Рішення № 139128279, 19.08.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/649/26

№ провадження 2/738/526/2026

Рішення

іменем України

19 серпня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді Волошиної Н.В., за участю секретаря судового засідання Шугалій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

29 квітня 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області за підсудністю з Корюківського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 21 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 47704859, відповідно до якого йому наданий кредит у сумі 4 000,0 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 27 180,00 грн, яка складається з 4 000,00 грн заборгованості за сумою кредиту, 21 180,00 грн заборгованість за сумою відсотків, 2 000,00 грн заборгованість за штрафами. Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 47704859 від 21 липня 2024 року в розмірі 27 180,00 грн; судові витрати у розмірі 2 662,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

3.Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд встановив, що 21 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 47704859, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором. Також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, яким визначені умови кредитування (арк. с. 6-15).

Відповідно до п. 1.1. договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника. Типом кредиту є кредит.

Згідно з п. 1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору, кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 21.07.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.

Згідно п.1.4. договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 16.07.2025.

Відповідно до п.1.5. вказаного договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 21240,00 грн в грошовому виразі та 6 800 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1 договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 25 240,00 грн. Денна процентна ставка становить 1.2.

Відповідно до п.2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника ( уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача).

Відповідно до п. 2.2.3. договору, пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,2 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом (30 календарних днів з 21.07.2024 до 20.08.2024). Стандартна процентна ставка - 1,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду (330 календарних дні з 21.08.2024 до 16.07.2025).

Відповідно до п. 4.5. договору, цифрове значення суми та/або розміру відшкодування - штраф 50 % від суми отриманого кредиту (п. 1.2. договору).

У п. 12. договору зазначені реквізити платіжної карти позичальника НОМЕР_1 .

Факт отримання коштів відповідачем підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім», із якого вбачається, що була здійснена транзакція № 1442770631 у розмірі 4 000,00 грн, 21.07.2024, на карту НОМЕР_2 (арк.с. 16).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 47704859 від 21 липня 2024 року, загальний розмір заборгованості відповідача становить 27 180,00 грн, з яких: тіло кредиту 4 000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків 21 180,00 грн; заборгованість за штрафом 2 000,00 грн. (арк.с. 16-19).

Також позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме, відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості від 07 січня 2026 року (арк.с. 19 зворотна сторона).

Відповідач не подав докази, які б підтвердили виконання ним умов кредитного договору.

4.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд встановив, що 21 липня 2024 між ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» та відповідачем укладений Договір про споживчий кредит № 47704859 в електронній формі шляхом надсилання позикодавцем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

У договорі сторони погодили всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.

Відповідач не виконав умови кредитного договору, не повернув кредит та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 27 180,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 21 180,00 грн, заборгованість за штрафами 2 000,00 грн.

На підтвердження розміру невиконаного ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором від 21 липня 2024 року, позивачем - ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» надано розрахунки заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом у період з 21 липня 2024 року до 20 серпня 2024 року кредитодавець застосовував процентну ставку в розмірі 1,2% в день, та в період з 21 серпня 2024 року до 16 липня 2025 року нарахування за відсотками проводилося за ставкою 1,5 % за кожний день користування кредитом, що передбачено кредитним договором.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватись із нормами Закону.

Кредитний договір № 47704859 укладений 21 липня 2024 року строком до 16 липня 2025 року. При цьому, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року про внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто даний кредитний договір був укладений після набрання чинності цим Законом і при його виконанні мають застосовуватися вищевказані положення Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів-2,5% (до 22 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів-1,5% (до 20 серпня 2024 року) з 20 серпня 2024 року - не більше 1%.

Позивачем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за ставкою 1,2 % з 21 липня 2024 року та до 20 серпня 2024 року, що становить 1 440,00 грн та узгоджується з приписами Закону України «Про споживче кредитування» в редакції на час укладення та виконання договору, проте нарахування відсотків за ставкою 1,5% вже після 20 серпня 2024 року не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», оскільки відсотки повинні були нараховуватися за ставкою 1%.

З огляду на зазначене заборгованість за відсотками за період з 21 серпня 2024 року до 16 липня 2025 року буде складати 13 200,00 грн (4 000,00 грн*1%=40,00 грн*330 днів), таким чином з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами у загальному розмірі 14 640,00 грн.

Щодо вирішення позовної вимоги в частині стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної у частині другій статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування позивачем штрафу в сумі 2 000,00 грн за кредитним договором є неправомірним, а відтак позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з відповідача на користь позивача 18 640,00 грн заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 2 000,00 грн не підлягають задоволенню.

При вирішенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Порядок розподілу судових витрат визначений у статті 141 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн, до позовної заяви додані: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» та адвокатським об`єднанням «Апологет»; ордер серії ВС № 14128 від 04 листопада 2025 року;акт № 212 наданих послуг від 14 січня 2026 року; детальний опис наданих послуг до акту № 212 від 14 січня 2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року (арк. с. 22-24).

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, так як матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є не складною, враховуючи усталену практику.

При цьому, складена адвокатом позовна заява здебільшого містить цитування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, є типовою та шаблонною.

Суд вважає, що рівень складності справи не вимагав такого обсягу правничої допомоги (проведення консультації, аналіз законодавства та судової практики) з витрачанням вказаного часу та визначеної вартості. В даному випадку позивач не довів, що визначений ним розмір правової допомоги повною мірою відповідає принципам розумності та співмірності.

Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката, який надає правову допомогу позивачу за одним договором у непоодиноких спорах з боржниками за кредитними договорами зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, беручи до уваги обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, принципи верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу 8 000,00 грн є завищеним та неспівмірними зі складністю справи, яка стосується стягнення кредитної заборгованості, законодавство та судова практика щодо якої є усталеною, з обсягом наданих адвокатом послуг та витраченим на це часом.

З урахуванням вищевикладених мотивів, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі і вважає, що цей розмір необхідно зменшити, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, що забезпечить баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.

З урахуванням положень частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1825,90 грн в порядку розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, та 5000,00 грн понесених судових витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 263 265 ЦПК Укpаїни, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» 18 640,00 грн заборгованості за договором про споживчий кредит № 47704859 від 21 липня 2024 року.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» 1 825,90 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», місцезнаходження місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43561909.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Н.В. Волошина