Ухвала суду № 139131128, 20.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13724/26

Провадження №2-с/369/130/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 17.07.2026 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляючої компанії «Зараз - 5» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

встановив:

17.07.2026р. Києво-Святошинського районного суду Київської області видано судовий наказ про стягнення ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляючої компанії «Зараз - 5» з заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії у сумі у розмірі 20288 грн. 99 коп. та судовий збір в розмірі 332 грн. 80 коп.

05.08.2026р. ОСОБА_1 звернулася до суду через підсистему «Електронний суд» із заявою про скасування вищевказаного судового наказу. В обґрунтування заяви вказано, 17.07.2026р. було винесено судовий наказ про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.

Із заявленими вимогами не погоджується та заборгованості не визнає.

Між сторонами існує спір щодо права, наявності та розміру заборгованості, що виключає можливість її вирішення у наказному провадженні.

Разом із копією судового наказу ОСОБА_1 не були вручені заява стягувача та додані до неї документи. Зокрема, не надано помісячного розрахунку заборгованості, документів щодо тарифів, обсягу поставленої теплової енергії, врахування оплат і перерахунків, а також документів, що підтверджують право саме ТОВ «Управляючої компанії «Зараз - 5» стягувати відповідні платежі.

Квартира була придбана до початку повномасштабної війни. З 2022 року моя сім`я фактично проживає у Республіці Польща та квартирою не користуються.

Індивідуальний письмовий договір із ТОВ «Управляючої компанії «Зараз - 5» з ОСОБА_1 не підписувався. А документи про виникнення договірний правовідносин в іншій формі не надано.

З наказом ознайомилася в дії 18.07.2026 року в застосунку «Дія», однак враховуючи що документи на підставі яких було видано наказ вона не отримувала, наразі перебуває у Республіці Польща, тому звернулася в суд із заявою про скасування наказу 05.08.2026 року.

На підставі викладеного, просить поновити строк звернення до суду з даною заявою та скасувати судовий наказ.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Враховуючи, що наказ винесено 17.07.2026 року, а заяву про скасування судового наказу подано до суду 05.08.2026р., нею було пропущений строк для звернення до суду, визначений ч. 1 ст. 170 ЦПК України.

Однак, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 наказ та додатки до нього не отримувала, тому визнає поважною причиною звернення до суду 05.08.2026 року у зв`язку з чим вважає необхідним поновити строк звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Як встановлено ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2012р., наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Отже, аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов`язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов`язання.

Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, після надходження заяви про скасування наказу суд за результатами її розгляду наділений повноваженнями лише на скасування судового наказу, оскільки подання такої заяви свідчить про наявність спору між сторонами. А тому суд вважає за необхідне даний судовий наказ скасувати.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Відтак, проаналізувавши обставини справи та вимоги закону, суд дійшов висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню, оскільки з матеріалів справи та заяви вбачається, що боржниця не визнає наявність заявленої суми боргу перед стягувачем, отже існує спір про право, який підлягає розгляду судом у спрощеному позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.

Керуючись ст.ст. 19, 160, 170, 171 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків на подання заяви про скасування судового наказу - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення з заявою про скасування судового наказу.

Судовий наказ по справі № 369/13724/26 виданий 17.07.2026 р. Києво-Святошинським районним судом Київської області за заявою Товариства з обмеженою «Управляючої компанії «Зараз - 5» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - скасувати.

Роз`яснити Товариства з обмеженою «Управляючої компанії «Зараз - 5» право звернення до суду з цими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталя Хацько