Ухвала суду № 139134363, 18.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24703/26

Провадження № 2/761/13062/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Шевченківськийрайонний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Савчук Ю.Н.,

при секретарі Фортуні М.А.,

за участі представника позивача ОСОБА_5

представника відповідача ТОВ «РЕСА» Абдуллаєва Вагіфа Гамза Огли,

представника третьої особи ТОВ«Люкс А» Остащенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника третьої особи ТОВ «Люкс А» адвоката Остащенко О.М. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженоювідповідальністю «РЕСА», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс А», ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горбенко Ю.Е. про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнанн яіпотеки припиненою., -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києваперебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСА», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс А», ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горбенко Ю.Е. про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання іпотеки припиненою.

Представником третьої особи ТОВ «Люкс А» адвокатом Остащенко О.М. 24.06.2026 року подано заяву про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України. Заява мотивована тим, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває справа № 761/6297/26 між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, провадження у якій відкрито 24.02.2026 року. Повторне подання позивачем тотожного позову представник третьої особи розцінює як зловживання процесуальними правами.

Представник ТОВ «РЕСА» Абдуллаєв Вагіф Гамза Огли усудовому засіданні заяву підтримав, просив її задоволити.

Представник позивача ОСОБА_5. проти задоволення заяви заперечив та зазначив, що ним у справі № 761/6297/26 24.06.2026 року подано заяву про залишення позову без розгляду.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зазначена процесуальна норма права направлена на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.

Відповідно до наведеної норми права, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову (див. постанову Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що "предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу".

Підстава позову - це фактичні обставини (юридичні факти), на яких ґрунтується вимога позивача та з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин між сторонами (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2023 року у справі № 522/13894/22 (провадження № 61-5564св23)).

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року в справі № 146/318/20 (провадження № 61-11374св20)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що "позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір".

Отже, позови вважаються тотожними, коли вони повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Відповідно до зазначеного необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову.

Залишення позову без розгляду у цьому разі можливе лише за умови, що позов у справі, яка перебуває у провадженні цього чи іншого суду, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав, зокрема залишати позов без розгляду.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про тотожність позовів значення має не лише формулювання позовних вимог, а насамперед сукупність юридичних фактів, на яких такі вимоги ґрунтуються.

Судом встановлено, що 24 лютого 2026 року ухвалою судді Шевченківського районного суду Кондратенко О.О. відкрито провадження у цивільній справі №761/6297/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСА», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс А», ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горбенко Ю.Е. про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання іпотеки припиненою.

Так, сторони у цій справі та у справі №761/6297/26 є однаковими, однак представником третьої особи не доведено тотожності підстав та предметів заявлених позовів.

Із матеріалів справи та пояснень сторін, наданих у судовому засіданні, вбачається, що у первісній позовній заяві у справі № 761/6297/26, яка перебуває на розгляді Шевченківського районного суду міста Києва, позивач посилається на одні і ті ж обставини порушення своїх прав, а відтак представник третьої особи ТОВ «Люкс А» стверджувала про тотожність спорів у даній справі та у справі № 761/6297/26.

В обох справах заявлено вимоги про про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання іпотеки припиненою, які могли б вважатися тотожними.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду з підстав, що встановллені п.4 ч.1 ст.257 ЦПК України судом береться до уваги наступне.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року у справі №761/6297/26 встановлено строк відповідачам для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

За змістом ч. 1-3 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Як було зазначено представником відповідача Абдуллаєвим Вагіфом Гамза Огли у судовому засіданні, у справі №761/6297/26, яка перебуває в провадженні судді Кондратенко О.О., заявлено зустрічний позов і його прийнято судом.

Єдиний державний реєстр судових рішень ухвали суду у справі №761/6297/26 про прийняття зустрічного позову та об`єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом не містить.

Однак вказане не заперечувалося представниками сторін та третіх осіб.

Отже, у цивільній справі №761/6297/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСА», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс А», ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горбенко Ю.Е. про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання іпотеки припиненою є іще одна позовна вимога за зустрічним позовом з іншим предметом позову та іншими підставами позову.

Оскільки обидві позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом за змістом ст.193 ЦПК України об`єднуються в одне провадження, дана справа та справа №761/6297/26 не можуть вважатися справами між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, оскільки у справі №761/6297/26 наявні дві різні позовні вимоги за первісним та за зустрічним позовами, з різними предметами спору та різними підстави спору.

Також суд не знаходить підстав для висновку про зловживання позивачем процесуальними правами з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною першою статті 4 ЦПК України.

У частині першій статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи (постанова Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 761/27076/19).

Згідно з частинами першою та другою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України та є безумовним доступом до правосуддя, такі дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів та вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Таким чином, звернення з позовом до суду є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень.

Верховний Суд в постанові від 06.03.2024 року у cправі № 905/1840/21 виходить з того, що подання позову (звернення позивача до суду за захистом порушеного права) у справі №904/1840/21 не може беззаперечно свідчити про зловживання процесуальними правами, адже доступ до суду є правом особи, гарантованим державою. Так само і сам по собі факт подання заяви/клопотання про залишення позову без розгляду не підтверджує ані відсутність спору позивача з відповідачем, ані відсутність предмета спору, ані свідоме порушення позивачем охоронюваних законом прав та інтересів відповідача.

Для висновку про зловживання процесуальними правами необхідно встановити недобросовісну процесуальну поведінку особи та спрямованість її дій на перешкоджання здійсненню правосуддя або маніпулювання автоматизованим розподілом справ.

Жодних належних доказів на підтвердження таких обставин представником третьої особи суду не надано.

При вирішення заяви про залишення позову без розгляду цьому судом береться до уваги також той факт, що позивачем 24.06.2026 року у цивільній справі №761/6297/26 подано заяву про залишення позову без розгляду. Заяву подано до початку розгляду справи. З огляду на диспозитивність цивільного процесу така заява не може бути не задоволена судом.

Отже, одночасний розгляд декількох позовів одного і того ж позивача до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав не буде мати місця.

На даний час ухвалу про залишення позову без розгляду не винесено, а відтак справа вважається такою, що перебуває в провадженні суду.

Проте, як зазначалося вище, вказана справа та справа №761/6297/26, не є справами між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а відтак встановлені п.4 ч.1 ст.257 ЦПК України підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що представником третьої особи не доведено наявності передбачених законом підстав для залишення позову без розгляду, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 44, 182, 183, 257, 258-261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс А» Остащенко О.М. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСА», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс А», ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горбенко Ю.Е. про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання іпотеки припиненою- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалуможуть бути включені до апеляційноїскарги на рішення суду.

Суддя: