Рішення № 139135731, 20.08.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/1643/26

Провадження 2/206/1652/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання Дуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергієнко Сергій Сергійович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

I. Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 через представника адвоката Білак Н.І. звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 та визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання відповідної заяви нотаріусу.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_2 . За життя, 26 лютого 2013 року, вона склала заповіт, яким належну їй квартиру АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_3 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 .

На час складення заповіту позивачці було сімнадцять років. Позивачка зазначає, що про існування заповіту не знала, оскільки мати ОСОБА_5 їй про нього не повідомила. На момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 мати позивачки була живою та як дочка спадкодавиці належала до спадкоємців першої черги за законом. Лише після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час упорядкування її документів, позивачці стало відомо про заповіт бабусі.

Після виявлення заповіту позивачка звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергієнка С.С. Постановою від 14 березня 2026 року № 18/02-14 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та відсутністю доказів постійного проживання разом зі спадкодавицею (1-5).

07 серпня 2026 року представник позивачки подав заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника, у якій позовні вимоги підтримано у повному обсязі (а.с. 81).

Представник відповідача у поданих до суду клопотаннях просив проводити судові засідання без його участі та вирішити справу відповідно до вимог законодавства України. Заперечень по суті заявлених вимог чи доказів, які б спростовували наведені позивачкою обставини, відповідач не подав (а.с. 80).

Третя особа приватний нотаріус Сергієнко С.С. письмових пояснень щодо суті спору не подав. На виконання вимоги суду до матеріалів справи надано копію спадкової справи № 9/2026, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 27 березня 2026 року справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В. (а.с. 21).

Ухвалою від 03 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано у приватного нотаріуса Сергієнка С.С. належним чином засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23).

Ухвалами суду від 13 квітня 2026 року та 01 червня 2026 року вирішено питання про участь позивачки та її представника у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с. 24).

05 червня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з ненадходженням витребуваної спадкової справи.

Ухвалою від 22 червня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 74-75).

Учасники справи в судове засідання, в якому ухвалюється рішення, не з`явилися. З огляду на наявні заяви позивачки, її представника та відповідача про розгляд справи за їх відсутності, а також з урахуванням належного повідомлення учасників, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до статей 211, 223 ЦПК України.

Оскільки відповідач не ухилявся від участі у справі, а подав заяви про розгляд справи без участі його представника, підстав для проведення заочного розгляду, передбачених статтею 280 ЦПК України, суд не вбачає. Рішення ухвалюється у загальному порядку.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

III. Обставини, встановлені судом, та оцінка доказів

Судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян; актовий запис про смерть № 15161 складено 09 вересня 2024 року (підсистема «Електронний суд»).

Із довідки Торецької міської військової адміністрації № 60 вбачається, що на дату смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Інших зареєстрованих у квартирі осіб у довідці не зазначено (підсистема «Електронний суд»).

Родинний зв`язок між позивачкою та спадкодавицею підтверджується сукупністю наданих актових документів. Зокрема, матір`ю позивачки є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а матеріали щодо спадкування після ОСОБА_6 підтверджують, що ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_2 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (підсистема «Електронний суд»).

26 лютого 2013 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Дзержинської державної нотаріальної контори, зареєстрований у реєстрі за № 311, бланк серії ВТС № 465524. За змістом заповіту квартиру АДРЕСА_1 заповідано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; гараж ОСОБА_5 (підсистема «Електронний суд»).

Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 12 березня 2026 року підтверджує наявність та чинність зазначеного заповіту. Водночас із довідки щодо спадкових справ убачається, що до звернення позивачки відомості про раніше заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_2 та видані на її підставі свідоцтва у Спадковому реєстрі були відсутні. Спадкову справу № 9/2026 (номер у Спадковому реєстрі 75339080) заведено приватним нотаріусом Сергієнком С.С. 12 березня 2026 року (підсистема «Електронний суд»).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка на час смерті ОСОБА_2 не проживала разом зі спадкодавицею та була зареєстрована за іншою адресою. Тому для прийняття спадщини вона мала подати заяву нотаріусу у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України (підсистема «Електронний суд»).

Разом з тим суд бере до уваги, що на момент відкриття спадщини мати позивачки ОСОБА_5 , яка є дочкою спадкодавиці, була живою. Отже, сама позивачка як онука спадкодавиці не була особою, закликаною до спадкування за законом за правом представлення, та не мала самостійної законної підстави очікувати на відкриття спадщини після бабусі й вчиняти дії для її прийняття за законом.

