Рішення № 139135880, 12.08.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/5611/26

номер провадження 2/215/3699/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дудікова А.В.,

при секретарі - Болдирєвій А.О.

за участі, осіб які приймають участь в режимі відеоконференц зв`язку:

представника відповідача - Рабко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/5611/26 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,

встановив

Описова частина

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Північний ГЗК» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, в якій просив стягнути моральну шкоду у розмірі 720 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що у період з 23.05.2005р. по 28.05.2025р.виконував роботу у відповідача: Приватне акціонерне товариство збагачувальний комбінат» - за професіями: - 23.05.2005р. по 09.06.2009р. помічник машиніста бурової установки в кар`єрі виробничої бурової дільниці №6 у Першотравневому кар`єрі з правом на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1; - з 09.06.2009р. по 28.05.2025р. машиніст бурової установки в Першотравневому кар`єрі з правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1; - 28.05.2025р. звільнився з підприємства у зв`язку з виявленою у нього невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я.

25.03.2026р. він дізнався, що протягом всього його робочого процесу на підприємстві відповідача, підпадав під дію шкідливих виробничих факторів, що зазначено в Акті від 27.04.2026р.: 1 Важкість праці: періодичне перебування в незручній робочій позі 54,6% часу зміни при допустимому значенні до 25%; перебування у вимушеній позі 26,3% часу зміни при допустимому значенні до 10%; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу двома руками 141240-141260 кг/с при допустимому значенні до 70000 кг/с. Хімічні фактори: концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично допустиму концентрацію в 2,8-2,9 рази і складала 5,6-5,8 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2,0 мг/м3.

Як наслідок, його організм підпадав під дію зазначених шкідливих умов праці під час виконання трудових обов`язків, що спричинило його здоров`ю незворотних наслідків - отримання двох професійних захворювань. Діагнози профзахворювань: 1. Радикулопатія шийна та попереково-крижова на фоні остеохондрозу, спондильозу, спондилоартрозу шийного та попереково-крижового відділів хребта, протрузій між хребцевих дисків, екструзій з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, зі стійким вираженим больовим та м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів. 2. Хронічний необструктивний пиловий бронхіт. Емфізема легень. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня.

Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 21.05.2026р. йому первинно було встановлено 60% втрати професійної працездатності: 50% радикулопатія, 10% - хронічний не обструктивний пиловий бронхіт; визнано інвалідом ІІІ групи.

Тривалий час він переносить фізичні страждання та через зміну у його житті переносить моральні страждання і переживання: - погіршення стану здоров`я від профзахворювань, - інвалідність, - великий відсоток втрати працездатності, - постійні лікування, - неможливість працювати та реалізовувати себе, - неможливість надати фізичну та матеріальну допомогу своїй сім`ї; - позбавлений можливості реалізувати свої звички ( праця на огороді, дачі, рибалка, охота ...), погіршення стосунків з оточуючими; - переживання за своє здоров`я.

За викладених обставин просив стягнути з Приватного акціонерного товариства « Північний гірничозбагачувальний комбінат» на його користь 720 000 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. До позовної заяви долучив заяву (клопотання) про розгляд справи без його участі в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 29.06.2026 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.08.2026.

10.07.2026 через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Рабко Т.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого остання зазначила, що Позивач перебував у трудових відносинах з Відповідачем. Розвиток професійних хронічних хвороб це тривалий процес, пов`язаний із систематичним впливом шкідливих виробничих факторів, який може тривати роками. На відміну від гострих отруєнь, хронічні хвороби не виникають раптово. Термін латентного (прихованого) періоду не є фіксованим і залежить від конкретного шкідливого фактору та інтенсивності його впливу. Зазвичай він триває: Фізичні фактори (шум, вібрація): у середньому 510 років. Вібраційна хвороба або професійна приглухуватість рідко розвиваються швидше, ніж за 5 років стажу. Пилові захворювання легенів: від 10 до 15 років і більше. Це один із найтриваліших латентних періодів. Позивач, знаючи про погіршення стану свого здоров`я свідомо погіршував його стан. Відзначила, що записи в трудовій книжці позивача про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення підтверджують, що позивач був обізнаний, що він зайнятий на робочому місці зі шкідливими умовами праці, що дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах. За показниками факторів виробничого середовища та трудового процесу робоче місця Позивача відповідало Списку №1 для призначення пенсії на пільгових умовах. Робота позивача за Списком №1, що дає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, сама по собі передбачає, що це роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, де рівень впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, крім зростання хронічної захворюваності (виробничо обумовленої та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності), призводять до розвитку професійних захворювань. Тобто, позивач чітко усвідомлював, що виконувана ним робота пов`язана з безпосереднім впливом шкідливих факторів виробничого середовища на організм працюючого. Матеріали справи не містять доказів, що Позивач просив змінити йому умови праці, а Роботодавець йому відмовив. Матеріали справи не містять доказів незгоди Позивача з результатами щорічних медичних оглядів щодо визнання його придатним до роботи чи вчинення дій по оскарженню результатів медогляду. Натомість після встановлення медичною комісією невідповідності позивача виконуваній роботі за станом здоров`я, трудові відносини з ним були припинені на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України. Також, зазначила, що слід врахувати, що професійна втрата працездатності встановлена Позивачу 21.05.2026, а звернення до суду відбулося 12.06.2026, тобто всього через декілька тижнів, що фактично свідчить, що моральні страждання не можуть бути тривалими у цьому випадку. Крім того, Позивачу встановлена дата повторного оцінювання відсотка непрацездатності 01.06.2027, що підтверджує той факт, що лікарі не виключають імовірність покращення стану здоров`я Позивача. З урахуванням зазначеного, Відповідач у відносинах з позивачем діяв правомірно, добросовісно, що виключає підстави для відшкодування моральної шкоди. Заявлені Позивачем фізичні страждання та симптоми не можуть бути однозначно та виключно наслідком професійних захворювань, оскільки вони повністю або частково перекриваються симптомами його тривалих хронічних захворювань непрофесійного характеру. Позивач безпідставно намагається покласти на Відповідача відповідальність за весь комплекс погіршення стану свого здоров`я, ігноруючи власний медичний анамнез. Надані Позивачем докази не підтверджують прямий і виключний причинно-наслідковий зв`язок між умовами праці у Відповідача та абсолютно всіма наявними соматичними скаргами Позивача. Відповідач вважає, що сума вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, є значно завищеною. Відповідач вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 720 000 гривень не відповідає вимогам розумності та справедливості, а сама вимога до відповідача про відшкодування моральної шкоди є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

