Рішення № 139135407, 20.08.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2073/26

Номер провадження 2-о/213/70/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Хмельової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,

заявниці ОСОБА_1 , її представника - ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої дії представник ОСОБА_2 , заінтересована особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування на утриманні,

В С Т А Н О В И В :

Представник заявниці звернувся до суду із зазначеною заявою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є рідною тіткою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У червні 2025 року вона отримала сповіщення сім`ї про те, що її племінник, призваний за призовом по мобілізації 25 червня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час ведення бойових дій безвісті зник ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу населеного пункту Садки Сумського району Сумської області. Батьки ОСОБА_4 померли. З трирічного віку племінник постійно проживав із заявницею. Коли почав працювати, ОСОБА_5 давав тітці кошти на оплату комунальних послуг та продуктів харчування. Після мобілізації племінник постійно перераховував заявниці кошти на її утримання. Зазначені кошти були постійним і основним джерелом засобів для існування. У зв`язку із відсутністю у племінника інших близьких родичів заявниця звернулася до командування військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату їй грошового забезпечення зниклого безвісті племінника. У відповідь її повідомлено, що вона не входить до кола осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення.

Для звернення до суду із заявою про оголошення племінника померлим та отримання одноразової грошової допомоги і майна за заповітом заявниці необхідно встановити факт її перебування на утриманні племінника.

Від Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, згідно з якими просять відмовити у задоволенні заяви. Зазначають, що згідно зі ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Статтями 30, 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. Непрацездатними члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Посилаються на те, що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів для існування.

Статтею 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено вичерпний перелік осіб, які вважаються непрацездатними членами сім`ї годувальника, а саме: діти, брати, сестри та онуки (до 18 років або особи з інвалідністю), батьки, дружина (чоловік), дід і бабуся. Заявниця є рідною тіткою військовослужбовця ОСОБА_4 . Статус «тітки» не віднесено законом до кола членів сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника-військовослужбовця, а отже ОСОБА_1 за жодних обставин не може набути правового статусу «утриманця» військовослужбовця в розумінні профільного законодавства.

Крім того, ОСОБА_1 отримує регулярний, стабільний та самостійний дохід у вигляді пенсії за віком, розмір якої становив 9 369,96 грн, а з березня 2025 року зріс до 10 393,20 грн. Такий дохід повністю покриває встановлений державою прожитковий мінімум. Наявність постійної заробітної плати чи пенсії свідчить про те, що фінансова допомога від військовослужбовця (навіть у значних розмірах) є лише додатковою підтримкою з боку родича, а не єдиним чи основним джерелом засобів до існування. З посиланням на постанову Верховного Суду від 25 травня 2026 року у справі № 522/10798/25-Е зазначають, що надання допомоги ОСОБА_4 протягом кількох місяців після мобілізації (згідно з банківською випискою) свідчить лише про тимчасове родинне піклування племінника про літню тітку, що повністю виключає юридичний факт «сталого та системного утримання».

Також вважають, що перебування заявниці у зареєстрованому шлюбі та наявність трьох повнолітніх працездатних дітей спростовує твердження про те, що основним і єдиним джерелом її існування було фінансове забезпечення племінника-військовослужбовця.

Заявниця та її представник у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, підтвердили обставини, викладені у заяві. Просять заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи підтримав викладені в поясненнях доводи.

12 травня 2026 року заява надійшла до суду.

14 травня 2026 року заява залишена без руху.

22 травня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Вислухавши заявника, представника заявника, представника заінтересованої особи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_1 з 12 серпня 1992 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Мати ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - ОСОБА_7 - помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З 08 серпня 2006 року ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є пенсіонеркою, отримує пенсію за віком, розмір якої за період з червня 2024 року по квітень 2026 року становив 232 422,50 грн.

З виписок з рахунку заявниці, відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» видно, що 20 серпня 2024 року, 20 вересня 2024 року, 21 вересня 2024 року, 20 жовтня 2024 року, 23 жовтня 2024 року, 24 жовтня 2024 року, 04 листопада 2024 року, 23 листопада 2024 року, 27 листопада 2024 року, 08 березня 2025 року, 11 березня 2024 року, 05 квітня 2024 року, 07 квітня 2025 року, 08 квітня 2025 року та 10 квітня 2025 року ОСОБА_4 здійснював перекази на її картку у розмірах 5 000,00 грн, 10 000,00 грн, 10 000,00 грн, 15 000,00 грн, 10 000,00 грн, 30 000,00 грн, 25 000,00 грн, 20 000,00 грн, 20 000,00 грн, 2 000,00 грн, 20 000,00 грн, 30 000,00 грн, 30 000,00 грн, 20 000,00 грн, 20 000,00 грн. Загальна сума переказів становить 267 000,00 грн.

23 червня 2026 року ОСОБА_1 отримала сповіщення сім`ї № 5/4431, згідно з яким її племінник - солдат ОСОБА_4 , номер обслуги 1 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу за призовом по мобілізації 25 червня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час ведення бойових дій безвісті зник 18 червня 2025 року поблизу населеного пункту Садки Сумського району Сумської області.

На заяву ОСОБА_1 про виплату грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_4 від 09 жовтня 2025 року командир військової частини НОМЕР_1 15 січня 2026 року надав відповідь, якою повідомив заявницю про відсутність правових підстав для виплати їй частки грошового забезпечення безвісті зниклого військовослужбовця у зв`язку із не підтвердженням належності до кола осіб, яким належить таке право.

