Ухвала суду № 139129064, 20.08.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1932/26

2/154/1316/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Мушкета О.О.,

з участю секретаря судових засідань -Тивонюк А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Володимирі цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Володимирського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовна заява подана від імені Моторного (транспортного) страхового бюро України Чепіковим Олексієм Олександровичем, який зазначений у ній як представник позивача. Ціна позову становить 252 600,00 грн.

Ухвалою судді Володимирського міського суду Волинської області від 13.05.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача адвокат Тригуб А.Ю., документи про підтвердження повноважень якого містяться в матеріалах справи подав письмовий відзив на позовну заяву, у якому, серед іншого, просить залишити позов без розгляду, посилаючись на те, що позовну заяву від імені МТСБУ подано особою, яка не має належних повноважень на ведення справи. У прохальній частині відзиву представник відповідача послався на пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, представник відповідача вказує, що Чепіков О.О. не є керівником, членом виконавчого органу чи працівником МТСБУ, не здійснює самопредставництво цієї юридичної особи та не має статусу адвоката. До відзиву долучено відомості, відповідно до яких Чепіков О.О. не внесений до Єдиного реєстру адвокатів України.

В підготовче судове засідання представник позивача не з`явився, хоча ухвалою Володимирського міського суду від 23.06.2026 за клопотанням представника відповідача визнано обов`язковою явку представника позивача в підготовче судове засідання. Подав суду письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідач та його представник в підготовче судове засідання не з`явились, представник відповідача Тригуб А.Ю. подав суду письмову заяву, згідно якої заявлене у письмовому відзиві клопотання про залишення позову без розгляду підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, оцінивши подані сторонами документи у їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Щодо особи, яка підписала та подала позов.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву від імені МТСБУ підписав та подав до суду Чепіков Олексій Олександрович як представник позивача. У самій позовній заяві Чепіков О.О. окремо зазначений як представник МТСБУ, а позов сформовано в підсистемі «Електронний суд» 12 травня 2026 року.

До позовної заяви як документи, що стосуються його повноважень, додано, зокрема, довіреність МТСБУ, договір про надання послуг у сфері права від 14 березня 2023 року та наказ про прийняття Чепікова О.О. на роботу на посаду юриста ТОВ ЮА «Вікторія». Наявність цих документів прямо зазначена у переліку додатків до позову.

Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), у порядку самопредставництва юридичної особи, або через представника.

Таким чином, процесуальний закон розмежовує дві самостійні форми участі юридичної особи у справі: самопредставництво та представництво.

Для самопредставництва юридичної особи визначальним є не саме існування довіреності, а наявність у відповідної фізичної особи належного правового зв`язку з юридичною особою та повноваження діяти від її імені, яке випливає із закону, статуту, положення або трудового договору (контракту).

Матеріалами справи не підтверджено, що Чепіков О.О. є керівником МТСБУ, членом його виконавчого органу чи працівником МТСБУ.

Натомість із матеріалів, на які посилаються сторони, вбачається, що наказом ТОВ «Юридичне агентство «Вікторія» від 29 січня 2024 року Чепікова О.О. прийнято на роботу на посаду юриста саме цього товариства.

Крім того, як вбачається з договору про надання послуг у сфері права від 14 березня 2023 року укладено між Моторним (транспортним) страховим бюро України як замовником та ТОВ «Юридичне агентство «Вікторія» як виконавцем, виконавець зобов`язався надавати МТСБУ послуги у сфері права, у тому числі здійснювати представництво інтересів замовника у судах.

Отже, надані матеріали підтверджують трудові відносини ОСОБА_2 з ТОВ «Юридичне агентство «Вікторія», а не з МТСБУ.

За таких обставин суд доходить висновку, що Чепіков О.О. не здійснює самопредставництво МТСБУ у розумінні частини третьої статті 58 ЦПК України.

Сам факт видачі юридичною особою довіреності фізичній особі не перетворює відносини процесуального представництва на самопредставництво юридичної особи.

Крім цього, судом досліджено довіреність, видану МТСБУ Чепікову О.О. Із її змісту вбачається, що вона видана на виконання договору про надання послуг у сфері права, укладеного між МТСБУ та ТОВ «Юридичне агентство «Вікторія», та визначає Чепікова О.О. як представника МТСБУ.

Довіреністю Чепікову О.О. надано широке коло процесуальних повноважень, зокрема право представляти інтереси МТСБУ в судах, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, заявляти клопотання, надавати пояснення, оскаржувати судові рішення, а також підписувати та подавати позовні заяви.

У зв`язку із цим суд відхиляє доводи представника відповідача в тій частині, в якій він стверджує, що довіреність взагалі не містить права Чепікова О.О. на підписання та подання позовної заяви.

Разом із тим установлення факту надання довірителем певного обсягу повноважень не є тотожним установленню відповідності особи вимогам процесуального закону щодо того, хто саме може бути представником у конкретній категорії справ.

