Рішення № 139131206, 20.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3672/25

Провадження № 2/373/497/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Хасанової В.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в особі директора Гедзь О.В. звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 75819315 від 09.07.2021 в загальному розмірі 8063,20 грн, судових витрат у розмірі сплаченого судового збору 2422,4 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 09.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75237668 (на умовах повернення позики в кінці строку позики). Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами Договору позики позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 2380,00 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка фіксована).

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало та за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес» надало відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на картковий рахунок, який він зазначив при оформленні позики.

Разом з тим пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено право Товариства у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

19.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу № 1911, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором позики № 75819315 від 09.07.2021.

03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 75819315 від 09.07.2021.

Відповідачем умови договору не виконувалися належним чином що призвело до утворення заборгованості.

Представник позивача стверджує, що відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 до позивача перейшло право вимоги за вищезазначеним договором позики. Вважає, що відповідач має заборгованість за договором позики № 75819315 від 09.07.2021 в загальному розмірі 8063,44 грн, з яких: 2380,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 5683,44 грн - заборгованість за відсотками. Розмір заборгованості представник позивача підтвердила своїм розрахунком заборгованості за період з 09.07.2021 по 19.11.2025.

Одночасно із поданням позову представник позивача звернувся до суду із клопотанням про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» доказів, що містять банківську таємницю та підтверджують належність відповідачу банківської картки, на яку були перераховані кошти кредиту та факт перерахування коштів за договором позики № 75819315 від 09.07.2021.

Відповідно до Розпорядження № 31 від 26.01.2026, у зв`язку із звільненням судді Переяславського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 у відставку та відрахуванням з 10.12.2025 зі штату Переяславського міськрайонного суду Київської області, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого призначено головуючу суддю Хасанову В.В.

Ухвалою суду від 29.01.2026 справу прийнято до провадження та постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, заперечення проти позову.

Також ухвалою від 29.01.2026 про відкриття провадження у справі клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що є банківською таємницею.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за зареєстрованою адресою місця проживання. Поштове відправлення повернулось до суду без вручення.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75819315 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, який підписаний позикодавцем електронним підписом, а зі сторони відповідача електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора IТs90aIG0i.

Відповідно до п. 1 Договору позики позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю проценти від суми позики.

У пункті 2 Договору позики викладені умови надання позики: сума позики ? 2380,00 грн; строк позики (строк договору) ? 30 днів; процентна ставка (базова) - 1,99 % в день, фіксована.

У таблиці, що міститься у п. 2 Договору наведений графік повернення позики та сплати процентів, де зазначено: дату надання позики - 09.07.2021; дату повернення позики - 08.08.2021; розмір зниженої процентної ставки у відповідності до Програми лояльності 0,01 % в день; розмір процентної ставки за понадстрокове користування позикою 2,70 % в день; орієнтовну загальну вартість позики 2387,14 грн, що розрахована за зниженою процентною ставкою 0,01 % в день. Аналогічні відомості містить Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до Договору позики.

Реквізити картки позичальника НОМЕР_1 , на яку перераховується позика, зазначені у відомостях про позичальника у п. 18 договору позики «Юридичні адреси та реквізити сторін».

За змістом пунктів 5.1, 5.2 Договору позики, позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги. Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику на умовах повернення позики в кінці строку позики, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

До позовної заяви долучено Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджені наказом директора Товариства № 14/05/2021 від 14.05.2021.

Пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику встановлено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 75819315 від 09.07.2021, ідентифікований Товариством. Акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: IТs90aIG0i, відправленого позичальнику 09.07.2021 15:13:00 на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000068526/ТНПП від 28.10.2025 на підставі договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» прийняло до виконання від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершило платіжну операцію 09.07.2021 номер платежу 60615213-dd50-424b-adb1-1c7a1f8eeaca на суму 2380,00 грн, отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 17.02.2026, що надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 09.07.2021 зараховано грошові кошти в сумі 2380,00 грн.

19.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу № 1911, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за плату, а ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами.

Відповідно до п. 5.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід`ємними частинами цього договору.

За умовами п. 6.2, 6.3 Договору факторингу ціна продажу за цим договором становить 7444257,52 грн, яка повинна бути сплачена ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в строк до 21.11.2022. В питаннях пов`язаних з виконанням Договору факторингу сторони виключають можливість застосування механізму зарахування зустрічних вимог, що врегульовано п. 6.6 Договору факторингу.

В акті звірки взаємних розрахунків за період з 19.11.2021 по 31.12.2023 за договором факторингу № 1911 від 19.11.2021 відображено узгодження взаєморозрахунків між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами». Акт підписаний 11.10.2024 16:21 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» електронним підписом, власником якого є ОСОБА_4 , а зі сторони ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 11.10.2024 16:22 електронним підписом ОСОБА_5 з накладенням електронної печатки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

За змістом Акту прийому-передачі від 19.11.2021 на виконання п. 5.2 Договору факторингу № 1911 від 19.11.2021 Клієнт - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а Фактор - ТОВ «Фінансова компанія управління активами» прийняв інформацію в електронному вигляді. Інформація передана повністю відповідно до умов Договору факторингу.

Згідно Реєстру прав вимог № 3 від 19.11.2021 до Договору факторингу № 1911 від 19.11.2021 під № 10491 значиться ОСОБА_1 , його заборгованість за Договором позики № 75819315 від 09.07.2021, складає 8063,44 грн, з яких: 2380,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 5683,44 грн - заборгованість за процентами.

03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступає ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами.

За умовами п. 6.2, 6.3 Договору факторингу ціна продажу за цим договором становить 22573367,99 грн, яка повинна бути сплачена ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в строк до 01.07.2023.

В акті звірки взаєморозрахунків за період з 03.04.2023 по 01.11.2024 за договором факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 відображено узгодження взаєморозрахунків між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». Акт підписаний власноручними підписами директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Кожем`яченко Ю.М., а зі сторони ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» директором Ґедзь О.В. з накладенням печаток Товариств.

За змістом Актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей та прийому-передачі інформації згідно Реєстру заборгованості в електронному вигляді від 03.04.2023 за Договором факторингу № 030423-ФК на виконання Договору факторингу Клієнт - ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передав, а Фактор - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» прийняв оригінал Реєстру заборгованостей від 03.04.2023 та інформацію в електронному вигляді.

Відповідно до Реєстру боржників від 03.04.2023 до Договору факторингу № 030423-ФК під № 10036 значиться ОСОБА_1 , його заборгованість за Договором позики № 75819315 від 09.07.2021, складає 8063,44 грн, з яких: 2380,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 5683,44 грн - заборгованість за процентами.

З розрахунку заборгованості складеного ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за договором позики № 75819315 від 09.07.2021 у відношенні позичальника ОСОБА_1 за період з 09.07.2021 по 19.11.2025 встановлено, що 09.07.2021 відповідачу надано позику в сумі 2380,00 грн. Протягом строку з 10.07.2021 по 06.11.2021 позивачем нараховано проценти за користування позикою за процентною ставкою 1,99 %, в день.

У підсумковому значенні розрахунку заборгованості вказано, що заборгованість станом на 19.11.2025 складає 8063,20 грн, з яких: 2380,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 5683,20 грн - заборгованість за процентами.

Розрахунок заборгованості не містить даних щодо оплати відповідачем будь-яких платежів за користування позикою за договором.

Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.

Між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Згідно вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із статтею 3 якого електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; 2) електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.

Аналізуючи положення ч. 1 ст. 638, ст. 1046, ст. 1048, 1049 ЦК України та інші норми цивільного закону можна зробити висновок, що істотними (основними) умовами договору позики є предмет - грошові кошти (позика), проценти за користування позикою та строк, на який надається позика. Умови щодо суми позики та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у договорі позики, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Договір позики може містити й інші (додаткові) умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку позики, надання позикодавцем додаткових та супутніх послуг тощо.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 09.07.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75819315.

Встановлено, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, який був надісланий на електронну пошту, що була вказана ним при укладенні договору.

Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19. Відтак, між відповідачем та первісним кредитором було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору) та підписано договір відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами правочину.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 09.07.2021 грошові кошти у розмірі 2380,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за договором позики № 75819315 від 09.07.2021, що встановлено довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000068526/ТНПП від 28.10.2025 та інформацією АТ КБ «ПриватБанк», що витребувана судом відповідно до ухвали.

Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, надано докази щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.

Проте, судом встановлено, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором позики складений позивачем ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не є належним доказом невиконання ОСОБА_1 грошового зобов`язання за договором позики № 75819315 від 09.07.2021, оскільки цей розрахунок складений позивачем як за період строку дії договору позики, так і за період після відступлення прав вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ТОВ «Фінансова компанія управління активами», тобто за періоди, коли позивач не набув права вимоги до ОСОБА_1 .

За таких обставин суд дійшов висновку про недоведення позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача заявленої суми 8063,20 грн, як заборгованості за договором позики.

Також поза увагою суду не може залишитись те, що за договорами факторингу № 1911 від 19.11.2021 та № 030423-ФК від 03.04.2023 фактори (у даному випадку ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») мали передати грошові кошти клієнту, за що отримати від клієнта (у даному випадку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відповідно до факторингового ланцюгу) право вимоги до боржників за грошовими зобов`язаннями.

Тобто за договорами факторингу відступлення права вимоги одним кредитором іншому та, відповідно набуття права вимоги до боржників новим кредитором може відбуватися виключно за плату.

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Згідно з частиною першою статті 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Такі правові висновки щодо кваліфікуючих ознак договору факторингу виклала Велика Палата Верховного Суду в постановах від 11.09.2018 у справі №909/968/16, від 31.10.2018 у справі №465/646/11, від 11.10.2019 у справі №910/13731/17 та від 10.11.2020 у справі №638/22396/14-ц.

Відповідно до Договорів факторингу сума фінансування означає грошові кошти, які фактор зобов`язується передати в розпорядження клієнта за плату в рахунок відступлення права вимоги за кредитними договорами, шляхом зарахування їх на рахунок клієнта.

Належними та допустимими доказами відступлення прав вимог є докази, які підтверджують належність виконання правонаступником своїх фінансових зобов`язань за договором відступлення прав вимог, у зв`язку з чим перехід прав та обов`язків до правонаступника можуть підтверджувати відповідні первинні документи щодо повної оплати відступлення права вимоги (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №910/16109/14).

Як вбачається предметом укладених Договорів факторингу є відступлення прав вимог за зобов`язаннями до боржників за плату (ціна продажу/сума фінансування). Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви акти звірки взаєморозрахунків між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» врегульовано, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Акт звірки не оформлює проведення оплати. Він лише узагальнює дані про розрахунки, відображені в обліку на підставі належних первинних документів, зокрема видаткових накладних, актів наданих послуг, платіжних інструкцій тощо. Тому акт звірки не є підставою для первинного відображення господарської операції в бухобліку.

Таким чином, акти звірки взаєморозрахунків мають інформаційний характер і фіксують стан взаєморозрахунків між сторонами на певну дату, але не підтверджують факти здійснення господарської операції.

Разом з тим, докази, які б підтверджували надання новим кредитором - ТОВ «Фінансова компанія управління активами» грошових коштів попередньому кредитору - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а також позивачем грошових коштів попередньому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія управління активами», як суми фінансування за договорами факторингу в додатках до позову відсутні, а саме не надані докази сплати грошових коштів за набуття прав грошових вимог згідно договорів факторингу.

Як відзначив у постанові від 17.01.2020 №916/2286/16 Верховний Суд, для стягнення заборгованості за кредитним договором суд на підставі відступлення права вимоги до інших осіб, повинен перевірити на підставі належних та допустимих доказів як факт наявності в Клієнта права вимоги до боржників, так і факт переходу права вимоги до Фактора, зокрема, здійснення повної оплати Фактором Клієнту права вимоги, що переходить. Відсутність доказів на підтвердження повної оплати за договором факторингу є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволені позову про стягнення заборгованості.

Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 263 ЦПК України вимагає, щоб судове рішення було законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом.

З`ясувавши обставини справи та проаналізувавши подані позивачем докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог, оскільки така обставина як наявність заборгованості та її розмір необґрунтований та не підтверджується долученими до позовної заяви доказами. Також не доведено факт переходу права вимоги до позивача, зокрема, здійснення повної оплати права вимоги, що переходить. На підставі викладеного, в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики № 75819315 від 09.07.2021, слід відмовити.

Судові витрати в силу ст. 141 ЦПК України в разі відмови в задоволенні позову, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», адреса місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, м. Ірпінь, 08200; код ЄДРПОУ 43311346;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя В.В.Хасанова