Рішення № 139132660, 20.08.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1365/26

Провадження № 2/565/852/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 11 543,20 грн заборгованості за кредитним договором №00-10230799 від 28 лютого 2025 року, 2 662,40 грн судового збору, 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 28 лютого 2025 року ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №00-10230799 на суму 8 000,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора 53192. Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку відповідача НОМЕР_8.

17 жовтня 2025 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №17102025-МК/ЮнітКапітал. Відповідно до реєстру прав вимоги №б/н від 17 жовтня 2025 року за договором факторингу та акту прийому-ппередачі реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить - 14 743,20 грн, яка складається з: 9 400,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2 143,20 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3 200,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивачем вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 11 543,20 грн.

Ухвалою суду від 11 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14 липня 2026 року.

У зв`язку з перебуванням судді 14 липня 2026 року у відпустці розгляд справи призначено на 18 серпня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

28 лютого 2025 року ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №00-10230799 за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) - 8 000,00 грн. Тип кредиту - кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту на споживчі потреби (п.1.2. договору).

Відповідно до п.1.3. договору строк дії кредитної лінії 360 календарних днів, позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту 23 лютого 2026 року.

За умовами п.1.4. договору розрахунковий платіжний період за договором становить 25 днів. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового платіжного періоду, тобто: 25 березня 2025 року, та кожного 25 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування). Дата повернення кредиту, періодичні дати платежів та дата сплати комісії (якщо умовами договору передбачено сплату комісії одним платежем) зазначаються в графіку платежів, який міститься в додатку 1 до договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.1.5. договору тип процентної ставки фіксована.

Стандартна процентна ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 договору (п.1.5.1. договору).

Відповідно до п.1.7.1. договору денна процентна ставка за договором при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії (у разі її наявності) дорівнює 1,00%.

В розділі 3 договору сторони погодили порядок розрахунку та здійснення оплати процентів, комісії та повернення суми кредиту.

Згідно з п.3.7. договору позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме: 23 лютого 2026 року.

В п.2.10. договору зазначено, що кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту - 28 лютого 2025 року, сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 8 000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Розділ 9 договору містить дані про позичальника, зокрема, паспортні дані, адресу проживання, номери телефонів - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .

Додатком №1 до договору №00-10230799 від 28 лютого 2025 року є графік платежів, яким встановлено кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту, а також визначена загальна вартість кредиту для позичальника та реальна річна процентна ставка за договором про споживчий кредит.

Згідно з графіком платежів остання дата платежу - 23 лютого 2026 року, сума кредиту за договором - 8 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 27 072,00 грн, комісія за надання кредиту - 1 600,00 грн, загальна вартість кредиту - 36 672,00 грн.

Договір №00-10230799 від 28 лютого 2025 року та додаток №1 до договору підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 53192.

Підписавши вказаний договір, відповідач погодився із зазначеними у договорі умовами та взяв на себе зобов`язання з їх виконання.

28 лютого 2025 року відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором 16061 підписав паспорт споживчого кредиту у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

З довідки про ідентифікацію убачається, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір №00-10230799 від 28 лютого 2025 року, направлено одноразовий ідентифікатор 53192 на номер +380671481053 28 лютого 2025 року о 10:20.

З підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів убачається, що 28 лютого 2025 року в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-714 від 28 липня 2023 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника ТОВ «ПрофітГід» здійснено успішний переказ грошових коштів: номер платіжної інструкції 130815106, платник ТОВ «Макс Кредит», номер транзакції 44073-08498-63734, сума переказу 8 000,00 грн, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 , емітент платіжної картки отримувача MONOBANK, код авторизації 731934, код RRN 505910227828.

На виконання ухвали суду АТ «Універсалбанк» у листі №БТ/Е-28675 від 02 липня 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано банківську картку № НОМЕР_6 , номер телефону НОМЕР_2 був фінансовим номером за вказаною платіжною карткою. Згідно з випискою по картці № НОМЕР_6 28 лютого 2025 року на вказану картку зараховано кошти в сумі 8 000,00 грн.

17 жовтня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Макс Кредит» (клієнт) уклали договір факторингу №17102025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Акт приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №17102025-МК/ЮнітКапітал від 17 жовтня 2025 року підписаний клієнтом та фактором та скріплений їх печатками 17 жовтня 2025 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №17102025-МК/ЮнітКапітал від 17 жовтня 2025 року, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №00-10230799 від 28 лютого 2025 року в сумі 11 543,20 грн.

У детальному розрахунку заборгованості за договором №00-10230799 від 28 лютого 2025 року, який виконано ТОВ «Макс Кредит», зазначено, що станом на 17 жовтня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за даним договором складає 11 543,20 грн. Сума заборгованості за основним зобов`язанням 7 800,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 2 143,20 грн, сума заборгованості за нарахованими комісіями 1 600,00 грн, штрафні санкції згідно умов договору 3 200,00 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-10230799 від 28 лютого 2025 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 15 березня 2026 року становила 14 743,20 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 9 400,00 грн, простроченої заборгованості за процентами - 2 143,20 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 3 200,00 грн

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №00-10230799 від 28 лютого 2025 року у розмірі 11 543,20 грн, яка складається з 9 400,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 2 143,20 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір №00-10230799 від 28 лютого 2025 року, ТОВ «Макс Кредит» належним чином виконало свої договірні зобов`язання перерахувавши на картку позичальника кошти в сумі 8 000,00 грн. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаним договором на користь позивача. Заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором становить 9 943,20 грн, з яких: 7 800,00 грн тіло кредиту, 2 143,20 грн відсотки.

У детальному розрахунку заборгованості за договором №00-10230799 від 28 лютого 2025 року, який виконано ТОВ «Макс Кредит», зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 за основним зобов`язанням становить 7 800,00 грн, яка і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9 943,20 грн заборгованості за договором №00-10230799 від 28 лютого 2025 року.

Позивач також просить стягнути з відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» з протоколом погодження вартості послуг до договору, додаткову угоду №25771394812 від 21 січня 2026 року до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02, акт прийому - передачі наданих послуг від 17 березня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4267/10 від 26 серпня 2010 року, видане Тимошенко О.О.

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 9 943,20 грн заборгованості за договором №00-10230799 від 28 лютого 2025 року, 2 293,37 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Суддя Г.В. Бренчук