У зв`язку з вищезазначеним представник відповідача просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

03.07.2026 представник відповідача - адвокат Рабко Т.О., через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» направила до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Також, 03.07.2026 через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» направила до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін. Визнати явку позивача у судове засідання обов`язковою. Витребувати у позивача оригінал витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даній справі позивачем визначено ціну позову у 720 000 грн, що не перевищує граничний розмір п.5 ч.4 ст.274 ЦПК України (832 000 грн), а тому клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін, задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Судом не встановлено підстав для визнання обов`язкової явки позивача у судове засідання, оскільки останній скористався своїм правом та просив суд проводити розгляд справи у його відсутності, за наявними матеріалами справи, в спрощеному позовному провадженні.

Долучену до позовної заяви копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер витягу 125/26/837/В від 21.05.2026, позивач завірив власноручним підписом.

А тому клопотання представника відповідача, про визнання явки позивача обов`язковою та витребування оригіналу витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, задоволенню не підлягають

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, з підстав та доводів наведених у відзиві на позовну заяву.

Мотивувальна частина

Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права

Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 23.05.2005р. по 28.05.2025р. працював на підприємстві відповідача. З 23.05.2005. по 09.06.2009 р. в Першотравневому кар`єрі ПАТ «ПівнГЗК» помічником машиніста бурової установки в кар`єрі 4 розряду виробничої бурової дільниці №6 з правом пільгового забезпечення за списком №1; 09.06.2009 позивача переведено у Першотравневому кар`єрі машиністом бурової установки в кар`єрі виробничої бурової дільниці №6 з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1; 28.05.2025 позивача звільнено у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, п.2 ст.40КЗпП (а.с. 11-13).

Згідно п. 12 Акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) складеного 27.04.2026 (далі-Акта), ОСОБА_1 , професія (посада) машиніст бурової установки в кар`єрі (8113) (згідно з ДК-003:2010), стаж роботи: 20 років 08 днів загальний, 15 років 11 місяців за професією, 20 років 08 днів - у цеху в умовах впливу шкідливих факторів.

У п. 13 Акта вказано, що Згідно з інформаційною довідкою про умови праці працівника при підозрі у нього професійного захворювання (отруєння) від 10.11.2025 № ПС/3.1/21313-25, підготовленої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, та відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248, умови праці машиніста бурової установки в кар`єрі виробничої бурової дільниці №6 Першотравневого кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК» Копійки Р. І. відносяться: по важкості праці - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; - по вмісту пилу фіброгенної дії в повітрі робочої зоні - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі». Загальна оцінка - 3 класу 2 ступеня «Шкідливі».

Згідно п. 14 Акта ОСОБА_1 встановлено діагноз: 1. MKX-10: М54.1 Радикулопатія шийна С5-С6 та попереково-крижова L5, S1 на фоні остеохондрозу, спондильозу, спондилоартрозу шийного та попереково-крижового відділів хребта, протрузій міжхребцевих дисків С2-T2, L2-S1, екструзій L3-S1, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, зі стійким вираженим больовим та м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ першого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових R I (ПФ другого ступеня) і колінних R I (ПФ другого ступеня) суглобів. 2. МКХ-10: J41.0 Хронічний необструктивний пиловий бронхіт. Емфізема легень. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня. Супутний діагноз -відсутній.

Вказані діагнози також підтверджуються виписками із медичних карток (а.с.24. 25, 26).

