Ухвала суду № 139132293, 18.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.08.2026Справа № 554/12003/26 Провадження № 1-кс/554/10478/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зачепилівка, Новосанжарського району, Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, з професійно-технічною освітою, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, по матеріалам досудового розслідування №12026170000000035, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області під процесуальним керівництвом Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170000000035 від 05.02.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №114 від 24.04.2026 року солдат ОСОБА_4 призначений на посаду гранатометника 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 5 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .

За версією слідчого, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 29 липня 2026 року, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на протиправне збагачення за рахунок збуту вогнепальної зброї та бойових припасів.

На виконання свого злочинного плану, діючи з корисливих мотивів, у не встановлений час, але не пізніше 21 липня 2026 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу , придбав 73 одиниці бойових припасів проміжних військових патронів калібру 5,45х39 мм, зразка 1974 року, придатних для стрільби; ручну гранату наступальну GMO-1; ручну осколкову гранату РГО , які переніс до фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де без передбаченого законом дозволу, керуючись злочинним умислом, спрямованим на подальший збут бойових припасів, став незаконно зберігати до 29.07.2026.

21 липня 2026 року ОСОБА_4 , під час особистої зустрічі із раніше знайомою йому особою громадянином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив останньому про свій намір збуту бойових припасів, які, як він висловився, належали йому, при цьому назвавши попередньо встановлену їх вартість, на що ОСОБА_7 погодився.

У подальшому, 25 липня 2026 року та 28 липня 2026 року у ході телефонних розмов із ОСОБА_7 , які ОСОБА_4 здійснював за допомогою мобільного терміналу із номером оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_2 , останній попередньо обумовив день, час та місце особистої зустрічі на території Полтавської області, та узгодив визначену суму грошових коштів за запропоновані ним для збуту бойові припаси.

Надалі, 29.07.2026 року, близько 12 год. 37 хв. з метою доведення своїх злочинних дій до кінця та отримання винагороди у вигляді грошових коштів, ОСОБА_4 , діючи умисно, заздалегідь підготувавшись до збуту вищевказаних бойових припасів, та вживши заходів для приховування їх від сторонніх осіб, помістив їх до картонних коробок, після чого переніс бойові припаси та вибухові пристрої з місця їх попереднього зберігання, а саме з будинку АДРЕСА_2 , на обумовлене місце зустрічі відкриту ділянку місцевості біля будинку № 2 по вул. Соборності (ран. Котовського) у смт. Нові Санжари Полтавського району Полтавської області, очікуючи на громадянина ОСОБА_7 .

В подальшому, діючи умисно та протиправно, реалізуючи заздалегідь розроблений злочинний план, направлений на незаконне особисте збагачення шляхом продажу бойових припасів, 29.07.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій ділянці біля будинку № 2 по вул. Соборності (ран. Котовського) у смт. Нові Санжари Полтавського району Полтавської області під час особистої зустрічі о 12 год 37 хв. із ОСОБА_7 , збув останньому за грошові кошти в сумі 4200 гривень 73 одиниці бойових припасів проміжних військових патронів калібру 5,45х39 мм, зразка 1974 року, придатних для стрільби, ручну гранату наступальну GMO-1, ручну осколкову гранату РГО.

Таким чином, 29 липня 2026 року ОСОБА_7 отримав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись бойовими припасами, збутими ОСОБА_4 під час особистої зустрічі на відкритій ділянці місцевості біля будинку № 2 по вул. Соборності (ран. Котовського) у смт. Нові Санжари Полтавського району Полтавської області, де дії з фактичного збуту бойових припасів та вибухових пристроїв були доведені до кінця.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/117-26/14980-БЛ від 04.08.2026 року, надані на дослідження 73 патрони, являються бойовими припасами проміжними військовими патронами калібру 5,45х39 мм, зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом, придатні для стрільби.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-26/14981-ВТХ від 05.08.2026, надані на дослідження предмети є: об`єкт дослідження №1 запал FGM-1; об`єкт дослідження №2 - корпус ручної гранати наступальної GMO-1, споряджений всередині. У разі поєднання в єдину конструкцію корпусу ручної наступальної гранати GMO-1 і запала FGM-1 вони будуть відноситись до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів).

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/117-26/14982-ВТХ від 04.08.2026 року, надані на дослідження предмети є: об`єкт дослідження №1 ударно-дистанційний запал (УДЗ); об`єкт дослідження №2 корпус ручної осколкової гранати РГО, споряджений всередині. У разі поєднання в єдину конструкцію корпусу ручної осколкової гранати РГО і ударно-дистанційного запала (УДЗ) вони будуть відноситись до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів).

