Вирок № 139135156, 20.08.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1903/26

Номер провадження1-кп/173/173/2026

В И Р О К

іменем України

20 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні (ЄРДР № 12025041430000009 від 08.01.2026) з обвинувальним актом за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, громадянина України який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 04.12.2024 Верхньодніпровським районним судом за ст.125 ч.1 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт;

- 22.04.2025 Верхньодніпровським районним судом за ч.2 ст. 389 КК України до пробаційного нагляду строком на 2 роки. Ухвалою Дніпровського Апеляційного суду від 02.07.2025 вирок скасовано в частині призначення покарання. Ухвалено новий та призначено покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки. Відповідно до ч.1ст.71 КК України з урахуванням вимог п.п. 4.5 ч. 1 ст. 72 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком Верхньодніпровського РС від 04.12.2024 та призначено 2 роки 13 днів пробаційного нагляду,

- 18.03.2026 Верхньодніпровським районним судом за ст.185 ч.4 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, ст. 71 КК України 5 років 3 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, вчиненого в умовах воєнного стану.

Так, 05 грудня 2025 року, близько 21:00 години, більш точний час не встановлено, у ОСОБА_4 , який був обізнаним, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, та який знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельної продукції з електровозів, які перебувають на станції Верхівцеве та належать відокремленому підрозділу «Синельниківське локомотивне депо» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця». Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 05 грудня 2025 року близько 23:30 години маючи при собі металеві кусачки, пройшов на неогороджену територію «Парку прибуття» станції Верхівцеве АТ «Укрзалізниця», розташованої в межах м. Верхівцеве Кам`янського району Дніпропетровської області, де на четвертій колії зберігались електровози ВЛ8-361, ВЛ8-375, ВЛ8-483 та тепловоз ЧМЕЗ-5630, з`єднані між собою, належні ВП «Синельниківське локомотивне депо». Пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_4 підліз під електровоз ВЛ8-361 інвентарний № 7020501001716, де за допомогою металевих кусачок, зрізав 24 вивідних кабелі шести тягових електродвигунів НБ-406 (діаметром 30 мм, довжиною по 1,5 м) та 2 міжкузовних кабелі низьковольтного кола (діаметром 28 мм, довжиною по 2,5 м). Аналогічним способом, на вказаній колії ОСОБА_4 зрізав 12 вивідних кабелів трьох тягових електродвигунів НБ-406 (діаметром 30 мм, довжиною по 1,5 м), які є комплектуючими електровоза ВЛ8-375, інвентарний № 7020501001049, 2 міжкузовних кабеля низьковольтного кола (діаметром 28 мм, довжиною по 2,5 м), які є комплектуючими електровоза ВЛ8-483, інвентарний № 7050501001384 та 8 вивідних кабелів електродвигунів ТЕ-006 (діаметром 30 мм, довжиною по 1,5 м), які є комплектуючими тепловоза ЧМЕЗ-5630, інвентарний № 7020501001068, які по частинах виніс за територію «Парку прибуття» станції Верхівцеве АТ «Укрзалізниця» та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив Відокремленому підрозділу «Синельниківське локомотивне депо» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця» майнову шкоду на загальну суму 44345,59 грн.

Окрім цього, 04 січня 2026 року близько 18:30 години, у ОСОБА_4 , який був обізнаним, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час та який знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельної продукції з електровоза, який перебуває на станції Верхівцеве та належать відокремленому підрозділу «Синельниківське локомотивне депо» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 04 січня 2026 року близько 19:00 години, маючи при собі пилку по металу, пройшов на неогороджену територію «Парку прибуття» станції Верхівцеве АТ «Укрзалізниця», розташованої в межах м. Верхівцеве Кам`янського району Дніпропетровської області, де на п`ятій колії «Парку прибуття», знаходився на зберіганні електровоз ВЛ8-483 інвентарний № 7050501001384, належний ВП «Синельниківське локомотивне депо». Пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_4 підліз під електровоз ВЛ8-483 інвентарний № 7050501001384, де за допомогою пилки по металу, зрізав 18 силових вивідних кабелів, п`яти тягових електродвигунів НБ-406 діаметром 30 мм довжиною 1,5 метри кожний, після чого виніс їх за межі «Парку прибуття» станції Верхівцеве АТ «Укрзалізниця» та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , спричинив Відокремленому підрозділу «Синельниківське локомотивне депо» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця» матеріальну шкоду на загальну суму 17301 грн 41 коп.

Прокурор у судовому засіданні надав угоду, укладену між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання обвинуваченим ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, пояснив, що кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.

Прокурор та захисник в судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, подав суду заяву провести судове засідання без його участі.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Судом встановлено, що під час судового засідання між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за письмовою згодою представника потерпілого ОСОБА_7 досягнуто та підписано угоду від 20 серпня 2026 року про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення, сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинений ним злочин у виді позбавлення волі строком на п`ять років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 та визначити остаточне покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 4 ст. 185 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання у виді позбавлення волі. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім цього, обвинуваченому роз`яснені положення ч.ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень у вчиненні яких її обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений просив затвердити угоду.

Щодо покарання, яке узгоджено сторонами, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив тяжкі злочини, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює, не одружений, раніше неодноразово судимий, на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

За таких підстав, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання буде достатньою карою для обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення, та сприятиме виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання.

Крім того, вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026, ОСОБА_4 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі ст.71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив дане кримінальне правопорушення до постановлення попереднього вироку, покарання за яким не відбув, тому остаточне покарання необхідно призначити за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України.

Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ухвалою суду від 30.06.2026 продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 28.08.2026 включно.

У зв`язку з винесенням обвинувального вироку та призначенням обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу необхідно залишити без змін.

Оскільки до обвинуваченого було застосоване попереднє ув`язнення, то відповідно до ч.5 ст. 72 КК України йому необхідно зарахувати у строк покарання тримання під вартою з моменту затримання до моменту проголошення вироку суду із розрахунку день за день.

Водночас, враховуючи, що вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 набрав законної сили 09.06.2026, однак ОСОБА_4 після набрання ним законної сили продовжував утримуватися в Державній установі «Дніпровська установа викоання покарань (№4) на підставі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого у межах даного кримінального провадження та продовженого ухвалою суду від 30.06.2026, фактичного відбуття ним покарання за попереднім вироком у цей період судом не встановлено. У зв`язку з цим підстав для окремого зарахування відбутого покарання за попереднім вироком відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України немає, оскільки відповідний період підлягає зарахуванню у строк остаточного покарання як строк попереднього ув`язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

Цивільний позов не заявлено. Судові витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 469, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 20 серпня 2026 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання ним винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку суду, а саме з 20.08.2026.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 07.05.2026 по 19.08.2026 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази: мідні клеми у кількості восьми штук з фрагментами мідного кабелю товщиною 30 мм та довжиною від 20 до 25 см, які передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 3 - повернути власнику ВП "Синельниківське локомотивне депо" філії "Локомотивна компанія" АТ "Укрзалізниця"; спец.пакет НПУ № WAR № 1281950, в якому упаковано зовнішню оболонку кабелю червоного кольору, довжиною 30 сантиметрів в кількості однієї штуки, який переданий на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 3 знищити; лазерний оптичний диск DVD-R із записом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 , який упаковано до паперового конверту зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченим. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому.

Суддя ОСОБА_1