У п.п. 17, 18, Акта вказано, що ОСОБА_1 працюючи в Першотравневому кар`єрі помічником та машиністом бурової установки в кар`єрі, виконував роботи з керування буровою установкою під час буріння і розширення свердловин у кар`єрі, проводив кріплення свердловин обсадними трубами, виконував інші роботи, які через недосконалість технологічного процесу буріння свердловин характеризувалися важкою фізичною працею та впливом підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. Також, зазнавав впливу аналогічних шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, працюючи: 23.05.2005-09.06.2009 - помічник машиніста бурової установки в кар`єрі виробничої бурової дільниці № 6 Першотравневого кар`єру ПРАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат». Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): Важкість праці: періодичне перебування в незручній робочій позі 54,6 % часу зміни при допустимому значенні до 25%; перебування у вимушеній позі 26,3% часу зміни при допустимому значенні до 10%; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу двома руками 141240-141260 кг/с при допустимому значенні до 70000 кг/с згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 №248. Хімічні фактори: концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично допустиму концентрацію в 2,8-2,9 рази і складала 5,6 - 5,8 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2,0 мг/м3 відповідно до вимог «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 № 1192.

Згідно з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер витягу 125/26/837/В, дата прийняття рішення 21.05.2026 номер рішення 125/26/837/Р, ОСОБА_1 ; дата, з якої визначено відсоток втрати професійної працездатності - 06.05.2026; причина втрати професійної працездатності, відсоток втрати професійної професійне захворювання, 60%, встановлено з 27.04.2026; дата повторного оцінювання відсотка непрацездатності (у разі необхідності) з 01.06.2027. У п.16 зазначено, що Згідно скарг, анамнезу захворювання, даних об`єктивного огляду, лабораторних, інструментальних методів обстежень та наданих медичних документів, встановлено III групу інвалідності на 1 рік. Встановлено 60% втрати працездатності по професійному захворюванню (з них 50% радикулопатія, 10% - хронічний необструктивний пиловий бронхіт, акт П-4 від 27.04.2026р.) на 1 рік, згідно наказу МОЗ України №420 від 05.06.2012р. "Про встановлення стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків". Протипоказана тривала хода, переохолодження, робота в шкідливих умовах праці (а.с.19-23).

Відсутність підпису ОСОБА_1 в графі «З витягом з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи ознайомлений», не свідчить про не дійсність вказаного Витягу, оскільки в ньому наявний підпис особи яка його сформувала, скріпленого печаткою КНП «Криворізька міська лікарня №16» КМР, де було проведено оцінування.

ОСОБА_1 неодноразово проходив обстеження та знаходився на стаціонарному лікуванні у зв`язку з професійними захворюваннями, що підтверджується виписками із медичних карток №5660/1200, 866/168, 3647/721.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з Конституцією України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави, що передбачено ст.3 Конституції України.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, ч.3 ст.43 Конституції України.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Виходячи з норм ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання, встановлено два хронічні професійні захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання, є шкідливі умови праці позивача на підприємстві відповідача, встановлена вина роботодавця в ушкодженні здоров`я позивача, згідно п.17-20 акта. Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і завданою здоров`ю позивача шкодою.

Згідно роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує тривалість роботи позивача на ПрАТ «ПівнГЗК», а саме 20 років 08 днів у цеху в умовах впливу шкідливих факторів, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушують його нормальні життєві зв`язки та викликає фізичні і моральні страждання, відсоток втрати ним професійної працездатності у розмірі 60% та третю групу інвалідності, з переоглядом 01.06.2027, тривалість розладу його здоров`я, необхідність лікування, неможливість працювати та реалізовувати себе.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачу була заподіяна значна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнає порушення свого звичайного способу життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про об`єктивний характер шкідливих умов праці, обізнаність позивача про шкідливі умови праці, що надає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах; усвідомлення позивачем, що виконувана ним робота пов`язана з безпосереднім впливом шкідливих факторів виробничого середовища на організм працюючого.

У постанові КЦС ВС від 21.05.2025 у справі № 235/3143/24 вказано, що правовідносини з нарахування, утримання та перерахування податків, зборів чи інших обов`язкових платежів знаходяться у площині публічних (податкових) відносин, а тому суд при вирішенні позову про стягнення грошової компенсації моральної шкоди відповідно до статті 23 ЦК України не вирішує питання про податки, збори чи інші обов`язкові платежі. У статті 265 ЦПК України немає імперативної вказівки на необхідність додаткової деталізації у рішенні суду грошової компенсації моральної шкоди із розміром сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів

За таких обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що з ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 350 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Висновки за результатом розгляду позовної заяви

З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 зазнала ушкоджень здоров`я, пов`язаних з виконанням нею трудових обов`язків в шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. Стягнути з ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 350 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Щодо судових витрат

Згідно положення, закріпленого в п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Оскільки позов має майновий характер - то з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 3 500 грн згідно до приписів Закону України «Про судовий збір».

На підставі ст. 43 Конституції України, ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 350 000 грн (Триста п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 3 500 грн (Три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) на користь держави.

В задоволені решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район.

Повний текст судового рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя