Рішення № 139132020, 19.08.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1682/26

Провадження № 2/552/1855/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

19.08.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Руденької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 552/1682/26 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ в натурі частки нерухомого майна, третя особа Державна інспекція архітектури та містобудування України, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 05.03.2026 звернулися в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідачів про виділ в натурі частки нерухомого майна.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачі та відповідачі є співвласниками нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , частка позивачів в праві власності складає кожного по 1/200.

Позивачі вказували, що мають гарантоване право на виділ у натурі належної їм частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, але співвласники проігнорували їх пропозиції звернутися до нотаріуса.

В поданій до суду позовній заяві позивачі просили:

-виділити ОСОБА_1 в натурі у власність належну їй 1/200 частку нежитлового приміщення (гуртожитку), що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме: 38 санвузол 4,5 кв.м., 39 коридор 9,8 кв.м., 40 кухня 12,7 кв.м., 41 приміщення 17,1 кв.м., загальною площею 44,1 кв.м., та припинити право спільної часткової власності;

-виділити ОСОБА_2 в натурі у власність належну йому 1/200 частку нежитлового приміщення (гуртожитку), що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме: 45 приміщення 31,4 кв.м., 46 санвузол 5,4 кв.м., 47 коридор 3,5 кв.м., загальною площею 40,3 кв.м., та припинити право спільної часткової власності.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18.03.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Полтавська міська рада 23.03.2026 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що жодним чином не порушувала прав позивачів.

Державна інспекція архітектури та містобудування України 07.05.2026 подала до суду свої письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначила, що рішення, що буде ухвалено судом по цивільній справі № 552/1682/26 не впливає на права та обов`язки ДІАМ.

Відповідач Управління майном комунальної власності міста 30.04.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що заявлені позивачами позовні вимоги не є коректними, зокрема, позивачі звертаються з вимогами про виділ їм в натурі по 1/200 частці нежитлових приміщень, але не просять визнати за ними право власності на виділений об`єкт.

Інші відповідачі відзив на позовну заяву не подали.

Відповідач ОСОБА_3 11.06.2026 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16.06.2026 закрито підготовче провадження в справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.

Представник позивачів звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Інші учасники справи в судове засіданні не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомляли.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05.07.2004 є власником 1/200 частини нежитлової будівлі (гуртожитку) в АДРЕСА_1 . Згідно договору купівлі-продажу за заявою власника відчужується в буд. А-9: 38 санвузол 4,5 кв.м., 39 коридор 9,8 кв.м., 40 кухня 12,7 кв.м., 41 приміщення 17,1 кв.м., загальною площею 44,1 кв.м., в загальному користуванні: ХІ коридор 10,8 кв.м., ІХ коридор 25,5 кв.м., VІІ коридор 20,6 кв.м., що складає 1/200 частину об`єкту.

Позивач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03.07.2004 є власником 1/200 частини нежитлової будівлі (гуртожитку) в АДРЕСА_1 . Згідно договору купівлі-продажу за заявою власника відчужується в буд. А-9: 45 кімната 31,4 кв.м., 46 кладова 5,4 кв.м., 47 коридор 3,5 кв.м., загальною площею 40,3 кв.м., в загальному користуванні: 42 клридор 3,5 кв.м., ХІ коридор 10,8 кв.м., ІХ коридор 25,5 кв.м., VІІ коридор 20,6 кв.м., що складає 1/200 частину об`єкту.

Право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, реєстровий номер майна: 6220587, на праві спільної часткової власності.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позивач має довести порушення її права, а обраний нею спосіб його захисту має відповідати змісту порушеного права, забезпечувати реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Згідно зі статтею статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно(стаття 355 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. При цьому, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Статтею 367 ЦК передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

При поділі майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності (ст. 372 ЦК України), майно може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу право спільної сумісної власності на майно припиняється. При цьому частки співвласників є рівними, але можуть бути змінені за домовленістю співвласників, за законом або на підставі рішення суду.

Поняття поділу майна, що є у спільній частковій власності, передбачено статтею 367 ЦК України, яка передбачає, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Звертаючись до суду з даним позовом та обираючи на власний розсуд спосіб захисту свого права, позивачі просять здійснити виділ в натурі частки нерухомого майна, обґрунтовують вимоги наявністю висновків щодо технічної можливості виділу частки від 11.02.2026 № 1455 та від 11.02.2026 № 1456 (а.с. 47-48).

Разом з тим, визначення технічної можливості поділу, об`єднання об`єкта (об`єктів) нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна проводиться відповідно до пунктів 144-162 Порядку проведення технічної інвентаризації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України

від 12 травня 2023 р. № 488.

Висновки № № 1455 та 1456 від 11.02.2026 не відповідає вимогам, передбаченим Порядком проведення технічної інвентаризації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488.

Так, пунктом 149 зазначеного вище Порядку передбачено, що не допускається під час визначення технічної можливості поділу, об`єднання або виділу надання одному або кільком співвласникам лише допоміжних приміщень житлового будинку або господарських (присадибних) будівель та споруд і їх частин.

Згідно з пунктом 150 визначення технічної можливості поділу, об`єднання або виділу щодо об`єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності, проводиться за згодою всіх співвласників.

Відповідно до пункту 151 під час виконання робіт з визначення технічної можливості поділу, об`єднання або виділу виконавцем аналізується склад об`єкта (об`єктів) нерухомого майна (кількість основних житлових будинків, будівель, споруд господарських (присадибних) будівель та споруд, що є приналежністю до об`єкта нерухомого майна), його характеристики та у разі, коли об`єкт (об`єкти) нерухомого майна перебуває у спільній власності та щодо нього відсутні нотаріально посвідчений договір чи рішення суду щодо порядку користування житловими будинками, господарськими (присадибними) будівлями та спорудами, беруться до уваги заяви всіх співвласників.

Під час розгляду питання щодо визначення технічної можливості поділу, об`єднання або виділу, в якому повинно бути враховано, що для надання висновку, в якому підтверджується технічна можливість поділу, об`єднання або виділу, новоутворені об`єкти повинні відповідати законодавству у сфері будівництва.

Пунктом 160 Порядку передбачено, що визначення технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна здійснюється щодо об`єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності. Виділ частки з об`єкта нерухомого майна можливий лише за умови поділу об`єкта нерухомого майна на два або більше самостійних об`єкти нерухомого майна, які є відокремленими, мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або вулицю. Якщо об`єкт нерухомого майна є неподільним, виділ не проводиться.

Натомість, як встановлено судом, спірний об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований як цілісний об`єкт нежитлові приміщення.

Рішенням Полтавської міської ради від 19.12.2006 надано згоду на прийняття до комунальної власності міста гуртожитку по АДРЕСА_2 та зарахування його на баланс ГЖЕД-7 з подальшою передачею ОСББ.

Станом на час розгляду справи судом створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюзова-96», до якого позов не пред`явлено.

Згода всіх співвласників на виділ майна відсутня.

Відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за адресою нерухомого майна: АДРЕСА_1 , самовільно переплановано та перепрофільовано в буд. А-9: І поверх: 18 кімната 28.8кв.м., 18а кухня 10.9кв.м., 18б вбиральня 1.9кв.м., 18в душова 2.0кв.м., 7 кухня 10.8кв.м., 7а кімната 16.4кв.м., 8 хол 13.0кв.м., 8а ванна 1.4кв.м., 8б вбиральня 3.0кв.м., ІІ поверх: секція 15: 1-кімната 19.4кв.м., 2 коридор 4.8кв.м., 3 санвузол 3.0кв.м., ІІІ поверх: ІІІ кладова 1.3кв.м., 2 кухня 5.8кв.м., ХІ вбиральня 1.1кв.м., ХІІ санвузол 2.4кв.м., ХІІІ коридор 6.7кв.м., секція 26: кімната 13.2кв.м., секція 27: кімната 13.1кв.м., ІV поверх: І санвузол 3.8кв.м., ІІ коридор 5.4кв.м., секція 81: 1 кімната 11.9кв.м., VІІ поверх: секція 120: 1 кімната 18.0кв.м., 2 коридор 7.1кв.м., 3 санвузол 2.6кв.м., 4 шафа 0.5кв.м., секція 245: 1 кімната 12.0кв.м., 5 коридор 4.1кв.м., 6 коридор 3.0кв.м., загальною площею 227.4кв.м.

Наявність самовільно перепланованих та перепрофільованих приміщень також є перешкодою для виділу частки.

Матеріали справи не містять даних про можливість виділу об`єкта нерухомого майна в АДРЕСА_1 на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна, які є відокремленими, мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або вулицю.

Позивачі ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , , звертаючись до суду з позовом, взагалі не надали до суду даних технічної інвентаризації на спірний об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.

Натомість, приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , має статус гуртожитку, інших відомостей матеріали справи не містять.

Статтею 11 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» визначено особливості технічних та інших вимог до гуртожитку, передбачено, що гуртожиток (як цілісний майновий комплекс або всі його відокремлені частини) відповідно до цього Закону повинен відповідати архітектурно-планувальним, технічним нормам та санітарно-гігієнічним вимогам, встановленим актами законодавства та технічними нормативами для такого типу житла, бути придатним для проживання в ньому людей і використовуватися виключно за призначенням.

Встановивши зазначені вище обставини, враховуючи, що позивачі ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 не надали до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність можливості виділу в натурі належного їм частки нерухомого майна, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ в натурі частки нерухомого майнає повністю безпідставними та не підлягають задоволенню.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ в натурі частки нерухомого майна відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

позивач ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , останнє зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач Полтавська міська рада, місцезнаходження 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285;

відповідач Управління майном комунальної власності міста, місцезнаходження 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 13967034;

відповідач ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач ОСОБА_5 , місце проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

третя особа Державна інспекція архітектури та містобудування України, місцезнаходження 1133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 код ЄДРПОУ 44245840.

Повне судове рішення складено 19.08.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко