Ухвала суду № 139135288, 18.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/12409/26

Провадження № 1-кс/201/3386/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Дніпро

Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025130000000025 від 10 січня 2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні за № 22025130000000025 від 10 січня 2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, з позбавленням права користування, відчуження та розпорядження, що належить підозрюваному ОСОБА_5 .

В обґрунтуванні клопотання слідчий зазначив, що у березні 2024 року, але не пізніше 19 березня 2024 року (більш точний час встановити за об`єктивних причин не виявилось можливим), ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області, діючи умисно, зі своїх особистих мотивів, погодившись на пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб з числа представників окупаційної адміністрації рф, у тому числі представників т.зв. «лнр», в порушення вимог Конституції та Законів України, добровільно зайняв посаду т.зв. «начальника відділу транспорта та зв`язку Адміністрації муніципального утворення міського округа міста Рубіжне луганської народної республіки» (мовою оригіналу: «начальника отдела транспорта и связи Администрации муниципального образования городского округа города Рубежное луганской народной республики»).

Крім того, слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, відповідно до санкції якого передбачено покарання у тому числі у вигляді конфіскації майна або без такої.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, підозрюваному ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності належить:

- 1/2 частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 11415834.

Згідно відповіді з ГСЦ МВС України, на ім`я ОСОБА_5 зареєстровані наступні транспортні засоби:

-RENAULT DUSTER, № куз.: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

-LEADER ML150-15S 150, № шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ;

-АЗЛК 2141 1480, № куз.: НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ;

-УАЗ 452Д, VIN НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 .

Згідно відповіді на запит з АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 00032129) ОСОБА_5 має відкритий банківський рахунок (IBAN):

- НОМЕР_9 .

На підставі викладеного, з метою забезпечення конфіскації вищевказаного майна як виду покарання, слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з`явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, в доданих матеріалах міститься заява слідчого про розгляд даного клопотання без його участі, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає його розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Перевіривши доводи та вивчивши матеріали, якими обґрунтовано клопотання, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження доказів, забезпечення спеціальної конфіскації майна та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Згідно ч. 2, 3 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 06 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (№ інформаційної довідки 476642351), підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , на праві приватної спільної часткової власностіналежить:

- 1/2 частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 11415834.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження доказів, забезпечення спеціальної конфіскації майна та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до вимог ч. 3, 4, 5 ст. 170 КПК України, у випадках, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладаєтьсяна майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, або на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 1-3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_5 , могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкція якого передбачає у тому числі конфіскацію майна.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлено, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

При цьому, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів для їх подальшого дослідження.

Частиною 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Клопотання слідчого не містить даних щодо осіб, які проживають у квартирі АДРЕСА_2 , та користуються нею. Не зазначено, хто саме в них мешкає та на якій правовій підставі.

Отже в силу ч. 12 ст. 170 КПК України в задоволенні клопотання в частині заборони користування вищевказаним нерухомим майном слід відмовити.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що згідно інформації наданої ГСЦ МВС № 31/2219-1483-2025 від 21 січня 2025 року ОСОБА_5 має у власності транспортні засоби:

-RENAULT DUSTER, № куз.: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

-LEADER ML150-15S, № шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ;

-АЗЛК 2141, № куз.: НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ;

-УАЗ 452Д, VIN НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 .

Однак надана інформація щодо зазначених транспортних засобів датована 21 січня 2025 року.

На думку слідчої судді, слідчим не доведено переконливих підстав для накладення арешту на вказані транспортні засоби, з урахуванням сумнівів у належності даного майна підозрюваному станом на час розгляду даного клопотання, а тому інформацію необхідно перевірити для встановлення актуального власника на теперішній час.

Таким чином, слідча суддя вважає, що слідчий не зміг довести у клопотанні належними доказами необхідність накладення арешту на вказані транспортні засоби, яка б відповідала законній меті, що відповідно до ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого в цій частині.

Між тим, у поданому клопотанні слідчий просить накласти арешт на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 00032129).

Натомість, системне тлумачення процесуальних норм ст. 98 та ч.ч. 3, 10 ст. 170 КПК України, дає підстави для висновку про те, що арешт може бути накладений на грошові кошти, а не рахунки в банку, на яких вони обліковуються.

Отже, у задоволенні клопотання слідчого накласти арешт на рахунок НОМЕР_9 , відкритий в АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 00032129), слід відмовити.

Таким чином клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором, задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що належить на праві приватної спільної часткової власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025130000000025 від 10 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме:

- 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 11415834.

Заборонити розпорядження та відчуження вищевказаним майном на час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1