Рішення № 139135503, 18.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/7587/26

Провадження № 2/0203/3356/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Шовкопляса М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ» (код ЄДРПОУ 35625014, м. Бровари), з підстав прострочення зобов`язання за кредитним договором вперше пред`явив через суд вимоги на предмет стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованості станом на дату звернення до суду на загальну суму 16 050 грн., в обґрунтування якого зазначається, що 03 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7634264. За цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або в разі достроково, та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Сіроко Фінанс» умови договору позики виконало у повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Однак, відповідач зі свого боку не виконала належним чином умови кредитного договору.

27 квітня 2026 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27042026, у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 27 квітня 2026 року до договору факторингу № 27042026 від 27 квітня 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 7634264 від 03 грудня 2025 року в сумі 16 050 грн., з яких: 5 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 035 грн. сума заборгованості за комісією; 14,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 10 000 грн. сума заборгованості за пенею.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 7634264 в розмірі 16 050 грн., а тому, посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики, а також судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 15 липня 2026 року, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.

07 серпня 2026 року від представника відповідача - адвоката Москвічова А.С. до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнала, заперечуючи тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, у тому числі виписки з рахунку відповідача, на який зараховувались грошові кошти. Вважає недоведений факт існування заборгованості відповідача за кредитним договором, посилаючись на рішення апеляційних судів. Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором зазначає, що позивачем до суду першої інстанції не надано належних та допустимих доказів факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог товариства, так як останнє є неналежним позивачем. Крім того, представник відповідача заперечував щодо нарахованої до стягнення з відповідача суми неустойки, оскільки така нарахована в період дії військового стану та не підлягає стягненню та підлягає списанню безпосередньо кредитодавцем, тобто така нарахована в порушення вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, а тому стягнення з відповідача штрафних санкцій є грубим порушенням чинного законодавства. Представник відповідача також вказав на відсутність належних доказів та порушення обов`язкового доказуванню. Зазначив, що позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, однак не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подав клопотання про їх витребування. З урахуванням викладеного просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

12 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій останній наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позові. Також в заперечення проти відзиву на позов вказав, що 03 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7634264. Підписавши цей договір відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO», що розміщений на сайті https://monto.com.ua/informaciya, їх зміст суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. Крім того, представник позивача зазначає, що відповідачем факт укладення кредитного договору у відзиві не спростовується. До того ж, відповідачем безпосередньо визнається укладення ним кредитного договору з первісним кредитором, а відповідно, він визнає свою обізнаність щодо умов кредитних договорів. Вказує на те, що визнання обставин позову стороною відповідача звільняє позивача від їх доведення перед судом. Звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростували суму заборгованості, кредитний договір є дійсним та ніким не скасованим. Представник позивача зазначає, що укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики та кредитів за електронним договором є обов`язковим. Отже, позивачем доведено факт укладення відповідачем кредитного договору в електронній формі, а тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими. Крім того, представник позивача зазначає, що твердження відповідача про недостовірність розрахунку заборгованості є безпідставними, оскільки позивачем було надано розрахунок заборгованості та довідку про перерахування кредитних коштів, сформовані первісним кредитором у межах його господарської діяльності, які є первинними обліковими документами та належними і допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України, а відповідно до ст. 81 ЦПК України саме на відповідача покладається обов`язок доведення обставин, на які він посилається. При цьому відповідач не надав жодного альтернативного розрахунку чи доказів помилковості наданих даних, що свідчить про те, що його доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, що прямо заборонено ч. 6 ст. 81 ЦПК України. Також представник звертає увагу, що відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що наведена позивачем теза про отримання відповідачем грошових коштів за умовами кредитного договору стороною захисту не доведена, при цьому сам відповідач не визнає і одночасно не заперечує факт отримання грошових коштів. Фактично сторона захисту не заперечує факт, але намагається показати, що позивач не довів його належним чином. Крім того, представник зазначає, що відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/отримання кредитних коштів. Представник вказує, що відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Представник зазначає, що перерахування коштів на платіжні карти відповідача за укладеним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно в безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти переказу, передбачено надходження від компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв`язку з цим виділення транзакцій як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим. Представник позивача зазначив, що при посиланні відповідача на судове рішення, ухвалене в іншій цивільній справі між тими самими сторонами, саме по собі не свідчить про наявність преюдиційності у даному спорі, оскільки предметом розгляду були інші кредитні правовідносини, що виникли з іншого кредитного договору, укладеного на інших умовах, з іншим розрахунком заборгованості, іншими первинними документами та іншою доказовою базою. Фактичні обставини зазначених справ не є тотожними, а тому висновки суду, зроблені за результатами розгляду іншої справи, не можуть бути механічно перенесені на спірні правовідносини. Також доводи представника відповідача щодо недоведеності отримання права вимоги позивачем до відповідача спростовуються наданими позивачем доказами зокрема самим договором факторингу, актом прийому-передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників та платіжним документом про перерахуванням коштів на виконання умов договору факторингу на користь первісного кредитодавця.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, в позовній заяві, відповіді на відзив на позов, клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Суд, дослідивши зібрані докази, дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами із частковим задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що 03 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7634264. Підписавши цей договір відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO», що розміщений на сайті https://monto.com.ua/informaciya, їх зміст суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором ORr131 (а.с. 8-10 зворот).

Відповідно до умов договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або в разі достроково, та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою діяльністю та виконання обов`язків найманого працівника. Загальна сума кредиту 5 000 грн. Кредит надається загальним строком на 30 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 03 грудня 2025 року (дата надання позики). Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до договору, який є невід`ємною частиною. Остаточна дата повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) 01 січня 2026 року (дата остаточного погашення заборгованості). Загальні витрати позичальника за кредитом складають 6 050 грн. Денна процентна ставка складає 0,70%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1001,42%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 6 050 грн. Комісія за надання кредиту 1 035,50 грн., яка нараховується за ставкою 20,71% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування, визначеного графіком платежів, нараховується за ставкою 0,01% в день. Тип процентної ставки фіксований (п.2.3 договору). Пеня 5,00% в день. Проценти за понадстрокове користування позикою/залишком позики 5,00% в день. Сторони погодили, що проценти за договором нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня за датою надання позики, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою, до повного погашення заборгованості за договором, включаючи день такого погашення. Комісія нараховується в дату надання позики (в момент надання позики), у визначеному п.п.2.4 п.2 договору розмірі.

Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Також сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток№1 до договору) (а.с.11-11 зворот).

Перерахування кредитних коштів у розмірі 5 000 грн. на користь відповідача, кредитний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією №46477-54154-80704 від 03 грудня 2025 року (а.с.12-13).

Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «Cіроко Фінанс» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).

Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, відповідач уклала із ТОВ «Сіроко Фінанс» електронний договір та підписала такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Представник відповідача, посилаючись на відсутність доказів перерахування кредитних коштів, при цьому не надає виписки по рахунку відповідача в банківській установі, у тому числі по картці 5168-74ХХ-ХХХХ-2878, який відповідач зазначила в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача, хоча такий обов`язок передбачений статтею 81 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а тому суд відхиляє доводи представника відповідача щодо недоведення позивачем обставин отримання відповідачем кредитних коштів.

Згідно з нормами статті 46 Закону України "Про платіжні послуги" порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ; виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників; надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією.

У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг утримувача має право: - зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного утримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг утримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; - не уточнювати номер рахунку та/або код утримувача. У такому разі надавач платіжних послуг утримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Зважаючи на наведені норми Закону «Про платіжні послуги» у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про неї, як про належного утримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.

Отже, суд приходить до висновку про доведеність виконання ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 5 000 грн. шляхом перерахування коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 , зазначений ОСОБА_1 при укладанні договору.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 ст.519 ЦК України).

Відповідно до ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Судом встановлено, що 27 квітня 2026 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27042026, відповідно до умов якого право грошової вимоги перейшло до відповідача за кредитним договором №7634264 від 03 грудня 2025 року на загальну суму 16 050 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників № 1 до договору факторингу, актом прийому-передачі реєстру боржників від 27 квітня 2026 року, платіжною інструкціє № 91 від 30 квітня 2026 року про перерахування грошових коштів ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ТОВ «Сіроко Фінанс». Зазначені документи підписані фактором та клієнтом (а.с.17-21, 24, 22, 23,).

Згідно розрахунку заборгованості, відомостей про щоденні нарахування та погашення, що не спростовано відповідачем, видно що свої зобов`язання за кредитним договором остання належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на дату відступлення прав вимоги позивачу, 24 квітня 2026 року, виникла заборгованість в сумі 16 050 грн. що складається із основної заборгованості по кредиту в розмірі 5 000 грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 14,50 грн., заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 1 035,50 грн. та заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) у розмірі 10 000 грн (а.с. 14-15 зворот).

Долучену до позову відомість про щоденні нарахування та погашення суд визнає належним, допустимим та достатнім доказом, в розумінні положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 року №75, що підтверджує факт видачі відповідачу кредиту, користування ним кредитними коштами та розміру заборгованості.

За вказаних вище обставин та наведених положень законодавства, суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, що включає в себе основну заборгованість за кредитом, заборгованість за комісією, заборгованість за відсотками.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №7634264 від 03 грудня 2025 року, яка виникла станом на 27 квітня 2026 року в сумі 6 050 грн. що складається із основної заборгованості по кредиту в розмірі 5 000 грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 14,50 грн., заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 1 035,50 грн.

Щодо заявленої позивачем до стягнення неустойки у розмірі 10 000 грн., суд зазначає наступне.

Так, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В той же час, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Починаючи з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України був введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, що Указом Президента України продовжено до 02 серпня 2026 року.

Однак, банк без врахування вищезазначених норм, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, що включає неустойку (штраф, пеня).

Посилання позивача на ч.1 ст.625 ЦК України є помилковими, оскільки вказане суперечить вимогам чинного законодавства та прямої норми ЦК України, а тому вимоги в частині стягнення в частині стягнення неустойки (штрафу, пені) не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 003,58 грн. (6 050*2662,40/16 050=1 003,58).

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором позики № 7634264 від 03 грудня 2025 року, що станом на 27 квітня 2026 року становить 6 050 грн. (шість тисяч п`ятдесят гривень), що складається із основної заборгованості по кредиту в розмірі 5 000 грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 14,50 грн., заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 1 035,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 003,58 грн. (одна тисяча три гривні 58 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 18 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Колесніченко