Рішення № 139134684, 20.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15407/26

Провадження 2/127/4440/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,

представника позивача - адвоката Лавренової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , яка раніше мала назву АДРЕСА_2 .

Право власності позивачка набула на підставі договору купівлі-продажу квартири від 20 квітня 2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лавреновою Г.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1045. Право власності зареєстровано Вінницьким обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації 06 травня 2005 року в реєстровій книзі № 7 за реєстровим № 867.

Позивачка зазначила, що під час укладення договору відомості про арешт чи заборону відчуження квартири були відсутні, що підтверджувалося довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 20 квітня 2005 року № 685556-3252 та витягом з цього реєстру від 20 квітня 2005 року № 3179910.

23 березня 2026 року з інформаційної довідки № 469441416 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів позивачка дізналася про зареєстрований щодо квартири арешт - архівний запис, реєстраційний номер обтяження 5436381. Арешт зареєстровано 07 серпня 2007 року о 10:31:39 Першою вінницькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови АА 624683 від 23 лютого 2004 року, виданої ВДВС Вінницького міського управління юстиції. Власником майна в архівному записі зазначено ОСОБА_3 .

З метою позасудового припинення обтяження представник позивачки звернулася до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці. Листом від 02 квітня 2026 року № 36789/19.22-34 відділ повідомив, що відповідне виконавче провадження на виконанні не перебуває, а надати інформацію та копії його матеріалів неможливо через відсутність таких відомостей і закінчення строків зберігання виконавчих проваджень.

Посилаючись на те, що позивачка не є боржником, квартира належить їй на праві приватної власності, а подальше існування арешту перешкоджає вільно розпоряджатися майном, ОСОБА_1 просить скасувати обтяження у виді арешту з квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 5436381.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд постановив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 24 червня 2026 року подав відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позову та ухвалити рішення за наявними матеріалами справи.

У відзиві відповідач зазначив, що постанова АА 624683 про арешт майна боржника ОСОБА_3 на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці не перебувала і не перебуває. За відомостями спеціального розділу автоматизованої системи виконавчого провадження, у Замостянському ВДВС м. Вінниці перебувало виконавче провадження № 25248348, відкрите 09 березня 2011 року щодо стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 51 грн на підставі постанови № 000273 від 09 лютого 2011 року. У межах цього провадження постанова про арешт майна боржника не виносилася, а 31 травня 2011 року виконавчий документ повернуто стягувачу.

Також відповідач послався на відсутність у наданих позивачкою відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб прямої вказівки на те, що Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці є правонаступником ВДВС Вінницького міського управління юстиції, та вказав, що відповідачем у справі має бути особа, в інтересах якої накладено арешт.

У судовому засіданні представник позивачки заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Понесені судові витрати просила залишити за позивачкою.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, встановив такі обставини.

Договором купівлі-продажу квартири від 20 квітня 2005 року підтверджено, що ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 46,3 кв.м. Договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лавреновою Г.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1045.

У договорі зазначено, що квартира належала продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 25 липня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Порічанською М.Л. за реєстровим № 1181, та була зареєстрована Вінницьким обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації 22 серпня 2003 року.

Реєстраційним написом на договорі підтверджено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру 06 травня 2005 року в реєстровій книзі № 7 за реєстровим № 867.

Рішенням Вінницької міської ради від 25 грудня 2015 року № 71 вул. 50-річчя Перемоги у м. Вінниці перейменовано на вул. Замостянську.

Згідно з інформаційною довідкою № 469441416, сформованою 23 березня 2026 року, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься арешт - архівний запис, реєстраційний номер обтяження 5436381, зареєстрований 07 серпня 2007 року о 10:31:39 Першою вінницькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови АА 624683 від 23 лютого 2004 року ВДВС Вінницького міського управління юстиції.

Об`єктом обтяження зазначено квартиру АДРЕСА_3 , а власником - ОСОБА_3 . Архівна дата запису - 27 лютого 2004 року.