Згідно з актом № 2 від 02 березня 2026 року, складеним мешканцями будинку АДРЕСА_2 , підписи яких засвідчені управителем ОСББ «ПЕРЕМОГИ 19», ОСОБА_4 знаходився на вихованні і утриманні з трьох років у своєї тітки - ОСОБА_1 - і проживав за адресою: АДРЕСА_1 з жовтня 1992 року.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є сусідкою заявниці. Підтвердила, що ОСОБА_4 з дитинства проживав з тіткою. Знає, що він по можливості допомагав тітці, оскільки вона стала часто хворіти.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він раніше був сусідом заявниці. ОСОБА_4 з дитинства був із ОСОБА_1 . Останній раз він бачив ОСОБА_4 , коли він був на лікуванні.

Встановлення факту перебування на утриманні безвісті зниклого племінника необхідно заявниці для звернення до суду з заявою про визнання особи померлою, отримання одноразової грошової допомоги і майна за заповітом.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Тобто, виходячи з аналізу вказаної норми СК України, сім`єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв`язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1 8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, що під членом сім`ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов`язану кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім`ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім`ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб`єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Крім того, Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 ЦК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Щодо перебування особи на утриманні, то повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги від зниклого безвісті. Якщо крім допомоги, що надавалася зниклим безвісті, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона не була одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, особа взяла на себе обов`язок щодо утримання члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку зниклого безвісті та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Згідно з п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Гарантією реалізації права на соціальний захист утриманців загиблих (зниклих безвісті) військовослужбовців є судовий порядок встановлення юридичного факту перебування фізичної особи на утриманні з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю (зникнення безвісті) військовослужбовця.

Згідно з ч.4 ст.16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (ч.1 ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Заявниця ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за віком, розмір якої з березня 2025 року 10393,20 гривень. Такий розмір пенсії, станом на березень 2025 року, перевищує у четверо прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність.

Вирішуючи питання про можливість задоволення заяви судом враховано висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25 травня 2026 року у справі № 522/10798/25-Е.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначений у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Положеннями пункту 9 Порядку № 975 регламентовано, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 4 цього Порядку, належать, зокрема, утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону № 2262-XII.

У пункті 20 Порядку № 975 визначено перелік документів, які подають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога.

Зокрема, передбачено, що особи, які не були членами сім`ї загиблого, але перебували на його утриманні, додають до заяви рішення суду, що підтверджує факт перебування заявника, який є членом сім`ї загиблого (померлого), на його утриманні, який визначається відповідно до Закону № 2262-XII, або іншого документа, що є підставою для встановлення факту перебування на утриманні та призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до зазначеного Закону.

Як уже зазначалося, для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону № 2262-ХІІ.

На вищевказаному наголошено, зокрема, у пункті 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25).

Системний аналіз наведеного вище законодавства дає підстави для висновку, що станом на дату зникнення безвісті ОСОБА_4 законодавець передбачив, що тітка зниклого безвісті військовослужбовця має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, якщо вона була утриманцем загиблого, тобто мала право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Проте такого права заявниця не мала.

Суд приймає до уваги, що заявниця отримує пенсію, а допомога, яку вона отримувала від племінника, була для неї додатковою підтримкою, а не єдиним або основним джерелом засобів існування, а тому вказані обставини також не підтверджують наявність правових підстав для визнання заявниці утриманкою військовослужбовця у розумінні статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Встановлені судом обставини свідчать про те, що племінник заявниці перебуваючи на службі перераховував їй кошти в період з вересня 2024 року по квітень 2025 року, проте не доведено, що ці кошти перераховувавсь їй саме з метою її утримання, а не з метою їх збереження задля подальшої передачі коштів ОСОБА_4 , після його повернення додому. При цьому суд враховує, що матеріали справи не містять доказів перебування заявниці на утриманні племінника до його служби в ЗСУ, що не може достеменно свідчити про перерахування ним коштів саме з метою утримання заявниці, яка тривалий час отримує стабільний дохід у вигляді пенсії, яка у четверо разів перевищує прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність. Перерахування грошових коштів не свідчить про те, що заявниця перебувала на повному утриманні і це утримання було систематичним та основним її доходом, що забезпечувало її життєдіяльність.

Метою звернення до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні заявниця зазначила, що їй це потрібно для звернення до суду з заявою про визнання особи померлою, отримання одноразової допомоги і майна за заповітом. Проте, заявниця не обмежена процесуальним законодавством для звернення до суду з заявою про визнання особи померлою, оскільки є родичом військовослужбовця, який рахується безвісти зниклим. Для отримання майна за заповітом закон не вимагає встановлення факту перебування на утриманні, оскільки за заповітом від 09 травня 2025 року, посвідченим приватним нотаріусом та зареєстрованим у реєстрі за № 375, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив розпорядження про те, що все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалось та взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті та на що він за законом буде мати право, заповідав ОСОБА_1 . Тобто заявниця ОСОБА_1 є спадкоємцем свого племінника за заповітом. Щодо права на отримання одноразової допомоги у зв`язку зі смерті військовослужбовця, то визначення чи має права заявниця на отримання такої допомоги не відноситься до компетенції місцевого суду та не розглядається у даному провадженні.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, відсутні підстави для висновку, що матеріальна допомога безвісти зниклого військовослужбовця, племінника заявниці, була постійним і основним джерелом засобів до її існування. Крім того, заявниця перебуває у шлюбі та має трьох повнолітніх дітей, проте доказів неможливості надання допомоги від них суду не надано.

Враховуючи викладене, заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13, 223, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої дії представник ОСОБА_2 , заінтересована особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Представник заявниці: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, місцезнаходження: просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022.

Дата складення повного судового рішення - 20 серпня 2026 року.

Суддя Хмельова С.М.