Ухвала суду № 139132794, 14.08.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18840/26

1-кс/569/6724/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

14 серпня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників підозрюваного адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області, клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 62026240030006012 від 20.07.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий в рамках кримінального провадження №62026240030006012 від 20.07.2026, у якому просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 62026240030006012 від 20.07.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, ОСОБА_5 .

13.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.

Згідно підозри, солдат ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді курсанта навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , діючи у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», умисно, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для звільнення з військової служби в умовах воєнного стану, знаходячись у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 21.08.2025 придбав у невстановленої особи завідомо неправдивий офіційний документ у виглядідовідки до Акту огляду медико-соціальноюекспертною комісією серії 12ААГ №53973 від 18.10.2024, яка нібито видана«Рівненською обласною МСЕК №2», згідно з якої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено 3-тю групу інвалідності.

Надалі, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуваючи за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби, 21.08.2025 подав командиру 3 навчальної роти 3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 рапорт,у якому зазначив завідомо неправдиві відомості про наявність у нього підстав для звільнення із лав Збройних Сил України, передбачених підпунктом «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме у зв`язку з наявністю інвалідності ІІІ групи.

До свого рапорту про звільнення солдат ОСОБА_5 долучив завідомо підроблений документ -довідку до Акту огляду медико-соціальноюекспертною комісією серії 12ААГ №53973 від 18.10.2024, яка нібито видана «Рівненською обласною МСЕК №2», згідно з якої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено 3-тю групу інвалідності.

28.08.2025 за результатами розгляду поданого солдатом ОСОБА_5 рапорту та долучених до нього підроблених документів наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 118-РС від 28.08.2025 солдата ОСОБА_5 звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «Б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тобто за станом здоров`я за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

О 15 год. 50 хв. 13.08 .2026 вищевказаного військовослужбовця затримано у порядку ст. 615 КПК України.

Підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий підтверджує зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме: повідомленням оперативного підрозділу за фактом вчинення вищевказаного правопорушення; вилученими в ході досудового розслідування документами; протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; протоколами обшуків за місцем проживання, ті іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий доводить, що встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний проживає із значною кількістю свідків у кримінальному провадженні в одному населеному пункті та будучи зацікавленим в ухиленні від кримінальної відповідальності шляхом їх підкупу, прохань, шантажу чи погроз чинити тиск на останніх на зміну останніми своїх показань. Отже існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. Також на даний час встановлюються факти причетності до вчинення вказаного кримінального правопорушення інших осіб з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та низки інших осіб, на яких може вплинути останній. Навіть припустити той факт, що до ОСОБА_5 буде обраний інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, останній за вказаних обставин зможе як особисто в усній формі, так і за допомогою різноманітних засобів зв`язку здійснювати тиск у вищевказаний спосіб на свідків.

Підозрюваний може знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, що є ризиком передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки останній будучи обізнаним із протиправним механізмом виготовлення та використання фіктивних документів, знає яким чином та який спосіб здійснити спотворення чи зміну таких документів, щоб уникнути відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення. Також ОСОБА_5 маючи доступ до медичних документів може симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування. Також, вартує уваги факт проходження вказаним військовослужбовцем військової служби тривалий період часу, наявність в останнього численних зв`язків серед військовослужбовців, які за його проханням чи вказівками можуть сприяти в уникненні від кримінальної відповідальності у різноманітних формах, зокрема у підміні/знищенні інших документів.

Наявні матеріали кримінального провадження вказують на те, що ОСОБА_5 ,під час вчинення злочину застосовував засоби конспірації, діючи за попередньою змовою з іншими не встановленим на даний час особами вчиняє протиправні дії, зокрема шляхом виготовлення фіктивних документів, в умовах воєнного стану, а тому вживає заходів щодо унеможливлення їх відшукання, що потребує органу досудового розслідування додаткового часу на відшукання всіх документів.

Також, існує ризи, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 не проходячи військову службу продовжує вчиняти вищевказаний злочин, шляхом подальшого ухиленням ним від виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, а також з метою ухилення ним від кримінальної відповідальності вчинити інші підроблення документів чи продовжити ухилятись від проходження військової служби.

Підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний,розуміючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, у яких підозрюється, може умисно симулювати хворобу, підробити або спотворити речі та документи, які ще не відшукані стороною обвинувачення. Крім того, ОСОБА_5 вчиняв злочини, із використанням правил конспірації, застосування умовностей та брав участь в організації видачі та складанні документів, у які вносилися завідомо неправдиві відомості за вищевказаних обставин, що не відповідало дійсності. Отже існує ризик передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти вищевказаним ризикам, неможливо.

Прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 просила застосувати біль м`який запобіжний захід, враховуючи що останній позитивно характеризується, має міцні соціальні зв`язки.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 просив застосувати запобіжний захід домашній арешт в період доби, оскільки ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, має інвалідність ІІІ групи.

Підозрюваний просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

13.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази, вказують що на цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Ризиками, які суд оцінює у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, являються об`єктивні дані можливого переховування підозрюваного, впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній, обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 409 КК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, слід зазначити Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які можуть виправдувати навіть попереднє ув`язнення, як виключну міру.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_13 слідчий суддя приймає до уваги вік підозрюваного, відсутність в останнього міцних соціальних зв`язків, що він не працює, раніше не судимий, а також враховую обставини вчинення кримінального правопорушення.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, обставини його вчинення та наслідки, тяжкість покарання, та наявність обґрунтованих ризиків, стосовно підозрюваного слід застосовувати запобіжний захід, тримання під вартою, і наведене у своїй сукупності унеможливлює застосовування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні ( п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

Розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (п. 70 рішення ЄСПЛ від 22.05.2018 у справі «Гафа проти Мальти»/Gafа v. Malta, заява № 54335/14; п. 25 рішення ЄСПЛ від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України»/ Istomina v. Ukraine, заява №23312/15).

Враховуючи наявність доказів, на цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зібраних матеріалів, про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 409 КК України, тяжкість кримінального правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, доцільним є визначити заставу, як альтернативний захід, у розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 185 КПК України, - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу не встановлено, а розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Керуючись ст.ст.176-178,183,193-194,196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №62026240030006012 від 20.07.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя м. Рівне Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, одруженого, з середньою освітою, запобіжний захід тримання під вартою, строком до 09.10.2026.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає у м. Рівне Рівненської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування із свідками провадження: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 .

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 09.10.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1