Інформаційна довідка № 483059164, сформована відповідачем 23 червня 2026 року, підтверджує, що арешт з реєстраційним номером обтяження 5436381 залишається зареєстрованим щодо цієї квартири на тих самих підставах.

Листом від 02 квітня 2026 року № 36789/19.22-34 Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці повідомив, що відповідне виконавче провадження у відділі на виконанні не перебуває, а інформація і матеріали провадження відсутні у зв`язку із закінченням строків їх зберігання. У листі також роз`яснено, що в інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Надані відповідачем відомості щодо виконавчого провадження № 25248348 стосуються постанови від 09 лютого 2011 року № 000273 про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 51 грн. Це провадження відкрито через сім років після винесення постанови АА 624683, а постанова про арешт майна в його межах не виносилася. Тому воно не підтверджує правової підстави для існування спірного арешту.

Матеріали справи не містять виконавчого документа, постанови АА 624683, відомостей про стягувача, зміст і розмір вимог до ОСОБА_3 або доказів існування виконавчого провадження, для забезпечення якого необхідно зберігати арешт квартири.

Суд надає правову оцінку встановленим обставинам та застосовує такі норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1, 2 та 7 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону, а його діяльність може бути обмежена лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна боржника.

Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Згідно з ч. 5 цієї статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Право власності ОСОБА_1 на квартиру підтверджене нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу та реєстраційним написом бюро технічної інвентаризації. Відповідач цього права не оспорює, тому окрема вимога про його визнання для усунення арешту не є необхідною.

Постанова АА 624683 від 23 лютого 2004 року стосувалася боржника ОСОБА_3 . Водночас із 22 серпня 2003 року квартира була зареєстрована за ОСОБА_2 , а 20 квітня 2005 року відчужена ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 набував право власності на квартиру або що вона відповідала за його зобов`язаннями.

Крім того, державну реєстрацію спірного арешту проведено 07 серпня 2007 року, тобто після набуття та реєстрації позивачкою права власності. В архівному записі власником помилково зазначено ОСОБА_3 , тоді як правовстановлюючі документи підтверджують належність квартири іншій особі.

Відомості про виконавче провадження, у межах якого винесено постанову АА 624683, не збереглися. На виконанні у відповідача ця постанова не перебувала і не перебуває. Доказів чинного виконавчого документа, невиконаного зобов`язання чи іншої законної мети подальшого обмеження права власності позивачки суду не надано.

Заперечення відповідача про те, що постанова АА 624683 не перебувала на виконанні у відділі, не спростовує належності квартири позивачці та факту існування арешту. Предметом цього спору є усунення перешкоди у здійсненні права власності, а не оцінка правомірності дій конкретного державного виконавця чи покладення на відповідача майнової відповідальності.

Арешт майна є тимчасовим заходом, призначеним для забезпечення реального виконання конкретного рішення. Його збереження без установленого виконавчого провадження, без відомостей про стягувача та зобов`язання боржника, а також щодо майна особи, яка боржником не є, не відповідає меті такого обмеження.

Подальше існування арешту створює для ОСОБА_1 перешкоди у розпоряджанні квартирою та становить невиправдане втручання у її право мирно володіти майном. За встановлених обставин скасування обтяження є належним та ефективним способом відновлення порушеного права.

З урахуванням встановлених обставин, досліджених доказів та наведених норм права суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Сторона позивачки просила понесені судові витрати залишити за позивачкою. З урахуванням цієї заяви та принципу диспозитивності цивільного судочинства судові витрати залишаються за ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна задовольнити.

Скасувати обтяження у виді арешту з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, реєстраційний номер обтяження 5436381, зареєстроване 07 серпня 2007 року о 10:31:39 за № 5436381 Першою вінницькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови АА 624683 від 23 лютого 2004 року ВДВС Вінницького міського управління юстиції про арешт майна боржника ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34983238, адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 15-А.

Суддя В. В. Горбатюк