Доказів того, що до спливу шестимісячного строку позивачка була поінформована про існування заповіту, отримувала його примірник, була викликана нотаріусом як спадкоємець за заповітом або з інших джерел достовірно знала про своє право на спадкування, матеріали справи не містять. Такі обставини відповідачем не спростовані.

Після звернення позивачки до нотаріуса спадкову справу було заведено 12 березня 2026 року, а 14 березня 2026 року нотаріус постановив відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину. Уже 19 березня 2026 року позовну заяву сформовано та подано через підсистему «Електронний суд». Це свідчить про вчинення позивачкою активних дій для реалізації спадкових прав після офіційного з`ясування неможливості оформити спадщину в нотаріальному порядку без судового рішення (підсистема «Електронний суд»).

IV. Норми права та мотиви суду

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до спадкоємців; спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За статтею 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, а право на спадкування за заповітом мають особи, визначені у заповіті (стаття 1223 ЦК України).

Стаття 1258 ЦК України встановлює почерговість одержання права на спадкування за законом. Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця. Відповідно до статті 1266 ЦК України онуки спадкодавця спадкують за правом представлення ту частку, яка належала б за законом їхнім матері або батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено право спадкоємця за заповітом чи за законом прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину та на час її відкриття не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (стаття 1269 ЦК України). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу її відкриття (стаття 1270 ЦК України).

За частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Отже, для застосування цієї норми мають бути встановлені: факт пропуску строку, наявність перешкод для своєчасного подання заяви та поважність таких перешкод.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) сформульовано висновок, за яким необізнаність про наявність заповіту може бути поважною причиною пропуску строку, коли особа не була спадкоємцем за законом, закликаним до спадкування, і саме заповіт був тією підставою, з якої у неї виникало право на спадщину. Натомість спадкоємець за законом, який і без заповіту знає про своє право на спадкування, має вчиняти необхідні дії для прийняття спадщини у загальному порядку.

Наведений правовий висновок підлягає застосуванню до спірних правовідносин. На момент смерті ОСОБА_2 її дочка ОСОБА_5 була живою. За таких обставин ОСОБА_1 як онука спадкодавиці не була закликана до спадкування за законом і не мала права на спадкування за правом представлення. Її право на спірну спадщину виникало саме із заповіту, про існування якого, за встановленими судом обставинами, вона у межах шестимісячного строку не знала.

З огляду на принцип свободи заповіту, який передбачає повагу до волевиявлення спадкодавця і можливість його реалізації після смерті заповідача, формальне позбавлення спадкоємця можливості прийняти спадщину за обставин, коли він не знав і об`єктивно не був зобов`язаний знати про єдину підставу свого спадкування, не відповідало б змісту частини третьої статті 1272 ЦК України.

Суд окремо оцінює наведені позивачкою посилання на догляд за малолітніми дітьми, переживання у зв`язку зі смертю матері та інші складні життєві обставини. Самі по собі ці обставини не є визначальними для вирішення спору, оскільки питання поважності стосується насамперед причин неподання заяви протягом шестимісячного строку після смерті спадкодавиці. Вирішальне значення у цій справі має доведена сукупність обставин: відсутність у позивачки статусу спадкоємця за законом, закликаного до спадкування, необізнаність про заповіт у межах установленого законом строку та відсутність доказів протилежного.

Постанова нотаріуса від 14 березня 2026 року містить також посилання на відсутність у спадковій справі оригіналу заповіту та окремих правовстановлюючих документів на нерухоме майно. Ці питання не впливають на вирішення цього позову, оскільки предметом справи є виключно визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд у цій справі не встановлює склад спадкового майна, не визнає за позивачкою право власності на нього та не підміняє нотаріальну процедуру перевірки документів.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що причина пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважною, а додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили є достатнім для подання відповідної заяви нотаріусу.

V. Розподіл судових витрат

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1 064 грн 96 коп., що підтверджується квитанцією від 17 березня 2026 року.

З огляду на характер спірних правовідносин, те, що звернення позивачки до суду зумовлене необхідністю реалізації її спадкових прав та не пов`язане з неправомірними діями відповідача, суд вважає за необхідне понесені позивачкою витрати зі сплати судового збору залишити за нею.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 211, 223, 247, 263265, 273, 354, 355 ЦПК України, статтями 1216, 1217, 1220, 1223, 1258, 1261, 1266, 12681270, 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергієнко Сергій Сергійович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, адреса: 85200, Донецька область, Бахмутський район, м. Торецьк, вул. Василя Стуса, буд. 24а, код ЄДРПОУ 44272449.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергієнко Сергій Сергійович, адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя В.В. Гаркуша