Не пізніше 17 серпня 2026 року ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно та повторно, без передбаченого законом дозволу, придбав автоматичну вогнепальну зброю «АКС-74У» та бойові припаси 5,45х39мм в кількості 30 штук, які переніс до фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де без передбаченого законом дозволу, керуючись злочинним умислом, спрямованим на подальший збут вогнепальної зброї, став незаконно зберігати до 17.08.2026.

У подальшому, в ході телефонних розмов із ОСОБА_7 , які ОСОБА_4 здійснював за допомогою мобільного терміналу із номером оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_2 , останній запропонував збути ОСОБА_7 автоматичну вогнепальну зброю «АКС-74У» та бойові припаси 5,45х39мм в кількості 30 штук, на що ОСОБА_7 погодився. Продовжуючи розмову, ОСОБА_4 обумовив день, час, місце особистої зустрічі на території Полтавської області, та узгодив визначену суму грошових коштів за запропоновані до збуту вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Надалі, 17.08.2026 року з метою доведення своїх злочинних дій до кінця та отримання винагороди у вигляді грошових коштів, ОСОБА_4 , діючи умисно, заздалегідь підготувавшись до збуту вогнепальної зброї та бойових припасів, та вживши заходів для приховування їх від сторонніх осіб, останній помістив автоматичну вогнепальну зброю «АКС-74У» та бойові припаси 5,45х39мм в кількості 30 штук до поліетиленового пакунку з ганчірками, після чого переніс вогнепальну зброю з місця її попереднього зберігання, а саме з будинку АДРЕСА_2 , на обумовлене місце зустрічі на відкриту ділянку місцевості біля будинку № 2 по вул. Соборності (ран. Котовського) у смт. Нові Санжари Полтавського району Полтавської області, очікуючи на громадянина ОСОБА_7 .

У подальшому, діючи умисно та протиправно, повторно, реалізуючи заздалегідь розроблений злочинний план, направлений на незаконне збагачення шляхом продажу вогнепальної зброї та бойових припасів, 17.08.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій ділянці біля будинку № 2 по вул. Соборності (ран. Котовського) у смт. Нові Санжари Полтавського району Полтавської області о 11 год 15 хв. під час особистої зустрічі із ОСОБА_7 , збув останньому за грошові кошти в сумі 30000 гривень, автоматичну вогнепальну зброю «АКС-74У» та бойові припаси 5,45х39мм в кількості 30 штук.

Таким чином, 17 серпня 2026 року ОСОБА_7 отримав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись вогнепальною зброєю та бойовими припасами, збутими ОСОБА_4 під час особистої зустрічі на відкритій ділянці місцевості біля будинку № 2 по вул. Соборності (ран. Котовського) у смт. Нові Санжари Полтавського району Полтавської області, де дії з фактичного збуту вогнепальної зброї та бойових припасів були доведені до кінця.

17.08.2026 року об 11:34 год ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі ст. 208 КПК України.

17.08.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотанняч. Зазначив, що він не визнає провину. Просив обрати домашній арешт.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначиав, що підозра не обґрунтована, має місце провокація злочину. Ризики не доведені. Просив застосувати домашній арешт.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 17.08.2026 року об 11:34 год ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі ст. 208 КПК України.

17.08.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою.

При цьому, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні стороною кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_7 від 21.07.2026; результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 29.07.2026; результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відеоконтролю особи від 29.07.2026; оглядом добровільної видачі від 29.07.2026; висновком експерта № СЕ-19/117-26/14980-БЛ від 04.08.2026 за результатами судової балістичної експертизи; висновком експерта № СЕ-19/117-26/14981-ВТХ від 05.08.2026 за результатами судової вибухово-технічної експертизи; висновком експерта № СЕ-19/117-26/14982-ВТХ від 04.08.2026 за результатами судової вибухово-технічної експертизи; показаннями свідка ОСОБА_7 від 30.07.2026; показаннями свідка ОСОБА_8 від 31.07.2026; показаннями свідка ОСОБА_9 від 31.07.2026; показаннями свідка ОСОБА_7 від 12.08.2026; та іншими доказами у їх сукупності.

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення;

- жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Разом з тим, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Однак, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує недоведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з смт. Нові Санжари та Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання, роботи; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 11 год. 34 хв. 17 серпня 2026 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 15.10.2026 року, 11 год. 34 хв.

Розмір застави визначити у межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області , ЗКПО 26304855, р/р UA 398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з смт. Нові Санжари та Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання, роботи; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1