Ухвала суду № 139133286, 19.08.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6088/26

Провадження № 1-кс/461/5054/26

УХВАЛА

19.08.2026 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22025140000000287 від 22.10.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що керівництво комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №1» (м. Львів, просп. Шевченка, 24, ЄДРПОУ:01984300), використовуючи своє службове становище, за грошові кошти здійснюють фіктивне працевлаштування осіб та надають їм «бронювання», що в свою чергу є підставою для надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації та ухиленням від проходження військової служби під час дії воєнного стану в умовах збройної агресії рф проти України.

За наявними даними, керівник КНП «Стоматологічна поліклініка №1» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно із завідувачем стоматологічного відділення КНП «Стоматологічна поліклініка №1» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 організували протиправний механізм вимагання та отримання грошових коштів за фіктивне працевлаштування осіб та надання їм «бронювання» з метою ухилення останніх від мобілізації.

Крім того, в ході досудового розслідування отримано інформацію про можливе фіктивне працевлаштування до КНП «Стоматологічна поліклініка №1» інших військовозобов`язаних осіб, зокрема ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою «бронювання» та отримання відстрочки від призову під час мобілізації.

12.08.2026, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обшук, під час якого було виявлено та вилучено майно.

12.08.2026 вилучені під час обшуку вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 22025140000000287.

Слідчий вказав, що вищевказані речі, предмети та документи є майном, яке визнано речовим доказом, тому накладення на нього арешту являється обґрунтованим та запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі пошкодженню, знищенню або втраті майна. Арешт майна є необхідним також задля забезпечення в подальшому дослідження обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного, з метою збереження речових доказів, недопущення їх втрати чи зміни та використання у доказуванні слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просить розглядати клопотання без його участі.

З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе в порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження

Клопотання узгоджено з вимогами ст. 171 КПК України і доводи прокурора, якими він обґрунтовує клопотання, підтверджені доданими до клопотання копіями документів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні зазначено підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Стороною обвинувачення дотримано вимог ч.5 ст. 171 КПК України, оскільки клопотання прокурора про арешт майна було подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025140000000287 від 22.10.2025 за підозрою ОСОБА_9 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України та за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 368 КК України триває, та в подальшому може виникнути необхідність в додатковому дослідженні вказаного в клопотанні речового доказу для встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку що вказані в клопотанні майно відповідає критеріям ст. 98, ч.2 ст. 170 КПК України, а також може мати суттєве значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних до відповідальності. у зв`язку з чим, з метою його збереження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на нього арешт.

Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під. час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи. На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження речовими доказами з метою запобігання їх зникненню, знищенню, пошкодженню чи зміні. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

накласти арешт на зазначені у клопотанні, вилучені 12.08.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , предмет:

- мобільний телефон марки «IPhone 12», с/н НОМЕР_1 ;

- та документи: трудову книжку серії ДО № 355438 на ім`я ОСОБА_7 ; наряди на надання пацієнтам платних послуг лікарем ОСОБА_7 в КНП «Стоматологічна поліклініка №1»: №4293 від 26.08.2025 на Дячук, №4210 від 12.08.2025 на ОСОБА_10 , №4230 від 14.08.2026 на ОСОБА_11 , №4303 від 28.08.2025 на ОСОБА_12 , №4208 від 12.08.2025 на ОСОБА_13 , №4252 від 18.08.2025 на Наливайко, №4302 від 28.08.2025 на ОСОБА_14 , №4327 від 01.09.2025 на ОСОБА_15 , №4406 від 16.09.2025 на ОСОБА_16 , №4452 від 26.09.2025 на ОСОБА_17 , №4405 від 16.09.2025 на ОСОБА_18 , №4209 від 12.08.2025 на ОСОБА_19 , №4451 від 26.09.2025 на ОСОБА_20 , №4450 від 26.09.2025 на ОСОБА_21 ; витяг з реєстру «Резерв+» щодо бронювання ОСОБА_7 , які є речовими доказами у провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконаню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1