Довіреність підтверджує волевиявлення МТСБУ на вчинення Чепіковим О.О. зазначених у ній дій, однак не може змінити імперативні приписи ЦПК України щодо процесуального статусу представника.

Частиною першою статті 60 ЦПК України встановлено загальне правило, відповідно до якого представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частина друга цієї статті передбачає винятки із зазначеного правила, зокрема щодо представництва у малозначних спорах.

Разом із тим судом встановлено, що ця справа не належить до малозначних справ, а тому передбачений частиною другою статті 60 ЦПК України виняток щодо можливості здійснення представництва особою, яка не має статусу адвоката, у цьому провадженні не застосовується.

Матеріали справи не містять свідоцтва про право Чепікова О.О. на заняття адвокатською діяльністю, ордера адвоката чи інших доказів набуття ним статусу адвоката.

Разом з тим, представником відповідача, навпаки, подано відомості про відсутність Чепікова О.О. у Єдиному реєстрі адвокатів України.

Таким чином, судом установлено одночасно такі обставини:

- Чепіков О.О. не здійснює самопредставництво МТСБУ;

- Чепіков О.О. діє на підставі довіреності у зв`язку з виконанням договору про надання правових послуг, укладеного між МТСБУ та сторонньою юридичною особою;

- Чепіков О.О. не має підтвердженого статусу адвоката;

- справа не є малозначною та не належить до категорії спорів, у яких процесуальний закон допускає представництво неадвокатом.

За таких обставин Чепіков О.О. на момент підписання та подання позовної заяви не належав до кола осіб, яким ЦПК України надає право здійснювати процесуальне представництво МТСБУ у цій справі.

Щодо стосується долученого до матеріалів позовної заяви копії договору між МТСБУ та ТОВ «Юридичне агентство «Вікторія», суд зазначає/, що відповідно до вказаного договору, ТОВ «Юридичне агентство «Вікторія» має право здійснювати представництво інтересів МТСБУ та подавати від його імені позовні заяви й інші процесуальні документи.

Проте такий договір є цивільно-правовою угодою між двома юридичними особами та визначає їхні взаємні права й обов`язки.

Положення договору не можуть розширювати визначене процесуальним законом коло фізичних осіб, які можуть здійснювати представництво сторони в суді.

Надання юридичною особою виконавцем послуг із судового представництва не означає автоматичного набуття кожним її працівником процесуального права представляти замовника у справі, у якій закон передбачає представництво адвокатом.

Інше тлумачення фактично дозволяло б сторонам приватним договором усунути встановлені процесуальним законом вимоги до представника, що суперечило б імперативному характеру відповідних положень ЦПК України.

Суд наголошує, що причиною залишення позову без розгляду є не відсутність у довіреності повноваження на підписання позову, оскільки таке повноваження довіреністю прямо надано, проте особа, якій таке повноваження надано, повинна відповідати передбаченим ЦПК України вимогам до процесуального представника.

Довіритель має право визначати обсяг дій свого представника, однак саме процесуальний закон визначає, хто може бути представником у суді.

Таким чином, довіреність підтверджує наявність волевиявлення МТСБУ на представництво його інтересів ОСОБА_2 , але за встановлених обставин не усуває відсутності в останнього необхідного процесуального статусу.

Пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Представник відповідача у відзиві та клопотанні від 20.08.2026 помилково зазначив як правову підставу пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Разом із тим неправильне зазначення учасником справи номера статті процесуального закону саме по собі не змінює змісту заявленого ним клопотання.

Із відзиву однозначно вбачається, що представник відповідача просить залишити позов без розгляду саме у зв`язку з поданням його особою, яка, на його думку, не має повноважень на ведення справи.

Суд самостійно здійснює правову кваліфікацію встановлених обставин та застосовує норму права, яка підлягає застосуванню до спірних процесуальних правовідносин, а тому суд застосовує пункт 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Разом з тим, залишення позову без розгляду у даному випадку не є вирішенням спору по суті та не містить висновку суду щодо обґрунтованості чи необґрунтованості матеріально-правових вимог МТСБУ до відповідача.

Такий процесуальний наслідок пов`язаний виключно з недотриманням вимог процесуального закону щодо належного суб`єкта, який має право здійснювати представництво юридичної особи у суді.

Крім того, відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Отже, застосування пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України не позбавляє МТСБУ права на судовий захист, а лише вимагає реалізувати таке право із дотриманням установлених процесуальним законом правил представництва.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, суд доходить висновку, що клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, а позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 58, 60, 62, пунктом 2 частини першої та частиною другою статті 257, статтями 258261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Григуба Андрія Юрійовича про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу залишити без розгляду.

Роз`яснити Моторному (транспортному) страховому бюро України, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України після усунення умов, які стали підставою для залишення позову без розгляду, воно має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її проголошення.

Суддя Олександр МУШКЕТ